Страхування - Навчальний посібник (Фисун В. І., Ярова Г. М.)

Тема 5. страхова організація

Правильна організація - гарантований успіх

(Сунь Цзи)

5.1.      Зміст теми:

Організаційні форми страховиків

Структура страхових компаній

Об'єднання страховиків та їх функції

Література: [1-5]; [10], [14], [15], [34]; [47]; [48]; [52].

Організація і здійснення страхової справи неможливі без вивчення законодавства, що діє в умовах ринкових відносин. Страхова діяльність має ряд відмінностей порівняно з іншими видами підприємницької діяльності. Зокрема, якщо для здійснення підприємницької або виробничої діяльності достатньо зареєструвати підприємство й мати свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, то для здійснення страхової діяльності ще треба одержати ліцензію на право її проведення.

При вивченні теми слід розглянути класифікацію страховиків за такими ознаками: за приналежністю, за характером страхових операцій, за зоною обслуговування, за величиною статутного фонду та обсягів страхових послуг, а також види й форми організації страхових компаній, що діють на страховому ринку України.

Особливу увагу варто звернути на зміст основних принципів управління страховою компанією та послідовність її державної реєстрації.

Крім того, важливим є розгляд мети та необхідності створення об'єднань страховиків, а також функцій, які вони виконують на страховому ринку.

5.2.      Огляд ключових положень та категорій теми

Предметом безпосередньо діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням та розміщенням страхових резервів і їх управлінням.

Страховики мають право займатися тільки тими видами страхування, що визначені в ліцензії.

За належністю страховики можуть розрізнятися на приватні й державні. Державні страховики створюються шляхом засновництва з боку держави національних акціонерних страхових компаній і керуються від імені держави (уряду). Страховики складають основу ін-ституціональної та територіальної структури страхового ринку.

За інституціональною ознакою страхові компанії можуть бути створені як акціонерні товариства, товариства з додатковою відповідальністю, товариства з повною відповідальністю, командитні товариства та товариства взаємного страхування.

Відповідно з даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за організаційно-правовою формою українські страховики станом на початок 2009 р. поділялися таким чином (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Поділ страхових компаній за організаційно-правовою формою на 01.01.2009 року

На теперішній час українські страховики, створені у формі акціонерних товариств, у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р., який вступив у дію з 2009 р., набирають форми публічних та приватних акціонерних товариств.

Аналіз організаційних форм страхових компаній на вітчизняному ринку страхових послуг свідчить, що в Україні не представлені товариства взаємного страхування, в той час як вітчизняне законодавство передбачає їх функціонування в країні. Зокрема, відповідно до Цивільного кодексу України громадяни та юридичні особи можуть страхувати свої майнові інтереси на взаємній основі шляхом об'єднання у товариства взаємного страхування. Створення таких товариств передбачено й Законом України «Про страхування». При цьому товариство взаємного страхування є формою організації страховика на основі централізації коштів за допомогою пайової участі його учасників, які одночасно виступають як страховиком, так і страхувальниками. Ефективність такої організаційної форми страхової діяльності полягає в тому, що метою діяльності товариства взаємного страхування є не отримання прибутку, а максимальне задоволення інтересів страхувальників. Перевищення прибутків над витратами такого товариства надходить найперше для поповнення резервних фондів. Залишок коштів може бути розподілений у формі прибутку між пайовиками або у формі зменшеного обсягу страхової премії, який необхідно сплатити учасникам-пайови-кам у наступному році. З огляду на це, створення товариств взаємного страхування є вигідним об'єднанням фізичних осіб та об'єднанням невеликих власників, наприклад, фермерських господарств.

Серед вітчизняних страхових компаній вирізняються кептивні страхові компанії, сферою діяльності яких є захист інтересів засновників. Як правило, створюються кептиви потужними виробничими підприємствами, корпораціями або фінансово-промисловими групами, представленими банками, пенсійними та інвестиційними фондами, іншими фінансово-кредитними установами. Їх на сьогодні більшість. Переваги їх полягають у тому, що вони охоплюють великий потенційний сегмент страхового ринку, який обслуговується корпоративним страховиком, а проникнення конкуруючих страхових компаній на цей сегмент є майже неможливим. Основний недолік -однорідний склад страхового портфеля, що спричиняє негативний вплив на фінансову стійкість страховика.

За територіальною ознакою страховиків можна поділити на: місцеві, регіональні, національні та міжнародні.

Досвід країн з розвиненим страховим ринком свідчить, що для успішного розвитку страховий бізнес потребує виходу за межі країни.

Це вигідно для страховиків, адже ризики територіально розподіляються, зростає обсяг продажу полісів та можливість одержання прибутку. За спеціалізацією виділяють такі страхові компанії: ^ страховики зі страхування життя, котрі спеціалізуються на

страхуванні життя; ^ страховики зризикового (загального) страхування, які здійснюють усі види страхування крім страхування життя; ^ перестраховики, котрі не здійснюють прямих страхових операцій, а беруть на страхування ризики інших страховиків. За капіталізацією виділяють: великі; середні та малі страхові компанії. Особливості створення страховика як юридичної особи визначені Господарським кодексом України та Законом України «Про страхування». При цьому розрізняють такі етапи:

реєстрація страховика як юридичної особи;

надання цій юридичній особі статусу страховика. Структура страхової компанії може охоплювати декілька рівнів

управління. З урахуванням особливостей Положення про відокремлені підрозділи страхової компанії вона включає центральний офіс, філії, агентства та представництва страховика.

