Економічний аналіз - Навчальний посібник (Черниш С. С.)

6.2. аналіз і оцінка рівня та динаміки показників прибутку

Різні напрями звичайної діяльності підприємств, що пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (робіт, послуг), а також фінансових та інвестиційних операцій одержують остаточну грошову оцінку в окупності абсолютних показників фінансових результатів. Основний узагальнюючий показник — чистий прибуток, який підприємство отримало за звітний період. Цей показник є вираженням ділової активності та ефективності менеджменту.

Аналізуючи показники прибутку, доцільно виділити такі етапи досліджень.

На першому етапі дають оцінку динаміки та виконання плану з прибутку в цілому та в розрізі окремих видів діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова). Треба виділити прибутковість окремих структурних підрозділів (центрів прибутковості), інвестиційних проектів та договорів.

На другому етапі проводять порівняльний аналіз прибутку цього підприємства з середньогалузевими значенням та показниками прибутковості підприємств-конкурентів.

На третьому етапі виконують факторний аналіз прибутку за видами діяльності, дають оцінку внутрішніх і зовнішніх резервів.

На четвертому етапі проводять аналіз розподілу і використання чистого прибутку.

При аналізі абсолютних показників фінансових результатів виділяють горизонтальний (зміна показників за аналізований період) і вертикальний (зміна структури показників) аналіз. Узагальнюючу характеристику показників прибутку підприємства можна подати у вигляді табл. 6.1.

А. Аналіз прибутку (збитку) операційної діяльності. Фінансовий результат від операційної діяльності охоплює результати основної й інших видів діяльності. Прибуток (збиток) основної операційної діяльності промислового підприємства визначатимемо як різницю виторгу від реалізації продукції у діючих договірних цінах (без ПДВ і акцизного збору) та повної собівартості реалізованої продукції. Зміна прибутку від реалізації (робіт, послуг) може бути під впливом:

зміни обсягу реалізації;

зміни структури реалізації продукції;

 

зміни собівартості реалізованої продукції;

зміни цін на продукцію.

 

Для розрахунку впливу факторів на зміну прибутку від реалізації використовують порівняльні дані відповідних форм звіту про фінансові результати та перерахунок фактичної реалізації продукції за базовими цінами і витратами.

Загальне відхилення прибутку від реалізації продукції (АП) становить

ДП = Пф - П0

Визначимо вплив вище перелічених факторів на цю зміну.

Між зміною обсягу реалізації продукції і прибутку існує прямий зв'язок при умові незмінної рентабельності окремих виробів. Щоб розрахувати вплив обсягу реалізації продукції на відхилення прибутку, треба базове значення прибутку від реалізації скорегувати на приріст виторгу від реалізації при незмінних цінах на продукцію

АПоб = П0 •—-1

Зміна структури реалізації продукції може призвести до зміни прибутку, якщо обсяг продажу не змінюється, внаслідок різної рентабельності окремих виробів. Щоб розрахувати вплив структурних зрушень, потрібно знайти відхилення між прибутком фактичної реалізації за базовими цінами і витратами та базовим прибутком, а отриманий результат скорегувати на вплив обсягу реалізації

АПстр = (П' - ПО - АПоб

Між зміною собівартості і прибутком існує зворотний зв'язок, при якому величина зниження (зростання) собівартості реалізованої продукції є адекватною до відповідного приросту (зменшення) прибутку від реалізації продукції. Для того щоб розрахувати вплив собівартості на зміну прибутку від реалізації продукції, треба від собівартості фактично реалізованої продукції відняти собівартість фактичної реалізації за базовими витратами і змінити означення одержаного результату

АПсв = - (Сф - С')

Між зміною цін па продукцію і прибутком від реалізації існує прямий зв'язок, при якому приріст прибутку при незмінних інших умовах пропорційний до індексу приросту цін на продукцію. Щоб розрахувати вплив цін, потрібно від виторгу фактично реалізованої продукції відняти фактичну реалізацію за базовими цінами

АПц = Вф - В',

Прибуток (збиток) за видами діяльності непрофільного характеру (підсобного сільського господарства, торгівлі, будівництва) аналізують за тими самими аналітичними факторами. Проте треба врахувати галузеву специфіку цих видів діяльності.

