Тема 9

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ТА КОНСТРУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

Хід заняття

Обговорення теоретичного матеріалу Лекції № 9.

Контроль самостійної роботи (виготовити вироби з папе­ру — аплікації, орігамі, пап'є-маше та ін. — до занять з продук­тивної діяльності у ДНЗ).

Виконання практичної роботи «Презентація завдань до за­нять з продуктивної діяльності у ДНЗ».

Самоконтроль знань за допомогою ситуаційних завдань.

Підсумок.

Методичне забезпечення заняття

Практична робота «Презентація завдань до занять з продуктивної діяльності у ДНЗ».

Підготовча робота:

Студенти виготовляють зразки виробів з паперу, які можна використати під час занять із дошкільниками.

Хід роботи

Кожен студент представляє свою роботу — називає її, за­значає, діти якого віку можуть її виготовити;

Студент моделює процес роботи над виготовленням відпо­відного виробу під час заняття з дітьми. При цьому він користу­ється схемою: необхідний матеріал для виготовлення виробу; опис і демонстрація зразка; визначення плану роботи (окремих кроків); допомога дітям у процесі виготовлення; підсумок і оці­нювання робіт дітей.

Ситуаційні завдання для самоконтролю

1. За фрагментом спостереження зробіть висновок про джерела змісту дитячих малюнків.

Дітям запропонували намалювати білку. Якщо вони гладили її опудало, то у малюнках перш за все відзначали її м'якість, пух­настість, максимальну увагу діти приділяли зображенню хутра білочки і опускали інші деталі. Діти, які ретельно розглядали біл­ку, прагнули передати в зображенні навіть найдрібніші деталі, наприклад її кігтики (В. С. Мухіна).

2. Які безпосередньо неспостережувані аспекти ситуації нама­галась зобразити дівчинка? Для якого віку це характерно?

Христина К. зобразила сходи і двох дівчаток, що стоять по­ряд, спиною і лицем до глядача. Вона пояснила: «це Попелю­шка йде на бал і повертається». Так за допомогою малювання дитина проникає у сутність явищ, намагається зрозуміти їх значення.

Про зв'язок малювання з яким психічним процесом свід­чить фрагмент? Яку функцію виконує цей процес у ході малю­вання дітей?

Сергійко М. (7;0) коментує: «це пташка. Вона в теплі краї ле­тить». Катя Т. (б;8) пояснює: «дівчинка. Це вона так танцює. Скоро одружуватися буде. У них там всі одружуються. А потім вона дитинча народить».

Які особливості формування задуму виявились у прикладі? Для якого віку вони характерні?

Марина К. спочатку заявляє: «малюватиму пташку». Потім зображає округлу форму червоного кольору, зафарбовує, зверху малює лінію — зеленого кольору, фарба розпливається. Тоді дів­чинка поряд зображає ще чотири округлі форми і на запитання дорослого: «Що ти намалювала?» — відповідає: «Тридцять вісім помідорів».

Які особливості формування задуму виявились у прикладі? Для якого віку вони характерні?

Степан Л. (6 років 5 міс.) говорить: «О, зараз я намалюю бу­динок». Бере коричневий олівець, малює будинок, віконце, го­рище. «Тільки у мене труби не буде. Я не хочу. Так, зараз візьме­мо зеленуватий». Бере зелений олівець. «Ось такий будинок у мене». Розфарбовує будинок. «а тут у мене дверцята такі бу­дуть». Малює двері. «я хочу ще дерево намалювати». Малює де­рево пояснюючи: «У моєї бабусі ну, де я відпочиваю, теж є дере­во. Зараз ще дорогу намалюю». Малює дорогу.

Який фактор реалізації дитячих задумів виявився у при­кладі?

Катя А. (6;1): У мене вийшов гриб. Ще я хотіла себе намалю­вати, але не вмію.

Ігор С. (5;5): Спробую ведмедя намалювати... Не виходить. Рот взагалі не вийшов. Хотів ведмедя намалювати, але він не вийшов.

Що можна сказати про зміст малюнків дітей? Чому саме це зображають дошкільники і для якого віку характерні малюнки такого змісту?

Даша І. зображає русалок з улюбленого мультфільму. Вони щоразу займаються якою-небудь справою: плавають, купаються, перуть, сушать і прасують свої купальники, танцюють і навіть ходять у театр (після того, як сама Даша відвідала краєзнавчий музей).

Розглядаючи малюнок семирічного Вови Р., дорослий запи­тує; «Вово, чому ти намалював саме кораблі?» — і одержує від­повідь: «Ну, мені подобаються кораблі. А у мене тато теж в море ходить».