Фінансовий ринок - Навчальний посібник (Bacильєвa B.B., Bacильчeнкo O.P.)

Законодавчих визначень термІнологІЇ фІнансового ринку7

 

Аваліст — юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Авалювання — оформлення юридичною або фізичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов'язання оплатити вексель по­вністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб у ра­зі неоплати векселя платником у строк або, якщо немає змоги одержати платіж за векселем, у строк.

Правління Національного банку України Постанова «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України» (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Аваль — вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зо­бов'язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами «вважати за аваль» або будь-яким іншим рівнозначним формулю­ванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується ава-лістом.

Правління Національного Банку України Постанова «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України» (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Автоматизована карткова система — програмно-технічний ком­плекс, за допомогою якого забезпечується виконання функцій членом(ами) чи учасником(ами) НСМЕП щодо емісії карток, об­роблення інформації за операціями з їх застосуванням, управління терміналами і банкоматами тощо.

1 Словник складено з використанням інформації офіційного сайту в Інтернеті «Нор­мативні акти України».

Правління Національного Банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620.

Автоматизоване робоче місце трейдера (АРМ трейдера) — про­грамне забезпечення робочого місця трейдера (ЕРТ або ВЕРТ), використовуючи яке, трейдер безпосередньо сам подає заявки в електронну систему торгів, укладає угоди, отримує звіти за укла­деними угодами і інформацію про поточний стан ринку по місцю розташування АРМу.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53) від 29.09.2000.

Агент з розміщення депозитарних розписок — юридична особа, яка відповідно до договору з Фондом державного майна України, бере на себе зобов'язання щодо продажу депозитарних розписок на державні акції ВАТ на міжнародних фондових ринках. Фонд державного майна України Наказ «Про затвердження Положення про порядок здійснення конкурсного відбору агентів з розміщення депо­зитарних розписок на державні акції на міжнародних фондових ринках (Положення, п.1)» № 1378 від 31.07.2001.

Агент з розміщення та викупу цінних паперів інститутів спіль­ного інвестування — торговець цінними паперами, який отри­мав у встановленому порядку ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів — діяльності з випуску та обі­гу цінних паперів, та діє в інтересах емітента на підставі договору з компанією з управління активами про надання послуг з розмі­щення та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестуван­ня.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення «Про за­твердження Положення про порядок розрахунків з учасниками пайового інвестиційного фонду при розміщенні інвестиційних сертифікатів шля­хом прилюдної пропозиції» (Положення, п.1.2)16.03.2005 № 111.

Акредитив — це умовне грошове зобов'язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта — Наказодав-ця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провес­ти такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити него­ціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбаче­них документів з урахуванням дотримання умов акредитива. Правління Національного банку України Постанова «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономіч­ними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Акредитив імпортний — акредитив, який відкривається уповноваже­ним банком-емітентом за дорученням Наказодавця акредитива або від власного імені на користь бенефіціара, розташованого за межами України або в межах України за умови відкриття транс-ферабельного (переказного) акредитива.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономіч­ними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514. Активні депозитні операції — це вкладання тимчасово вільних ре­сурсів одних банків в інших кредитних установах, в тому числі і в центральному банку.

Національний банк України Порядок обліку власної валюти банків і роз'яснення по деяких рахунках (п.10) від 23.05.95 р. № 17003/409. Активні операції банку — операції банку, спрямовані на розміщення ресурсів банку. Обліковуються за активом балансу або на актив­них рахунках позабалансового обліку.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектуван­ня банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Активні рахунки у цінних паперах — рахунки в цінних паперах, що відкриваються депозитарною установою згідно з її Регламентом та/або її Внутрішнім положенням про депозитарну діяльність та чинним законодавством з метою забезпечення депозитарного об­ліку депозитарних активів, зокрема, для відображення місця їх знаходження (зберігання) та стану випуску цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26.05.98 м. Київ.

Актуарна вартість потоку платежів (страхових внесків, страхових виплат) на визначену дату — математичне очікування вартості потоку на цю дату.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування резервів із стра­хування життя (Методика, п.1.2) 27.01.2004 № 24.

Актуарні прибутки (збитки) — прибутки (збитки), які є різницею між попередніми актуарними припущеннями і тим, що фактично відбулося, з урахуванням зміни актуарних припущень. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» (Поло­ження (стандарт), п.3) 28.10.2003 № 601.

Актуарні припущення — демографічні та фінансові припущення, що використовуються для обчислення теперішньої вартості зо­бов'язання за програмою з визначеною виплатою. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» (Поло­ження (стандарт), п.3) 28.10.2003 № 601.

Актуарні розрахунки — фінансовий аналіз коротко- і довгострокових наслідків функціонування системи загальнообов'язкового держа­вного пенсійного страхування, що містить прогноз фінансових потоків, оцінку фінансових зобов'язань, довгостроковий прогноз стану та стабільності системи, докладний аналіз коротко- і довго­строкових фінансових наслідків будь-яких змін у цій системі. Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст.1) м. Київ, 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ. Акцепт — це згода на оплату або гарантування оплати платіжних до­кументів.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 № 22. Акцепт векселя — напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Акціонерне товариство — господарське товариство, яке має статут­ний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової но­мінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Господарський кодекс України (ст.80) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Акціонерний капітал — капітал відділень, усі акції дочірніх і асоційо­ваних підприємств, крім привілейованих акцій без права голосу, а також інші капіталовкладення (еаріїаі еоттіЬшіопБ) прямого інве­стора, що збільшують статутний фонд підприємства прямого ін­вестування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Прямі ін­вестиції) № 433 від 01.09.99 р.

Акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його вла­сника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, вклю­чаючи право на отримання частини прибутку акціонерного това­риства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, право на управлін­ня акціонерним товариством, а також немайнові права, передба­чені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питан­ня створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 6), м. Київ, 23 лютого 2006, № 3480-ІУ.

Амортизаційна вартість облігацій — залишкова номінальна вар­тість облігацій на поточну дату, яка утворилась у результаті по­ступового зменшення (амортизації) номінальної вартості обліга­цій відповідно до умов їх випуску.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення про порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внутрішніх державних позик (Положення, п.1.8) 19.01.2004 № 17.

Андеррайтер — юридична особа, яка, відповідно до укладеного з емі­тентом договору андеррайтингу, здійснює розміщення облігацій емітента. Андеррайтером може бути виключно особа, яка у вста­новленому порядку одержала ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів — діяльності по випуску та обігу цінних паперів (торговець цінними паперами). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Андеррайтинг — купівля на первинному ринку цінних паперів з на­ступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про га­рантування повного або часткового продажу цінних паперів емі­тента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Антирозбавляюча потенційна проста акція — фінансовий ін­струмент або інша угода, конвертація яких у прості акції при­веде до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого зби­тку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в май­бутньому.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток на акцію» (Положення (стандарт), п.3) № 344 від 16.07.2001. Асоційований член фондової біржі — юридична особа, яка користу­ється, але не володіє біржовим брокерським місцем терміном не менше одного разу способом, визначеним статутом та/або прави­лами біржі, має право укладати угоди від свого імені та виконує вимоги всіх законодавчих та нормативних актів щодо ринку цін­них паперів та вимоги статуту і правил біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ. Аукціон — конкурсний спосіб організації торгівлі, згідно з яким укла­дання угод з фінансовими інструментами здійснюється у заздале­гідь визначений час методом накопичення та одночасного вико­нання замовлень на купівлю і продаж цінних паперів або безпере­рвного виконання замовлень, поданих в усній, письмовій або еле­ктронній формі.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асоціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та допо­вненнями станом на 30 липня 1999 р.) (п.п.1.26,8.1) № 4 від 15.05.96 м. Київ (Доповнено згідно з Рішенням Асоціації «ПФТС» № 7 від 01.06.2001).

Аутсорсинг — виконання певних функцій і робіт, які традиційно вважаються «внутрішніми» і виконуються штатними працівни­ками, шляхом залучення зовнішніх незалежних сторін на дого­вірній основі. Використовується для оптимізації витрат і про­цесів у банку.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004

№ 104.

Афілійована особа банку — будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Афілійована особа інвестиційного фонду чи інвестиційної компа­нії — інвестиційний керуючий, засновники, а також учасники, кожен з яких володіє не менше як 25 відсотками інвестиційних сертифікатів.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні ком­панії (Розд. І, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94.

 

Багатоемітентна платіжна система — платіжна система, яка включає двох і більше емітентів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137. База даних про вкладників — фізичних осіб — програмно-апаратний комплекс банку-учасника (тимчасового учасника) Фонду, що за­безпечує накопичення, збереження, належне використання інфо­рмації про вкладників — фізичних осіб, достатньої необхідної для здійснення Фондом гарантованих відшкодувань за вкладами з дня настання недоступності вкладів.

Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішен­ня Про затвердження Інструкції про порядок формування бази даних про вкладників — фізичних осіб у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Інструкція, п.1.3) № 13 від 14.11.2002.

Базис розрахунку резервів (страхових премій) — сукупність зна­чень параметрів, що впливають на розміри резервів (страхових премій). За договором базис розрахунку резервів може відрізняти­ся від базису розрахунку страхових премій.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування резервів із стра­хування життя (Методика, п.1.2) 27.01.2004 № 24. Базисний ризик (щодо процентної ставки) — ризик того, що під час переоцінки змінної процентної ставки амплітуда зміни ставки не буде повністю збігатися з амплітудою коливання базової ставки. Наприклад, у разі зміни ставки ЬІВСЖ (ринкової ставки) на три процентних пункти ставка дохідності за активами банку може змінитися лише на один процентний пункт. У цьому разі зв'язок між корегуванням ставок не буде достатньо щільним, тому оцінка ризику методом стрес-тестування не буде повністю достовірною. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 № 361.

Базова ставка — ставка, від величини якої вираховується значення змінної процентної ставки під час її переоцінки. Як правило, ви­користовують як базові, так звані, «безризикові» ставки (на зразок ЫВ(Ж) або прайм-ставки, або «специфічні» ставки (на зразок со­бівартості залучених коштів банку).

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Базовий актив — товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов'язань за деривативом. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (положення, п.1)

від 19 квітня 1999р. № 632. Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положень (ста­ндартів) бухгалтерського обліку (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.3) № 87 від 31.03.99 м. Київ.

Баланс випуску цінних паперів у системі реєстру — стан обліку цінних паперів одного випуску (категорії), при якому кількість іменних цінних паперів, що обліковуються на емісійному рахунку емітента, дорівнює сумарній кількості іменних цінних паперів да­ного випуску (категорії), що обліковуються на всіх особових ра­хунках, відкритих у системі реєстру цього емітента.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Положення, п.1.1) № 60 від 26.05.98 м. Київ (Доповнено згідно з Наказом Держкомісціннихпаперів № 190 від 19.06.2001). Баланс фінансових ресурсів — комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображається обсяг утворюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки держави. Наказ Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства ста­тистики Про затвердження Методологічних вказівок щодо складання ба­лансу фінансових ресурсів (методологічні вказівки, Розд.1) від 18.04.96

р. № 49/76/117.

Балансова вартість [цінних паперів] — вартість, за якою цінний па­пір обліковується в балансі. Для боргових цінних паперів — це вартість з урахуванням амортизації дисконту або премії та суми нарахованих процентів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355. Балансова вартість іноземної валюти — вартість іноземної валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним (обліковим) курсом (далі — офіційний курс) гривні до іноземних валют).

