Економічний аналіз - Навчальний посібник (Черниш С. С.)

12.6. оптимізація грошових потоків підприємства

Процес аналізу завершують оптимізацією грошових потоків шляхом вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з обліком зовнішніх і внутрішніх факторів з метою досягнення їхньої збалансованості, синхронізації і зростання чистого грошового потоку.

У першу чергу необхідно домогтися збалансованості обсягів додатного і від'ємного потоків коштів, оскільки і дефіцит, і надлишок грошових ресурсів негативно впливають на результати господарської діяльності.

При дефіцитному грошовому потоці знижуються ліквідність і рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зростання простроченої заборгованості підприємства за кредитами банку, постачальникам, персоналу з оплати праці.

При надлишковому грошовому потоці втрачається реальна вартість тимчасово вільних коштів унаслідок інфляції, уповільнюється оборотність капіталу через простій коштів, втрачається частина потенційного доходу у зв'язку з втраченою вигодою від прибуткового розміщення коштів в операційному чи інвестиційному процесі.

Для досягнення збалансованості дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді розробляють заходи для прискорення залучення коштів і уповільнення виплат їх.

Оскільки ці заходи, підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства в короткостроковому періоді, можуть створити проблеми дефіцитності грошових потоків у майбутньому, то паралельно має бути розроблено заходи для збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.

Способи оптимізації надлишкового грошового потоку пов'язані здебільшого з активізацією інвестиційної діяльності підприємства, спрямованої:

на дострокове погашення довгострокових кредитів банку;

на збільшення обсягу реальних інвестицій;

на збільшення обсягу фінансових інвестицій. Синхронізацію грошових потоків має бути спрямовано на

усунення сезонних і циклічних розходжень у формуванні як позитивних, так і негативних грошових потоків, а також на оптимізацію середніх залишків готівки.

Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максиміза-ції чистого грошового потоку підприємства, зростання якого забезпечує підвищення рівня самофінансування підприємства, знижує залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Збільшення суми чистого грошового потоку можна забезпечити за рахунок таких заходів:

зменшення суми постійних витрат підприємства;

зниження рівня змінних витрат;

проведення ефективної податкової політики;

застосування методу прискореної амортизації;

продаж невикористовуваних видів основних засобів, нематеріальних активів і запасів;

посилення претензійної роботи з метою повного і вчасного стягнення штрафних санкцій та дебіторської заборгованості.

Результати оптимізації грошових потоків мають відображатися у фінансовому плані підприємства на рік з розбивкою по кварталах і місяцях.

Для оперативного керування додатними і від'ємними грошовими потоками доцільно складати платіжний календар (план платежів точної дати), в якому, з одного боку, відображають графік надходження коштів від усіх видів діяльності протягом прогнозного періоду (5, 10, 15, 30 днів), а з іншого — графік майбутніх платежів (податків, заробітної плати, формування запасів, погашення кредитів і процентів за ними і т. ін.). Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства здійснювати оперативний контроль за надходженням і витратою коштів, вчасно фіксувати зміну фінансової ситуації і вчасно вживати коригувальних заходів для синхронізації додатного і від'ємного грошових потоків і забезпечення стабільної платоспроможності підприємства.

Сучасні методи фінансового управління, базуються на концепції управління грошовими потоками, що формують єдину систему грошових ресурсів підприємства.

Концепція фінансової рівноваги підприємства дозволяє з єдиних позицій розглядати сукупність грошових потоків підприємства, що мають різні характеристики, та забезпечує їхнє динамічне управління, відображаючи необхідну умову ефективного розвитку підприємства — його ліквідність.

Суть концепції фінансової рівноваги підприємства визначається як збалансованість грошових потоків підприємства в кожний момент періоду діяльності. Якщо за період часу [0, Т] підприємство в результаті своєї діяльності генерує п грошових потоків СБі, і = 1,п, то умова фінансової рівноваги може бути виражена рівнянням:

І сб, (і ) _ 0,

для кожного і є [0,7]

З урахуванням грошових потоків від усіх видів діяльності — операційної, інвестиційної та фінансової, умова фінансової рівноваги підприємства може бути виражена наступним чином:

П1       П2 П3

І СУ (і) + І СЕ (і) + І СЕ (і) _ 0, П1 + П2 + пз = п

і-1        j-1 к-1

де СГ°,і = 1, п1 — грошові потоки від операційної діяльності; СЕ],} = 1, п2 — грошові потоки від інвестиційної діяльності;

ерік = 1, п3 — грошові потоки від фінансової діяльності.

Порушення принципів фінансової рівноваги підприємства негативно впливає на результати його діяльності. При цьому негативний вплив на ефективність функціонування підприємства здійснюють як дефіцит, так і надлишок грошового потоку. Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку підприємства проявляються в зниженні ліквідності та рівня платоспроможності підприємства, зростанні кредиторської заборгованості, зростанні тривалості фінансового циклу підприємства та зниженні показників ефективності використання капіталу підприємства.

Система показників діяльності підприємства повинна відображати важливу проблему фінансового управління, що полягає в підтримці динамічного процесу діяльності, що спрямований на досягнення максимуму цільової функції підприємства при контрольованій фінансовій рівновазі.

З точки зору відповідності системи показників цілям ефективного управління підприємством визначимо наступні вимоги до системи показників:

адекватність цілям управління та можливість інтеграції на різних етапах управлінського процесу;

врахування основних факторів, що впливають на реалізацію цілей підприємства та врахування взаємозв'язків між ними;

врахування особливостей організаційної структури підприємства, деталізація показників для всіх рівнів управління підприємства;

висока гнучкість та адаптованість до умов вирішення проблеми;

економічність, що полягає в перевищенні результатів від функціонування системи показників над витратами на реалізацію даної системи.

Найоптимальніше для підприємства є збалансоване економічне зростання, яке базується на підтримці його фінансової рівноваги та

 

забезпеченні максимізації основного цільового показника — вартості підприємства, основними чинниками формування якої є грошові потоки. Розгляд і концепції фінансової рівноваги з позицій управління грошовими потоками та формування системи показників аналізу грошових потоків мають важливе значення для прийняття ефективних оперативних та стратегічних фінансових рішень.