Вороной в.п., заступник міського голови м.макіївки

Ладнік А.С.

Макіївський економіко-гуманітарний інститут

ЛІКВІДНІСТЬ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Однією з найважливіших системних характеристик діяльності банку є його ліквідність, тобто здатність забезпечувати своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань перед вкладниками і кредиторами в повному обсязі і з мінімальними втратами.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України одним із пріоритетних завдань є забезпечення стабільного функціонування банків та банківської системи в цілому. Фінансова стабільність банків — необхідна передумова ефективного управління економікою.

Цю тезу наочно демонструє ситуація, що склалася у вітчизняному банківському секторі наприкінці 2008 року, коли почався масовий відплив депозитів, що і стало причиною запровадження мораторію на дострокове зняття вкладів Національним банком України до 12 травня 2009 року. За таких умов банки постали перед необхідністю знаходити додаткові ліквідні кошти.

Першим сигналом погіршення ліквідності як окремих банків, так і банківської системи в цілому стала зміна депозитних надходжень до банків у другій половині 2008 року. Ця зміна мала як якісний, так і кількісний характер.

Найгірша ситуація спостерігалася восени 2008 року. Наприкінці вересня внаслідок штучно спровокованого посилення недовіри у населення до фінансового стану окремих банків та банківської системи в цілому, що сталося на тлі погіршення зовнішньої кон'юнктури та економічного становища в країні, почався відплив коштів із депозитних рахунків клієнтів, особливо фізичних осіб. У жовтні 2008 року обсяг депозитів уперше зменшився приблизно на 1\%, головним чином за рахунок відпливу депозитів фізичних осіб на 2,72\%. Останнє, в свою чергу, призвело до різкого погіршення платоспроможності та ліквідності окремих вітчизняних банків. За 10 днів жовтня 2008 року загальна сума зобов'язань банків зменшилася на 18 млрд. грн.

Масове зняття депозитів населенням, незважаючи на мораторій Національного банку України, тривало до квітня 2009 року. В квітні відплив депозитів припинився і почався зворотний процес - приріст вкладів, який становив 0.9\%. Позитивна тенденція збереглася і надалі.

За станом на початок жовтня 2008 року банківська система мала доволі значний запас ліквідності - обсяги ліквідних коштів банків удвічі перевищували їх потреби для проведення поточної діяльності. Водночас жодна банківська система не може залишатися стабільною в умовах штучно спровокованої недовіри вкладників, які почали масово знімати кошти зі своїх рахунків.

Наслідком відпливу депозитів у 2008-2009 роках можна вважати погіршення ліквідності як окремих вітчизняних банків, так і банківської системи в цілому та запровадження Національним банком тимчасових адміністрацій.

Обсяг кредитів рефінансування, наданих НБУ для підтримання ліквідності комерційних банків, у 2008 році повністю покривав нестачу ресурсів, викликану відпливом депозитів із банківської системи. Але в 2009 році ситуація дещо змінилася - рефінансування за січень-березень не покривало обсяги відпливу депозитів. Нестача ліквідності комерційними банками покривалася за рахунок довгострокових кредитів (терміном на один рік), отриманих у листопаді-грудні 2008 року (загальний обсяг рефінансування становив 76,2 млрд. грн.). Брак рефінансування в 2009 році неможливо розцінювати як позитив. Це, швидше, негативний фактор, який стримував оздоровлення банківської системи України та нормалізацію ліквідності банків.

Відповідно до рекомендацій Базельської угоди Національний банк з метою контролю за станом ліквідності комерційних банків України встановив три нормативи ліквідності. Дослідження показало, що, навіть незважаючи на проблеми з ліквідністю, банки України повністю дотримувалися встановлених нормативів. Фактичні значення Н4 та Н5 у кризовий період практично не змінилися, а норматив короткострокової ліквідності (Н6) втратив 5-6 процентних пунктів. Нормативні значення індикаторів ліквідності банки перевищують у середньому в два рази.

Дотримання економічних нормативів ліквідності забезпечує певний мінімально необхідний рівень ліквідності кожного окремого банку. Проте через статичність і ретроспективність показників нормативів вони не можуть бути точними і єдиними індикаторами ліквідності банків, а їх дотримання є необхідною, проте недостатньою умовою забезпечення ефективного управління банківською ліквідністю.

Як приклад приведемо виконання нормативів ліквідності для ПАТ «Донгорбанк»:

- норматив миттєвої ліквідності станом на 31 грудня 2009 року складав 96,84\% (на 31 грудня 2008 року - 70,54\%), а середньозважене значення цього показника за грудень 2009 року становило 85,77\% (за грудень 2008 року - 67,03\%) при встановленому НБУ значені нормативу не менше 20\%;

- норматив поточної ліквідності станом на 31 грудня 2009 року складав 85,53\% (на 31 грудня 2008 року - 66,68\%) при встановленому НБУ значенні нормативу не менше 40\%;

- норматив короткострокової ліквідності (Н6) станом на 31 грудня 2009 року складав 59,99\% (на 31 грудня 2008 року - 49,38\%) при встановленому НБУ значенні нормативу не менше 20\%.

Фактичні значення індикаторів ліквідності ПАТ «Донгорбанк» значно більше за нормативні. Однак таку ситуацію не можна вважати цілком позитивною. Значне перевищення банком нормативних значень коефіцієнтів ліквідності свідчить про те, що банк працює дуже обережно. А тому занадто багато своїх коштів вкладає у високоліквідні активи, які зазвичай є менш доходними, ніж активи з більшим строком вкладення коштів. Отже, банк з погляду отримання доходу неефективно використовує запозичені на ринку фінансові ресурси.

Проведені розрахунки свідчать, що загальна криза ліквідності банківської системи у 2008 р. негативно вплинула і на ліквідність ПАТ «Донгорбанк». На кінець 2008 р. сукупний розрив ліквідності практично за всіма інтервалами мав від`ємне значення. Виняток становить тільки інтервал понад 5 років. Але цей розрив не має змоги перекрити від`ємний сукупний розрив.

Аналіз розриву ліквідності за 2009 р. свідчить, що в інтервалах до 1 місяця, від 1 до 3 місяців та понад 5 років ПАТ «Донгорбанк» має позитивний сукупний розрив ліквідності.

Сукупний розрив ліквідності в інтервалах від 3 місяців до 12 місяців, та від 12 місяців до 5 років є від`ємною величиною.

Позитивний результат сукупного розміру ліквідності не в змозі перекрити від`ємний, тому можна стверджувати, що незважаючи на позитивну динаміку, в 2009 р. ПАТ «Донгорбанк» все ще має проблеми з ліквідністю.

Фінансове управління банківською ліквідністю — складна й багатогранна проблема, яка не має однозначного вирішення і потребує щоденного аналізу не лише стану банківських активів і пасивів, а й стану економіки в цілому та перспектив її розвитку.

УДК 336.71.1(477)