Дошкільна психологія - Навчальний посібник (Дуткевич Т.В.)

4. вольова готовність дитини виконувати вимоги школи

 

Наступний параметр готовності дитини до шкільного навчання — міра її довільності в організації своєї пізнавальної діяльності.

Засвоєння знань про навколишню дійсність у дошкільному ві­ці характеризується своєю нецілеспрямованістю. Дитина вчиться, головним чином, у процесі гри, життєвої практичної діяльності, або в безпосередньому спілкуванні з дорослими. Знання, набуте за цей період, є непередбаченим (побічним) продуктом різних видів дитячої діяльності. Навчання у школі докорінно змінює структуру процесу засвоєння знань, роблячи його цілеспрямова­ним, свідомим, довільним. Роботи, проведені в лабораторії пси­хології дошкільного виховання інституту психології України, по­казали, що цей вік має значні резерви для підвищення здатності дітей довільно направляти свої психічні процеси і поведінку. (В. К. Котирло, С. Є. Кулачковська, С. О. Ладовір та ін.).

Діяльність дітей 6—7 років не завжди зберігає цілеспрямова­ний характер. Так, діти виявляють високу наполегливість, тер­піння і винахідливість у досягненні привабливих для них цілей, а якщо мета важка, незрозуміла, то діти легко гублять її, переклю­чаються на щось інше. Лише з розвитком розуміння обов'я­зковості навчальних ситуацій фактор безпосереднього інтересу втрачає своє значення, хоча і зберігає мотивувальну силу.

Дуже важлива для даного віку доступність мети, яка поро­джує в дитини суб'єктивну ймовірність успіху, віру у власні си­ли і стимулює наполегливість, зосередженість. При цьому дити­на повинна зберігати уявлення про мету, а значить інтервал між початком і завершенням завдання повинен бути невеликим. Ко­ли дорослим визначено не тільки кінцеву мету, а й проміжні ці­лі, чітко розкриваються послідовність дій, то діти не просто до­сягають успіху в практичній діяльності, а й легше засвоюють способи дій.

Формуванню довільності процесів сприйняття, пам'яті спри­яють ігри типу «Кіт і миші», «Гуси-лебеді», у яких діти пого­джують ігрові дії з певним сигналом.

Уважності, гострої спостережливості, зібраності вимагають дидактичні ігри типу «Що змінилося?», «Кого не стало», словесні ігри, наприклад, «Заборонене слово», настільні лото, доміно, па­рні картинки. Дуже подобаються дітям рухливі ігри, побудовані за принципом «роби точно так само».

Про рівень розвитку свідомої організації дитиною своєї діяль­ності говорить процес виконання різних завдань за зразком (аплі­кація, ліплення). Низька цілеспрямованість сприйняття, недоста­тня уважність виявляються в якості виконання, приводять до порушення співвідношень елементів за формою, величиною, ко­льором, розміщенням у просторі.

Важливий фактор вольового розвитку дошкільників — фор­мування мотивів, зв'язаних із взаєминами дитини з дорослими і ровесниками. Характерною рисою дошкільників є те, що загаль­мовувати безпосередні свої бажання, підпорядковувати мотиви залежно від їх суспільної цінності дітей спонукає авторитет до­рослого, любов до нього. Довіра до дорослого змушує дитину відмовляти собі в тому, що може викликати невдоволення близь­кої людини.

У процесі взаємин дітей-ровесників виховуються їх вольові якості: бажання зробити щось корисне, приємне іншому, форму­ється здатність жертвувати особистими бажаннями заради інте­ресів інших людей, докладати зусиль до спільної справи.

ВИСНОВКИ про вольову готовність дитини виконувати вимоги школи:

навчання у школі докорінно змінює структуру процесу засвоєння знань, роблячи його цілеспрямованим, свідомим, довільним;

вольова готовність дитини до шкільного навчання виявляється як міра її довільності в організації своєї пізна­вальної діяльності;

формуванню довільності процесів сприйняття, пам'яті сприяють ігри типу «Кіт і миші», «Гуси-лебеді», у котрих діти погоджують ігрові дії з певним сигналом;

важливим фактором вольового розвитку дошкільни­ків виступає формування мотивів, зв'язаних із взаєминами дитини з дорослими і ровесниками.