Економічний аналіз - Навчальний посібник (Черниш С. С.)

9.2. аналіз забезпечення підприємства основними засобами

Аналіз розпочинаємо з вивчення наявності основних засобів, їхньої динаміки та структури (див. табл. 9.1).

Як видно з табл. 30, за звітний період відбулися суттєві зміни в наявності та структурі основних засобів. Сума їх зросла на 3600 тис. грн, або на 27 \%. Значно зросла частка активної їхньої частини, що можна розцінити позитивно.

На обсяг, структуру та динаміку основних виробничих засобів впливають такі фактори:

характер та особливості процесу виробництва (безперервний, дискретний);

тип виробництва (масове, серійне, одиничне);

технологія, рівень спеціалізації і кооперування;

методи організації виробництва.

Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма № 5). Для цього розраховують такі показники:

коефіцієнт оновлення (Кон), що характеризує частку нових основних засобів у загальній вартості їх на кінець року.

 

 

Перевіряють виконання плану впровадження нової техніки, введення в дію нових об'єктів, ремонту основних засобів. Визначають частку прогресивного обладнання в його загальній кількості та в кожній групі обладнання, а також частку автоматизованого обладнання.

Для характеристики вікового складу і морального зносу фонди групують за тривалістю експлуатації (до 5; 5 - 10; 10 - 20 і більше 20 років), розраховують середній вік обладнання.

Зведена табл. 9.2 показує, що за звітний рік технічний стан основних засобів на підприємстві дещо покращився за рахунок інтен-сивнішого оновлення їх.

Забезпеченість підприємства окремими видами машин, механізмів, обладнання, приміщеннями встановлюють порівнянням фактичної наявності їх з плановою потребою, необхідною для виконання плану випуску продукції.

Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними засобами виробництва (ОЗВ), є фондоозброєність і технічна озброєність праці.

Показник загальноїфондоозброєності праці розраховують за відношенням середньорічної вартості промислово-виробничих основних засобів до середньоблікової чисельності робітників у найбільшу зміну (мається на увазі, що робітники, зайняті в інших змінах, використовують ті само засоби праці).

Рівень технічної озброєності праці визначають за відношенням вартості виробничого обладнання до середньооблікового числа робітників у найбільшу зміну. Темпи його зростання зіставляються з темпами зростання продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання технічної озброєності праці. У протилежному разі відбувається зниження фондовіддачі.