3.3.5. діагностика за щільністю

Часто у процесі діагностики ювелірних каменів буває необхідно визначити їх щільність. Існує достатньо багато методів визначення щільності: масовий, об'ємний, імерсійний, радіаційний, рефрактометричний, аналітичний тощо.

Найбільш зручним для визначення щільності ювелірних каменів є метод зрівноважування у важких рідинах. Він не портебує руйнування матеріалу і є досить швидким. Для аналізу використовують бромоформ СНВrЗ (щільність 2,89 г/см3, добре змішується зі спиртом, бензолом), рідина Туле НgІ2 + 2КІ (щільність 3,17 г/смЗ, змішується з водою в будь-яких співвідношеннях) та ін.

У роботі порівнюють щільність аналізованого ювелірного каменя і рідини (вихідної чи з розріджувачами). Щільність розчину визначають за формулою:

Q=(V1Q1+V2Q2)/(V1+V2),

де Q1 і V1 — відповідно щільність і обсяг концентрованої рідини; Q2 і V2 — щільність і обсяг розріджувача.

Крім того, визначати щільність рідини можна за допомогою терезів Вестфаля, денсиметрів, індикаторів (шматочків скла або мінералів відомої щільності) або оптичним методом. Оптичний метод базується на кореляції щільності і показників заломлення рідини, які можна вимірювати за допомогою рефрактометрів. Найбільш точні значення щільності одержують методом гідростатичного зважування.

У табл. 12 наведено відомості про щільність основних ювелірних каменів.

Таблиця 12