3. пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання

Основний критерій пізнавальної готовності не тільки і не стільки в резерві знань і уявлень. Готовність до шкільного на­вчання з боку інтелектуального розвитку дитини полягає у рівні розвитку пізнавальних процесів, у якісних особливостях дитячо­го мислення. З цього погляду бути готовим до шкільного навчан­ня означає: вміти виділяти істотне; порівнювати, бачити подібне й відмінне; міркувати, знаходити причини явищ, робити висновки.

Перелічені вище вміння лежать в основі виділення дитиною предмета свого пізнання і прийняття нею навчального завдання. Навчати цих умінь слід на основі розвитку пізнавальних проце­сів — пам'яті, сприйняття, мислення, уяви. Починається ця ро­бота з розвитку відчуттів і сприйняття. Дітей знайомлять з та­кими властивостями предметів, як форма, розмір, колір, смак, запах. Важливо показувати залежність між властивостями предмета: колір плоду — ознака його зрілості, форма предмета говорить про можливість його використання в практиці (кругле колесо котиться). У старшому дошкільному віці дитина може розв'язувати завдання, оперуючи образами, без участі практич­них дій. Така форма мислення називається наочно-образною. Для її розвитку велике значення мають продуктивні види діяль­ності — конструювання, малювання, ліплення, робота на при­роді. Тут розвивається вміння дитини уявляти кінцевий резуль­тат і етапи його втілення, вміння планувати свою роботу і діяти відповідно до плану.

У книзі «Тренируйте ум детей» (Гільбух Ю. В., Георгієвська В. А.) для дошкільників пропонується ціла серія цікавих завдань у вигляді карток. Наприклад, завдання на виключення зайвого предмета з групи «груша, яблуко, слива, вишня, капуста»; чи на знаходження в декількох предметах спільного елемента; чи на пошук пари до певного предмета. За мірою зацікавленості дити­ни в таких завданнях правильністю і усвідомленістю виконання можна робити висновок про рівень розумового розвитку.

Основна умова розвитку мислення дошкільника, як і розвитку його особистості в цілому — спілкування з дорослим. Стандарт­ними причинами, що ведуть до відставання в розвитку, є: наяв­ність конфліктів у сім'ї, сімейний алкоголізм, дефіцит спілкуван­ня. Необхідно забезпечити, щоб спілкування з дорослими було повноцінним і у кількісному, й у якісному відношенні — в інте­лектуальному і емоційному значенні. У спілкуванні з дорослим формується той запас знань, з яким дитина повинна приходити в школу. Сюди входить:

Ознайомлення дошкільників із простими фізичними явищами. Головне — формувати уявлення про основні власти­вості руху в просторі, розкривати в доступній формі загальну за­лежність будови тіла тварин та їхньої поведінки від умов їхнього існування (чому заєць взимку білий, чому їжак узимку спить, на­віщо смуги на хутрі в тигра).

Інший напрямок формування знань — уявлення про події і явища суспільного життя. Варто розкривати дітям спільний, колективний характер праці, уявлення про взаємодопомогу, гу­манність, патріотизм. Це основа всієї системи перших уявлень дошкільників про суспільство. Розкриваються ці загальні ідеї в конкретних розповідях дітям про життя і дружбу дітей, про пра­цю і професії дорослих, про видатних людей, героїв, про традиції й свята нашого народу.

Колективний характер праці розкривається на основі конкрет­ного ознайомлення з різними видами людської праці. Дітям до­ступні такі закономірності:

—        усе, чим ми користуємось, — речі, продукти, машини. — створюються працею людини;

—        працює кожен, щоб зробити щось корисне іншим людям; праця — почесний обов'язок людини;

люди працюють разом, роблячи одну справу, допомагають

один одному;

результати праці залежать від ставлення кожної людини до своїх обов'язків;

машини, техніка полегшують працю людини.

Розкриваючи дітям певну систему знань, важливо йти від цен­трального вихідного поняття, конкретизуючи його на різних при­кладах. Важливо не тільки дати систему знань, але й показати, як дорослий ставиться до них.

3. Знання елементів грамоти включає вміння звукового аналізу, вміння бачити відразу дві букви. Математична підгото­вка включає формування певних уявлень (про кількість, кількі­сні відношення, дії рахунку, про задачу, величини, їхнє вимірю­вання).

Отже, розумова готовність включає, з одного боку, певний рі­вень розвитку сприйняття, пам'яті, мислення; з другого — пев­ний запас знань про навколишній світ.

ВИСНОВКИ про пізнавальну готовність дошкільника до систематичного навчання:

готовність до шкільного навчання з боку інтелекту­ального розвитку дитини полягає, по-перше, у рівні розви­тку пізнавальних процесів, у якісних особливостях дитячо­го мислення; по-друге, у запасі знань про дійсність;

важливими складниками пізнавальної готовності ди­тини є вміння виділяти предмет свого пізнання і приймати навчальні завдання;

формування пізнавальної готовності ґрунтується на розвитку пізнавальних процесів дитини — пам'яті, сприй­няття, мислення, уяви у процесі спілкування з дорослим;

засвоєння запасу знань, з яким дитина повинна при­ходити в школу, включає такі блоки, як ознайомлення до­шкільників із простими фізичними явищами; уявлення про події і явища суспільного життя; засвоєння елементів гра­моти.