6.5. принципи функціонування тнк у глобальному середовищі

В умовах глобалізації при розробці довгострокової стратегії функціонування ТНК дедалі необхіднішою стає розробка загальносвітових принципів діяльності ТНК. До таких принципів сучасні автори зараховують:

Необхідність повного охоплення масштабів об'єктів управління. Об'єктом управління в діяльності ТНК є все світове співтовариство та світовий господарський розвиток зокрема;

Загальнолюдські цінності в світовому співтоваристві є так само високими та значущими за вартістю, як і економічні;

Ніяка держава, ТНК, міжнародна організація або фізичні особи не можуть нав'язувати іншим державам, приватним компаніям, національним, міжнародним, іншим організаціям або фізичним особам іншу культуру, систему цінностей, стиль життя, соціальні особливості, матеріальні або духовні цінності, що вступають у протиріччя національній свідомості та інтересам державних, приватних і громадських структур;

Право забезпечення державою національної (зокрема приватної) власності на ресурси, що належать йому та його суб'єктам (зокрема приватним компаніям, громадським організаціям, юридичним та фізичним особам), які розташовані та здійснюють діяльність на території даної держави або поза нею. Такий принцип є необхідним у зв'язку зі спробами використання спеціальних операцій ТНК для перерозподілу власності на території інших держав;

Заборона використання військової сили з метою перерозподілу власності, використання ресурсів або інших комерційних вигод на території іншої держави;

Формування другого «золотого мільярда» споживачів з використанням нових принципів споживання ресурсів;

Стимулювання інтенсивного розширення кордонів ринків глобальних компаній шляхом сприяння діяльності нового покоління ТНК, що створюються в країнах середнього рівня розвитку;

Інтенсивне та широкомасштабне розширення платоспроможного попиту в найбідніших анклавах великих за кількістю населення країн, що розвиваються, а також найменш розвинутих країнах;

9.         Формування багатополюсного світу в умовах глобалізації є необхідною умовою сталого розвитку;

Відмова від концентрації військової сили в межах однієї країни або групи країн та переходу до інших принципів і механізмів забезпечення безпеки;

Права кожного члена світового співтовариства потребують пошуку та реалізації нових, рівноправних підходів до визначення й використання балансу інтересів при використанні екологічних ресурсів, і ці інтереси повинні забезпечуватися еквівалентно кожною державою та кожним іншим суб'єктом світового співтовариства;

Для ефективного управління світовим господарським розвитком в умовах концентрації капіталів ТНК повинні створюватися глобальні наднаціональні організації, які б поєднували в собі зусилля наукових, приватних корпоративних та громадських організацій для розробки механізмів і процедур по управлінню світовим співтовариством.

Крім дотримання основних принципів функціонування, ТНК повинні усвідомити своє місце в світовому розподілі праці та ефективно використовувати ресурси.

Природні ресурси

В історичному розвитку міжнародного бізнесу важливу роль зіграли компанії, що займалися освоєнням природних ресурсів. У більшості випадків вони починали з імпорту сільськогосподарських продуктів і мінеральної сировини, потім перейшли до організації їх іноземного виробництва і збуту, що спричинило встановлення контролю над гірничодобувною та нафтовою промисловістю, а також над сільським господарством, і було тісно пов'язано з системою колоніалізму.

Сировинна й добувна галузі є капіталомісткими. У наш час вони вимагають ще більших і триваліших інвестицій, через що піти з них важче, ніж з промислового виробництва. Це примушує інвесторів особливо гостро реагувати на політичні зміни, несприятливі зрушення в податковій і правовій сферах, а останнім часом — і на заходи щодо охорони навколишнього середовища.

Наслідком розпаду колоніальних імперій стали зусилля урядів нових держав щодо встановлення контролю над національними природними ресурсами шляхом експропріації і націоналізації власності. Деякі з них прагнули збільшити доходи за рахунок організації на своїй території окремих стадій первинної переробки сировини. Це змінило умови функціонування ТНК. У ряді випадків останні втратили прямий контроль над видобутком, але їх пануюче положення у сфері міжнародних продажів у більшості випадків зміцнилося, оскільки транспортування, значна частина технологічних процесів переробки і продаж, як і раніше, контролювалися ними. Вони також мали значний вплив як на товарних біржах, так і в процесі створення матеріальних запасів.