Правління Національного банку України Постанова Про затверджен­ня Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України (Інструкція, п.1.3) 17.11.2004 № 555.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі опе­рації: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських ра­хунків фізичних та юридичних осіб.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банк даних про сумнівні фінансові операції — це сукупність відомостей інформаційних баз даних щодо фінансових операцій, які проводяться суб'єктами підприємницької діяльності та фізичними особами і від­повідають критеріям сумнівних. Метою формування банку даних про сумнівні фінансові операції є створення інформаційних масивів для здійснення комплексного аналізу відомостей щодо знаходження доходів у нелегальному обігу, виявлення тенденцій і механізмів, які використовуються у процесах легалізації злочинних доходів, та роз­робки заходів протидії таким проявам.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження По­ложення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) 21.05.2003 № 233.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 від­сотків.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізич­них і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська кор­порація створюється з метою концентрації капіталів банків — учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та пла­тоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.10) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківська ліцензія — документ, який видається Національним бан­ком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяль­ність.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківська персоналізація картки — операція, під час здійснення якої на смарт-картку записуються відповідні банківські ключі, ідентифікатори платіжних додатків платіжної картки, ліміти пла­тіжних додатків платіжної картки, дати закінчення дії платіжних додатків платіжної картки (у межах дати закінчення дії платіжної картки), а також визначається можливість виконання операцій з відповідним рахунком завантаження та її використання як корпо­ративної.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Банківська платіжна картка — пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого отримувачеві банківської платіжної картки надається змога здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

Державна митна служба України Про роз'яснення Національним банком України окремих термінів, що застосовуються в Інструкції про перемі­щення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіж­них документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України № 4/09-5894-ЕП від 18.12.2001.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до закону. Господарський кодекс України (ст.334) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Банківська таємниця — банк гарантує таємницю банківського рахун­ка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відо­мості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську тає­мницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування за­вданих збитків та моральної шкоди.

Цивільний кодекс України (ст.1076) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ. Банківська холдингова група — це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 відсотків акціонер­ного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. У разі якщо дочірній банк набув право власності на акції материнського банку, він зо­бов'язаний відчужити їх у місячний термін. Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи додат­кових організаційних функцій стосовно банків — членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.11) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківське регулювання — одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють ді­яльність банків, визначають загальні принципи банківської діяль­ності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.

Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Банківський день — кожен робочий день, коли українські банки від­чинені і приймають до виконання платіжні доручення. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.2) № 4 від 15.05.96 м. Київ.

Банківський день у системі електронних міжбанківських переказів Національного банку (далі — банківський день) — позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електро­нних міжбанківських переказів Національного банку, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110. Банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він ви­користовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних ін­струментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківський продукт — це стандартизовані процедури, що забезпе­чують виконання банками операцій, згрупованих за відповідними типами та ознаками.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) 18.06.2003 № 254. Банківські консорціуми — це тимчасові об'єднання банків, які ство­рюються для координації дій при проведенні різного роду банків­ських операцій, або для кредитування однієї, але великої угоди і засновані банками на паритетних засадах.

Національний банк України Емісійно-кредитний департамент Положен­ня про порядок здійснення консорціумного кредитування (п.2) № 37 від 21.02.96 м. Київ.

Банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової гру­пи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Митний Кодекс України (ст.1) м. Київ, 11 липня 2002 р. № 92-ІУ.

Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: ба­нківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова хол­дингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законо­давства України. Банк може бути учасником лише одного банків­ського об'єднання. Учасники банківського об'єднання перед сво­єю власною назвою вказують назву банківського об'єднання. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.9) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомо­гою банківських платіжних інструментів.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Банківські реквізити — номер банківського рахунка, назва установи банку, її код (МФО).

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (положення, Розд. І, п.1.1) від 26.05.98 № 60. Безвідклична гарантія — гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Правління Національного банку України Постанова Про затверджен­ня Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантія­ми в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 № 639.

Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з ра­хунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перера­хування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб кош­тів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахун­кових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 № 22 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Наці­онального банку № 132 від 15.04.2005).

Бездокументарна форма цінного паперу — здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цін­ний папір.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР. Безкупонний ощадний (депозитний) сертифікат — це сертифікат, який не має окремих відривних купонів, проценти сплачуються разом з поверненням суми вкладу (депозиту).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депози­тних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516.

Безнадійна фінансова операція — операція, імовірність виконання зобов'язань за якою з боку клієнта фінансової установи (з ураху­ванням фінансового стану клієнта та рівня забезпечення) практи­чно відсутня; ризик за такою операцією дорівнює сумі заборгова­ності за нею.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Безнадійний кредит — прострочений або неповернений кредит, за яким є документальне підтвердження про неможливість стягнення; непо-вернений кредит, за яким минув строк позовної давності; простроче­ний кредит, за яким кредитним комітетом прийнято обгрунтоване рішення про визнання кредиту безнадійним; неповернений кредит, крім випадків, коли кредитним комітетом прийнято обгрунтоване рішення про відстрочення визнання кредиту безнадійним. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про критерії та фінансові но­рмативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок (Положення, п.1.2) 16.01.2004 № 7.

«Безнадійні» кредитні операції — це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпе­чення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для від­шкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (п.2.) № 279 від 06.07.2000 м. Київ. Безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах — списання, зарахування або переказ цінних паперів на рахунку у цінних паперах власника без його розпорядження під час прове­дення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв'язку із зміною дієздатності, закінчення терміну прав користування внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випад­ках, які передбачені чинним законодавством.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2) № 61 від 26.05.98 м. Київ. Бенефіціар — 1) особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив;

особа, на користь якої надається гарантія;

це юридична особа-резидент, яка отримує кошти міжнарод­них фінансових організацій в рамках інвестиційного проекту.

 

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 № 22;

Правління Національного Банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 № 639;

3) Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку під­твердження належності товарів до інвестиційних проектів міжнародних фінансових організацій, для реалізації яких при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України може видаватися податковий век­сель із строком погашення до кінця поточного бюджетного р. (Порядок, п.1.1) 02.06.2004 № 367. Білети державних лотерей — це розрахункові документи, бланки яких є документами суворого обліку та виготовлені друкарським способом відповідно до п.2.7 Положення (або ввезені на підставі ліцензії на випуск та проведення державної лотереї) за затвердже­ними зразками, що додаються до відповідних Умов випуску та проведення лотереї згідно з Положенням про порядок реєстрації випуску та проведення державних грошових лотерей в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 № 574 «Про затвердження Положення про порядок ре­єстрації випуску та проведення державних грошових лотерей в Україні», та які видаються при реєстрації розрахункових операцій при розповсюдженні державних лотерей.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження но­рмативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстра­торів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Положення, п.10.1) № 614 від 01.12.2000 м. Київ. Біржа — цілком інтегрований механізм та розрахунковий центр, який гарантує виконання договірних зобов'язань у разі невиконання стороною договору платіжних зобов'язань, та здійснює управлін­ня розрахунком платежів у момент виконання укладених на біржі договорів.

Кабінет міністрів України Постанова Про схвалення Концепції функціо­нування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (Кон­цепція, п.5.1.3) від 16 листопада 2002 р. № 1789 м. Київ.

Біржова операція — дії, які здійснюють брокери/ділери та/або фахівці біржі в процесі укладення біржової угоди (збір замовлень, їх уза­гальнення та класифікація, котирування та оголошення курсу на біржовий товар, звірення параметрів угоди тощо). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржова послуга — послуга, яка надається клієнтам біржою або чле­нами біржі з метою задоволення їх потреб, пов'язаних з біржовою торгівлею (інформування, консультування, арбітражне та техніч­не обслуговування тощо).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржова рада — орган управління біржею, який обирається загальни­ми зборами біржі на визначений строк і здійснює свої функції в межах компетенції, визначеної статутом біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржова торгівля — організоване укладення цивільно-правових угод, які ведуть до зміни права власності на цінні папери з обов'язковою наявністю у організатора торгівлі єдиного торгове­льного залу і правил торгівлі для осіб, що мають виключне право на укладення цих угод за свій рахунок для іншої особи. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржова угода — одночасне прийняття учасниками біржового ринку (що називаються сторонами/контрагентами угоди) прав та зо­бов'язань по придбанню (для покупця) та продажу (для продавця) певної кількості біржового товару; угода вважається укладеною після її реєстрації біржею.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Біржове брокерське місце — засвідчене відповідним договором право на здійснення біржової торгівлі в установленому порядку. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржове замовлення — визначений правилами біржі письмовий (на спеціальному бланку) або усний спосіб оголошення броке­ром/ділером відкритої пропозиції на купівлю чи продаж цінних паперів, який є достатньою підставою для котирування та/або прийняття біржової угоди до виконання.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ. Біржовий бюлетень — офіційне видання біржі, в якому публікуються курси цінних паперів та супровідна інформація, яка не може бути віднесена до конфіденційної або до такої, що згідно з чинним за­конодавством не підлягає розголошенню.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржовий день (торговельна сесія) — визначений правилами біржі ро­бочий день або період часу, протягом якого відбувається біржо­вий аукціон і фіксуються біржові курси, на рівні яких розпочина­ється укладення біржових угод на наступному аукціоні. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржовий індекс — середній показник біржової активності, який уза­гальнює динаміку цін на цінні папери і свідчить про зміни в рівні цін за певний час.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ. Біржовий комітет — орган управління Біржі в період між Загальними Зборами Засновників, який працює згідно зі Статутом Біржі. Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Валютній Секції Української міжбанківської валютної біржі (Глосарій) № 30 від 16.07.97 м. Київ.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998 р. м. Київ. Біржовий контракт — договір про виконання угоди щодо поставки біржового товару проти оплати коштів, укладення якого є можли­вим лише між членами біржі за формою, встановленою правила­ми біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ. Біржовий рахунок — пасивно-активний рахунок, відкритий у розраху­нково-кліринговій системі біржі.

Закон України Про державну підтримку сільського господарства України (ст.2) м. Київ, 24 червня 2004 р. № 1877-ІУ. Біржовий ринок — оптовий ринок цінних паперів з обмеженим колом відомих учасників, для яких установлені правила допуску до тор­гівлі цінними паперами, правила здійснення біржових угод та процедури вирішення спірних питань.

Правління Національного Банку України Постанова Про затвердження Положення про механізми рефінансування банків України (Положення,

глава 1) № 82 від 28.02.2002 м. Київ. Біржовий товар — іноземна валюта, цінні папери, будь-які інші фі­нансові інструменти та товари, які є предметом торгів на біржі згідно з її правилами та положеннями та чинним законодавством і до здійснення операцій з якими біржею висовуються вимоги щодо

порядку укладання угод, здійснення розрахунків і застосовуються заходи по регулюванню ринку.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Біржова операція — дії, які здійснюють брокери/ділери та/або фахівці біржі в процесі укладення біржової угоди (збір замовлень, їх уза­гальнення та класифікація, котирування та оголошення курсу на біржовий товар, звірення параметрів угоди тощо). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Біржові торги — торги, що публічно і гласно проводяться в торгове­льних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Господарський кодекс України (ст.281) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ІУ Блокування акцій — дії реєстратора щодо повного припинення обігу акцій на визначений термін або до виконання певних умов. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Тимчасового положення про реєстри акціонерів відкритих акціонерних товариств, що створюються на базі приватизованих підприємств (п.1.5) № 823 від

04.07.95 м. Київ.

Блокування іменних цінних паперів — операція реєстроутримувача щодо припинення реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями, що обмежують обіг на ви­значений строк та/або до настання певної події. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розділ I, п.1.1) № 60 від 26.05.98 м. Київ.

Блокування платіжної картки — переведення картки в стан, у якому неможливо виконувати будь-які фінансові операції за допомогою її платіжних додатків.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620.

Борговий цінний папір — цінний папір, за яким емітент несе зо­бов'язання повернути у визначений термін кошти, інвестовані в його діяльність, та сплатити дохід чи надати інші майнові права, за винятком прав на участь в управлінні справами емітента. Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгал­терського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних ба­нків України (п.2) № 466 від 30.12.97 р.

Брокери — фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її ста­туту. Обов'язки їхні полягають у виконанні доручень членів бір­жі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.

Закон України Про товарну біржу (ст.16) м. Київ, 10 грудня 1991 р. № 1956-ХІІ.

Брокерська контора — окремий підрозділ члена біржі, що зареєстро­ваний на біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ. Брокерське місце — засвідчене відповідним договором право учасни­ка на здійснення біржової торгівлі на біржі.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Бюро кредитних історій — юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кре­дитну історію.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.3) м. Київ, 23 червня 2005 р. № 2704-ІУ.

 

Валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є за­конним платіжним засобом на території України, а також вилуче­ні з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу. Митний Кодекс України (ст.1) м. Київ, 11 липня 2002 р. № 92-ІУ.