Система управління страховика будується на принципах лінійного, функціонального та лінійно-штабного підпорядкування. Структура органів управління страховика залежить від його організаційної форми. Більшість страховиків України створено у формі акціонерних товариств, а тому, як правило, вищим керівником страховика після голови правління є президент компанії, віце-президент є головним фінансовим директором. Менеджери компанії здійснюють оперативне керівництво та контролюють поточну роботу. Виконавчі директори є керівниками основних підрозділів страховика (управління, дирекції) і входять до складу правління.

Власна внутрішня структура страховика представлена представництвами, агентствами, філіями, відділеннями:

^ представництва — підрозділи страховика, що не мають статусу самостійної юридичної особи і займаються, як правило, збиранням інформації, рекламою, репрезентаціями, пошуком клієнтів, але не здійснюють комерційної діяльності; ^ агентства — підрозділи, які мають право виконувати всі функції представництва, а також здійснювати операції з укладання й обслуговування договорів;

^ філії страхової компанії — підрозділи, котрі теж не мають права юридичної особи та здійснюють свою діяльність, керуючись законодавством, нормативними актами, статутом і рішеннями загальних зборів акціонерів, ради директорів та президента компанії.

Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів і здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України.

Об'єднання страховиків діють на підставі статутів та набувають прав юридичної особи після державної реєстрації.

Сьогодні в Україні створені й функціонують такі об'єднання страховиків: Ліга страхових організацій України; Авіаційне страхове бюро; Моторне (транспортне) страхове бюро; Морське страхове бюро; Національний ядерний страховий пул та ін.

Як добровільне об'єднання страховиків Ліга страхових організацій України здійснює:

^ захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членами Ліги;

^ сприяння формуванню й удосконаленню правової бази страхової діяльності;

^ позитивний вплив на підвищення кваліфікації та професіоналізму керівників і спеціалістів - учасників ринку страхових послуг;

^ ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;

^ сприяння реалізації антимонопольного законодавства у сфері страхової діяльності;

^ утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг і їх споживачами.

5.3. План практичного заняття

Страховики та їх види.

Організаційна структура страховика.

Органи управління страховою компанією.

Об'єднання страховиків та їх функції.

5.4.      Питання для самоперевірки

Як розподіляються страховики за спеціалізацією?

Які види страховиків діють на страховому ринку України?

Чим відрізняється філія страхової компанії від агентства?

Що являє собою представництво страховика?

Назвіть принципи системи управління страховика.

Якою є структура управління страховика?

Який орган видає ліцензію на здійснення страхової діяльності?

Що являють собою кептивні страхові компанії?

Назвіть етапи створення страхової компанії.

Що таке «товариства взаємного страхування»?

5.5.      Теми науково-дослідних робіт

Організаційні форми страхової діяльності в Україні та необхідність їх удосконалення.

Сутність та необхідність створення товариств взаємного страхування в Україні.

Організаційні форми страховиків в країнах ЄС.

Об'єднання страховиків та їх функції на страховому ринку.

Особливості систем управління страховиків США та Японії.

5.6.      Тести для самоконтролю

Які відокремлені підрозділи можуть створювати страховики?:

а)         банки та інші кредитні установи;

б)         філії, представництва, агентства;

в)         фондові біржі;

г)         виробничі й торговельні підприємства.

Яка основна мета діяльності товариств взаємного страхування?:

а)         створення страхового захисту членів товариства;

б)         організація обов'язкового страхування відповідно до чинного законодавства;

в)         страхові операції з будь-яких видів страхування;

г)         перестрахування ризиків інших страховиків.

Кількість учасників (засновників) страховика згідно з вимогами Закону України «Про страхування» має бути:

а)         не менше двох;

б)         не менше трьох;

в)         не лімітується;

г)         не менше п'яти.

За спеціалізацією страховики поділяються на:

а)         державні й приватні;

б)         некеровані й ті, що підлягають регулюванню;

в)         іноземні та вітчизняні;

г)         зі страхування життя та з ризикового страхування.

Філія страхової компанії має право:

а)         займатися рекламною діяльністю;

б)         проводити ревізії діяльності інших філій;

в)         приймати рішення про свою ліквідацію;

г)         укладати та обслуговувати договори страхування.

Якими видами діяльності може займатися страховик?:

а)         надавати кредити страхувальникам;

б)         проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засо- бів, що постраждали внаслідок страхового випадку;

в)         укладати договори страхування та визначати розмір збитків страхувальників;

г)         займатись роздрібною торгівлею.

Об'єднання страховиків створюються з метою:

а)         здійснення перестрахувальних операцій;

б)         захисту інтересів страховиків;

в)         надання страхових послуг;

г)         організації реклами страхових продуктів та їх реалізації.

