Синявська л.в., к.е.н., доцент,

Бугіль С.Я., к.е.н., доцент

Львівський національний аграрний університет

ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Як окрема економічна категорія, доходи місцевих бюджетів виражають сферу економічних відносин суспільства, яка пов'язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону.

Доходи місцевих бюджетів мають відповідну законодавчу базу — Конституція України, Бюджетний кодекс, Закони України "Про податкову систему України", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інші нормативні акти.

Джерела доходів місцевих бюджетів формуються відповідно до законодавства України, зокрема Бюджетного кодексу, інструктивних матеріалів Кабінету Міністрів України Доходи міських, районних, селищних, сільських бюджетів формуються згідно з цими юридичними актами, а також рішеннями відповідних рад народних депутатів.

За відсутності в достатньому обсязі власних доходів видатки місцевих бюджетів забезпечуються за рахунок надання трансфертів із державного бюджету, які відіграють важливу роль у формуванні доходів місцевих бюджетів та частки ВВП, яка перерозподіляється через систему трансфертів. Практика свідчить, що питома вага трансфертів у доходах місцевих бюджетів має сталу тенденцію до зростання. Таким чином, можна говорити про недостатній рівень автономності місцевих бюджетів.

Усі зроблені в останні роки спроби змінити підходи до формування місцевих бюджетів України не торкнулися суті системи бюджетного планування, що склалася в умовах командно-адміністративної економіки.

За роки існування суверенної української держави відбулося становлення переважно національної фінансової системи, зокрема однієї з основних її ланок – державних фінансів. Розвиток і стабілізація державних фінансів ґрунтується на вже ухвалених правових актах держави, базовими з яких є Конституція України, Закон "Про бюджетну систему України", Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", що заклали основу правового функціонування державних фінансів. Проте фінансова система, в т.ч. бюджетна система України, переживають глибоку кризу, яка є складовою соціально-економічної кризи в усьому українському суспільстві.

Основним чинником кризи всієї бюджетної системи, зокрема місцевих бюджетів, є нинішня модель бюджетної системи, за якою формуються бюджети територій. Ця модель має такі хиби:

1) формування місцевих бюджетів здійснюється шляхом встановлення процентних відрахувань від регульованих загальнодержавних податків;

2) нормативи відрахувань від регульованих загальнодержавних податків щороку переглядаються, що створює ситуацію, за якої дохідна база місцевих бюджетів формується не на постійній основі;

3) при відсутності критеріїв визначення їх розміру нормативи відрахувань виконують функцію засобу збалансування дохідної та видаткової частин місцевих бюджетів, є одним з основних важелів, за допомогою якого формування бюджетів здійснюється за принципом «зверху-вниз»;

4) за нинішньої моделі бюджетної системи при формуванні бюджетів територій не враховується така категорія, як «податкоспроможність території», немає чіткого законодавчого визначення поняття «власні» та «передані доходи території»;

5) існує неефективний і нераціональний механізм надання дотацій з вищестоящого бюджету нижчестоящому. Надання дотацій проводиться хаотично та суб'єктивно через те, що сума дотацій для бюджетів нижчого рівня планується в бюджеті вищого рівня, а не в окремому субвенційному фонді.

Така модель бюджетної системи та існуючий механізм розподілу регульованих загальнодержавних податків створюють ситуацію, за якої відсутні встановлені правила гри між центром та областями, областями та районами й муніципалітетами і т. д., прирікає нижчестоящі бюджети на невизначеність і непередбачуваність, веде до зростання споживацьких настроїв у регіонах, суб'єктивізму в перерозподілі бюджетних коштів між ланками бюджетної системи, що в кінцевому результаті зумовлює слабкість інституту місцевих фінансів. Тому сьогодні необхідно формувати місцеві бюджети за такої моделі бюджетної системи, яка одночасно була б поштовхом до розвитку та зміцнення місцевих бюджетів, визначала б чіткі міжбюджетні відносини, була б гарантом самостійності кожної ланки бюджетної системи. Це повинно стати основним критерієм у побудові нової моделі бюджетної системи.

На сьогодні існуюча модель бюджетної системи побудована і служить одному принципу – формування бюджетів «зверху-вниз», коли вищестоящий бюджет може диктувати умови нижчестоящому шляхом встановлення диференційованих ставок процентів відрахувань від регульованих загальнодержавних податків. Для її зміцнення, для зміцнення місцевих бюджетів необхідно в першу чергу побудувати таку бюджетну систему, за якої б нею виконувався і обслуговувався головний принцип – формування бюджетів «знизу-вверх», за якої вищестоящий бюджет формувався б на основі внесків нижчестоящих бюджетів. Тільки формуючи місцеві та державний бюджети за таким принципом, ми зуміємо зміцнити всю бюджетну систему, в т. ч. місцеві бюджети.

Література

Чугунов І.Я. Бюджетна система в інституційному середовищі суспільства / І.Я.Чугунов, Л.В. Лисяк // Фінанси України. – 2009. - № 11. – с. 3-12.

Бюджетний кодекс в контексті бюджетної реформи / А.І. Мярковський // Фінанси України. – 2009. - № 8. – с. 3-19.

Петкова Л.О. Удосконалення системи міжбюджетних відносин у контексті адміністративно-територіальної реформи в Україні / Л.О.Петкова, Л.М.Задувайдо // Фінанси України. – 2006. - № 9. – с. 47-56.

УДК 336.1