Валюта ціни — будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умо­вами договору, ціна товару.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (Інструкція, п.1.1) № 136 від 24.03.99 р. Валютна операція на умовах «спот» — валютна операція за догово­ром, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 № 281.

Валютна операція на умовах «тод» — валютна операція за догово­ром, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 № 281.

Валютна операція на умовах «том» — валютна операція за догово­ром, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4)

10.08.2005 № 281.

Валютна операція на умовах «форвард» — валютна операція за до­говором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з по­ставкою валюти за договором) пізніше, ніж на другий робочий день після дня укладення договору.

Правління Національного Банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 № 281.

Валютна позиція — співвідношення вимог та зобов'язань банку в іно­земній валюті. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою в разі, як­що обсяг зобов'язань по проданій валюті перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог по купленій валюті перевищує обсяг зобов'язань.

Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Валютна Секція (ВС) — сегмент біржового ринку, де укладаються угоди з купівлі та продажу іноземної валюти.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила членства у Валютній Секції Української міжбанківської валютної біржі (Глосарій) № 30 від 16 липня 1997 р. м. Київ. Валютний дериватив — стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому.

Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Націо­нальним банком України; Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР. Валютний курс — співвідношення грошової одиниці України до гро­шової одиниці іншої країни, встановлене Національним банком України.

Державне казначейство України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження в обліку операцій в іноземній валюті (Порядок, п.1.2) № 126 від 24.07.2001 (В редакції Наказу Державного казначейства № 96 від

27.05.2005).

Валютний ризик — це наявний або потенційний ризик для надхо­джень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання ку­рсів іноземних валют та цін на банківські метали. Валютний ри­зик можна поділити на:

ризик трансакції;

ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ри­зик);

економічний валютний ризик. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання  банків  «Система оцінки  ризиків»   (розд.   Категорії ризику) 15.03.2004 № 104.

Валютний своп — одночасне укладання спот та протилежної форвар­дної угоди. Іноземна валюта, придбана згідно з угодою спот, зно­ву продається після закінчення певного проміжку часу, і, відпові­дно, валюта, що продається згідно з угодою спот, після закінчення певного проміжку часу купується знову. Обидві угоди укладають­ся з одним і тим самим партнером, при цьому курси, дати валюту­вання та способи платежу встановлюються в момент укладання угоди.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004

№ 104.

Валютні кошти — валютні цінності: — іноземна валюта готівкою, — платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті, — цінні папери (акції, об­лігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті, — золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папе­ри, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність (ст. 1) м. Київ, 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ.

Валютні операції:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидента­ми у валюті України;

операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборго­ваностей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні ціннос­ті;

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересилан­ням на територію України та вивезенням, переказуванням і пере­силанням за її межі валютних цінностей.

Декрет Кабінету міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю (ст. 1) м. Київ, 19 лютого 1993 р. № 15-93. Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є такі:

надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик;

операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою;

операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом;

операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом; здійснення прямих інвестицій в Україну; здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України; здійснення портфельних інвестицій в Україну; здійснення резидентами  портфельних  інвестицій  за межі України;

виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих інозе­мними інвесторами від прямих інвестицій та розміщених серед нерезидентів цінних паперів українських емітентів;

операції з цінними паперами;

розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках;

перекази для здійснення розрахунків, пов'язаних з експортом та імпортом продукції, робіт, послуг, які передбачають відстро­чення платежу на строк понад 90 днів (комерційні кредити);

міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів;

інші валютні операції, які не є поточними. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.12) 10.08.2005 № 281. Валютні цінності:

валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казна­чейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обі­гу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а та­кож вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підляга­ють обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, ку­пони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські Накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та бан­ківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валю­ті або банківських металах;

банківські метали — золото, срібло, платина, метали платино­вої групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Митний кодекс України (ст.1) м. Київ, 11 липня 2002 р. № 92-ІУ. Валютно-обмінні операції:

купівля у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної ва­люти за готівкові гривні;

зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикориста­них готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї інозе­мної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної дер­жави;

прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.13) 10.08.2005 № 281. Варіаційна маржа — грошова сума, яка має бути нарахована на кліри­нговий рахунок учасника біржової торгівлі терміновими контрак­тами або списана з цього рахунка за підсумками клірингу щодо кожного біржового дня (торговельної сесії).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ. Вартість застави — вартість, визначена за звичайними цінами на момент оцінки ризику даного кредиту в порядку, установленому законодавством України.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Вартість чистих активів інституту спільного інвестування — величина, що визначається як різниця між сумою активів інститу­ту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов'язань інституту спільного інвестування. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Векселедавець — юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національ­ній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508. Векселедержатель — особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її Наказу, або індосований на пред'явника, або ж шляхом бланкового індосаменту, чи на підста­ві інших законних прав.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про операції банків з векселями. Положення про операції ба­нків з векселями. (Розд. І, Глава 2, п. 2) № 258 від 28.05.99 р., реєстр. № 653 від 01.06.99р. Векселедержатель перший — особа, на ім'я якої виписано переказ-ний вексель і за Наказом якої слід сплатити певну суму грошей за цим векселем.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п. 1.2) 16.12.2002

№ 508.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зо­бов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначе­ну суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Закон України Про цінні папери і фондову біржу (ст.21) м. Київ, 18 чер­вня 1991 р. № 1201-ХІІ.

Вексель доміцильований — вексель, у якому зазначене місце оплати не збігається з місцем проживання векселедержателя. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Вексель місцевий — вексель, який підлягає оплаті в місцезнаходженні векселедержателя.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Вексель опротестований — вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати або акцепту цього векселя.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Вексель переказний — вексель, який містить письмовий Наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначе­ний строк визначену суму грошей третій особі.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національ­ній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508. Вексель простий — вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Поло­ження про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Вексельне досьє — інформація, яка містить відомості про платоспро­можність, характер діяльності всіх зобов'язаних за векселем осіб, а також своєчасність здійснення ними розрахунків. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Вексельні реквізити — обов'язкові елементи тексту векселя, що в су­купності становлять вексельне зобов'язання та перетворюють йо­го з простого цивільного боргового зобов'язання в зобов'язання, що регулюється нормами законодавства про вексельний обіг. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про операції банків з векселями Положення Про операції ба­нків з векселями (Розд.І, Глава 2, п.2) № 258 від 28.05.99 р., реєстр.

№ 653 від 01.06.99 р. Венчурний фонд — недиверсифікований інститут спільного інвесту­вання закритого типу, який здійснює виключно приватне розмі­щення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50 відсотків складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торго­вельно-інформаційній системі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвести­ційних фондів) (Положення, п.1.2) № 201 від 02.07.2002 м. Київ.

Взаємний фонд інвестиційної компанії — філіал, який від імені інве­стиційної компанії здійснює спільне інвестування. Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні ком­панії (п.2) м. Київ, від 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Визначення кредитного рейтингу (рейтингування) — це діяль­ність з надання професійних послуг на ринку цінних паперів, спрямована на визначення кредитоспроможності об'єкта рейтин-гування, яка може бути проведена рейтинговим агентством. Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР (Введено згідно із Законом № 3201-ІУ від 15.12.2005).

Викуп цінних паперів інституту спільного інвестування — сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів інституту спільного інвестування пропорційно кількості цінних паперів ін­ституту спільного інвестування, що належать інвесторові, з при­пиненням права власності інвестора на ці цінні папери. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Виписка з реєстру [власників іменних цінних паперів] — письмовий документ встановленого зразка, що підтверджує запис у реєстрі власників іменних цінних паперів щодо власника та належних

йому іменних цінних паперів або щодо номінального утримувача та переданих йому для знерухомлення іменних цінних паперів власників. Виписка видається реєстроутримувачем. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (п. 1.1) № 60 від 26 травня 1998 р. м. Київ. Випуск облігацій — зареєстрована у встановленому порядку сукуп­ність облігацій одного емітента з одним державним реєстрацій­ним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають їх власникам однакові права.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322. Випуск та проведення лотерей — господарська діяльність операто­рів, що включає в себе прийняття сплати участі у лотереї, прове­дення розіграшів лотерей, виплату призів (виграшів) та інші гос­подарські операції, що прямо або опосередковано забезпечують проведення лотерей, та здійснюється на підставі виданої Мініс­терством фінансів України ліцензії (крім розіграшів, зазначених у абзаці 2 пункту 1.1 цих Ліцензійних умов).

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підпри­ємництва міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Ліцен­зійних умов провадження господарської діяльності з випуску та прове­дення лотерей і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (Ліцензійні умови, п.1.2) № 128/1037 від 12.12.2002. Випуск цінних паперів — сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ. Відклична гарантія — гарантія, умови якої можуть бути в будь-який час змінені і вона може бути відкликана банком-гарантом за за­явою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара. Правління Національного банку України Постанова Про затверджен­ня Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантія­ми в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 № 639.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержу­вача грошових коштів. Відкликання акредитива не створює зо­бов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів. Ви­конуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива. Цивільний кодекс України (ст.1094) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ. Відкрита валютна позиція — валютна позиція у відповідній валюті, коли активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями) не рівні між собою, внаслідок чого з'являється можливість отримання додаткових прибутків або ризик додаткових збитків у результаті зміни обмін­них курсів валют.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній ва­люті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98 р. м. Київ. Відкрита підписка — розміщення цінних паперів шляхом відкритого продажу.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Відкриті позиції — договори купівлі-продажу цінних паперів, що укла­дені торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними па­перами, але не виконані на дату розрахунку вимог ліквідності. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок складання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами та подання відповідних до­кументів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (По­ложення, п.1.7) 08.06.2004 № 279.

Відкритий інвестиційний фонд — фонд, який випускає інвестиційні сертифікати з зобов'язанням перед учасниками щодо їх викупу. Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні ком­панії (Розд.1, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Відкритий пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, учасни­ками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від мі­сця та характеру їх роботи.

Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення (ст.1) м. Київ, 9 липня 2003 р. № 1057-ІУ. Відкритий продаж [цінних паперів] — відчуження цінних паперів особам, коло яких заздалегідь не визначене. Будь-яке відчуження цінних паперів з використанням прилюдної пропозиції вважається відкритим продажем.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ. Відкритий ринок — ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними креди­торами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цін­них паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових дер­жавних цінних паперів з метою регулювання грошової маси. Вна­слідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, вна­слідок продажу — зменшується.

Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Відкриті фонди — недержавні пенсійні фонди, учасниками яких мо­жуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характе­ру їхньої роботи.

Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спосте­режень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.Б.125) 18.04.2005 № 96. «Відмиванням грошей» іменується таке вчинення злочинних дій у між­народному масштабі, як: — перетворення та передача майна з відо­ма, що це майно одержано в результаті кримінальної діяльності або у співучасті у такій діяльності з метою укриття чи маскування неза­конного походження або надання допомоги будь-якій особі, що втя­гнена у таку діяльність, з метою уникнення юридичних наслідків цієї діяльності; — покриття або маскування справжніх джерел, місцезна­ходження, розміщення, переміщення, належність прав або власність майна з відома, що таке майно одержано в результаті кримінальної діяльності або співучасті у такій діяльності; — придбання, володіння або користування майном з відома, що таке майно одержано в ре­зультаті кримінальної діяльності або співучасті у такій діяльності; — співучасть, надання допомоги, спроби щодо вчинення або надання допомоги у вчиненні, підбурюванні, сприянні або наданні порад що­до вчинення дій, зазначених у попередньому пункті. Обізнаність та намір як елемент вищезазначених дій можуть бути визначені з ура­хуванням об'єктивних обставин. Відмиванням грошей будуть вважа­тись також дії, в результаті яких було одержано майно з метою від­мивання коштів, що були вчинені на території третьої держави-учасниці або третьої країни.

Рада європейських співтовариств Директива про запобігання викорис­танню фінансової системи для відмивання грошей (91/308/ЄЕС) (ст.1) 19 червня 1991 р.

