Збірка доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» - Збірка

Мельникова о.а., аспірантка

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля, м.Луганськ

Zablodin@ yandex.ru

МОДЕЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

 ІНДУСТРІАЛЬНОГО СЕКТОРУ РЕГІОНУ

 

Моделювання є одним з найважливіших методів дослідження соціально-економічних систем та широко використовується у вирішенні практичних проблем регіональної економіки. Не дивлячись на різноманіття моделей, всім їм властива здатність відображати структуру, взаємозв'язки і закономірності процесів, що відбуваються в галузях регіону, у тому числі – пов’язані з індустріальним сектором та його інноваційним розвитком. На основі сучасних принципів щодо характеристики процесу моделювання та з урахуванням чинників і домінант забезпечення цього процесу, розроблено дескриптивну факторово-домінантну модель (рис. 1).

 

 

Рис.1. - Дескриптивна факторово-домінантна модель

інноваційного розвитку індустріального сектору регіону

 

Теоретико-аналітичне обґрунтування розробленої моделі (рис. 1) полягає в описі процесу моделювання інноваційного розвитку індустріального сектору регіону, що передбачає виконання послідовних дій з урахуванням відповідних чинників і домінант, а саме:

- моделювання процесу інноваційного розвитку індустріального сектору регіону ґрунтується на використанні даних СВОТ-аналізу (початок процесу – дія «вхід») за визначеними групами чинників («Чо.-к.» – освітньо-кадровими, («Чо.-п.» – організаційно-правовими, «Чі.-і.» – інформаційно-інфраструктурними, «Че.-г.» – економіко-географічними, «Чр.-в.» – ресурсно-виробничими, «Чф.-е.» – фінансово-економічними, «Чн.-т.» – науково-технологічними);

- це дозволяє визначити слабкі сторони в ендогенному середовищі інфраструктури інноваційного розвитку індустріального сектору регіону, на основі яких концентрується увага при виборі домінант за відповідаючим групам чинників критеріям («Ко.-к.» – освітньо-кадровим, «Ко.-п.» – організаційно-правовим, «Кі.-і.» – інформаційно-інфраструктурним, «Ке.-г.» – економіко-географічним, «Кр.-в.» – ресурсно-виробничим, «Кф.-е.» – фінансово-економічним, «Кн.-т.» – науково-технологічним);

- на основі визначених домінант обираються маркетингові чинники формування інфраструктури інноваційного розвитку індустріального сектору регіону та відповідна система маркетингових заходів, і визначаються три стратегічних напрями, в яких домінуючими є маркетингові чинники формування (стратегічний напрям №1), чинники сприяння за освітньо-кадровою групою (стратегічний напрям №2), чинники забезпечення за організаційно-правовою, інформаційно-інфраструктурною та економіко-географічною групами (стратегічний напрям №3);

- реалізація стратегічних напрямів із урахуванням визначених груп чинників дозволяє отримати результат щодо мінімізації слабких сторін ендогенного середовища за результатними групами (Чр.-в., Чф.-е., Чн.-т.) і провести оцінку вжитих заходів за стратегічними напрямами з урахуванням зміни кількісних (ΔК), якісних (ΔЯ) та інтегральних (ΔІ) показників за домінуючими критеріями відповідних груп (Кр.-в., Кф.-е., Кн.-т.);

- отримана оцінка на виході моделі є базисом для використання результатів у подальших діях регіональних органів виконавчої влади щодо інноваційного розвитку індустріального сектору регіону.

Таким чином, дескриптивна модель являє собою циклічний безперервний процес щодо пошуку шляхів інноваційного розвитку індустріального сектору регіону. Використання моделі суб’єктами управління – регіональними органами виконавчої влади, надає їм можливість приймати оперативні та стратегічні рішення щодо інноваційного розвитку індустріального сектору регіону.

Література

1. Економіка й організація інноваційної діяльності: навч. посіб. / А.І. Акмаєв, Б.Т. Кліяненко і др – Луганськ: ІЕПД НАН України, СНУ ім. В. Даля; Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 341 с.

 

УДК 339.944