Дошкільна психологія - Навчальний посібник (Дуткевич Т.В.)

2. характеристика побутової діяльності дитини раннього віку

 

Ранній вік становить важливий етап у розвитку побу­тової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й рі­зноманітними предметними діями, розвивається особливо інтен­сивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності ґрунтується на прагненні малюка до самостійності та на його інтересі до функціонування оточую­чих предметів. Таким чином, у ранньому віці складаються сприя­тливі умови для розвитку, як операційної, так і мотиваційної сто­рони побутової діяльності. Цей вік вважається сензитивним особливо щодо вироблення навичок самообслуговування. Водно­час операційна сторона побутової діяльності випереджує у своє­му розвитку мотиваційну. Дитина фактично набуває самостійно­сті у виконанні основних побутових процесів: умивання, одяган­ня, догляду за власними речами тощо. Закладається фундамент культурно-гігієнічних навичок дорослої людини.

Процес формування навичок побутової діяльності включає та­кі етапи:

Спостереження за діями дорослих при виконанні побутових процесів. Дитина помічає, що дорослий використовує предмети у різних своїх призначеннях: у чашку наливає молоко, ложкою їсть, ножем ріже хліб тощо. Коли дорослий купає дитину, то бере мило, а коли причісує — гребінець. У малюка виникає прагнення самому діяти з цими предметами.

Виконання побутових дій разом із дорослим. На основі інте­ресу до побутової діяльності дорослих у малюка виникає готов­ність до оволодіння цією діяльністю. Він намагається виконати дії разом з дорослим: тримає чашку, коли дорослий наливає у неї води, витирається рушничком, коли дорослий розпочав це роби­ти. Дорослий повинен підтримати ініціативу дитини. Він показує, як виконувати побутові процеси, коментує свої дії, наголошує на їх правильній послідовності, називає, які предмети при цьому по­трібні; підтримує участь дитини у побутових процесах. У резуль­таті у дитини складається певний руховий стереотип та відповід­ний образ побутового процесу, які разом утворюють сенсо-моторний образ побутової діяльності, її окремих різновидів.

Засвоєння побутової діяльності справляє позитивний вплив на розвиток психіки й особистості дитини. Розмежування ціліс­ного процесу побутової діяльності на окремі етапи, операції, виділення необхідних при цьому предметів сприяє зростанню диференційованості сприймання, розширенню активного слов­ника дитини. На основі зростання диференційованості сприй­мання в неї зміцнюється та уточнюється пам'ять, формується образне мислення. Виявляючи самостійність у доступних для себе видах діяльності, малюк усвідомлює себе її суб'єктом (ви­конавцем), при цьому реалізується його мотив «Я сам». Вико­нання побутової діяльності сприяє розвиткові довільності, орга­нізованості, охайності. Формується потреба у дотриманні гігіє­нічних норм.

Дитина чимдалі глибше усвідомлює смисл побутових проце­сів: для чого необхідно прибрати у кімнаті, вимити руки, одяга­тись, їсти. У зв'язку з цим формуються перші уявлення про взає­мозв'язки явищ: якщо не прибирати бруд, можна захворіти; якщо не мити посуд, не буде куди накласти їжу тощо. Користуючись різними предметами, дитина розкриває їх властивості та навча­ється дбайливо ставитися до них: розправляти рушник, кладе ми­ло у мильницю, а не у воду, де воно розмокає; розправляє одяг, щоб він не зім'явся тощо.

Дитина виконує побутові процеси у дитячому садку разом з ровесниками, навчається при цьому не заважати іншим, бажати один одному «смачного», чекати своєї черги тощо. Дорослий прищеплює дитині перші навички культури поведінки: сидіти спокійно, не виходити з-за столу під час їжі, говорити «дякую», чемно звертатись із проханнями по допомогу. За умови система­тичного й послідовного контролю дорослого за самостійним ви­конанням дитиною побутових процесів, її культурно-гігієнічні навички перетворюються на звички, стають стійкими надбання­ми особистості.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяль­ності в ранньому віці:

мотиваційну основу побутової діяльності становить інтерес дитини до світу оточуючих предметів та до про­цесів їх використання дорослим, а також прагнення дитини до самостійності;

операційну основу для розвитку побутової діяльності становлять успіхи малюка у предметній діяльності, її зв'язок із предметно-маніпулятивною грою;

переважає розвиток операційної сторони побутової діяльності: у малюка формуються культурно-гігієнічні на­вички, які становлять основу самообслуговування особис­тості;

побутова діяльність справляє різнобічний вплив на розвиток психіки й особистості дитини;

у дитини розвивається спостережливість, міцність та обсяг пам'яті, дійове та образне мислення;

у сфері особистості малюка завдяки побутовій дія­льності виникає усвідомлення себе виконавцем, здатність діяти відповідно до встановлених норм, враховувати дії товаришів; закладаються основи акуратності.