Сизоненко о.а., к.е.н.

Білоус С.Ю.

Макіївський економіко-гуманітарний інститут

sizol@list.ru

SWOT-АНАЛІЗ ПОТЕНЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Металургія – потужна галузь вітчизняної економіки, що забезпечує  найбільший відсоток (21,9\%) у загальному обсязі реалізованої промислової продукції  [1, с. 104]. Слід відзначити наявний потенціал металургії як важливого чинника економічного зростання України найближчими роками. За даними Міжнародної енергетичної агенції, у найближчі шість років споживання природного газу в Європі збільшиться на 200 млрд. м3, в країнах Південно-Східної Азії – на 150 млрд. м3. Вільних трубопровідних потужностей із транспортування таких об’ємів немає. Таким чином, необхідність будувати нові транзитні магістралі викличе зростання попиту на труби великого діаметру з 55 до 98 млрд. дол. на рік. Це надасть можливість збільшити продаж у 2,5 раза [2, с. 89].

Як показує світовий досвід, мультиплікативний ефект від розвитку чорної металургії значно перевищує безпосередні результати її функціонування у вигляді обсягу прибутку, податкових платежів тощо. Проведений аналіз тенденцій й перспектив розвитку світової металургії та слабких і сильних сторін вітчизняних виробників (рис. 1) дозволяє стверджувати, що консервація сучасного стану у металургійній галузі України несприятлива з точки зору довгострокової перспективи.

Рис. 1. - SWOT-аналіз слабких та сильних сторін функціонування і потенційних можливостей розвитку металургійних підприємств України

Усвідомлення загроз та оцінка слабких і сильних сторін функціонування металургійних підприємств свідчать, що єдиною можливістю забезпечення довгострокових перспектив вітчизняної металургії є реалізація моделі її сталого розвитку. На зміну «вимушеним» інвестиційним вкладенням, спрямованим на вирішення тільки поточних проблем, потрібні усвідомлені й оцінені за критеріями ефективності інвестиції у сталий  розвиток.

Зростання динаміки інвестицій  говорить про те, що інвестори вже оцінили привабливі перспективи розвитку металургійних підприємств України. Але,  між розвитком та сталим розвитком є суттєві відмінності. Інвестиції у сталий розвиток передбачають упровадження «кращої з існуючих технологій», реструктуризацію економіки в напрямі екологізації виробництва на базі нових наукових знань [3, с. 24].

Інвестиції в розвиток  рано чи пізно будуть обмежені так званою «кризою проектних заділів». Це означає, що після завершення проектних заділів по модернізації найбільш відсталих виробництв (заміни мартенів, застарілих прокатних станів і ін.), мобілізації існуючих джерел економії витрат (трудові ресурси) і отримання результатів від технологічної модернізації окремих металургійних переділів (енергія) колишні шляхи для подальшого інвестиційного розвитку можуть виявитися вичерпаними.

Тому на сьогодні необхідний такий механізм  розвитку галузі, що забезпечить перехід від підтримки старих потужностей до розвитку на базі нових виробництв та змін в системі управління, які володіють потенціалом сталого (постійного, відтворювального, стійкого)  розвитку. Зрозуміло, перехід до моделі сталого розвитку зажадає часу, але вже сьогодні потрібно створювати для нього певні умови, що робить за необхідне реалізацію механізму забезпечення сталого розвитку в системі управління   металургійним підприємством.

Література

Стратегія формування інвестиційної привабливості металургійних підприємств України / [О. П. Білий, В. В. Гнатушенко, М. М. Іванов та ін.]. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2005. – 381 с.

Шансовый инструмент /  [авт. текста Н. Шевченко] // Бизнес. – 2008. – №  24. – С. 88-89.

Сизоненко О.А. Оценка энергетических факторов устойчивого развития металлургического предприятия / О. А. Сизоненко // Образование и наука на 21 век: междунар. науч.-практ. конф., 2008 г. : тезисы докл.  –  София, 2008. – С. 22-25.

УДК 631.1; 658