6.3.1. закордонний досвід оцінки ювелірних виробівОскільки ювелірні вироби саме завдяки своїй високій грошовій вартості стають об’єктом злочинних посягань, то саме вартісна експертиза цих виробів посідає центральне місце в експертній роботі у цій сфері. Вартісна оцінка ювелірних виробів передбачає володіння кількома спеціалізаціями: вміння оцінити заставну вартість ювелірних виробів у державних і комерційних банках; вміння здійснювати страхову оцінку; вміння оцінити пошкодження ювелірного виробу; вміння здійснювати комісійну оцінку. З метою вирішення питань, пов'язаних з розвитком і удосконаленням вартісної експертизи ювелірних виробів, їх сертифікації, у розвинутих країнах, таких як США, Англія, Франція, Німеччина тощо, створено інститути і лабораторії, які займаються гемологічними дослідженнями. Вчені — мінералоги, фізики, хіміки, конструктори, дизайнери, фахівці з обробки ювелірних каменів — об'єднані в національні гемологічні асоціації. На міжнародних конференціях їх учасники діляться останніми досягненнями з питань відкриття нових родовищ, створення нових ювелірних каменів (синтетичних), розробки і впровадження нових технологій, удосконалення методів і приладів для діагностики дорогоцінних металів і ювелірних каменів. На початку 20-х рр. ХХ ст. представники кількох європейських країн з метою захисту прав торговців ювелірними виробами утворили міжнародну конфедерацію, яка з 1961 р. називається Міжнародною конфедерацією по ювелірних каменях, алмазах і перлах та виробах зі срібла (міжнародна абревіатура — CIBJO). Ця організація піклується про розвиток і захист торгівлі ювелірними виробами в усьому світі. У наш час до складу CIBJO входять національні організації понад 30 країн. У складі конфедерації працюють чотири незалежних сектори: виробництва ювелірних прикрас і виробів зі срібла; оптової торгівлі ювелірними прикрасами і виробами зі срібла; продажу і обробки алмазів, ювелірних каменів і перлів; роздрібної торгівлі ювелірними прикрасами і виробами зі срібла. З представників цих секторів утворені й функціонують комісії з алмазів, ювелірних каменів і перлів, які періодично збираються для перегляду та актуалізації книг, каталогів, визначають термінологію і правила світової торгівлі. Так, у 1978 р. відбувся Всесвітній конгрес по дорогоцінних каменях, на якому були схвалені єдині правила сертифікації міжнародної класифікації. В основі класифікації дорогоцінних каменів, у тому числі діамантів, лежать форма каменю, тип огранювання, кількість граней, геометричні параметри каменю, маса, колір, дефекти. Відповідно до цієї класифікації у розділі 3 цього посібника і розглядалися дорогоцінні камені. У наш час існує кілька систем оцінки діамантів, такі як скандинавська алмазна номенклатура (SCZNPN), система Гемологічного інституту Америки (GIA), німецька специфікація тощо, які при деяких розходженнях випрацювали загальний підхід до оцінки дорогоцінних каменів. Довідкові ціни на оброблені кольорові ювелірні камені публікуються в бюлетені «Gemstone Price Reports», який випускає компанія «Interosa» у Брюсселі. Це видання призначене для ювелірів, оптових торговців, колекціонерів, користується довірою і розходиться по цілому світу. Градація кольорових каменів дається відповідно до двох систем класифікації: COLOR SCAN, розробленої Американською гемологічною лабораторією; COLOR MASTER, розробленої Гемологічним інститутом Америки. При оцінці сапфірів, рубінів, смарагдів враховується також родовище їх походження. За кордоном під час оцінки ювелірних виробів з дорогоцінних металів, на яких стоїть проба і виробничий номер, для експерта немає проблем у визначенні вартості. Експерт зв'язується з виготовлювачем, називає йому дані про виріб, його виробничий номер і з'ясовує оптову ціну. Зробивши роздрібну націнку, експерт встановлює ціну ювелірного виробу. Якщо виготовлювач невідомий або фірма вже не займається цим бізнесом, найбільш доцільним є розрахунковий підхід до визначення ціни. Для цього ціна маси дорогоцінного металу і маси дорогоцінних каменів у виробі збільшується на поточну оптову націнку, потім вводяться такі фактори, як вартість робочої сили, вартість закріплення каменів, складність конструкції, роздрібна націнка та ін. У випадках оцінки вартості ювелірного виробу, розрахункова ціна якого менша за 1000 дол. США, але на ярлику стоїть знак престижної фірми, рекомендується до одержаної розрахункової ціни додавати 20—30\%. У випадках оцінки ювелірних виробів із платини експертові необхідно враховувати, що вартість обробки платини є вищою, ніж золота, тому вартість виробничих витрат при розрахунку ціни подвоюється. Крім того, під час оцінки ювелірних виробів вартість повинна враховувати час виготовлення і перебіг побутування (історико-культурна цінність), зусилля дизайнера, складність конструкції, художню цінність. |
| Оглавление| |