Економічний аналіз - Навчальний посібник (Черниш С. С.)

5.2. аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

Об'єктивними умовами забезпечення стабільної діяльності та фінансової стійкості підприємств є їх ліквідність і платоспроможність, які визначають реальні фінансові можливості підприємств, здатність фінансувати свою діяльність, своєчасно та в повному обсязі викоиувати зобов'язаиия. Як свідчить практика, саме від лікві-диості та платоспроможиості залежить саме ісиуваиия підприємств, адже підприємства припиияють свою діяльиість здебільшого виа-слідок иестачі грошових коштів, а ие через иедостатию реитабель-иість.

Ліквідиість і платоспроможиість підприємств є об'єктивиими складиими та багатограииими екоиомічиими явищами. Воии під-власиі дії багатьох виутрішиіх і зовиішиіх факторів, мають високу чутливість до різиомаиітиих впливів і зміи, що породжує високий рівеиь їх залежиості від виутрішиього та зовиішиього середовища (будь-які иегативиі зміии у виутрішиьому та зовиішиьому середовищі підприємств, в першу чергу, призводять до зміи у їх ліквідио-сті і платоспроможиості, які иемииуче відображаються иа іиших аспектах діяльиості), иепередбачуваиості та випадковості. Все це иадзвичайио ускладиює процес управліиия иими та пред'являє иад-звичайио високі вимоги до його іиформаційио-аиалітичиого забез-печеиия.

Ліквідність підприємства за змістом є комплексиим поияттям і включає:

ліквідність активів — можливість перетвореиия активів підприємства в гроші за будь-яких умов без втрати риикової вартості для забезпечеиия спроможиості фіиаисувати свою діяльиість і погашати свої зобов'язаиия в строк та в повиому обсязі;

ліквідність балансу — можливість активів за будь-яких умов, при їх перетвореииі в гроші за певиий строк, погашати відповідиі за терміиами зобов'язаиия в строк і в повиому обсязі, а також фіиаисувати свою діяльиість і погашати иепередбачуваиі борги;

ліквідність підприємства — здатиість підприємства за будь-яких умов перетворювати свої активи в гроші без втрати своєї риикової вартості, а також залучати кошти із зовиішиіх джерел для ви-коиаиия всіх своїх зобов'язаиь в строк і в повиоту обсязі, фіиаисувати свою діяльиість і погашати иепередбачеиі борги; постійио підтримувати балаис між обсягами відповідиих групп активів, ви-ділеиих за строками перетвореиия в гроші, та зобов'язаиь, виділе-иих за терміиами їх погашеиия, а також рівиовагу між обсягами і строками перетвореиия активів в гроші, а також обсягами і строками погашеиия зобов'язаиь.

Платоспроможність підприємства — це здатиість підприємства в повиому обсязі та в строк погашати всі свої зобов'язаиия, фі-иаисувати свою діяльиість та покривати иепередбачуваиі борги за рахуиок виутрішиіх і зовиішиіх коштів, забезпечувати оптимальиу структуру зобов'язаиь та иалежиу їх якість, відповідио до структури активів та їх якості, виділеиих за здатиістю перетвореиия в гроші, а також брати на себе юридичну відповідальність за свої зобов'язання та їх порушення.

Метою аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств є інформаційно-аналітичне забезпечення розробки та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо забезпечення оптимальної ліквідності та платоспроможності підприємств.

Основними функціями аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств є:

визначення відповідності цільовим параметрам і потенційним можливостям, виявлення тенденцій, локальних і закономірних змін та їх інтенсивності, впливу факторів на ці зміни;

визначення різного роду відхилень від норм, диспропорцій, структурних деформацій, можливостей виникнення несприятливих і ризикових ситуацій, їх інтенсивності та динаміки, а також факторів, що на них впливають;

виявлення потенційних можливостей зміни та розвитку ліквідності та платоспроможності підприємств, притаманних їм явищ і процесів, попередження та нейтралізація відхилень від норм, диспропорцій, структурних деформацій, несприятливих і ризикових ситуацій, виявлення кола регульованих факторів, шляхів і засобів їх реалізації; контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень, ефективністю використання ресурсів та дотриманням соціальних норм і стандартів.

Відповідно до визначеної сутності ліквідності та платоспроможності підприємств та враховуючи можливості вимірювання ознак за даними балансу виділяються наступні їх об'єкти:

ліквідність активів: структура та якість активів за рівнем ліквідності;

ліквідність балансу: обсяги та ступінь покриття активами відповідних груп зобов'язань;

ліквідність підприємства: наявність та рівень робочого капіталу; оборотність активів; рух грошових коштів;

платоспроможність підприємства: структура та якість зобов'язань; платіжний календар, оборотність зобов'язань та її відповідність оборотності активів.

Відповідно до об'єктів виділяються основні задачі аналізу.

Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства починають із групування активів за ступенем ліквідності та пасивів за терміновістю погашення.