Відсотковий ризик — імовірність того, що вартість фінансового ін­струмента буде змінюватися внаслідок змін відсоткових ставок. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Вільні резерви — це частка власних коштів страховика, яка резерву­ється з метою забезпечення платоспроможності страховика відпо­відно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності. Закон України Про страхування (ст. 30) м. Київ, 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР (В редакції Закону № 2745-ІІІ від 04.10.2001).

Віртуальний банківський регіон — сукупність банківських установ, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 системи електронних платежів Національного банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначе­ний строк зберігання або без зазначення такого строку і підляга­ють виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Вклади (депозити) на вимогу — це грошові кошти або банківські ме­тали, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкла­ду (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення плате­жів за розпорядженням власника рахунку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депози­тних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516 (В редакції Постанови НБУ № 437 від 15.09.2004).

Вклади (депозити) строкові — це грошові кошти або банківські метали, розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депози­тних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516 (В редакції Постанови НБУ № 437 від 15.09.2004).

Вкладник — юридична чи фізична особа, яка здійснила розміщення го­тівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських мета­лів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) серти­фікат банку на договірних умовах.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депози­тних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516 (В редакції Постанови НБУ № 437 від 15.09.2004).

Власний капітал — різниця між сукупною вартістю активів юридич­ної особи та вартістю її зобов'язань перед третіми особами. Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення (ст.1) м. Київ, 9 липня 2003 р. № 1057-ГУ.

Власник акцій — фізична або юридична особа, що володіє, користу­ється та розпоряджається акціями на підставі права власності. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Тимчасового положення про реєстри акціонерів відкритих акціонерних товариств, що створюються на базі приватизованих підприємств (п.1.5 Положення)

№ 823 від 04 липня 1995 р. м. Київ.

Власник депозиту (вкладник або депонент) — фізична особа, якою або на користь якої з банком укладено договір про здійснення операцій за депозитними (вкладними) та поточними рахунками. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішен­ня Про затвердження Інструкції про порядок формування бази даних про вкладників — фізичних осіб у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Інструкція, п.1.3) № 13 від 14.11.2002.

Власник облігацій — фізична або юридична особа, якій облігації на­лежать на праві власності.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322. Власник пакета акцій — юридична або фізична особа (резидент або нерезидент), на особовому рахунку в цінних паперах якого в Ре­єстратора (Емітента) обліковуються акції певного емітента в кіль­кості, що становить 10 і більше відсотків статутного капіталу емі­тента, або номінальний утримувач цих акцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних папе­рів та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних па­перів та фондового ринку (Положення, п.1.3) 24.06.2003 № 290. Власник рахунка в банку (далі — власник рахунка) — особа, яка від­криває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 № 22 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Наці­онального банку № 132 від 15.04.2005). Власник цінних паперів — особа, яка має право власності на цінні па­пери відповідно до закону та/або договору управління майном. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997  р.  № 710/97-ВР  (Введено  згідно  із  Законом  № 980-ІУ від

19.06.2003).

Власні операції банку з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти

— це операції, проведені на підставі банківської ліцензії та пись­мового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями з власної ініціативи банку в межах лімітів відкритої валютної пози­ції банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 № 281.

Внутрішні перевірки кредитної діяльності — перевірка кредитної діяльності банку, яка здійснюється банком самостійно або на ос­нові послуги аутсорсингу та основною ідеєю якої є забезпечення незалежної оцінки якості та надійності процесу кредитного адмі­ністрування банку.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004

№ 104.

Внутрішні рейтинги — стандартизована оцінка індивідуального кре­дитного ризику, яка виражається як узагальнений показник, що має літерну або цифрову семантику. Банк визначає рейтинг конт­рагента самостійно, на підставі внутрішньої методології, не вико­ристовуючи рейтинги сторонніх, зовнішніх організацій. Згідно з підходом внутрішніх рейтингів у кредитному процесі кожний по­зичальник банку оцінюється за відповідними параметрами і нале­жить до однієї з категорій (рейтингу), які заздалегідь визначені банком. Таким чином банк визначає портфель своїх позичальни­ків за рівнем ризикованості операцій з ними.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектуван­ня банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Внутрішній аудит банку — це незалежна експертна діяльність служ­би внутрішнього аудиту банку для перевірки й оцінки адекватно­сті та ефективності системи внутрішнього контролю та якості ви­конання призначених обов'язків співробітниками банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України (п.1.3 Положення) № 114 від 20 березня 1998 р. м. Київ (Із змі­нами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 494 від 03.12.2001).

Внутрішній контроль в банку — це сукупність процедур, які забез­печують достовірність та повноту інформації, яка передається ке­рівництву банку, дотримання внутрішніх та зовнішніх норматив­них актів при здійсненні операцій банку, збереження активів банку і його клієнтів, оптимальне використання ресурсів банку, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання розпоря­джень органів управління банку в досягненні мети, яка поставле­на в стратегічних та інших планах банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України (Розд. 2) № 114 від 20 березня 1998 р. м. Київ. Внутрішньобанківська нормативна база — сукупність регламент­них документів, що розроблені банком — юридичною особою та поширюються на його діяльність.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 № 361.

Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою дія­льність і забезпечує проведення переказу грошей виключно в ме­жах України.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.29) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції За­кону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Врахування векселя — придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дискон­том.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Врахування векселя безоборотне — різновид врахування, за якого пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред'явником у тексті індоса­менту безоборотного застереження (здійснення безоборотного ін­досаменту) або шляхом передавання банку векселя пред'явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національ­ній валюті на території України (Положення, п. 1.2) 16.12.2002 № 508. Вторинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

 

Гарант — за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова орга­нізація гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання бо­ржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Цивільний кодекс України (ст. 560) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ГУ.

Гарантійний випадок — факт порушення принципалом перед бенефі-ціаром зобов'язання, забезпеченого гарантією, у зв'язку із на­станням якого банк-гарант одержує вимогу бенефіціара на сплату коштів відповідно до виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом строку дії гарантії.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 № 639. Гарантійний внесок — 1) застава, внесена коштами учасника біржової торгівлі чи торгівлі на організаційно оформленому позабіржовому ринку (як учасника торговельно-інформаційної системи), яка не­обхідна для відкриття позиції;

2) грошовий внесок у розмірі, що встановлюється організато­ром торгів, конкурсу в документації про торги або умовах конку­рсу (але не більше ніж 5 \% початкової ціни майна, що виставля­ється на продаж) і вноситься учасником торгів, конкурсу як засіб забезпечення добросовісності дотримання ним своїх пропозицій на період, установлений умовами торгів, конкурсу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ;

Міністерство економіки України Наказ Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства (Порядок, п.1.2) № 123 від 07.06.2001.

Гарантія — специфічний засіб забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного ли­ста) банком, іншою кредитною установою, страховою організаці­єю (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сто­рони в розмірі повної грошової суми, зазначеної в письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане в ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Господарський кодекс України (ст.200) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-

ІУ.

Гарантоване розміщення акцій — спосіб продажу акцій ВАТ, згідно з яким радник здійснює розміщення акцій за умови оплати міні­мально встановленої договором про надання послуг ціни пакета акцій або за умови попереднього фінансування частини очікува­ної ринкової вартості пакета акцій, при цьому акції придбає поку­пець, який запропонував найвищу ціну.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок підготовки та проведення відкритих торгів (Положення, Розділ І) № 1303 від 02.07.98 м. Київ (в редакції Наказу Фонду держав­ного майна № 2081 від 05.10.2000). Глобальний сертифікат — документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, який підтвер­джує право на здійснення операцій з цінними паперами цього ви­пуску в Національній депозитарній системі.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР. Гранична фінансова операція — фінансова операція, за якою ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення не спри­ятливої для клієнта ситуації та становить не більше 5 (п'яти) про­центів суми заборгованості.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912. Граничне значення котирувальної ціни — максимальне та мінімаль­не значення, в межах якого може змінюватися ціна лоту протягом торгової сесії.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між-банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97. Граничний рівень дохідності облігацій — дохідність облігацій, що визначається Міністерством фінансів України, вище якої конку­рентні заявки, подані учасниками розміщення облігацій, не задо­вольняються.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд.І, п.2) 18.06.2003 № 248.

Грошовий сурогат — будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснен­ня платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей. Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-ІІІ

від 13.07.2000).

Грошово-кредитна політика — комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зро­стання, стримування інфляції та забезпечення стабільності гро­шової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та ви­рівнювання платіжного балансу.

Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ. Групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емі­тентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивіден­дів, та частини майна при ліквідації емітента;

боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;

похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому дер­жателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих доку­ментах.

Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Цивільний кодекс України (ст.195) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ. Гудвіл — 1)нематеріальний актив, вартість якого визначається як різ­ниця між балансовою вартістю активів підприємства та його зви­чайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, доміную­чої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій то­що. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку;

комплекс заходів, спрямований на збільшення прибутку підприємства, без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, до­мінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові техно­логії тощо. Вартість гудвілу визначається як різниця між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів;

перевага, яку отримує банк-покупець при купівлі уже дію­чого банку (підприємства) порівняно зі створенням нового. Ця перевага може бути пов'язана з наявністю постійних клієнтів, ви­гідним географічним розташуванням, наявністю висококваліфіко­ваного персоналу тощо. Гудвіл відображається в обліку покупця і не може бути переданий, проданий тощо. Гудвіл — перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату при­дбання.

 

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м.

Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР;

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил засто­сування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (правила, Розд. ІІ, п.24) м. Київ, 27 червня 1995 р. № 247/95-ВР;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України (Інструкція, розд. УІІ, пп.1.1,1.2) № 475 від 11.12.2000 м. Київ.

Дамно — комісія банку за інкасування іногородніх векселів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п. 1.2) 16.12.2002

№ 508.

Дата валютування — зазначена платником у розрахунковому доку­менті або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліко­вується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі — члені платіжної системи.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 № 22 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Наці­онального банку № 132 від 15.04.2005). Дата закриття реєстру [власників іменних цінних паперів] — дата, що призначається у зв'язку з передачею системи реєстру від од­ного реєстроутримувача до іншого. Починаючи з цієї дати і до за­кінчення процедури передачі, в системі реєстру зупиняється ви­конання будь-яких операцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Положення, п.1.1) № 60 від 26.05.98 м. Київ (Доповнено згідно з Наказом Держкомісціннихпаперів № 190 від 19.06.2001). Дата зворотної купівлі [за операцією репо] — дата здійснення розра­хунків між банком і Національним банком за другою частиною операції репо відповідно до визначеної договором на початку операції ціною зворотної купівлі та розблокування рахунку в цін­них паперах продавця.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Дата купівлі [за операцією репо] — дата здійснення розрахунків між Наці­ональним банком та банком за операцією репо відповідно до визначе­ної договором ціни купівлі та блокування на рахунку в цінних паперах продавця державних цінних паперів, що є предметом цієї угоди. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Дата погашення депозитного сертифіката — дата повернення ба­нкам коштів депозиту і процентів, що визначається згідно з умо­вами проведення аукціону з розміщення депозитних сертифікатів. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584. Дата припинення ведення реєстру власників іменних цінних па­перів — дата, визначена емітентом згідно з вимогами цього По­ложення, після якої проведення будь-яких операцій у системі ре­єстру власників іменних цінних паперів не здійснюється. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок переведення випуску іменних акцій, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму (Поло­ження, п.1.4.) (Назва Рішення в редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 398 від 14.09.2004) № 98 від 30.06.2000 м. Київ.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквіва­лентів або інших активів.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (Положення, п.4) № 237 від 08.10.99 м. Київ.

Дебіторська заборгованість — сума боргів, що належить підприєм­ству, організації, установі від юридичних або фізичних осіб. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р.

Девізна валютна політика — політика регулювання валютного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти.

Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Делістинг — процедура виключення цінних паперів з реєстру органі­затора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора торгівлі, з наступним припиненням їх обігу на організаторі торгі­влі або переведенням в категорію цінних паперів, допущених до обігу без включення до реєстру організатора торгівлі. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Дематеріалізація випуску акцій — комплекс дій з переведення випу­ску акцій у бездокументарну форму.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок переведення випуску іменних акцій, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму (Поло­ження, п.1.4.) (Назва Рішення в редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 398 від 14.09.2004) № 98 від 30.06.2000 м. Київ (Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 398 від 14.09.2004). Деномінація акцій — зміна номінальної вартості всіх випущених од­ним емітентом акцій, що супроводжується дробленням або консо­лідацією акцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонер­ного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (п.3.) № 125 від 14.09.2000 м. Київ. День «Т» — день укладання угоди та введення торгового звіту в торго­вельно-інформаційну систему ПФТС.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Рада Асоціації «ПФТС» Рішення Про затвердження в новій Редакції Правил проведення розрахунків через депозитарій за угодами купівлі/продажу цінних папе­рів, укладеними згідно з Торговими правилами ПФТС, затверджених рі­шенням Ради Асоціації ПФТС від 26.05.2000 № 2 (Додаток № 1, Прави­ла, п.2.3) № 7 від 01.12.2000.

День Т + 1 — це наступний після грошових розрахунків день, у який продавець здійснює поставку покупцю державних цінних паперів. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про механізми рефінансування комерційних банків України (Положення, гл.2) № 484 від 15.12.2000 м. Київ.

Депозит (див. Вклад.)

Депозитарій — 1)юридична особа, яка створюється у формі відкрито­го акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж де­сять зберігачів, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність. При цьому частка одного учасника в статутному фонді депозита­рію не може перевищувати двадцяти п'яти відсотків цього фонду;

2) держава, міжнародна організація або її головна виконавча посадова особа, якій здається на зберігання оригінал міжнародно­го договору і яка виконує стосовно цього договору функції, пе­редбачені міжнародним правом.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.10) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР;

Закон України Про міжнародні договори України (ст.2) м. Київ, 29 че­рвня 2004 р. № 1906-ІУ.

Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, яка здійс­нює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду та облік руху активів на підставі депозитного договору.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні ком­панії (Розд.1, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94. Депозитарій Національного банку — це структурні підрозділи Наці­онального банку, які проводять депозитарну діяльність і можуть здійснювати кліринг і розрахунки за договорами щодо операцій з цінними паперами.

Правління Національного банку України Постанова Про затверджен­ня Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо (Положення, розд.1) № 204 від 29.05.2001 м. Київ.

Депозитарій цінних паперів — юридична особа, яка проводить ви­ключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР. Депозитарна діяльність — надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення ра­хунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахун­ках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР. Депозитарна операція — сукупність дій депозитарної установи щодо здійснення нею депозитарної діяльності згідно з чинним законо­давством.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ. Депозитарна розписка — документ, який випускається іноземною депозитарною установою згідно із законодавством відповідної держави на акції товариства.

Кабінет міністрів України Постанова Про забезпечення продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватиза­ції, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнарод­них фондових ринках (Загальні положення, п.2.) від 21 липня 1999 р.

№ 1320 м. Київ.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Порядку встановлення кореспондентських відносин між На­ціональним депозитарієм України та іноземними депозитарними устано­вами для забезпечення продажу пакетів акцій, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках (Поря­док, п.1.1.) № 237 від 10.11.99 м. Київ.

Депозитарна установа — зберігач або депозитарій цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ.

Депозитарний договір — договір між зберігачем та обраним ним де­позитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цін­них паперах, на яких відображаються операції з цінними папера­ми, переданими зберігачем.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Депозитарний облік — облік цінних паперів на рахунках власників цінних паперів у зберігачів або облік на рахунках у цінних папе­рах, який здійснює депозитарій для зберігачів та емітентів. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Депозитарні активи — знерухомлені цінні папери, випущені в доку­ментарній формі, глобальні сертифікати цінних паперів, що під­тверджують випуск цінних паперів у бездокументарній формі, які передані на зберігання до депозитарію, записи депозитаріїв на ко­респондентських рахунках у цінних паперах в інших депозитарі­ях, крім власних, а також записи зберігачів стосовно депонованих до депозитарію на зберігання знерухомлених цінних паперів та/або бездокументарних цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ.

Депозит довгостроковий (зобов'язання, якщо кошти зараховані на відкритий у банку рахунок, чи вимога, якщо кошти розміщені в іншому банку) — кошти інших банків, суб'єктів господарської ді­яльності та фізичних осіб, які внесені на депозитний рахунок у банк, строк погашення якого більше ніж один рік. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (розд. Визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. (Доповнено згідно з Постановою Національного банку № 370 від 29.08.2001). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ.

Депозитний сертифікат Національного банку — це один з монетар­них інструментів, що є борговим цінним папером Національного банку в бездокументарній формі, який засвідчує розміщення в Національному банку коштів банків та їх право на отримання вне­сеної суми і процентів після закінчення встановленого строку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Господарський кодекс України (ст.340) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Депонент — юридична або фізична особа, яка користується послугами збе-рігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Депонування цінних паперів — передача власником належних йому цінних паперів зберігачеві або передача цінних паперів зберігачем до депозитарію, або передача емітентом глобального сертифіката власного випуску цінних паперів до депозитарію для здійснення депозитарної діяльності.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ. Державна гарантія — зобов'язання України повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у разі невиконання пози­чальниками, іншими ніж Україна, що отримали кредит під держа­вні гарантії, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) 28.01.2004 № 42. Державна грошова лотерея — лотерея, умови якої передбачають призовий фонд у розмірі не менше як 50 відсотків від суми отри­маних доходів, а також відрахування до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30 відсотків від доходів, що зали­шаються в розпорядженні агента після виплат призового фонду. Державна грошова лотерея підлягає обов'язковій реєстрації в Мі­ністерстві фінансів України.

Державний комітет України з фізичної культури і спорту Наказ Про за­твердження Правил розповсюдження державних лотерей (п.2 Пра-вил)№ 2120 від 28 жовтня 1998 р. м. Київ.

Державне регулювання ринків фінансових послуг — здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ри­нками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам. Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1) м. Київ, 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ.

Державне регулювання ринку цінних паперів — здійснення держа­вою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагля­ду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зло­вживанням і порушенням у цій сфері.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР. Державний банк — це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капі­талі державного банку, через органи управління державного банку.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.7) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національним бан­ком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Державний реєстр іпотек — єдина комп'ютерна база даних про об­тяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, від-ступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної. Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек (Тимчасовий порядок, п.2) від 31 березня 2004 р. № 410 м. Київ.

Державний реєстр фінансових установ — система одержання, на­копичення, зберігання, захисту, використання та поширення адмі­ністративної інформації (даних) про фінансову установу. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про Державний реєстр фінан­сових установ (Положення, п.1.1) 28.08.2003 № 41.

Державний реєстр фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів — це перелік адміністративної інформації про фінансові установи, що формується та узагальню­ється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі — Комісія) згідно з вимогами цього Порядку як система збору, накопичення та обліку відомостей про ці установи. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Порядку формування та ведення державного реєстру фінан­сових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів (Порядок, п.1.2) 14.07.2004 № 296.

Державні боргові зобов'язання розподіляються на: прямі боргові зо­бов'язання — це зобов'язання, що беруться державою як безпосе­реднім позичальником шляхом випуску державних цінних паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, передбаченими законодавством України; умовні (гарантовані) боргові зобов'язання — зобов'язання, що беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, в тому числі зобов'язання за кредитами МВФ, крім випадків їх безпосереднього спрямування до державно­го бюджету. До вступу в силу державних гарантій операції за за­значеними зобов'язаннями не відображаються в показниках держа­вного бюджету. У свою чергу, позики, за якими виникають прямі боргові зобов'язання, поділяються на: позики на фінансування бю­джету — позики, що залучаються державою з метою фінансування державного бюджету і не мають цільового призначення; позики на фінансування проектів розвитку — позики, що залучаються держа­вою на фінансування цільових програм розвитку, в тому числі по­зики, що залучаються державою для інституційних проектів під­тримки та розвитку органів державного управління та які не є са­моокупними; позики, що залучаються державою для фінансування інвестиційних проектів розвитку окремих галузей, секторів еконо­міки, виробництв та регіонів на умовах повернення; позики, пов'язані з реструктуризацією чи визнанням боргу — позики, що виникають у результаті реструктуризації боргових зобов'язань чи визнання боргу.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) 28.01.2004 № 42.

Державні цінні папери — це визначені законодавством боргові зо­бов'язання, що емітуються державою в особі її уповноважених орга­нів та в порядку, визначеному чинним законодавством України. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з ба­нками операцій репо (Положення, розд.1) № 204 від 29.05.2001 м. Київ.

Держатель платіжної картки — фізична особа — клієнт або довіре­на особа клієнта, яка на законних підставах використовує платіж­ну картку (її реквізити) для ініціювання переказу коштів з відпо­відного рахунку в банку або здійснює інші операції з її застосуванням.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137. Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зо­бов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. До дерива-тивів належать: — Форвардний контракт — Ф'ючерсний контракт — Опціон. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіля­ються на: а) фондовий дериватив; б) валютний дериватив в) това­рний дериватив.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ,

28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Диверсифікація — метод пом'якшення ризику шляхом розосередження вкладень та обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем. Передбачає пошук та по­єднання портфелів, які за однакових умов призводять до різних, не обов'язково протилежних результатів. Це метод пом'якшення ризику, який застосовується як до активних, так і до пасивних операцій. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Дивіденд — платіж, який здійснюється юридичною особою — емітен­том корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на ко­ристь власника таких корпоративних прав (інвестиційних серти­фікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивіден­дів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самовряду­вання у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємс­тва, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду опе­рацій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність при­бутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нара­хування дивідендів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2831-ІІІ від 29.11.2001, № 349-ІУ від 24.12.2002 та № 1957-ІУ від

01.07.2004).

Дилер — 1) працівник банку, якому доручається здійснення операцій на грошовому ринку, операцій з цінними паперами, валютою то­що від імені банку та його клієнтів;

2) фізична особа, яка є уповноваженою особою брокерської контори або учасником торговельно-інформаційної системи, що здійснює цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які перед­бачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власни­ку від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) 18.06.2003 № 254;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97 м. Київ.

Дилінг — операції з купівлі-продажу, які банк здійснює від власного імені, але за дорученням та за кошти клієнтів. Таким чином фор­мально ці операції відображаються в балансі банку, хоча реально вся вигода та ризик від таких операцій належать клієнтам банку. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Дирекція Біржі — виконавчий орган Біржі; організує виконання рішень Біржового комітету, керує поточною діяльністю Біржі і має право вирішувати всі питання, крім тих, що входять виключно до ком­петенції Біржового комітету та Зборів засновників Біржі. Українська міжбанківська валютна біржа ПРАВИЛА проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998 р. м. Київ. Дисконт — 1) це різниця між вартістю погашення цінних паперів та їх собівартістю без урахування нарахованих на час придбання про­центів, якщо собівартість нижча вартості погашення;

винагорода, що беруть банки під час врахування векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати;

різниця між номіналом векселя та сумою, фактично одержа­ною за вексель, якщо ця сума менша від номіналу.

 

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п. 1.2) 16.12.2002 № 508;

Кабінет міністрів України Постанова Про додаткові заходи щодо за­безпечення надходження збору на обов'язкове державне пенсійне стра­хування (п.2.) від 24 січня 1998 р. № 75 м. Київ.

Дисконтна валютна політика — зниження або підвищення Націо­нальним банком України процентних ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал. Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Дисконтування — визначення поточної вартості грошового потоку з урахуванням його вартості, яка прогнозується на майбутнє. Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Націо­нальний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440 м. Київ.

Дистанційне розпорядження [банку] — розпорядження банку вико­нати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку. Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 № 22.

Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів — збір, фіксація, оброблення, зберігання та надання даних, що скла­дають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників. Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4) м. Київ, 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.

