Збірка доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» - Збірка

Гранько к.б., аспірантка

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури

kgranko@mail.ru

ПРО МОЖЛИВІ ПРИЧИНИ, ЩО ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ЕФЕКТИВНОМУ УПРАВЛІННЮ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Здебільшого джерелом виникнення проблем в ефективному управлінні фінансовими ресурсами підприємства є сукупність умов або факторів, що впливають на функціонування підприємства.

Можна виділити наступні класифікаційні ознаки прояву проблем та їх складу:   1) за межею поширення – локальні та загальні проблеми; 2) за часовим фактором – короткострокові та тривалі проблеми; 3) за характером цілей підприємства – стратегічні та тактичні проблеми; 4) за виникненням з навколишнього середовища – зовнішні та внутрішні проблеми; 5) за характером виникнення – абсолютно нові проблеми та модифіковані проблеми; 6) за ступенем впливу на діяльність – припустима, критична та кризова проблема; 7) за характером прояву проблеми – латентні (приховані) та явні проблеми; 8) за ієрархією виникнення проблем – проблема-причина, проблема-наслідок; 9) за можливістю прогнозування – передбачувані (закономірні) та непередбачувані (випадкові).

Управління фінансовими ресурсами підприємства потребує поглиблених знань в теорій та практиці прийняття ефективних управлінських рішень, та йому притаманні наступні ознаки системності:

динамічність – обумовлена мінливою величиною фінансових ресурсів, доходів та витрат, коливаннями попиту та пропозиції на капітал, що поглиблює зв’язок системи управління з зовнішнім середовищем;

відкритість визначена інтенсивністю обміну інформацією та ресурсами із зовнішнім середовищем;

управління фінансовими ресурсами підприємства є системою, що постійно розвивається, оскільки її головною ціллю є максимізація ринкової вартості підприємства;

цілеспрямованість процесів управління;

взаємозв’язок системи управління фінансовими ресурсами підприємства з зовнішнім середовищем, що дозволяє системі розвиватись, забезпечуючи відносну стійкість та адаптивність функціонування.

До найголовнішої цілі ефективного управління фінансовими ресурсами підприємства необхідно віднести забезпечення зростання добробуту власників, що виражається у максимізації його ринкової вартості. Проте, більшість вітчизняних підприємств зорієнтовані на виживання та намагаються забезпечити продовження своєї діяльності в нинішніх нестабільних умовах.

Досягненню цієї цілі перешкоджає цілий ряд проблем, суть яких знаходиться значно глибше, ніж це може здатись на перший погляд.

Відсутність стратегічного плану розвитку на підприємстві призводить до неефективного витрачання ресурсів та заганяє підприємство у глухий кут.

Більшість підприємств стикається з проблемою недостатності обігових коштів, яка полягає в неефективній системі управління якістю: дублювання операцій функцій та виробництв породжує надмірні витрати та неймовірні видатки.

Недостатня увага до планування та управління грошовими потоками може проявитись кризою неплатежів або неможливістю підприємства відповідати за своїми короткостроковими зобов’язаннями.

Недооцінка значення структури видатків призводить до продажу товару нижче собівартості, надмірного витрачання ресурсів, підтримки виробництва невигідної продукції та неможливість прийняття тактичних та стратегічних рішень.

Погіршення якості матеріалів та комплектуючих, що надходять від постачальників, пов’язане із тим, що відділи постачання знаходяться поза системами управляння, відсутнє співробітництво з постачальниками по створенню ефективних систем підвищення якості їх продукції та зниження її собівартості.

Відсутність контролю власників підприємства за процесами закупок призводить до частої зміни посередників та постачальників.

Неврахування підприємствами проблем та побажань своїх споживачів, невизначеність всіх типів продукції підприємства, секторів та ніш, що зайняті продукцією веде до зменшення кількості споживачів даної продукції.

Нерівномірний розподіл ресурсів серед підрозділів та напрямів діяльності спостерігається через відсутність обліку та контролю за витрачанням ресурсів за різними напрямами діяльності підприємства, через боротьбу відділів один з одним за ресурси.

Обладнання зношене та морально застаріле: не контролюються та не вимірюється продуктивність існуючих виробничих ділянок та устаткування. Не досліджується ефективність закуповуваного устаткування.

Низькі ціни на продукцію українських підприємств та випуск морально застарілої продукції. Підґрунтям цієї проблеми є тривалий цикл розробки нової продукції, відсутність практики управління процесами.

Всі перераховані вище проблеми перешкоджають ефективному управлінню фінансовими ресурсами, бо відволікають від безпосереднього виробництва значні кошти для подолання цих проблем або для їх усунення.

Для вирішення цих проблем необхідно розпочати з контролю системи управління, отримати стартові ресурси для більш глибокої перебудови існуючих систем управління на підприємствах. Сьогодні керівники управляють людьми та грошима, та не розуміють, що їх управління стане ефективним тільки тоді, коли вони будуть управляти процесами та проектами.

Вдосконалено класифікаційні ознаки прояву проблем та їх складу, вперше проведено оцінку правильності прийняття управлінських рішень з точки зору зростання вартості компанії.

 

УДК 336.531.2(477)