До особливостей діяльності товариств взаємного страхування належать:

а)         неоднорідність складу учасників;

б)         учасники є страховиками й страхувальниками одночасно;

в)         страхувальники беруть участь у розподілі прибутку товариства;

г)         комерційний характер діяльності.

Які функції виконує Ліга страхових організацій України?:

а)         приймає на страхування ризики;

б)         гарантує платоспроможність страховиків;

в)         сприяє вдосконаленню страхового законодавства;

г)         укладає договори страхування.

Представництво страхової компанії має право:

а)         виплачувати страхові суми та страхові відшкодування;

б)         виконувати репрезентативні функції;

в)         брати участь у співстрахуванні;

г)         розробляти правила страхування.

За зоною обслуговування страховики поділяються на:

а)         державні й приватні;

б)         компанії зі страхування життя та ризикового страхування;

в)         місцеві, регіональні, національні, транснаціональні;

г)         страховиків та перестраховиків.

Чинниками, що впливають на організаційну структуру страховика, є:

а)         поділ праці всередині компанії;

б)         необхідність створення спеціалізованих підрозділів;

в)         місце розташування страховика;

г)         комерційний характер діяльності.

До ознак класифікації страховиків відносять:

а)         приналежність, зону обслуговування, спеціалізацію;

б)         місце знаходження, характер роботи;

в)         організаційну структуру;

г)         сукупність та раціональну структуру ресурсів.

Потенціал компанії визначає:

а)         приналежність, зона обслуговування, спеціалізація;

б)         місце знаходження, характер роботи;

в)         організаційна структура;

г)         сукупність та раціональна структура ресурсів.

Створення об'єднань страховиків впливає на розвиток страхового бізнесу:

а)         негативно;

б)         позитивно;

в)         ніяк не впливає;

г)         сприяє захисту інтересів лише страховиків.

Глосарій

Акціонерна страхова компанія - організаційно-правова форма страховика, заснована шляхом продажу акцій.

Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Кептивні страховики - страхові компанії, що створюються промисловими, торговельними, банківськими та іншими структурами з метою задоволення їх потреб у страхових послугах.

Командитне товариство - об'єднання кількох осіб для здійснення підприємницької діяльності, в якій одні учасники (повні члени) несуть відповідальність згідно із зобов'язаннями товариства як своїм вкладом, так і усім своїм майном, а інші (командисти або вкладники) відповідають тільки своїм вкладом.

Ліга страхових організацій України - некомерційне об'єднання страховиків з метою захисту їх інтересів у владних структурах, сприяння розвитку страхового законодавства, підвищення кваліфікації персоналу та інформаційного забезпечення страховиків, налагодження співпраці з відповідними об'єднаннями інших держав. Заснована в Україні в 1992 р.

Міжнародна асоціація по страхуванню кредитів - об'єднання страховиків, що здійснюють страхування короткострокових експортних кредитів (від 3 місяців до 1 року), створене з метою вивчення актуальних питань страхування кредитів, захисту інтересів членів асоціації, установлення взаємовідносин між ними. Заснована в Цюріху у 1946р.

Міжнародна спілка авіаційних страховиків - об'єднання страховиків, що проводять операції по страхуванню літаків, вантажів, екіпажу і пасажирів, а також цивільної відповідальності, пов'язаною з експлуатацією засобів авіатранспорту. Заснована у 1934 р. в Лондоні.

Міжнародна спілка морського страхування - об'єднання асоціацій страховиків що проводять операції по страхуванню морських суден, вантажів і фрахту, створене з метою захисту їх інтересів. Заснована у 1874 р. в Німеччині.

Моторне (транспортне) страхове бюро України - форма об'єднання страховиків, що здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів з метою координації їх діяльності при здійсненні страхування в Україні та за її межами. Об'єднання страховиків - спілки, асоціації, бюро, пули, створені страховиками з метою координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів і здійснення спільних програм.

Страховий маркетинг - 1) система взаємодіючих видів діяльності страховика, спрямована на планування, визначення ціни, рекламування та реалізацію страхових послуг; 2) діяльність страховика, що спрямовує рух страхових послуг від страховика до страхувальника.

Страховий менеджмент - система управління у сфері страхової діяльності.

Страхові операції - сукупність видів діяльності страховика, пов'язаних зі здійсненням конкретних видів страхування.

Товариства взаємного страхування -1) юридичні особи - страховики, створені з метою страхування ризиків товариства; 2) форма організації страховика на основі централізації коштів за допомогою пайової участі його учасників, які одночасно виступають як страховиком, так і страхувальниками.

Товариство з додатковою відповідальністю - один з видів господарських товариств, статутний капітал якого поділений на частки, визначені статутними документами. Учасники відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками в статутний фонд, а у випадку недостатності цих коштів -додатково майном.

Товариство з повною відповідальністю - об'єднання кількох осіб, які особисто беруть участь у справах товариства, і кожен з них несе повну відповідальність згідно з зобов'язаннями товариства не тільки вкладеним капіталом, а й усім своїм майном.