У 90-х роках XX ст. на стратегію цієї групи ТНК вплинула низка чинників — насамперед попит, ціни, науково-технічні досягнення та тенденції, а також зростаюча конкуренція. Загалом вони мають добрі перспективи, оскільки природні ресурси розподілені в світі нерівномірно — більше половини країн світу і 2/3 промислових потужностей залежать від імпорту матеріалів. Отже, вплив ТНК на територіальне розміщення продуктивних сил стає дедалі складнішим, зважаючи на поєднання конгломерації та вертикальної інтеграції.

Людські ресурси

Прагнення отримати дешеву й кваліфіковану робочу силу завжди слугувало важливим стимулом для іноземних інвестицій як потенційне джерело значного прибутку. Зазначимо, що на країни, які розвиваються, доводиться приблизно половина робочої сили, що використовується ТНК. Одна третина її працює в 200 спеціальних зонах, що орієнтуються на експорт промислової продукції.

У 1990-х роках низький рівень заробітної плати слугував вагомим аргументом для іноземних інвесторів. Одна з причин полягає в тому, що в розвинених країнах у багатьох галузях значущість заробітної плати як чинника витрат постійно зростає. Він особливо важливий у виробництві традиційних товарів споживання, але слід зазначити, що такі галузі не посідають першорядне місце в процесі прямого іноземного інвестування. Розвиток інформаційних послуг і освіти дозволив діючим у цьому секторі ТНК поєднувати високоефективні технології, що розробляються у власних країнах, з дешевою і відносно кваліфікованою робочою силою інших країн, що сприяє зниженню виробничих витрат і значно підвищує продуктивність праці та прибуток.

Компанії, що віддають перевагу країнам з низьким рівнем заробітної плати, як правило, легко адаптуються й тому можуть робити вибір з неабиякою числа альтернатив. Вони виконують важливу роль в інтеграції менш розвинених країн у світову економіку. Транснаціональні компанії такого роду звичайно обслуговують «материнський ринок» або ж ринки інших промислово розвинених країн. Місцевий ринок (на якому вони здійснюють виробництво) здебільшого для них нецікавий.

У деяких випадках, коли необхідно забезпечити транспортування великих об'ємів продукції та швидке виконання замовлень, територіальна близькість до ринків збуту може компенсувати високі витрати праці. Іншими чинниками, що зумовлюють інвестиційні рішення, і відповідними за значенням з рівнем заробітної плати, є надійність робочої сили, гнучкість ринку праці і здатність уряду країни контролювати соціальну напруженість.

Транснаціональні компанії, використовуючи дешеву робочу силу, у більшості випадків прагнуть підтримувати низький рівень заробітної плати. Проте попит і традиції материнської компанії вимагають дотримання стандартів якості. Департаменти, що займаються міжнародними відносинами з афілійованими компаніями, як правило, тісно інтегровані в систему материнської компанії. Наприклад, американська корпорація Ford створила в 1994 році міжнародний центр з координації діяльності своїх субпостачальників у всьому світі. Деталі для певних моделей вона одержує від 700 різних виробників.

Працезберігаюча й капіталомістка складові можуть поєднуватись у межах загальної стратегії компанії. Так, останнім часом НДДКР і маркетинг концентруються в інвестуючий структурі, а значна частина виробництва передається субпостачальникам із країн з низьким рівнем заробітної плати. На американську ТНК Nike з її щорічним оборотом у 4 млрд дол. у сфері НДДКР, продажів, організації та управління зайнято 9 тис. осіб, тоді як 75 тис. осіб працюють на компанію опосередковано, через субпостачальників.

Концентрація знань і роль цього чинника

Технологія є ключовим чинником міжнародного розподілу праці. На передньому плані тут перебувають провідні промислово розвинені країни і їх ТНК — основне джерело нових технологій. Технологічність та пристосованість до впровадження інновацій є провідними напрямами конкурентної боротьби, вони активно впливають на стратегію компаній. Проте наслідки науково-технічного розвитку для міжнародного розподілу праці, особливо стосовно ТНК, істотним чином відрізняються від тих, які викликають інші чинники.

Транснаціональні корпорації — найважливіша складова частина міжнародної ієрархії в НДДКР. Це зумовлюється насамперед простішим для них доступом до фінансових ресурсів. Вони здатні охопити міжнародний ринок науково-технічних кадрів, організувати НДДКР і застосувати технологічні знання в глобальному масштабі.

