Економіка праці і соціально трудові відносини - Навчальний посібник (Акулов М. Г., Драбаніч А. В., Євась Т. В.)

8.6. управління продуктивністю праці на підприємстві

Управління продуктивністю праці на підприємстві це частина загального процесу управління підприємством, що включає в себе планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і регулюван-ня.Ця робота ґрунтується на постійному аналізі співвідношення корисного ефекту від певної трудової діяльності та витрат на цю діяльність. Основними функціями управління продуктивністю є визначення цілей та організація програми управління продуктивністю праці. При цьому цілями програми повинні бути: ефективне використання

Отже, управління продуктивністю праці — це складне та комплексне завдання, однаково важливе для організацій будь-якої сфери діяльності та будь-якого розміру, якщо вони планують досягти успіху в ринковій конкуренції. Реалізація цього завдання залежить від грамотної та скоординованої роботи економістів і менеджерів на всіх етапах програми.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняття «ефективність праці».

Які існують критерії оцінки ефективності праці ?

Що таке продуктивність праці ?

У чому полягає значення підвищення продуктивності ?

Які існують показники вимірювання продуктивності праці ?

Які існують методи вимірювання продуктивності праці ?

Охарактеризуйте натуральний метод вимірювання продуктивності праці.

Охарактеризуйте трудовий метод вимірюванні продуктивності праці.

Охарактеризуйте вартісний метод вимірювання продуктивності праці.

Які використовуються показники оцінки обсягу продукції під час використання вартісного методу вимірювання продуктивності праці ?

Що являють собою фактори продуктивності?

Яка існує класифікація факторів продуктивності праці ?

Що таке резерви продуктивності праці ?

Яка класифікація резервів підвищення продуктивності праці ?

Як оцінюється вплив резервів на підвищення продуктивності праці ?

Охарактеризуйте процес управління продуктивністю праці на підприємстві.

Напруженість праці, що виражається кількістю праці, яку витрачає працівник за визначений проміжок робочого часу для отримання корисного результату — це:

а)         продуктивність праці;

б)         трудомісткість праці;

в)         інтенсивність праці;

г)         ефективність праці.

Показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю виробленої продукції (робіт, послуг) за одиницю часу на одного робітника — це:

а)         виробіток;

б)         трудомісткість;

в)         валова продукція;

г)         чиста продукція.

Тести для самоконтролю

в)         рівень інтенсивного використання праці;

г)         рівень екстенсивного використання праці.

10. Трудомісткість, яка визначається витратами праці основних робітників (і погодинників, і відрядників) та розраховується для окремих операцій, деталей, виробів — це:

а)         технологічна трудомісткість;

б)         трудомісткість обслуговування;

в)         виробнича трудомісткість;

г)         трудомісткість управління.

Здача 8.1. У вересні середня тривалість ефективного фонду часу одного робітника складала 156 год. У жовтні завдяки впровадженню ряду заходів заплановано збільшити його на 7 год. і довести до 163 год.

Визначити, на скільки відсотків повинна збільшитись продуктивність праці в результаті покращення використання робочого часу.

Розв'язок:

1. Визначаємо зростання продуктивності праці (формула 8.17):

АПрч =           100 -100 = 4,5\%

156

або (формула 8.17) ДПр ч = (156 + 7) '100 _ ш = 4,5\% .

156

Відповідь: продуктивність праці зросте на 4,5\%.

Задача 8.2. В результаті впровадження більш стійкого інструменту норма часу на обробку фланця була зменшена на 25 \%.

Визначити, на скільки відсотків зросла продуктивність праці.

Розв'язок:

1. Визначаємо зростання продуктивності праці (формула 8.18):

дп. = і00:2! = 33,30\%.

100 - 25

Відповідь: продуктивність праці зросте на 33,3\%.

Задача 8.3. В результаті впровадження нового пристрою втрати від браку з 1,6 \% (звітний рік) зменшені до 0,9 \% (поточний рік).

Визначити ріст продуктивності праці в результаті скорочення втрат від браку.

Розв'язок:

1. Визначаємо зростання продуктивності праці (формула 8.19):

ДП6р = 100 ~ 0,9 -100 -100 = 0,7\%. 100 -1,6

Відповідь: продуктивність праці зросте на 0,7\%.

Приклади розе 'язку типових задач

Ірпз   Iнпз/Iц, (9.1)

де ІрПз, Інпз — індекси реальної номінальної заробітної плати; Іц — індекс цін.

Якщо ціни на товари зростають швидше ніж номінальна заробітна плата, то реальна заробітна плата знижується. Така ситуація має місце сьогодні в Україні.

Реальні доходи включають реальну заробітну плату і надходження із суспільних фондів споживання. При цьому основним джерелом доходів населення є заробітна плата.

За своєю структурою заробітна плата неоднорідна, кожний її елемент виконує властиву їй функцію матеріального стимулювання і має певну економічну самостійність за необхідного взаємозв'язку взаємозумовленості всіх її частин.

Заробітна плата робітників і службовців складається з основної (постійної) і додаткової (змінної) частин, а також заохочувальних виплат.

Згідно з Законом України «Про оплату праці» основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми.

Особливе місце в системі оплати праці посідає мінімальна заробітна плата, що являє собою законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання.

Мінімальна заробітна плата є основою для визначення державних тарифів у сфері оплати праці, пенсій, стипендій, допомоги та інших соціальних виплат.