Шукрута а.м., аспірант

Науково-дослідний економічний інститут

stasya_sh@ukr.net

РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Одна з найважливіших умов відродження і розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва є переозброєння галузі, як технічне так і технологічне. Інвестиційна діяльність у сільському господарстві має актуальний характер, та є однією з найважливіших проблем.

Активізація інвестиційного процесу може істотно підвищити загальну конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств.

Потенціал інвестиційного процесу є ключовим чинником економічного розвитку регіонів України. Причому особлива роль повинна належати привабливості сільськогосподарських формувань. Основними умовами вкладання інвестицій є сукупність соціально-економічних, фінансових, організаційно-правових і інших чинників, що формують ряд конкурентних переваг при виборі інвесторами території інвестування.

Але говорячи про інвестиційну привабливість, слід зазначити, що хоча її прийнято розглядати на рівні країни, галузі, регіону або окремого підприємства, все це безумовно взаємопов’язане між собою. Так, наприклад, для інвестора не будуть достатньо переконливими аргументи інвестування у прибутковий проект, якщо дана галузь у масштабах країни знаходиться у критичному стані.

В сучасних умовах розвитку економіки, інвестування сільськогосподарських товаровиробників є досить ризикованою справою, а аграрний сектор інвестиційно-непривабливим через ряд причин:

- природно-кліматичні умови;

- сезонні особливості виробництва;

- відсутність ліквідного забезпечення кредитів;

- проблеми пов’язані з реалізацією продукції;

- нестійкість фінансового стану аграрних підприємств.

Варто зазначити, що основними джерелами інвестицій в основний капітал сільськогосподарського підприємства є власні кошти підприємств, тому, що вкладання іноземних інвестицій займають незначну питому вагу внаслідок низької норми прибутку, низького рівня технологічного оснащення підприємств, а також повільного обороту коштів, та високого ступеня ризику.

Пожвавлення інвестиційної активності та ефективного управління інвестиційною привабливістю виявило об’єктивну необхідність вироблення нових підходів до інвестування, які б відповідали ринковим умовам для тих регіонів де сільськогосподарське виробництво займає питому вагу.

Для активізації інвестицій та підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств, перш за все, треба забезпечити на державному рівні формування сприятливого, еквівалентного ринкового середовища, яке буде сприяти зростанню інвестицій, а у сільськогосподарських підприємств з’являться та розширяться інвестиційні можливості для оновлення основного капіталу та його нарощування за рахунок власних або залучених засобів, разом з іноземним капіталом.

З метою ефективного розвитку сільськогосподарських товаровиробників та зростання інвестиційної привабливості галузі, потрібно направити свої зусилля на формування потужних інтегрованих структур, об’єднуючих весь цикл, – від виробництва сільськогосподарської сировини до збуту кінцевого продукту. Такі формування здатні оперативно реагувати на зміни ситуації на ринку, добиватися зниження виробничих витрат, акумулювати і залучати додаткові засоби для  розвитку виробництва. При цьому формується система, заснована на економічній зацікавленості всіх учасників в кінцевих результатах. Слід зазначити, що замкнений цикл виробничого процесу у таких видах сільськогосподарських підприємств сприяє тому, що за рахунок диверсифікації виробництва ризик, пов’язаний із сезонними особливостями аграрної сфери, значно нижчий, зменшуються труднощі, пов’язані із реалізацією продукції, оскільки такі підприємства переважно мають власну мережу збуту або налагоджені стійкі договірні відносини з торговельними структурами.

Створення інтегрованих формувань надасть змогу забезпечити відносно рівні економічні умови учасникам процесу за рахунок впорядкування економічних стосунків між сільськогосподарськими, переробними, обслуговуючими та іншими підприємствами, учасниками кооперації, а також створення єдиної системи управління, яка виключить прояв монополізму окремих господарюючих суб’єктів і забезпечить рівні економічні інтереси при виробництві та реалізації кінцевої продукції.

Інтегровані формування, на відміну від роздрібнених учасників агропромислового ринку, зможуть ефективніше проводити роботу по залученню інвестицій на розвиток сільськогосподарського виробництва у вигляді як вітчизняних, так й іноземних інвесторів.

Література

Гайдуцький А.П. Інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора економіки України. –К.: Нора-Друк, 2004. – 246 с.

Іщенко О.І. Вдосконалення регіонального розвитку агропромислового виробництва. – К.: Нора-Принт, 2008. – 252 с.

Кісіль М.І. Тенденції і напрямки активізації аграрного інвестиційного процесу / М.І.Кісіль // Економіка АПК. – 2002. - №4. – С. 66-71.