Діяльність з управління цінними паперами — діяльність, що здійс­нюється від свого імені за винагороду протягом визначеного тер­міну на підставі відповідного договору щодо управління переда­ними у володіння цінними паперами, які належать на правах вла­сності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4) м. Київ, 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР. Діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів — на­дання послуг, що безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод щодо цінних паперів та їх похідних на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних па­перів.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4) м. Київ, 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР (Із змінами, внесе­ними згідно із Законом № 2804-ІУ від 06.09.2005). Добровільне страхування — це страхування, яке здійснюється на ос­нові договору між страхувальником і страховиком. Загальні умо­ви і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком само­стійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови стра­хування визначаються при укладенні договору страхування від­повідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути:

страхування життя;

страхування від нещасних випадків;

медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

страхування здоров'я на випадок хвороби;

страхування залізничного транспорту;

страхування наземного транспорту (крім залізничного);

страхування повітряного транспорту;

страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті);

страхування цивільної відповідальності власників назем­ного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13)       страхування   відповідальності   власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

страхування відповідальності власників водного транспор­ту (включаючи відповідальність перевізника);

страхування відповідальності перед третіми особами (ін­шої, ніж передбачена пунктами 12—14 цієї статті);

страхування кредитів (у тому числі відповідальності пози­чальника за непогашення кредиту);

страхування інвестицій;

страхування фінансових ризиків;

страхування судових витрат;

страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

страхування медичних витрат;

інші види добровільного страхування. Закон України Про страхування (ст.6) м. Київ, 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР (Доповнено Законом № 2745-ІІІ від 04.10.2001).

Довга відкрита валютна позиція — відкрита валютна позиція у від­повідній валюті, коли активи та позабалансові вимоги перевищу­ють пасиви та позабалансові зобов'язання.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтер­ського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98 р. м. Київ.

Довга позиція — купівля контракту на поставку біржового товару в майбутньому.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) № 1(35) від 20 лютого 1998 р. м. Київ. Довірче товариство — товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власни­ків. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Декрет Кабінету міністрів України Про довірчі товариства (ст.1) м. Київ, 17 березня 1993 р. № 23-93. Довірче управління — операції банків з управління власністю та ви­конання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів на правах довіреної особи.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Довірчі операції — послуги, які довірче товариство надає довірителям майна...

Довірче товариство здійснює такі довірчі операції: для громадян — збереження та представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;

для юридичних осіб — розпорядження майном, агентські по­слуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управ­ління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.

Декрет Кабінету міністрів України Про довірчі товариства (ст.1) м. Київ, 17 березня 1993 р. № 23-93. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зо­бов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета за­стави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Цивільний кодекс України (ст.584) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ. За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зо­бов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а корис­тувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йо­му прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором вина­городу. Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерцій­ного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприєм­ницької діяльності.

Господарський кодекс України (ст.366) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за

яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії. До договору комер­ційної субконцесії застосовуються положення про договір комер­ційної концесії, встановлені цим Кодексом або іншим законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії. Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно. Визнання недійсним договору комерцій­ної концесії має наслідком недійсність договору комерційної суб-концесії.

Цивільний кодекс України (ст.1119) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ. Договір концесії (концесійний договір) — договір, відповідно до яко­го уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого са­моврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій ос­нові суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб. Закон України Про концесії (ст.1) м. Київ, 16 липня 1999 р. № 997-ХІУ.

Договір про відкриття рахунку в цінних паперах — договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про переда­чу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійс­нення депозитарної діяльності.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Договір про обслуговування емісії цінних паперів — договір між емітентом та обраним ним депозитарієм про обслуговування опе­рацій емітента щодо випущених ним цінних паперів. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхуван­ня страхувальником, на користь якої укладено договір страхуван­ня (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Закон України Про страхування (ст.16) м. Київ, 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР (В редакції Закону № 2745-Ш від 04.10.2001).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зо­бов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої осо­би (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зо­бов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за до­говором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Цивільний кодекс України (ст.1077) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

Додатковий пайовий внесок — необов'язковий зворотний внесок члена кредитної спілки, режим залучення якого визначається по­ложенням про фінансове управління кредитною спілкою. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про критерії та фінансові но­рмативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок (Положення, п.1.2) 16.01.2004 № 7.

Документарна форма цінного паперу — сертифікат цінних паперів (далі — сертифікат), що містить реквізити відповідного виду цін­них паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та за­свідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР. Доміциліант — платник за векселем, який уповноважує доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції — місцезнахо­дженні доміциліата. Місцезнаходження платника і доміциліата рі­зні. Право доміцилювати вексель, тобто визначати особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження осо­би, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно ве­кселедавцю як у простих, так і в переказних векселях. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про операції банків з векселями Положення Про операції ба­нків з векселями (Розд.І, Глава 2, п.2) № 258 від 28.05.99 р., реєстр.

№ 653 від 01.06.99 р.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Доміциліат — особа, яка є особливим платником за векселем за дору­ченням і за рахунок доміциліанта. Місцезнаходження такої особи і доміциліанта різні.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Доміциляційна формула — напис на векселі, що обумовлює особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється векселедавцем. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508

Доміциляція векселя — призначення за векселем особливого місця платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазна­чена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляцій-ної формули. Під час складання векселя векселедавець може за­значити не лише особливе місце платежу, а й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він цього не зро­бить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці до-міциляції.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національ­ній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508. Допоміжна діяльність у сфері фінансів та страхування є недержа­вне управління фінансовими ринками, біржові операції з фондо­вими цінностями, інші види діяльності (посередництво у кредиту­ванні, фінансові консультації, діяльність, пов'язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків, інші види допоміжної діяльності).

Господарський кодекс України (ст.333) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-IV.

Дорозміщення державних цінних паперів — додаткове розміщення емітентом державних цінних паперів певного випуску, за яким відбулося первинне розміщення. Дорозміщення проводиться, ко­ли для продажу пропонуються державні цінні папери, які за обся­гом прав, наданих власникам, термінами погашення та розмірами купонних виплат (якщо вони є) збігаються з умовами випуску державних цінних паперів під час первинного розміщення. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) 19.03.2003 № 114.

Дорозміщення облігацій — додаткове розміщення емітентом обліга­цій певного випуску, за яким відбулося первинне розміщення. Дорозміщення проводиться, коли розповсюджуються облігації, які за обсягом прав, наданих власникам, термінами погашення та розмірами купонних виплат (якщо вони є) збігаються з умовами випуску облігацій під час первинного розміщення. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій   внутрішніх   державних   позик   (Положення,   розд.І, п.2)

18.06.2003 № 248.

Дохід від портфельних інвестицій — це рух коштів між резидента­ми і нерезидентами в результаті володіння акціями, облігаціями, довгостроковими цінними паперами, інструментами грошового ринку. До нього належать:

дохід від пайової участі в капіталі компаній (дивіденди);

дохід за борговими зобов'язаннями (відсотки).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Дохід) № 433 від 01.09.99 р. Доходи від прямих інвестицій:

а)         дохід від пайової участі в капіталі компаній (дивіденди), розподілений та нерозподілений прибуток закордонних відділень, реінвестований прибуток;

б)         дохід за борговими зобов'язаннями (відсотки), які сплачу- ють один одному прямий інвестор та підприємство прямого інве- стування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Дохід) № 433 від 01.09.99 р. Дочірній банк — це установа банку, яку контролює материнський банк шляхом володіння акціями (паями, частками) дочірнього банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представни­цтва українського банку на території інших держав, особливості їх за­криття та здійснення нагляду (Положення, п.2.1) № 45 від 30.01.2002 м. Київ

Дочірня компанія (підприємство) — компанія, що контролюється іншою компанією. Контроль передбачає, що материнська компа­нія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє 50 \% або бі­льшою часткою капіталу компанії. Контроль також має місце, якщо материнська компанія (банк) прямо або через дочірні ком­панії володіє часткою капіталу компанії менше 50 \%, але має:

частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 \% завдяки угодам з іншими інвесторами;

право керувати фінансовою та виробничою політикою під­приємства згідно із статутом або угодою;

право призначати або звільняти більшість членів ради дире­кторів або аналогічного керівного органу компанії; або

право визначального голосу в раді директорів або аналогіч­ному керівному органі компанії.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. Дроблення акцій — зменшення номінальної вартості акцій шляхом ділення на визначений уповноваженим органом акціонерного товариства коефіцієнт деномінації (повинен бути більше оди­ниці). При цьому кількість акцій збільшується пропорційно ко­ефіцієнту деномінації, а сумарна номінальна вартість акцій не змінюється.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонер­ного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (п.3.) № 125 від 14.09.2000 м. Київ (В редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 33 від 02.02.2005).

 

Еквайрингова установа (еквайр) — юридична особа, яка здійснює еквайринг.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.8) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Зако­ну № 2056-^ від 06.10.2004).

Еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційного обслу­говування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів. Закон України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні (ст.1, п.1.9) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ.

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми гро­шових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України (Інструкція, розд.І, п.2) № 475 від

11.12.2000 м. Київ.

Економічні нормативи — показники, що встановлюються Національ­ним банком України і дотримання яких є обов'язковим для бан­ків.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2) м. Київ, 7 грудня

2000 р. № 2121-ІІІ.

Електронний гаманець — смарт-картка або платіжний додаток пла­тіжної картки, кошти за операціями з якою(им) обліковуються на консолідованому картковому рахунку емітента. Електронний га­манець дає змогу його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без уведення персонально­го ідентифікаційного номера. Призначений в основному для здій­снення розрахунків і зняття готівки на невеликі суми. Електро­нний гаманець є одним із типів наперед оплачених платіжних карток.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п. 1.5) 19.04.2005 № 137. Електронний міжбанківський переказ — міжбанківський переказ, що виконаний з використанням міжбанківських електронних розра­хункових документів із застосуванням електронних засобів при­ймання, оброблення, передавання та захисту інформації про рух грошей.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110. Емісійний дохід — сума перевищення надходжень, отриманих емітен­том від продажу власних акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких ак­цій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів (при їх первинному розміщенні), або над ціною зворотного вику­пу при повторному розміщенні інвестиційних сертифікатів та ак­цій інвестиційних фондів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (В редакції Закону № 2831-Ш від

29.11.2001).

Емісійні цінні папери — цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать:

акції;

облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації;

сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі — сертифі­кати ФОН);

інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать згідно із цим Законом до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціаль­ним законам про ці групи та/або види цінних паперів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 3) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ПЛ

Емісія — установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ПЛ

Емісія акцій — сукупність дій емітента з обміну акцій або часток у ста­тутному фонді товариства, що реорганізовується, на письмові зо­бов'язання про видачу відповідної кількості акцій акціонерного товариства, що створюється в процесі реорганізації, а після реєст­рації випуску останнього з обміну письмових зобов'язань на акції. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інфор­мації про їх емісію під час реорганізації товариств (п.1.3. Визначення те­рмінів і понять) № 221 від 30 грудня 1998 р. м. Київ.

Емісія іпотечних облігацій — дії емітента щодо випуску та розмі­щення іпотечних облігацій, послідовність яких встановлюється законодавством.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2) м. Київ, 22 грудня 2005 р. № 3273-ПЛ

Емісія іпотечних сертифікатів — сукупність дій емітента іпотечних сертифікатів щодо забезпечення випуску іпотечних сертифікатів, їх розміщення, обігу, виплати процентів за ними та їх номінальної вартості.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про провадження діяльності небанківських фінансових установ, які здійснюють емісію іпотечних сертифікатів (Положення, п.1.3) 09.06.2005 № 4132.

Емісія облігацій (серія) — сукупність облігацій одного емітента, що надають їх власникам однакові права та мають однакові умови розміщення, обігу, виплати доходу та погашення. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Емісія спеціальних платіжних засобів — проведення операцій з ви­пуску спеціальних платіжних засобів певної платіжної системи. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.12) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції За­кону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Емітент — юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів держа­вної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2) м. Київ, 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

Емітент звичайних іпотечних облігацій — це іпотечний кредитор, що несе відповідальність за виконання зобов'язань за такими іпо­течними облігаціями іпотечним покриттям та всім іншим своїм майном, на яке, відповідно до законодавства, може бути звернено стягнення.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.3) м. Київ, 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ.

