Дмитриченко л.а., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М.Туган-Барановського

МОТИВАЦІЯ ПРАЦІ ЯК УМОВА РОЗВИТКУ ЇЇ СУСПІЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ

Мотивація праці в період переходу України до економіки сталого розвитку є одним з найважливіших факторів, вміле використання якого може сприяти розв’язанню комплексу соціально-економічних проблем суспільства. Тому основною метою сучасної науки в сфері дослідження проблем мотивації праці у сполученні з проблемами розвитку країни є дослідження генезису і трансформації мотиваційного механізму в сучасній економіці України, виявлення його основних недоліків та визначення можливих шляхів їх подолання. Окрім того, ми впевнені, що розвиток суспільного поділу праці, що набуває нових масштабів і форм, також спирається на мотиваційний механізм праці.

Теза щодо мотивації праці як умови розвитку її суспільного характеру залишається актуальною на протязі всього періоду історії людини як свідомої істоти. На перший погляд здається, що це обумовлено нібито суб’єктивним чинником, а саме – свідомістю людини, її очікуванням одержати винагороду за працю. Втім мотивація як умова й чинник суспільного характеру праці має цілком об’єктивне підґрунтя. Така об’єктивність обумовлена суспільним розподілом праці, що є умовою товарного виробництва, й на певному етапі розвитку суспільства приводить до формування приватної власності й відособленості виробників. Виходячи з цього, об’єктивним є також механізм формування мотивів та стимулів, який історично змінюється.

Об’єктивно мотиви та стимули до праці виникають при певних соціально-економічних відносинах, що складаються в суспільстві. Вони (відносини) або обумовлюють розвиток мотивації праці (чим сприяють розвитку продуктивних сил суспільства), або перешкоджають розвитку мотивації праці (чим гальмують розвиток виробництва), або зовсім знищують мотиваційний механізм розвитку суспільства й таким чином воно (суспільство) зазнає занепаду. Таким чином, сприяючи розвитку суспільного виробництва, мотиваційний механізм активізації праці поширює її (праці) суспільний характер через посилення суспільного поділу праці.

У рабовласницькому суспільстві, заснованому на суспільному поділі праці й рабовласницькій власності мотиваційний механізм рабів – переважної більшості людей, що займалися продуктивною працею, мотиваційний механізм до праці базувався, з одного боку, на бажанні рабів вижити, а з другого – на позаекономічному примушенні рабів з боку рабовласників. Коли йдеться про виживання рабів, то мається на увазі як фізичне виживання (а відтак мотивація до праці містить елемент споживання), так і моральне виживання – попасти до «доброго» хазяїна, хто й нагодує, у кого уникнеш моральних й фізичних тортур, хто винагородить гідну працю і подарунком, і похвальбою).

У традиційному економічному суспільстві мотиви та стимули базуються на необхідності задоволення, насамперед, матеріальних потреб. Такий характер мотивації є адекватним функціонуванню індустріальних виробничих систем. Він забезпечує певну рівновагу між інтересами соціальних груп та поступовим прогресом матеріального виробництва.

В країнах з розвинутою економікою мотиваційний механізм праці суттєво змінюється під впливом щонайменше двох чинників:

а) зростання добробуту забезпечило такий рівень життя значної частини населення, що прагнення до удосконалення власної особистості стало домінувати в системі цінностей людини;

б) розвиток нових виробничих форм, що вимагають засвоєння все більшої кількості інформації, викликає потребу в постійному підвищенні рівня освіти, кваліфікації й перетворює цей процес в мету трудової діяльності.

Наслідком цих змін став перехід до якісно нового етапу соціально-економічного розвитку, а це викликає зміни і в мотивації трудової діяльності. 

Отже виникає багато питань, на які треба знайти відповіді, а саме:

яким чином фактори становлення сучасної економічної системи впливають на мотиви та поведінку працівників;

яке значення відіграють безумовні зміни системи мотивації в сучасних економічних умовах.

Разом з цим і у теоретико-методологічному обґрунтуванні формування мотиваційного механізму праці існує коло невирішених проблем. Відсутні наукові дослідження, в яких би комплексно розглядалися проблеми становлення мотиваційної системи. Саме це зумовлює необхідність пошуку нових підходів щодо мотивації праці у сучасних умовах.

Актуальність проблеми мотивації праці для України визначається низкою соціально-економічних показників, що відбивають процес занепаду економіки і негативне соціально-економічне становище країни. Щодо сучасного стану економічного розвитку України, то його рівень залишається незадовільним. За останнє десятиліття індекс інфляції щороку в середньому перевищував 11\%; інвестиції в основний капітал в 2009 р. становили 50\% їх рівня в 1990 р.; ВВП знизилося до позначки 65\% відносно рівня 1990 р. Реальна заробітна плата у 2009 р.  відносно попереднього року становила 90,6\%. [1, c.30, 70, 200]. Отже необхідні зміни мотиваційного механізму праці, що активізує процес суспільного виробництва і створить умови для подальшого розвитку процесу усуспільнення праці.

Література

1. Статистичний щорічник України за 2009 рік / За ред. Осауленка О.Г. – Київ: Державне підприємство «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010.  – 568 с.

УДК 331.101.3