Стратегія завоювання технічного лідерства в міжнародному масштабі, як правило, вимагає високих витрат на НДДКР, концентрації ресурсів і інтеграції суміжних видів послуг, а часом і поглинання конкурентів. ТНК у більшості випадків уважають за краще утримувати в межах материнських структур не тільки найістотніші виробничі потужності з виготовлення інноваційної продукції, устаткування, визначаючі технологічний процес, але й випуск нової продукції і якомога триваліший збут своїх інновацій. Проте в умовах конкурентного світу, при конвергенції потужностей НДДКР та існуванні небезпеки підробки або крадіжки інтелектуальної власності ця політика виявляється недосконалою. Для утримання лідерства необхідно постійно нарощувати та вдосконалювати інноваційні можливості. Чим вищій рівень технологічних процесів, тим більші зусилля потрібні для його підтримки та вдосконалення.

Основною формою передачі технології в межах системи ТНК залишається постачання власним афілійованим компаніям майже всієї необхідної документації з материнської компанії. Дослідницька робота організована переважно так, що лише певні її етапи здійснюються за межами кордонів країни базування, значна ж частина, особливо стратегічно значущі елементи НДДКР, як і раніше, виконуються в країні розміщення материнської компанії.

Особливу сферу в міжнародному розподілі праці, заснованому на розвитку технологій, складають стратегічні союзи, що укладаються корпораціями. Звичайно, різні типи угод між ними існували й у минулому. Так, як і раніше, присутні на світовому ринку міжнародні картелі, укладаються численні неформальні угоди, але якщо вони торкаються в основному регулювання тих або інших моментів ринкових відносин (сфера впливу, ціна, ринкова частка), то новий тип стратегічних союзів головним чином пов'язаний із НДДКР. Останні націлені на те, щоб розподіляти між собою високі дослідницькі витрати, особливо на стадії комерціалізації. Союзи можуть також служити інструментом розподілу праці всередині галузі.

Сьогодні в межах глобальної стратегії ТНК чинники трудо-затратності й техноємності дедалі частіше поєднуються. Звичайно міжнародні корпорації розміщують виробництва традиційних товарів споживання (скажімо, текстиль) у менш розвинених країнах, де є можливість накласти на дешеву працю високі технології, що в багато разів збільшує прибуток. Виробництва, що вимагають економії масштабу (наприклад, автомобілебудування), ТНК найчастіше розміщують у країнах із середнім рівнем розвитку, причому часто такі структури потрібні для міжнародної інтеграції. Наукоємні галузі (електроніка, літакобудування тощо) сконцентровані переважно в промислово розвинених країнах, але місце їх розташування також змінюється. Так, науково-дослідна база США залучає значну кількість неамериканських транснаціональних утворень, які найчастіше прагнуть створити свої дослідницькі підрозділи саме в цій країні.

Описані вище зрушення відбуваються в більшості випадків досить тяжким шляхом. У епоху жорсткої міжнародної конкуренції розміщення або зміна місця господарської діяльності ТНК у різних частинах світу носить характер вірогідності. Нерідко відбувається раптове припинення виробництва в одній країні та створення нового, ефективнішого венчурного підприємства в іншій. Часто конкуренти починають виробляти й збувати за різною ціною одну й ту саму продукцію, але з деякими модифікаціями та вдосконаленнями.

Швидкість дій, елементи несподіванки та нові форми підприємництва подібно «худій компанії» (вона здійснює НДДКР, організовує виробництво, транспортування й продаж зі свого невеликого за розмірами центру, але привертає до співпраці значну кількість незалежних структур, економлячи таким чином на капіталовкладеннях) виконують важливу роль у діяльності найрозвиненіших ТНК. Традиційні корпорації також вимушені проводити реструктуризацію та сприймати її як ключовий компонент своєї стратегії. Це може підвищити ефективність окремих транснаціональних утворень, але водночас привнести і хаос у світову економіку, збільшити число безробітних і кількість компаній, що банкрутують, збільшити потужності та об'єм продукції, що виробляється, причому ці процеси проходитимуть набагато швидше, ніж раніше.

Через взаємозв'язок між фондовими ринками і ТНК вплив цього нового типу конкуренції розповсюджується на область фінансів, доходів і заощаджень, впливає на широкі верстви населення, особливо в промислово розвинених країнах.