До першої групи (А1) входять абсолютно ліквідні активи, такі як готівка і короткострокові фінансові вкладення.

До другої групи (А2) належать швидкореалізовані активи: отримані векселі і всі види поточної дебіторської заборгованості. Ліквідність цієї групи оборотних активів залежить від вчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків та ін.

До третьої групи (А3) відносять активи, що повільно реалізуються, до яких належать запаси сировини, матеріалів, готової продукції, незавершеного виробництва товарів, для трансформування яких у готівку потрібен значно більший термін.

Четверта група (А4) — це важкореалізовані активи, до яких входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво, довгострокова дебіторська заборгованість, платежі за якою очікуються більш ніж через 12 місяців, відстрочені податкові активи, видатки майбутніх періодів, інші необоротні активи.

Відповідно на чотири групи діляться і зобов'язання підприємства:

П1 — найбільш термінові зобов'язання, які слід погасити протягом поточного місяця (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких настали);

П2 — середньострокові зобов'язання з терміном погашення до одного року (короткострокові кредити банку);

П3 — довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку і позики);

П4 — власний капітал, що постійно перебуває в розпорядженні підприємства (розділ І, II і V пасиву балансу). Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

Аі > П2; А2 > П2; Аз > П3; Аа < П4.

У табл. 5.2 проведено групування активів за ступенем ліквідності.

Вид активу

На початок періоду

На кінець періоду

1

2

3

Разом у групі 1

5040

5505

Векселі отримані

1500

2200

Дебіторська заборгованість за

3500

6700

товари

1300

1650

Розрахунки з бюджетом

600

750

Розрахунки за виданими аван-

1015

700

сами

 

 

Інша поточна дебіторська забо-

 

 

ргованість

 

 

Разом у групі 2

7915

12000

Готова продукція

2125

3545

Сировина і матеріали

10 000

13 500

Незавершене виробництво

2420

2750

Товари

Разом у групі 3

14 545

19 795

Необоротні активи Видатки майбутніх періодів

17 700 500

18 800 700

Разом у групі 4

18 200

19 500

Усього

45 700

56 800

Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів за кілька періодів дозволить установити тенденції зміни в структурі балансу і його ліквідності (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ

 

Групи активів

Сума, тис. грн

Групи пасивів

Сума, тис. грн

Платіжний надлишок або нестача

 

на початок періоду

на кінець періоду 

 

на початок періоду

на кінець періоду

на початок періоду

на кінець періоду

А1

5040

5505

ГІ1

6850

10 800

-1810

-5295

А2

7915

12 000

П2

7950

10 700

-35

+1300

А3

14 545

19 795

ІІ3

5000

4500

+9545

+15 295

А4

18 200

19 500

П4

25 900

30 800

-7700

-11300

При цьому слід враховувати ризик недостатньої ліквідності, коли бракує високоліквідних засобів для погашення зобов'язань і ризик зайвої ліквідності, коли через надлишок високоліквідних активів, що, як правило, є низькодохідними, відбувається втрата прибутку для підприємства.

Поряд з абсолютними показниками для оцінювання ліквідності підприємства розраховують такі відносні показники: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності і коефіцієнт абсолютної ліквідності (табл. 5.4).

Ці показники являють інтерес не лише для керівництва підприємства, а й для зовнішніх суб'єктів аналізу: коефіцієнт абсолютної ліквідності являє інтерес для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності — для банків, коефіцієнт поточної ліквідності — для інвесторів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (норма грошових резервів) визначається відношенням коштів і короткострокових фінансових вкладень до всієї суми короткострокових боргів підприємства. На даному підприємстві його величина на початок року — 0,3 (5040 : : 14 800), на кінець — 0,25 (5505 : 21 500). Його рівень показує, яку частину короткострокових зобов'язань може бути погашено за рахунок наявної готівки. Чим більша його величина, тим вища гарантія погашення боргів. Проте при невеликому його значенні підприємство може бути завжди платоспроможним, якщо зуміє збалансувати і синхронізувати приплив і відплив коштів за обсягом і термінами. Тому ніяких загальних нормативів і рекомендацій щодо рівня цього показника не існує. Доповнює загальну картину платоспроможності підприємства наявність чи відсутність у нього прострочених зобов'язань, їхня частота і тривалість.

Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності — відношення коштів, короткострокових фінансових вкладень і короткострокової дебіторської заборгованості, платежі за якою очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових фінансових зобов'язань. У нашому прикладі на початок року величина цього коефіцієнта становить 0,87 (12 955 : 14 800), а на кінець — 0,81 (17 505 : 21 500). Зазвичай задовольняє співвідночення 0,7—1. Проте воно може виявитися недостатнім, якщо велику частку ліквідних засобів становить дебіторська заборгованість, частину якої важко вчасно стягнути. У таких випадках потрібне більше співвідношення. Якщо у складі оборотних активів значну частку займають кошти і їхні еквіваленти (цінні папери), то це співвідношення може бути меншим.

