7.3. методи дослідження якості виробів

Якість виготовлення виробів із пластмас перевіряють за допомогою органолептичного і вимірювального методів. Дослідження проводять в умовах природного освітлення.

Під час дослідження органолептичним методом, перш за все, звертають увагу на:

зовнішній вигляд виробу;

якість виготовлення і обробки;

наявність дефектів;

форму виробу.

Досліджуючи зовнішній вигляд, виходять з ряду загальних і специфічних вимог.

Разом із перевіркою відповідності виробів передбачуваному призначенню також встановлюють правильність вибору використаної пластмаси, раціональність форми і конструкції.

Вироби повинні бути виготовлені з пластмас, передбачених нормативно-технічними документами, мати необхідну міцність і рівномірну товщину стінок або корпусу виробів.

Форма і розміри виробів повинні бути правильними і відповідати розмірам, вказаним на кресленнях у технічних умовах або стандартах. Окремі деталі повинні бути правильно підібрані за кольором, відтінками, добре підігнаними за розмірами.

Під час перевірки виробів, що складаються з роз'ємних частин, слід звертати увагу на правильність їх прилягання один до одного, на щільність закриття і легкість відкриття кришок (портсигари, шкатулки, банки для сипких продуктів).

У курильних мундштуках перевіряють отвори для цигарок і внутрішній канал на відповідність розмірів встановленому діаметру. У гребенів і гребінців перевіряють розміри, фасон, відстань між зубцями та їх кількість; у виробів із пластика та інших плівкових матеріалів — рівномірність товщини й забарвлення.

Вироби з пластмас повинні фарбуватися в кольори, передбачені технічними умовами. Комплектні вироби повинні мати однотонне забарвлення.

Під час дослідження способу виробництва необхідно звертати увагу на шви від роз'ємних форм, які на видувних виробах повинні бути добре закладені, шви та краї не повинні мати відколів, тріщин, краї не повинні бути гострими. На горизонтальній поверхні вироби повинні стояти твердо, без гойдання.

Поверхня пресованих виробів повинна бути гладенькою.

Вироби повинні бути бездефектними.

Під час дослідження якості для деяких виробів передбачено враховувати відповідність специфічним вимогам.

Наприклад, міцність на удар перевіряють при падінні з висоти 0,5 м, 1 м і 1,5 м на чавунну плиту (це стосується таких виробів, як гребінці, гребені, мильниці, портсигари).

Стійкість до дії води і мильних розчинів досліджують у таких виробів, як ґудзики, пряжки, намиста, скатертини.

Дослідження на горючість і жаростійкість перевіряють у таких виробів, як попільнички, мундштуки.

Вироби з пластмас на сорти не поділяють.

На виробах із пластмас неприпустимою є поява наступних дефектів:

недопресування (спотворення форми);

чужорідні включення;

здуття, раковини;

тріщини, подряпини;

викривлення.

Вироби, під час виготовлення яких застосовувалася механічна обробка, не повинні мати подряпин, рисок від абразивних кругів; гострих ріжучих країв і відколів на зубцях гребенів і гребінців, в очках і ніжках ґудзиків тощо.

Під час дослідження вимірювальним методом перевіряють:

розміри виробу;

фізичні, физико-механічні властивості пластмас;

санітарно-гігієнічні властивості;

безпечність.

Вимірювальний метод дослідження, залежно від призначення пластмаси, передбачає випробування на водо-, світло-, вогне-, теплостійкість, на твердість, опір розриву, стисненню, удару, вигину.

У ряді випадків визначають стійкість до дії кислот і лугів, міцність забарвлення під час тертя.

Як правило, ці фізико-механічні показники визначаються на підприємстві-виготовлювачі на спеціально відібраних дослідних зразках стандартної форми і розмірів (брусках або дошках) на спеціальному устаткуванні з використанням відповідних методик. Ці показники для окремих пластмас вказують у таблицях різних довідників, а їх дотримання гарантується виробником.

Об'ємну вагу (щільність) визначають методом занурення досліджуваного зразка відомої ваги у вимірювальну посудину з рідиною, що не поглинається даною пластмасою.

Показник питомої в'язкості характеризує стійкість пластмаси до удару і визначається на приладах, що працюють за принципом копра (важкий металевий шар падає на зразок з певної висоти).

Величина показника ударної в'язкості виражається розмірністю Дж / м2, за допомогою якої передається потужність удару, необхідного для руйнування досліджуваного стандартного зразка, яку вираховано на одиницю площі його поперечного перетину. Чим більш крихкою є пластмаса, тим нижчий показник її питомої ударної в'язкості.

Міцність під час розтягування, стиснення, вигину визначають на динамометрах і спеціальних випробувальних машинах.

Твердість за Брінелем визначають методом втискування сталевої кульки певного діаметру в досліджуваний зразок. Твердість визначають за глибиною лунки, що утворилася, і встановлюють величину твердості, користуючись шкалою твердості Мооса.

Водопоглинання визначають таким чином. Зразок стандартної форми розміром 10×15×120 мм висушують у сушильній шафі до постійної маси і занурюють на 24 год. у дистильовану воду при t° = 20±2°С. Після цього зразок витягують, обтирають фільтрувальним папером і зважують. Водопоглинання виражають у відсотках до первинної ваги.

Електрична міцність (пробивна напруга) і питомий об'ємний опір характеризують електроізоляційні властивості пластмас.

Ці показники визначають на дисках 4 мм товщини. Електрична міцність оцінюється величиною напруги струму, що викликає електричний пробій і виражається в кіловольтах на одиницю товщини зразка (кВ/мм), об'ємний електричний опір виражається в Ом×см.

Кислототривкість для ряду виробів з пластмас перевіряється на дію 1\%-го розчину оцтової кислоти, нагрітого до кипіння. При цьому забарвлення пластмасового зразка не повинно змінюватися, а розчин повинен залишатися безбарвним, прозорим, без осаду, помутніння, без сторонніх запахів.

Стійкість до дії мильних і лужних розчинів перевіряють шляхом обробки ґудзиків нагрітим до кипіння розчином, який складається з 5 г господарського мила, 3 г кальцинованої соди на 1 л води.

Після обробки ґудзики не повинні бути набряклими, деформованими, на них не повинно бути тріщин, а розчин має залишатися безбарвним.

Міцність забарвлення на сухе і мокре тертя гребінних виробів перевіряють методом тертя білою бавовняною бяззю по поверхні виробу. На тканині у будь-якому випадку не повинно залишатися слідів фарби.

На збереження якості виробів із пластмас істотний вплив справляють умови транспортування і зберігання.

Важливе значення у справі запобігання погіршенню якості товарів під час зберігання і транспортування має упаковка і тара.

У випадках недбалого упакування на виробах можуть з'являтися подряпини, забруднення, тому їх складають у пакети, коробки, ящики. Пакети, коробки і ящики повинні бути сухими та чистими.

В інших випадках неналежне упакування і недбале транспортування можуть спричиняти бій виробів. Для ряду виробів (господарських, галантерейних) встановлено певні граничні норми бою залежно від крихкості пластмас.

Допустимі норми бою відбито в табл. 1.

Таблиця 1

Вироби з пластмас повинні зберігатися в сухих, закритих приміщеннях з температурою 10—15°С і відносною вологістю повітря 55—70\%.