ЕкспертнІ дослІдження якостІ продукцІЇ

Становлення ринкових відносин, їх подальший розвиток й удосконалювання вимагають чіткого підходу до характеристик товару як основного об'єкта комерційної діяльності.

Саме товар є ланкою, що об`єднує інтереси виготовлювачів, продавців і споживачів. Варто забрати товар із процесу купівлі-продажу – і вся складна надбудова (фінанси, облік, маркетинг, менеджмент, інша ринкова інфраструктура) звалиться, як колос на глиняних ногах.

Взаємодія суб'єктів товарно-грошових відносин починається з оцінки видових, кількісних, якісних і вартісних характеристик товару. Найважливішим елементом цієї оцінки є ідентифікація товарів.

Мета ідентифікації – виявлення й підтвердження дійсності конкретного виду і найменування товару, а також відповідності певним вимогам або інформації про нього, зазначеної на маркуванні й/або у товарно-супровідних документах.

Кінцевий результат ідентифікації носить альтернативний характер: виявляється або відповідність або невідповідність товару певним вимогам. Негативний результат при ідентифікації свідчить про фальсифікацію товарів.

Таким чином, фальсифікація – один із можливих результатів ідентифікації. Ці два поняття взаємозалежні в загальній проблемі якості товарів, актуальність якої зросла останнім часом. У зв'язку з актуальністю проблеми ідентифікації й фальсифікації товарів необхідна розробка практичних заходів щодо своєчасного виявлення або запобігання підробці товарів.

Незважаючи на "безмежну" фантазію фальсифікаторів, на будь-які способи фальсифікації існують і методи їхньої ідентифікації, що дозволяють виявити підробку. Причому є не тільки складні вимірювальні методи, опис яких наведений у спеціальній літературі, але й прості, здатні допомогти рядовому споживачеві самому виявляти фальсифіковані харчові продукти методами, доступними в домашніх умовах.

Алкогольні напої, крім пива, містять не менше 7,0\% об. етилового спирту, одержують їх шляхом повного або часткового зброджування цукровміщуючої сировини або розведення спирту водою. Окремі групи цих напоїв одержують із використанням смакових й ароматичних добавок або екстрактів з рослинної сировини.

Залежно від використовуваної сировини, способів готування й призначення всі алкогольні напої ділять на наступні групи:

– етиловий спирт харчовий: "Люкс", "Екстра" вищого очищення, 1-го сорту;

– горілка й горілка особлива;

– лікеро-горілчані вироби: лікери, креми, наливки, пунші, настойки, аперитиви, бальзами, коктейлі;

– вина виноградні й плодово-ягідні: столові, міцні, десертні, тихі, гристі, шипучі, газовані;

– коньяки;

– ром, віскі, бренді, джин й ін.

Слід зазначити, що сьогодні алкогольні напої належать до продуктів, які найбільш часто фальсифікуються. Про це свідчать дані органів державного контролю. Так, під час перевірок з обігу вилучається фальсифікована горілчана продукція, виявляються підпільні цехи, у яких знаходиться фальсифікована небезпечна продукція.

Випадки групового отруєння зі смертельним результатом і важкими для здоров'я наслідками зафіксовані в багатьох регіонах України, у тому числі Харкові й Харківській області.

Розширення випуску й реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв пов'язане із ситуацією , яка мала місце на початку 90-х років, – ліквідацією державної монополії на виробництво й реалізацію лікеро-горілчаних виробів.

Основної шкоди життю й здоров'ю споживачів наносить фальсифікація всіх алкогольних напоїв шляхом часткової або повної заміни харчового етилового спирту технічним, що вміщує підвищену кількість сивушних олій, метилового спирту, альдегідів, кетонів, складних ефірів, фурфуролу, які можуть викликати отруєння різного ступеня важкості, аж до смертельного результату. Крім того, при вживанні метилового спирту можлива часткова або повна втрата зору.

Для алкогольних напоїв існують загальні й специфічні засоби фальсифікації, найпоширеніші з яких наведені в табл. 1.

