Спеціальна техніка в ОВС - Дидактичні матеріали до проведення практичних занять (В. В. Носов)

4.1. загальні поняття про передачу інформації

Зв’язок – система технічних пристроїв для передачі інформації на відстань.

Під інформацією розуміють документовані або публічно оголо­шені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відомо, що 80–90\% інформації людина одержує через органи зору і 10–20\% – через органи слуху. Інші органи почуттів дають у сумі 1–2\% інформації.

Одним з основних носіїв інформації є мова людини, заснована на використанні звукових коливань. Коливальні рухи часток пружного середовища – повітря, що викликають слухове відчуття, називають звуком. Процес поширення звукових коливань – звукова хвиля. Звукові коливання, що виникли в якійсь точці середовища, поширюються у всіх напрямках з приблизною швидкістю 343 м/с (20˚ С). При поширенні звукової хвилі в кожній точці простору створюється певний тиск повітря. Фізіологічні можливості людини не дозволяють забезпечити передачу великих обсягів інформації на значні відстані. Для вирішення цієї задачі використовується система зв’язку.

Зв’язок – технічна база, що забезпечує передачу і прийом інформації між віддаленими одне від одного людьми або пристроями. Зв’язок забезпечує перенесення інформації на відстань так, як транспорт перевозить потрібний вантаж. Засоби зв’язку не потрібні, якщо немає інформації, як не потрібні транспортні засоби при відсутності вантажу.

Повідомлення – форма вираження (представлення) інформації, зручна для передачі на відстань. Розрізняють оптичні (телеграма, лист, фотографія) і звукові (мова, музика) повідомлення. Документальні повідомлення наносяться і зберігаються на відповідних носіях, найчастіше на папері. Повідомлення, призначені для обробки на ЕОМ, прийнято називати даними.

Інформаційний параметр повідомлення – параметр, у зміні якого «закладена» інформація. Для звукових повідомлень інформаційним параметром є миттєве значення звукового тиску, що впливає на барабанну перетинку органа слуху, яка передає коливання в кору великої півкулі головного мозку, де вони і створюють відчуття звуку.

За характером зміни інформаційних параметрів розрізняють безперервні і дискретні повідомлення. Сигнал – це фізичний процес, що відображає передане повідомлення. Відображення повідомлення забезпечується зміною якої-небудь фізичної величини, що характеризує процес. Ця величина є інформаційним параметром сигналу.

Сигнали, як і повідомлення, можуть бути безперервними і дискретними. Інформаційний параметр безперервного сигналу з часом може приймати будь-які миттєві значення у визначених межах. Безперервний сигнал часто називають аналоговим. Дискретний сигнал характеризується кінцевим числом значень інформаційного параметру. Часто цей параметр приймає усього два значення. На рис. 4.1 показано види аналогового і дискретного сигналів.

Рис. 4.1. Види сигналів: а) – аналогового;  б) – дискретного

Для переносу повідомлень у зв’язку використовується електрична енергія (проводовий зв’язок) і електромагнітні хвилі (радіозв’язок), що обумовлено високою швидкістю їх поширення (близько 300000 км/с).

Узагальнена структурна схема систем електрозв’язку

Система електрозв’язку – це сукупність технічних засобів і середо­вища поширення, що забезпечує передачу повідомлень. Узагальнена структурна схема систем електрозв’язку показана на  рис. 4.2.

Рис. 4.2. Узагальнена структурна схема систем електрозв’язку

Повідомлення за допомогою перетворювача повідомлення-сигнал (Пов/С) перетворюється в первинний електричний сигнал. Первинні сигнали не завжди зручно (а іноді неможливо) безпосередньо передавати по лінії зв’язку. Тому первинні сигнали за допомогою передавача ПРД перетворюються в так звані вторинні сигнали, характеристики яких добре погоджуються з характеристиками лінії зв’язку. На вторинні сигнали в лінії зв’язку впливають завади, сигнали перетерплюють загасання і перекручування. Прийомний пристрій з перекрученого й ослабленого вторинного сигналу виділяє повідомлення для одержувача (ОПов).

Канал зв’язку – сукупність технічних пристроїв (перетворюва­чів) і середовища поширення, що забезпечують передачу сигналів на відстань.

Канали і системи зв’язку, що використовують штучне середови­ще поширення (металеві проводи, оптичне волокно), називаються проводовими, а канали і системи зв’язку, у яких сигнали передають­ся через відкритий простір, – радіоканалами і радіосистемами.