АналІз фІнансовоЇ стІйкостІ пІдприЄмства 5.1. оцінка фінансової стійкості підприємстваПідприємство, яке є прибутковим і фінансово стійким, має перспективи стабільного економічного зростання. Підприємство, яке є прибутковим, але не є фінансово стійким, найбільш ймовірно в майбутньому матиме фінансові проблеми, зумовлені нестачею коштів для здійснення поточних витрат, затримками в розрахунках із постачальниками-кредиторами та акціонерами, труднощами при погашенні банківських позик та емітованих підприємством боргових зобов'язань. Таким чином, головна умова ефективного функціонування підприємства в умовах ринкового середовища стійкість його економіки. Фінансова стійкість підприємства — це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого ризику. На фінансову стійкість впливає велика кількість факторів. їх прийнято поділяти на внутрішні та зовнішні. Основними внутрішніми факторами є: склад і структура продукції, що випускається; рівень витрат виробництва; склад і структура активів, та вірний вибір стратегії управління ними; • величина позикових коштів у майні підприємства, тощо. Основними зовнішніми факторами є: економічні умови господарювання; пануюча в суспільстві техніка та технологія; платоспроможний попит, тобто рівень доходів споживачів; податкова політика держави; кредитна політика, тощо. Забезпечення фінансової стійкості є одним із найважливіших напрямів в управлінні фінансами підприємства, нехтування яким призводить до значних фінансових втрат. Фінансова стійкість характеризується такою структурою фінансових ресурсів та їх розміщенням в активах підприємства, таким рівнем чистих грошових надходжень, які забезпечують стабільне функціонування підприємства в умовах стабільного ринку. Для кожного суб'єкта господарювання існує: внутрішня, фінансова та загальна стійкість. Внутрішня стійкість досягається при такому стані економіки підприємства, який забезпечує досить високий фінансовий результат його діяльності. Фінансова стійкість досягається при стабільному перевищенні доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами та стійкому економічному зростанні. Загальна стійкість характеризується позитивним сальдо чистого грошового потоку (перевищенням позитивного грошового потоку над негативним). Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Основним вихідним показником стійкості фінансового стану підприємства є різниця реального власного і статутного капіталів. Позитивні складові можна умовно назвати приростом власного капіталу, а негативні складові — вилученням власного капіталу. Якщо зростання власного капіталу перевищує йоговилучення (або дорівнює йому), то різниця реального власного капіталу та статутного капіталу є позитивною (або принаймні не є негативною) і, відповідно, виконується мінімальна умова фінансової стійкості підприємства. Якщо приріст власного капіталу є меншим від його вилучення, то різниця реального власного і статутного капіталів є негативною, що свідчить про нестійкий фінансовий стан підприємства. Аналіз різниці реального власного і статутного капіталів проводять у формі табл. 5.1. У ході аналізу встановлюють достатність величин реального власного капіталу. У випадку визначення нестачі реального власного капіталу зусилля потрібно спрямувати на збільшення прибутку, зростання рентабельності, погашення заборгованості учасників (засновників) за внесками у статутний капітал, розподіл чистого прибутку переважно на поповнення резервного капіталу. Таблиця 5.1 ДИНАМІКА РІЗНИЦІ РЕАЛЬНОГО ВЛАСНОГО І СТАТУТНОГО КАПІТАЛІВ (тис. гри)
|
| Оглавление| |