Коефіцієнт поточної ліквідності (загальний коефіцієнт покриття боргів) — відношення всієї суми оборотних активів включно із запасами до загальної суми короткострокових зобов'язань. Він показує ступінь покриття короткострокових зобов'язань оборотними активами.

оборотні активи

К пл

короткострокові зобов' язання

Перевищення оборотних активів над короткостроковими фінансовими зобов'язаннями забезпечує резервний запас для компенсації збитків, які може понести підприємство при розміщенні та ліквідації всіх оборотних активів, крім готівки. Чим більша величина цього запасу, тим більша впевненість кредиторів, що борги буде погашено. Зазвичай задовольняє коефіцієнт >2. У нашому прикладі величина його на початок року становить: 1,86 (27 500 : 14 800), на кінець — 1,73 (37 300 : 21 500), тобто намітилася тенденція до зниження його рівня.

Після аналізу ліквідності балансу виконується аналіз платоспроможності підприємства.

Для оперативного внутрішнього аналізу поточної платоспроможності, щоденного контролю за надходженням засобів від продажу продукції, погашення дебіторської заборгованості й інших надходжень коштів, а також для контролю за виконанням платіжних зобов'язань перед постачальниками, банками й іншими кредиторами складається платіжний календар, у якому, з одного боку, підраховуються наявні й очікувані платіжні засоби, а з іншого боку — платіжні зобов'язання на цей же період (1, 5, 10, 15 днів, 1 міс).

Оперативний платіжний календар складається на основі даних про відвантаження і реалізацію продукції, про закупівлю засобів виробництва, документів про розрахунки з оплати праці, на видачу авансів працівникам, виписок з рахунків банків та ін. (табл. 5.5).

Для визначення поточної платоспроможності необхідно платіжні засоби на відповідну дату порівняти з платіжними зобов'язаннями на цю саму дату. Ідеальний варіант, якщо коефіцієнт буде становити одиницю або трохи більше. У цьому прикладі він становить 1,1.

Платіжний календар забезпечує щоденний контроль за надходженням і витратою коштів, дозволяє синхронізувати позитивні й негативні грошові потоки, визначити пріоритетність платежів за ступенем їхнього впливу на фінансові результати. Таким чином, він є важливим інструментом оперативного управління поточною платоспроможністю підприємства.

Низький рівень платоспроможності, що виражається в нестачі готівки і наявності прострочених платежів, може бути випадковим (тимчасовим) і хронічним (тривалим). Тому, аналізуючи стан платоспроможності підприємства, треба розглядати причини фінансових труднощів, частоту їхнього утворення і тривалість прострочених боргів.

Причинами неплатоспроможності можуть бути:

а)         невиконання плану з виробництва і реалізації продукції, під- вищення її собівартості, невиконання плану прибутку і, як наслі- док, нестача власних джерел самофінансування підприємства;

б)         неправильне використання оборотного капіталу: відволікання засобів у дебіторську заборгованість, вкладення в надпланові запа- си та інші сфери, що тимчасово не мають джерел фінансування;

в)         іноді причиною неплатоспроможності є не безгосподарність підприємства, а неспроможність його клієнтів;

г)         високий рівень оподаткування, штрафних санкцій за невчасну чи неповну сплату податків також може стати однією з причин не- платоспроможності суб'єкта господарювання.

Для з'ясування причин зміни показників платоспроможності велике значення має аналіз виконання плану з припливу і відпливу коштів. Для цього дані звіту про рух коштів порівнюють з даними фінансової частини бізнес-плану.

У першу чергу слід установити виконання плану з надходження коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності і з'ясувати причини відхилення від плану. Особливу увагу слід звернути на використання коштів, тому що навіть при виконанні дохідної частини бюджету підприємства перевитрати і нераціональне використання коштів можуть призвести до фінансових ускладнень.

Видаткова частина фінансового бюджету підприємства аналізується за кожною статтею із з'ясуванням причин перевитрат, що може бути виправданою і невиправданою. За підсумками аналізу повинні бути виявлені резерви збільшення планомірного припливу коштів для забезпечення стабільної платоспроможності підприємства в перспективі.

Дані табл. 15 свідчать про те, що дохідну частину бюджету підприємства виконано на 105,7 \%, а витратну на 107,2 \%. У підсумку резерв вільної готівки і її еквівалента (короткострокових фінансових вкладень) на кінець року менший від планового на 21,4 \%. Наведені дані про рух коштів дозволяють бачити, у якому обсязі і з яких джерел надійшли грошові засоби і з якою метою їх використано.

Інформація про рух грошових засобів і виконання бюджету з припливу і відпливу грошових ресурсів дозволяє підприємству контролювати поточну платоспроможність, оперативно вживати коригувальних заходів для її стабілізації, що досить детально викладено в Розділі 12. Кредитори й інвестори можуть судити про здатність підприємства генерувати грошові ресурси, балансувати і синхронізувати грошові потоки.