3.5.2. корали

Назва в перекладі з грецької означає "невідомий". Корали належать до дуже давніх прикрас. Деякі зі знайдених намистин рожевого коралу належать до епохи палеоліту. Стародавні греки вважали корал символом безсмертя та щастя. У наш час корали також високо цінуються ювелірами цілого світу. Корали являють собою скелетні утворення колоніальних морських поліпів.

Найціннішим вважається червоний корал, рідше використовуються королівські чорні й блакитні корали. Корали живуть у теплих морях із середньорічною t° 13—16°С на глибині 3—300 м. Ростуть вони повільно, приблизно 75 мм на рік. Колір коралу рожевий, тілесно-рожевий, червоний, білий, блакитний, чорний.

Твердість коралів — 3,5—4, виблиск матовий, на полірованій поверхні — скляний, на зламі — жирний. В ультрафіолетових променях корали люмінесціюють блідо-фіолетовим або пурпурно-червоним кольором, щільність коливається від 2,7 до 1,32 г/см3, зменшується зі збільшенням вмісту органічної речовини.

Найбільш цінуються верхівки коралових гілок.

Коралові колонії поширені у Середземному морі (біля берегів Італії, Алжиру, Тунісу, Марокко, островів Сицилії, Корсики, Сардинії), в Червоному морі, біля узбережжя Малайського архіпелагу, Японії, Австралії, Гавайських островів.

Найбільшим постачальником коралів на світовий ринок є Туніс, де річний видобуток сягає 7—10 т. Понад 75\% видобутих у Тунісі коралів постачається на експорт, головним чином в Італію, Францію, Японію. Велика популярність коралів призводить до їх хижацького винищення, адже ростуть вони значно повільніше. У наш час на видобуток коралів у Тунісі видається ліцензія, подібні заходи застосовуються і в інших державах.

На ринок надходять і корали зі штучно введеними барвниками. Як імітації використовують роги, кістки тварин, гіпс, скло, пластмаси, каучук.

Головними діагностичними ознаками коралів є реакція на соляну кислоту, наявність зонального чи сітчастого малюнку, особлива зерниста структура.

В останні роки французький дослідник П. Жильсон розробив метод отримання штучних коралів восьми кольорів: червоного, світло-рожевого, блідо-жовтого, білого, кольору бичачої крові, кольору сьомги, "шкіри ангела", шампанського, тобто тих кольорів, якими заведено називати комерційні кольори коралів в Італії.

При створенні таких коралів використовували кальцит з Нової шахти у Франції та барвник. Необхідні умови отримання — високий тиск та адекватні температури.

Щільність білого та рожевого коралів, виготовлених за методом Жильсона, наближається до природного і дорівнює 2,6—2,7 г/см3, показник заломлення — відповідно 1,468 і 1,658. Штучні корали у сім разів дешевші від природних такого ж забарвлення та якості. Це найвдаліша імітація природного натурального каменю, яка дозволяє зберегти колонії коралів та задовольнити попит на корали.

Характерною ознакою штучних коралів П. Жильсона є відсутність сітчастого малюнку, притаманного природним натуральним коралам.