2.2. структура полімеруСтруктура полімеру характеризує внутрішню будову, взаємне розташування у просторі й характер взаємодії складових елементів полімеру. Ступінь регулярності будови макромолекули полімеру впливає на здатність полімеру до кристалізації, набуття ним вищої тугоплавкості (підвищення температури плавлення), морозостійкості, твердості. Форми макромолекул полімеру — лінійна, розгалужена та зшита — впливають на експлуатаційні властивості. Лінійні полімери мають довгі гнучкі ланцюги. Лінійні полімери можуть перебувати у твердому й рідинному станах, проявляють здатність до високоеластичної (пружної) та пластичної деформації. У розгалужених полімерів можна формувати властивості в потрібному напрямку шляхом щеплення бічних відгалужень. Наприклад, для підвищення гігроскопічності, здатності поглинати барвники, до основного ланцюга макромолекули щеплять гідрофільні бічні відгалуження. Одночасно підвищується міцність, твердість. У полімерах зшитої (подвійним і потрійним зв'язками) структури при лінійній будові атомів у макромолекулі (так звана рідкозшита будова) спостерігається висока еластичність; а при просторовій (густозшитій) будові полімери не розчиняються в органічних розчинниках, стають більш крихкими, не розм'якшуються і не плавляться. Їх неможливо перевести в рідинний стан. |
| Оглавление| |