1.4 класифікація фінансових посередниківОсобливої уваги заслуговує класифікація фінансового посередництва. Щодо цього питання нема єдиної точки зору ні у вітчизняній, ні в зарубіжній літературі. У вітчизняній літературі найпоширенішим є поділ фінансових посередників на дві групи: • банки; • небанківські фінансово-кредитні установи, які інколи називають ще спеціалізованими фінансово-кредитними установами, чи парабанками. В американській літературі фінансових посередників заведено поділяти на три групи: • депозитні інституції; • договірні ощадні інституції; • інвестиційні посередники. Такий різнобій у класифікації фінансового посередництва зумовлюється двома обставинами: відсутністю однозначного трактування самого поняття "банк" та відсутністю загальновизнаних критеріїв класифікації всіх посередників. В європейському законодавстві банк трактується значно ширше, ніж в американському. Тому деякі з інституцій, які за європейським законодавством належать до спеціалізованих банків, наприклад інвестиційні банки, за американським законодавством не є такими і в літературі їх відносять до спеціалізованих небанківських інституцій (інвестиційних посередників). Тому більш правомірним є класифікація всіх фінансових посередників за одним критерієм – участю їх у формуванні пропозиції грошей. За цим критерієм вони поділяються на: • банки, які через грошово-кредитний мультиплікатор спроможні впливати на пропозицію грошей; • небанківські фінансові посередники (фінансово-кредитні установи), які такої спроможності не мають. Їх можна розділити й за іншими ознаками: 1 За юридичним статусом фінансові посередники поділяються на юридичних і фізичних осіб. 2 За територіальною ознакою бувають місцеві, регіональні, державні, міжнародні фінансові посередники. 3 За організаційною формою – акціонерні товариства (закриті й відкриті), товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, спеціалізовані відділи або філії інших підприємств тощо. 4 За відповідністю чинному законодавству – легальні (фінансові посередники, що зареєстровані і діють у рамках чинного законодавства), напівлегальні (підприємства, які зареєстровані відповідно до чинного законодавства, але виконують певні операції, цим законодавством не передбачені) і нелегальні (фірми і особи, що здійснюють посередницьку діяльність поза законом). 5 За типом винагороди – фінансові посередники, що одержують дохід у вигляді різниці відсотків на вхідні й вихідні фінансові потоки (або різниці курсів цінних паперів, валют тощо), та фінансові посередники, які працюють за фіксовану винагороду (наприклад, у вигляді комісійних). 6 За типом спілкування з клієнтами – фінансові посередники, що взаємодіють безпосередньо особисто з клієнтом (так би мовити, в режимі офф-лайн), та фінансові посередники, які спілкуються з клієнтурою за допомогою електронних засобів зв'язку (Інтернет, мобільний і телебанкінг, Інтернет-трейдинг, он-лайн-брокери, он-лайн-консультанти тощо). 7 Інше. |
| Оглавление| |