                                                                                                         Таблиця 1

Загальні та специфічні засоби та способи фальсифікації алкогольних напоїв

 Виявити фальсифікацію технічним спиртом можна трьома методами:

– органолептичним;

– фізичним;

– хімічним.

Органолептичним методом визначають смак і запах алкогольних напоїв. Наявність сторонніх сивушних присмаків і запахів може свідчити про те, що напій небезпечний. Однак визначити наявність сторонніх присмаків і запахів можна тільки при підвищеній концентрації шкідливих домішок. Невеликі, але небезпечні дози шкідливих домішок виявити важко. Органолептичний метод при гаданій простоті й доступності не відрізняється високою вірогідністю, потрібен високий професіоналізм дослідника для отримання вірних результатів.

Найбільш достовірні результати при визначенні шкідливих домішок дають фізичні й хімічні методи випробувань. Деякі з цих методів наведено нижче.

З найбільшою вірогідністю й високою точністю якісно й кількісно наявність будь-яких домішок у спирті, винах та лікеро-горілчаних виробах може бути перевірено методами газової й рідинної хроматографії, що дозволяють визначити до декількох десятків різних сторонніх добавок і домішок. Сучасні хроматографи й хроматомасспектрометри, забезпечені комп'ютерними системами й банком даних, дозволяють за кілька хвилин провести повний якісний і кількісний аналіз напою на наявність у ньому органічних домішок, у тому числі й компонентів сивушних масел, метилового спирту, альдегідів, кетонів, ефірів й інших сполук. Однак проведення такого аналізу можливо лише в спеціалізованих лабораторіях, що мають спеціальне дороге устаткування і навчений персонал.

У той же час є ряд методик, багато з яких стандартизовані й дозволяють провести якісне й кількісне визначення сивушних олій, фурфуролу, альдегідів і кетонів у звичайних хімічних лабораторіях або навіть у домашніх умовах при наявності необхідних реактивів.

Розведення алкогольних напоїв водою або повною заміною нею прозорих напоїв (спирту, горілки, білих вин, настойок і наливок) – найпоширеніший грубий спосіб фальсифікації, що легко виявити органолептичним методом (на смак і запах). Однак цей метод придатний лише при значній заміні натурального напою водою, причому тільки держінспектори, експерти й інші перевіряючі можуть відкоркувати пляшки, відібрані для середньої проби.

Споживач, що купує алкогольні напої, не має змоги здійснити перевірку при покупці, а може це зробити тільки в домашніх умовах, коли висунути претензії продавцеві й виготовлювачеві практично неможливо, особливо якщо покупка зроблена на неорганізованому ринку.

Виняток становлять лише гристі й шипучі світлі вина, фальсифікація яких шляхом повної заміни водою легко виявляється при збовтуванні вмісту закритої пляшки. При цьому у вині моментально виділяються пухирці й утворюється піна.

Розведення алкогольних напоїв (часткову заміну водою) установити досить легко, якщо розведення значне (більше 30\%). При незначному розведенні водою алкогольних напоїв виявити фальсифікацію органолептичним методом непросто. У цьому випадку краще використати фізичний метод визначення міцності за допомогою спиртометра.

Однак зниження вмісту спирту в алкогольних напоях не завжди є результатом фальсифікації.  Так, міцність алкогольних напоїв, особливо спирту, горілки, коньяку, рому, віскі, інших міцних напоїв, може знижуватися внаслідок зникнення спирту через негерметичність упакування, що не слід вважати фальсифікацією. У цьому випадку виникає інший недолік – недолив.

Зменшення вмісту алкоголю за рахунок розведення водою або зникнення спирту не знижує небезпеку продукту. За умови підтвердження за обов'язковими показниками безпеки напій зі зниженим вмістом спирту може бути перемаркований і реалізований за зниженими цінами, при цьому необхідно інформувати споживача про причини зниження якості. Можливе також відправлення продукту на промислову переробку.