8.4. фактори продуктивності праці: поняття, сутність і групиФактори продуктивності праці визначають її рівень та пов'язані з працею, ресурсами і середовищем. Фактори — це рушійна сила, суттєва причина, обставина, що впливає на певний процес або явище та змінює рівень і динаміку продуктивності. Дію факторів, їх виявлення і реалізацію необхідно розглядати в тісній залежності від природних і суспільно-економічних умов. Природні умови — це те середовище, в якому здійснюється суспільний процес виробництва : природні ресурси, грант, кліматичні особливості тощо. Суспільно-економічні умови визначаються характером виробничих відносин, розвитком ринкових відносин, ступенем розвитку продуктивних сил, рівнем життя. Об'єктивні умови виробництва є відносно стабільними і не залежать від трудових зусиль працівників, вони визначають рівень продуктивності. Відхилення від середнього рівні суб'єктивних умов виробництва також впливають на продуктивність праці. Внутрішні фактори знаходяться у зоні контролю окремого підприємства, а зовнішні фактори впливають на стратегію діяльності підприємства і продуктивність. На рис. 8.1 наведена одна із класифікацій факторів продуктивності. Закінчення табл. 8.2
Матеріально-технічні фактори сприяють економії живої та уречевленої праці як в цілому по економіці. так і на окремому виробництві. Сукупність матеріально-технічних факторів та їх вплив на рівень продуктивності праці можна характеризувати певними показниками, наведеними у табл. 8.3. Таблиця 8.3 ПОКАЗНИКИ ВПЛИВУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ
Залежність між рівнем і динамікою технічної озброєності та продуктивності праці пряма і характеризується: Пп = ФО • ФВ, (8.15) де Пп — продуктивність праці; ФО — фондоозброєність; ФВ — фондовіддача. До організаційних факторів продуктивності належать: удосконалення форм організації спільного виробництва, його подальшої спеціалізації та концентрації, удосконалення організації виробничих підрозділів і допоміжних служб на підприємствах (транспортної, інструментальної, складської, енергетичної тощо); удосконалення організації праці шляхом поглиблення поділу і кооперації праці, впровадження багатоверстатного обслуговування, розширення сфери суміщення професій і функцій; застосування передових методів і прийомів праці; удосконалення організації та обслуговування робочих місць; поліпшення нормування праці(впровадження технічно обґрунтованих норм затрат праці, розширення сфери нормування праці); застосування гнучких форм організації праці; поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; поліпшення умов праці; удосконалення матеріального стимулювання праці; удосконалення організації управління виробництвом шляхом удосконалення системи управління виробництвом, поліпшення оперативного управління виробничим процесом, впровадження автоматизованих систем управління виробництвом. В умовах ринкових відносин важливими заходами щодо удосконалення організаційних форм виробництва й управління можуть бути: 1 приватизація державної власності; 1 розвиток середнього і малого підприємництва; 1 надання повної економічної свободи державним підприємствам; диверсікація виробництва; залучення іноземного капіталу для спільної підприємницької діяльності; • розробка системи спеціальних пільг для орендаторів, кооператорів, спільного підприємництва тощо. Загалом, усі фактори, що впливають на продуктивність праці, можна поділити на дві групи: група включає фактори, що діють у напрямку підвищення продуктивності праці, поліпшення організації праці і виробництва та соціальних умов життя працюючих. групу становлять фактори, що негативно відбиваються на продуктивності праці: несприятливі природні умови, погана організація виробництва і праці, напружена соціальна обстановка. |
| Оглавление| |