Прибуток (збиток) іншої операційної діяльності визначатиметься як сальдо інших операційних доходів і витрат.

Б. Аналіз прибутку інвестиційної та фінансової діяльності. Прибуток (збиток) інвестиційної діяльності утворюється за реальними та фінансовими інвестиціями. Аналізуючи прибуток реальних інвестицій, треба виділити такі завдання:

провести оцінку динаміки та структури прибутку реальних інвестицій;

дати оцінку виконання плану з прибутку реальних інвестицій;

провести факторний аналіз зміни прибутку реальних інвестицій;

визначити напрями підвищення прибутковості реальних інвестицій.

Планові завдання та очікувану динаміку прибутку реальних інвестицій визначають при виборі й обгрунтуванні інвестиційних проектів (програми). Проте реалізація інвестиційних проектів (програм) пов'язана зі зміною дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, що призводить до відхилень фактичної чи очікуваної прибутковості реальних інвестицій.

Фактори зміни прибутку реальних інвестицій:

зміна обсягу інвестування;

зміна структури інвестицій;

зміна рентабельності інвестицій.

Щоб розрахувати вплив обсягу інвестування на зміну прибутку реальних інвестицій (АПі°), треба відхилення фактичного обсягу інвестування (Іф) від базового (Іб) помножити на базовий рівень рентабельності реальних інвестицій (Яіб)

АПі° = (Іф - Іб) • Я"

Структурні зрушення у реалізації інвестиційної програми зумовлюють зміну прибутку реальних інвестицій внаслідок різної рентабельності окремих інвестиційних проектів. Для того щоб розрахувати вплив структурних зрушень на зміну прибутку реальних інвестицій (АПістр), потрібно методом перерахунку даних визначити прибуток фактичних інвестицій за базовою структурою (Пі р) і спбв ставити його з базовою величиною прибутку реальних інвестицій (Пі)

АПістр = Пір - Піб

Щоб розрахувати вплив рентабельності інвестицій на зміну прибутку реального інвестування (АПіч), треба відхилення фактичної рентабельності інвестицій (і?*) відняти від базової (і?;6) і помножити на фактичний обсяг інвестування

ДПі4 = (?іф - і?/5) • і*

Аналіз прибутку (збитку) фінансових інвестицій пов'язаний з оцінками результатів використання цінних паперів (акцій, облігацій, ощадних сертифікатів, векселів). Його проводять на запит внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Прибуток від придбаних акцій визначають за двома складниками: дивідендами та можливою різницею між ціною придбання та ціною наступного продажу. Дивіденди — це частка прибутку підприємства в розрахунку на акціонерний капітал. Сума дивіденду — виплата акціонерові частини прибутку в розрахунку на одну акцію. Норма дивіденду — це співвідношення суми дивіденду і номінальної вартості акцій. Ставку дивіденду і курсову вартість акцій (курс акцій) формують під впливом багатьох факторів. Внутрішніми факторами можуть бути: фактори формування чистого прибутку, кредитні ставки та величина банківського кредитного ризику, політика підприємства щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів тощо. Зовнішні фактори — податкова та амортизаційна політика держави, рівень процентної ставки за кредит, стан кредитного ринку, кон'юнктура фондового ринку і т. ін.

Зміна курсів акцій (Ка) залежить від суми дивідендів і процентної ставки за кредит

Ка = і100

кр

де Д — сума дивідендів, тис. грн.

Кр — процентна ставка за кредит, \%.

або    Ка = Ац'Н* кр

де Ац — номінальна ціна акції, грн; Н2 — норма дивіденду, \%.

Сума сплачених (отриманих) дивідендів залежить від зміни кількості проданих (куплених) акцій та зміни ставки дивіденду на одну акцію. Цю двофакторну мультиплікативну модель можна дослідити методами елімінування і визначити частку впливу факторів.

