Боднар о.в., асистент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

orusya82@mail.ru

ОБЛІК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Протягом останніх років в Україні однією з важливих складових розвитку економіки є вибір інноваційного напряму розвитку. Це зумовлює орієнтацію на розвиток секторів економіки, пов’язаних з інноваційними змінами, виробництвом інноваційної продукції та ін. Застосування інновацій може забезпечити розвиток та конкурентні переваги будь-якому підприємству. Сучасний етап розвитку економіки України також зумовлює необхідність посилення стратегічного інноваційного напряму діяльності підприємств. Адже лише впровадження високих технологій, нових розробок дозволить Україні зайняти належне місце в світовій економіці.

Для раціонального використання інноваційних механізмів українським підприємствам необхідна достовірна, повна та своєчасна інформація з метою прийняття ефективних управлінських рішень. В зв’язку з цим виникає необхідність у застосуванні методики бухгалтерського обліку інноваційної діяльності, яка б відповідала потребам користувачів.

Значну увагу дослідженню впровадження інноваційних проектів приділили такі зарубіжні і вітчизняні вчені як Лапко О., Амабайл Т., Кондеулл Д., Френк Дж. Фабацці, Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Бородкін О.С., Голов С.Ф., Кужельний М.В., Сопко В., Чижевські Л., Крупка Я.Д., Нападовська Л., Пушкар М.С. та ін. Разом з тим, проблеми обліку інноваційної діяльності в Україні дотепер повністю не вирішені.

Вирішення проблем ефективного розвитку та економічного зростання підприємств, які займаються науково-дослідними розробками не можливе без удосконалення управління витратами на інновації. Проте методика обліку і аналізу витрат на інновації не в повній мірі відповідає сучасним вимогам. Це стосується, насамперед, недосконалості обліково-аналітичного забезпечення розробки та впровадження інноваційних проектів.

Метою роботи є оцінка інноваційного напряму діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання у бухгалтерському обліку.

Проаналізуємо сучасний стан обліку інноваційної діяльності. Перш за все, слід відзначити, що облік інноваційних доходів і витрат регулюється на основі П(С)БО 7 «Основні засоби» , П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», П(С)БО 15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг), Типового положення по плануванню, обліку й калькулювання собівартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Облік витрат на етапі «Виготовлення установчої партії» ведуть на рахунку 23 субрахунку «Основне виробництво». При цьому відкривають разове замовлення, строк виконання якого не перевищує одного року. Облік витрат на освоєння нової продукції та списання на замовлення серійного виробництва Л. Гнилицька пропонує вести на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» за видами основних виробів у розрізі номенклатури статей витрат і етапів виконуваних робіт наростаючим підсумком з моменту підготовки конструкторської документації й до виробництва дослідної серії виробів. Також так вважає А. Пустовіт.

На організацію обліку інноваційних процесів на підприємстві суттєво впливає склад виконавців з виготовлення інноваційного продукту. Від того, яким способом отримано і впроваджено у виробництво інноваційні проекти, залежить склад витрат на них, методи формування їх первісної оцінки.

Організація обліку інноваційних процесів залежить від багатьох чинників: виду інноваційного продукту, ступеня капіталізації інноваційних витрат, системи і порядку включення окремих інноваційних проектів до поточних витрат операційної діяльності, інноваційної інфраструктури та складу виконавців з виготовлення інноваційного продукту.

З метою вдосконалення обліку інноваційних процесів на підприємствах пропонуємо:

дослідити основи управлінського обліку та особливості інформаційного забезпечення управління витратами на проектно орієнтованих підприємствах;

розробити основні напрями організаційної-структурної побудови інноваційної діяльності підприємства в умовах конкурентного середовища;

удосконалити класифікацію інновацій;

вдосконалити облік витрат на інновації за рахунок автоматизованих систем бухгалтерського обліку;

використовувати прийоми стратегічного аналізу для оцінювання ефективності використання інноваційного потенціалу підприємств.

Отже, інновації є одним із напрямів здійснення виробничо-технічних інвестицій на підприємствах. При дослідженні інноваційних процесів на підприємствах слід враховувати специфіку діяльності підприємства, вимоги законодавства щодо визнання інноваційних продуктів і особливості регулювання облікових записів для відображення інноваційних продуктів і особливості регулювання облікових записів для відображення інноваційних витрат, доходів та фінансових результатів підприємства.

Література

Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. / И.А. Бланк. – К.: МП «ИТЕМЛД». – 1995. – 448 с.

Гнилицька Л. Удосконалення обліку витрат на освоєння й розробку нової продукції в приладобудуванні / Л.Гнилицька // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № . – С.45-48.

Ковальчук С.С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України / С.С.Ковальчук // Фінанси України. – 2004. - № 5. – С.24-29.

Пустовіт А. Облік витрат на освоєння нових видів продукції / А.Пустовіт // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № .- С. 40-44.

УДК 338.49