Вибираючи варіанти придбання акцій, враховують вигідність їх купівлі (допустиму ціну — Цв). її розраховують відношенням суми дивіденду (Д) до норми прибутку на одну акцію (Нп):

Допустиму норму прибутку можна розрахувати, якщо за основу прийняти ставку процентів за ощадними вкладами або рівень прибутковості державних короткотермінових облігацій.

Цінність акцій з урахуванням їх попиту на фондовому ринку (Ц'в) розраховують за відношенням ринкової ціни акції (Цгр) і прибутку на одну акцію за рік (Па)

Ц'в = Цр / Па

Коефіцієнт нотування акцій (Кк) розраховують як відношення ринкової ціни акції до її облікової ціни (Ц°в):

Кк = Цр / Ц°в

Прибуток від короткотермінових операцій з акціями визначається як різниця між сумою виторгу від їх продажу та витратами на придбання.

Якщо є вільні грошові кошти, то підприємство може їх вкладати в облігації суб'єктів господарювання або держави. Прибуток утворюється з процентів на облігацію та за рахунок різниці між ціною їх придбання та викупу.

Прибуток підприємства за отриманими векселями (Пвек) розраховується за формулою:

П    =  Свек ' Ів

100

де Свек — сума векселя, грн;

ів — річна дисконтна ставка, \%.

Депозитні сертифікати дисконтного типу продають за ціною нижче номіналу, а погашають за номіналом. Різниця між ціною погашення і ціною придбання є прибутком від їх придбання.

Прибуток (збиток) фінансових операцій виникає внаслідок: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; отриманого доходу від неопераційних курсових різниць та від безоплатно одержаних оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій тощо.

Кожна фінансова операція має мотивацію з огляду збільшення прибутку і сумарної вартості суб'єкта господарювання чи за обставин мінімізації втрат від знецінення, або обтяжливих витрат на консервацію. В процесі аналізу треба дати оцінку обгрунтованості фінансових операцій за інтересами господарюючого суб'єкта.

У сучасних умовах господарювання виникла необхідність у використанні якісно нових систем аналітичних досліджень фінансових результатів діяльності суб'єктів господарювання. За даних умов особливого значення набуває застосування системи, яка б забезпечила збір, систематизацію та аналіз інформації, необхідної для прийняття стратегічних рішень та дозволила розширити вимірювальні системи підприємств шляхом включення в них показників нефінансового характеру. Такою системою є Balanced Scorecard (збалансована система показників).

Збалансована система показників визнає потребу ідентифікації та спостереження за численними фінансовими та нефінансовими показниками для забезпечення більш широкого погляду на бізнес. З цією метою організація не обмежується даними бухгалтерського обліку. Компанія може обрати показники ефективності, безпеки, задоволення покупців та ін., що дає можливість фіксувати інформацію про поточну діяльність та приділяти найбільшу увагу основним показникам майбутнього успіху.

Основна мета — розробка системи показників, яка відповідає організації, для того, щоб її діяльність можна було контролювати та оцінити.

У збалансованій системі варто розрізняти показники, які вимірюють досягнуті результати, і показники, що відображають процеси, які забезпечують досягнення цих результатів. Обидві категорії показників мають бути узгоджені між собою, оскільки для одержання перших (наприклад, підвищення чистого прибутку від реалізації продукції — фінансова проекція) потрібно реалізувати другі (наприклад, досягти більшої лояльності з боку існуючих клієнтів і збільшити кількість клієнтів, що залучаються — маркетингова проекція).

Так званий «баланс» у концепції BSC має багатоплановий характер, охоплюючи зв'язки між монетарними і немонетарними показниками, стратегічним і операційним рівнями управління, минулими і майбутніми результатами, а також між внутрішніми і зовнішніми аспектами діяльності підприємства. На рис. 6.2 зображено систему збалансованих показників умовного підприємства.

 

Подпись: я я

5, й «

я и

о й

О я

CQ я

Я Рр

р я

Рр X я я

я ™ я н Е Я 8 ■& ши я

X я я я Ч о

н я я

Я

я я

і ю

8 й Рр Є «

я :„ я ,гн й Я

Єр °

й       я       о рр

Ш я я я

 

Рис. 6.2. Втілення стратегії підприємства у Balanced Scorecard