Емітентом іпотечних сертифікатів може бути фінансова установа, яка від свого імені випускає такі сертифікати відповідно до вимог цього Закону та зобов'язується виконувати обов'язки, що випли­вають з інформації про їх випуск. Емітентом може бути фінансова установа, якій відповідним державним органом видано дозвіл на право здійснення емісії сертифікатів. Емітент, якщо він є банком та відповідає вимогам статей 33 і 34 цього Закону, може викону­вати функції керуючого іпотекою. Емітент сертифікатів з фіксо­ваною дохідністю здійснює випуск таких сертифікатів, забезпече­ний іпотечними активами, та приймає на себе ризик щодо порушення термінів виконання основних зобов'язань, реформо­ваних в іпотечні активи. Емітент сертифікатів участі здійснює ви­пуск таких сертифікатів, платежі за якими забезпечені надхо­дженнями платежів від боржників за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив. Ризик порушення тер­мінів виконання основних зобов'язань приймає на себе власник сертифікатів участі. Емітент може придбавати випущені ним сер­тифікати. Кошти, що надходять у рахунок оплати за іпотечними активами до емітента протягом строку обігу сертифікатів від ке­руючого іпотекою, якщо функції розпорядника платежів виконує емітент, акумулюються на окремому рахунку емітента в банку, в разі, якщо емітентом є банк, — на окремому рахунку в його бала­нсі.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.40) м. Київ, 19 червня 2003 р. № 979-ІУ (В редакції Закону № 3201-ІУ від 15.12.2005).

Емітент облігацій внутрішніх місцевих позик — Верховна Рада

Автономної Республіки Крим або міська рада, яка прийняла рі­шення про здійснення запозичення до місцевого бюджету у формі випуску облігацій, випустила їх від свого імені та несе зо­бов'язання, які виникають згідно з умовами випуску облігацій. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх міс­цевих позик (Положення, розд.1) 07.10.2003 № 414. Емітент облігацій підприємств — підприємства усіх передбачених законом форм власності, об'єднання підприємств, створені відпо­відно до чинного законодавства, акціонерні та інші товариства, що від свого імені випускають облігації і зобов'язуються викону­вати обов'язки, що випливають з умов емісії цих облігацій. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Емітент сертифікатів фонду

який від свого імені випускає і розміщує сертифікати фонду опе­рацій з нерухомістю.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про видачу небанківській фі­нансовій установі — управителю дозволу на право прийняття на себе комерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівництва ви­ду Б та/або дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду опе­рацій з нерухомістю (Положення, п.1.3) 29.07.2004 № 1866.

Емітент спеціальних платіжних засобів — юридична особа, що є

членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних платі­жних засобів.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.13) м. Київ, 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції За­кону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Емітентом структурованих іпотечних облігацій є спеціалізована іпотечна установа, яка несе відповідальність за виконання зо­бов'язань за такими іпотечними облігаціями лише іпотечним по­криттям.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.3) м. Київ, 22 грудня 2005 р.

№ 3273-ІУ.

Етика професійної діяльності на фондовому ринку — стандарти по­ведінки та доброчесності професійного учасника ринку цінних папе­рів, які грунтуються на Конституції України і визначених чинним за­конодавством нормах та принципах обслуговування клієнтів, чесне, неупереджене виконання своїх професійних обов'язків. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Щодо затвердження Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних па­перів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяль­ності на фондовому ринку (Концепція, розд. Визначення термінів) 14.01.2003 № 21.

Ефективна ставка відсотка — ставка відсотка, що визначається ді­ленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості цінних па­перів та вартості їх погашення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355.

 

Єврооблігації — державні цінні папери, що надають їхньому власнику право на одержання основної суми боргу (номінальної вартості), а також доходу у вигляді купонних платежів.

Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про умови резервних поставок і оплати російського природного газу в Україну в 2001 році (Додаток, п.4) м. Москва, 22 грудня 2000 р. Єдина інформаційна система «Реєстр позичальників» — єдиний апаратно-програмний комплекс, що забезпечує отримання від ба­нківських установ вхідної інформації, її накопичення, зберігання, належне використання, захист на всіх технологічних ланках від несанкціонованого доступу, формування вихідної інформації, вза­ємодію з користувачами.

Правління Національного банку України Постанова Про створення єди­ної інформаційної системи обліку позичальників (боржників) (Положен­ня, п.1.5) № 245 від 27.06.2001 м. Київ. Єдиний державний реєстр інститутів спільного інвестування —

це інформаційний банк даних про пайові та корпоративні інвес­тиційні фонди, економічні показники їх діяльності та звітності, який забезпечує зберігання інформації про інститути спільного інвестування та її надання.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про реєстрацію регламенту інститутів спі­льного інвестування та ведення Єдиного державного реєстру інститу­тів спільного інвестування (Положення, розд.2) № 197 від 06.07.2002 м. Київ.

Забезпечена заборгованість — заборгованість, яка має забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визначена за звичайними цінами та перевищує заборгованість клієнта не менш як на 25 (двадцять п'ять) процентів, або банківську гарантію. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Заблоковані залишки активів учасника торгів — активи учасників торгів, які заблоковані на рахунках у розрахунковій установі, в межах яких учасник торгів може виставляти заявки на купів­лю/продаж цінних паперів та укладати угоди на ринку заявок. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.10.1) № 4 від 15.05.96 м. Київ (Допов­нено згідно з Рішенням Асоціації «ПФТС» № 7 від 05.09.01).

Задовільні кредити — це кредити, надані позичальнику з надійним забезпеченням і з задовільним фінансовим становищем, окремі аспекти якого викликають деякі сумніви (наприклад, чи буде своєчасно забезпечено надходження платежів за відвантажену продукцію, намітилось погіршення окремих показників діяльності тощо); строк погашення самого кредиту не настав, однак процен­ти за ним сплачуються несвоєчасно; позичальником порушено ці­льове використання кредиту, особливо якщо це впливає на забез­печення кредиту. Прострочена заборгованість за кредитом або відсотками за ним не повинна перевищувати 30 календарних днів. Для задовільних кредитів розмір резервування має становити 5 відсотків їх загальної суми.

Національний банк України Лист Положення «Про порядок формування і розміри резервних і страхових фондів комерційних банків», затвердже­не постановою Правління Національного банку України № 9 від 16 січня 1995 р.. (п.3.1 Положення) № 12015/145 від 23 лютого 1995 р. м. Київ. Заінтересована особа — юридична чи фізична особа, яка бажає отримати інформацію та має на це право. До заінтересованих осіб відносяться:

а)         акціонери;

б)         потенційні інвестори;

в)         кредитори;

г)         контрагенти з правочинну;

д)         інші особи, що виявили заінтересованість в отриманні від- повідної інформації.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення Методичних рекомендацій щодо доступу акціонерів та інших заінтересованих осіб до інформації про акціонерне товариство (Методи­чні рекомендації, п.1.5) 26.01.2005 № 27.

Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заста-водержателя або за його Наказом — у володіння третій особі. Цивільний кодекс України (ст.575) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

Закрита валютна позиція — валютна позиція у відповідній валюті, коли активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями) рівні між собою. Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтер­ського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98 р. м. Київ.

Закритого акціонерного товариства акції розподіляються між за­сновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не мо­жуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та прода­ватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими ак­ціонерами товариства.

Господарський кодекс України (ст.81) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Закритий інвестиційний фонд — фонд, який здійснює випуск інвес­тиційних сертифікатів без взяття зобов'язань про їх викуп. Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні ком­панії (Положення, Розд.1, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94.

Закритий продаж — розміщення та обіг облігацій між юридичними та фізичними особами, коло (перелік) яких заздалегідь визначається емітентом у рішенні про випуск облігацій та не перевищує 50 осіб. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322 (В редакції Рішення Державної комі­сії з цінних паперів та фондового ринку № 155 від 30.03.2005).

Зал торгів — приміщення біржі, де безпосередньо проходять торги, з особливим порядком доступу, який регламентується правилами та положеннями біржі.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Залишкова балансова вартість цінного папера — це його балансо­ва вартість з врахуванням створеного резерву за цим папером. Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгал­терського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних ба­нків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97 р.

Замкнений ринок — введення ціни купівлі, рівної найкращій (найни­жчій) ціні продажу, виставленій іншим торговцем у тому ж цін­ному папері, або введення ціни продажу, рівної найкращій (най­вищій) ціні купівлі, виставленій іншим торговцем у тому ж цінному папері.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.5) № 4 від 15.05.96 м. Київ. Застава — це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави креди­тор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед ін­шими кредиторами.

Закон України Про заставу (ст.1) м. Київ, 2 жовтня 1992 р. № 2654 — XII. Заставна — це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право зверну­ти стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстра­ції іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним догово­ром. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не пе­редбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається та­кому іпотекодержателю. Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов'язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попере­днього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредито­ра) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов'язаний передати новому власнику документи та ін­формацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної. Після видачі заставної виконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено ли­ше на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється в порядку, вста­новленому розділом У цього Закону.

Анулювання заставної і видача нової заставної здійснюються за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Відомості про анулю­вання заставної і видачу нової заставної підлягають державній ре­єстрації у встановленому законом порядку.

Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов'язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено і яке не містить критеріїв, що дозволяють визначити цю суму на конкретний момент.

Облік заставних у банках здійснюється в порядку, встановле­ному Національним банком України, за правилами, що застосо­вуються для обліку забезпечених іпотекою кредитів. Закон України Про іпотеку (ст.20) м. Київ, 5 червня 2003 р. № 898-ІУ (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3201-іУ від 15.12.2005). Заставні кошти — попередньо депоновані кошти учасника біржового ринку, які він має забезпечити в якості покриття наданих ним за­явок; розмір заставних коштів визначає біржа.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Заява на участь у конкурсі — документ, який містить пропозицію претендента на участь у конкурсі, а також відомості про претен­дента та інші відомості, які зазначені в інформаційному повідом­лені.

Кабінет міністрів України Постанова Про управління корпоративними правами держави (Положення, п.1) від 15 травня 2000 р. № 791 (791-2000-п) м. Київ (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 81 від 28.01.2004).

Заява про участь у відкритих торгах — лист претендента, до якого додаються кваліфікаційні документи та відомості про відносини контролю та який містить чітко сформульовану зацікавленість претендента взяти участь у відкритих торгах та свідчить про ви­знання ним усіх умов та процедур відкритих торгів. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок підготовки та проведення відкритих торгів з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (Положення, п.1.3) 29.06.2004 № 1256.

Заявка-пропозиція (оферта) на купівлю або продаж цінних паперів за умовами щодо виду цінного паперу, кількості, ціни, та інших умов, визначених цим Порядком. Заявка також є згодою учасника, що її надав, на укладання та виконання угоди з цінними паперами в порядку, встановленому в цьому розділі.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.10.1) № 4 від 15.05.96 м. Київ (Допов­нено згідно з Рішенням Асоціації «ПФТС» № 7 від 05.09.01). Зберігання векселів — здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями на підставі одержаних від векселедержателя інструкцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національ­ній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508. Зберігання векселів відкрите — зберігання векселів шляхом подання в банк супровідного векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Зберігання векселів закрите — зберігання векселів шляхом надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Зберігачами цінних паперів визнаються торговці цінними паперами та комерційні банки, які мають Дозвіл на здійснення професійної діяльності по випуску і обігу цінних паперів та Дозвіл на здійс­нення професійної депозитарної діяльності.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.3 Положення) № 61 від 26 травня 1998 р. м. Київ. Збір інформації про сумнівні фінансові операції — це процес відбо­ру даних про фінансові операції, перевірки їх на відповідність критеріям сумнівних операцій, документування та накопичення в автоматизованих інформаційних системах з метою:

виявлення фінансових операцій, які використовуються для ле­галізації доходів, одержаних злочинним» шляхом;

запобігання використання суб'єктів підприємницької діяльно­сті та фізичних осіб для легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом;

проведення аналітичної роботи та обміну інформацією. Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження По­ложення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) 21.05.2003 № 233. Зв'язані сторони — сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сто­рона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттє­вий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.

Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до Інструкції до складання річного фінансового звіту комерційного бан­ку, ч.5 (Положення, Примітка 31.) від 23.11.99 р. № 569 м. Київ. Зведений обліковий реєстр в електронному вигляді — зведений обліковий реєстр рахунків власників іменних цінних паперів, що відповідає зведеному обліковому реєстру в паперовій формі та за­писаний на електронних носіях інформації у форматі, узгоджено­му з Національним депозитарієм.

Правління національного депозитарію України Рішення Про затвер­дження Порядку приймання Національним депозитарієм України зведе­ного облікового реєстру рахунків власників акцій та копій документів, що є підставами для обтяження акцій зобов'язаннями (Порядок, п.1.4) 04.05.2005 № 1/7.

Звичайна процентна ставка за депозит — процентна ставка, що встановлюється залежно від строків та розміру депозиту за рі­шенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та встано­влювати однакові правила щодо укладення депозитного договору з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установ­лених законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначається для банківських установ Національним банком України, для небанківських фінан­сових установ — державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однією стороною договору перед іншою. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (В редакції Закону № 349-IV від 24.12.2002).

Звітний період резервування — визначений строк (кількість днів), протягом якого резервуються та зберігаються на кореспондентсь­кому рахунку банку в Національному банку або на окремому ра­хунку в Національному банку кошти відповідно до встановлених нормативів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення та формування обов'язкових резер­вів для банків України (Положення, п.1.2) 21.04.2004 № 172.

Зворотне котирування — котирування, за якого курс іноземної ва­люти подано як кількість одиниці іноземної валюти, яка припадає на одиницю національної валюти, наприклад 1 UAH = 0,2 USD. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Методич­них рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менедж-менту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 № 361.

Зворотне репо — це депозитна операція, що грунтується на двосто­ронній угоді між Національним банком та банком про продаж Національним банком зі свого портфеля державних цінних папе­рів з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Зворотний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінан­совій організації з одночасним зворотним отриманням таких ос­новних фондів такою фізичною чи юридичною особою в операти­вний або фінансовий лізинг.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ,

28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Зворотна вимога (регрес) — гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника в разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Цивільний кодекс України (ст.569) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ. Зменшення корисності цінних паперів — втрата економічної вигоди в сумі перевищення балансової вартості цінних паперів над су­мою очікуваного відшкодування, яка спричинена погіршенням фінансового стану емітента цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355. Змінна процентна ставка — процентна ставка, рівень якої підлягає пері­одичній переоцінці залежно від зміни тієї чи іншої базової ставки. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Знерухомлення цінних паперів — переведення цінних паперів, випу­щених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Зобов'язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Цивільний кодекс України (ст.509) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

«Золота» ліцензія — ліцензія НБУ, яка дає право: 1) на здійснення операцій із банківськими металами на внутрішньому ринку з пра­вом відкритої позиції; 2) на здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998 р. м. Київ. Золотовалютний резерв — резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, ви­знані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків.

Закон України Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Зупинення (обмеження) дії ліцензії — це рішення директора департа­менту Держфінпослуг, відповідно до його компетенції, про забо­рону укладати договори з відповідними категоріями учасників ринків фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (ви­дів) фінансових послуг з можливістю подальшого зняття такої за­борони. Ця заборона не розповсюджується на виконання вже укладених договорів.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Положення, п.7.1) 28.08.2003 № 42 (Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Держ­фінпослуг № 54 від 13.02.2004). Зустрічні заявки — заявки, що мають протилежну направленість, тобто для заявок на продаж зустрічними є заявки на купівлю і навпаки. Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на Українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

 

Ідентичний цінний папір — цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи пога­шення.

Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.9) м. Київ, 22

травня 2003 р. № 889-ІУ.

Іменний чек — паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті, тобто є письмовим розпорядженням юридичної особи-нерезидента або фізичної особи-нерезидента, яка виписала чек (чекодавець), платнику про виплату певної суми коштів чеко­держателю, зазначеному в чеку, або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю за рахунок наданого платнику грошово­го покриття.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п.1.4) № 520 від 29.12.2000 м. Київ (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 417 від 01.10.2001).

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльнос­ті, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, ці­льові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріа­льні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукуп­ність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та вироб­ничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користу­вання землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, облад­нанням, а також інші майнові права; інші цінності. Закон України Про інвестиційну діяльність (ст.1) м. Київ, 18 вересня 1991 р. № 1560-XII (В редакції Закону № 1407-IV від 03.02.2004). Інвестиційна декларація — 1) документ, що є складовою частиною регламенту інституту спільного інвестування та додатком до до­говору з компанією з управління активами, в якому визначаються основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності інституту спільного інвестування;

2) документ, який визначає інвестиційну політику недержав­ного пенсійного фонду, основні напрями та обмеження інвесту­вання активів недержавних пенсійних фондів відповідно до цього Закону.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-ІЇЇ;

Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення (ст.1) м. Київ, 9 липня 2003 р. № 1057-IV.

Інвестиційна діяльність — це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошо­вих коштів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598. «Інвестиційний клас» (іпуевтегі grade) — група міжнародних дов­гострокових кредитних рейтингів, які свідчать про низьку ймові­рність невиконання зобов'язань (дефолту) особи (боржника) або емітента цінних паперів, що їх мають.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п.1.3) № 520 від 29.12.2000 м. Київ. Інвестиційною компанією визнається торговець цінними паперами, який, окрім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цін­них паперів та їх розміщення.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні ком­панії (Положення, п.18) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94. Інвестиційна політика фонду — система аналізу, планування та реа­лізації програм, спрямованих на формування та здійснення управ­ління інвестиційним портфелем фонду, відповідно до основних напрямів інвестиційної діяльності фонду, визначених його інвес­тиційною декларацією.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про здійснення компанією з управління актива­ми професійної діяльності з управління активами ІСІ (Положення, розд.1) № 13 від 11.01.2002 (В редакції згідно з Рішенням Державної ко­місії з цінних паперів та фондового ринку № 567 від 25.12.2003). Інвестиційний актив — пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емі­тентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.9) м. Київ, 22 травня 2003 р. № 889-IV.

Інвестиційний вклад — кошти, які іноземний інвестор з метою отри­мання відсотків розміщує на вкладному (депозитному) рахунку в уповноваженому банку на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу на строк не менше ніж на один рік без права дострокового розірвання цього договору. Правління Національного банку України Постанова Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну (Положення, п.1.1) 10.08.2005 № 280.

Інвестиційний керуючий — 1) торговець цінними паперами, з яким укладено угоду про управління інвестиційним фондом;

2) підпорядкована Держіннофонду юридична особа, яка за до­рученням Інвестора приймає у свою власність цінні папери та/або частку статутного фонду підприємства в рахунок покриття забор­гованості за інноваційним договором.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (Положення, Розд.1, п.2) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94;

Міністерство України у справах науки і технологій Порядок викорис­тання цінних паперів для розрахунків по інноваційних договорах (Розд. 2) № 59 від 3 березня 1998 р. м. Київ.

Інвестиційний клас — кредитний рейтинг, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (IBCA, Standard & Poor's, Moody's), який свідчить про низьку ймовір­ність невиконання зобов'язань.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (Інструкція, розд.6, п.2.5) № 368 від 28.08.2001 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 28.01.2002). Інвестиційний портфель фонду — сукупність цінних паперів, які визначені Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», що перебувають у власності фонду, крім цінних паперів, емітен­том яких є сам інвестиційний фонд, корпоративні права, а також інші активи відповідно до вимог Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фо­нди)» або Закону України «Про недержавне пенсійне забезпе­чення».

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про здійснення компанією з управління актива­ми професійної діяльності з управління активами ІСІ (Положення, розд.1) № 13 від 11.01.2002 (В редакції згідно з Рішенням Державної ко­місії з цінних паперів та фондового ринку № 567 від 25.12.2003). Інвестиційний сертифікат — цінний папір, який випускається ком­панією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвес­тиційному фонді.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3) м. Київ, 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ. Інвестиційний фонд — це юридична особа, заснована у формі закри­того акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених цим Положенням, що здійснює виключну діяльність у галузі спі­льного інвестування.

Указ Президента України Про інвестиційні фонди та інвестиційні ком­панії (Положення, Розд.1, п.1) м. Київ, 19 лютого 1994 р. № 55/94. Інвестиційні монети — монети, виготовлені з дорогоцінних металів (золота, срібла, платини) найвищих проб, які випускаються неза­лежно від пам'ятної (ювілейної) тематики і призначені для вкла­дання коштів споживачами в дорогоцінні метали як засобу нако­пичення. Тиражі інвестиційних монет не обмежуються, а номінал є значно нижчим (умовним) від вартості дорогоцінного металу, який міститься в цих монетах, що виключає можливість їх вико­ристання для розрахунків як засобу платежу. Операції з інвести­ційними монетами проводяться відповідно до чинних норматив­но-правових актів Національного банку з питань здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних монет України та сувенірної продукції (Інструкція, п.1.2) 14.01.2005 № 8.

Інвестиційні (взаємні) фонди — інвестиційні фонди та взаємні фонди ін­вестиційних компаній, що здійснюють спільне інвестування та ство­рені до набрання чинності Законом України «Про інститути спільно­го інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26.05.98 м. Київ (В редакції Рішення Держкомісціннихпаперів № 339 від 20.11.2001).

Інвестиція портфельна — господарська операція, яка передбачає при­дбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітова­них іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій). Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ, 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законом № 639/97-ВР від 18.11.97). Інвестиція пряма — господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ,

28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР. Інвестиція фінансова — господарська операція, яка передбачає при­дбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м. Київ,

28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Інвестори — суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішен­ня про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Закон України Про інвестиційну діяльність (ст.5), 18 вересня 1991 р.

№ 1560-ХІІ.

Інвестори в цінні папери — фізичні та юридичні особи, резиде­нти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власникові цінних паперів відпо­відно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фон­ди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в ін­тересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — також за рахунок за­лучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2), 23 лютого

2006 року № 3480-ІУ. Індивідуальна ліцензія Національного банку на здійснення перека­зу іноземної валюти за межі України — це належно оформле­ний письмовий дозвіл Національного банку на здійснення конкре­тною фізичною особою—резидентом переказу іноземної валюти за межі України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дору­ченням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні пере­казаної їм із-за кордону іноземної валюти та про внесення змін до норма­тивно-правових актів Національного банку України (Правила, гл.4, п.1) № 18 від 17.01.2001. Індикативна процентна ставка — рекомендований орієнтовний розмір процентних ставок для банків щодо проведення ними опе­рацій із залучення та розміщення коштів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) 18.08.2004 № 389. Індосамент — 1) передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи;

2) (передача векселя) — особливий передавальний напис, що здійснюється, як правило, на зворотному боці векселя або на до­датковому аркуші — алонжі.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ;

Міністерство фінансів України Наказ Про впровадження обігу казна­чейських векселів (Інструкція, Розд. І) № 269 від 9 грудня 1997 р..

Індосамент банківський (передавальний) — напис банку (установи) на зворотному боці чека про передачу платнику права за цим че­ком.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п.1.4) № 520 від 29.12.2000. Індосамент векселя безоборотний — форма індосаменту, за якої ін­досант перед своїм підписом робить напис: «Без обороту на мене» або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уник­нути пред'явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зо­бов'язаною за ним особою.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Індосамент векселя бланковий — форма передавання векселя, за якої юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя. У цьому разі вексель стає цінним папером на пред'явника. Бланковий індоса­мент стає передатним індосаментом, виконаним на ім'я визначе­ної особи завдяки такому запису над індосаментом: «заплатити за Наказом такої-то особи» або здійсненню іншого рівнозначного напису.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Індосамент векселя, виконаний на ім'я визначеної особи (іменний ін­досамент), — форма індосаменту, за якої індосант, який передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем та застереження «не Наказу».

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Індосамент векселя заставний — форма індосаменту, за якої забороня­ється подальше передавання векселя, що видається під заставу. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Індосант — 1) фізична або юридична особа, яка є власником ордерно­го цінного паперу і вчиняє індосамент;

2) юридична або фізична особа, яка володіє векселем і здійс­нює передатний напис (індосамент).

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Індосація векселя — переуступлення (дія передачі) векселя за допомо­гою передавальних написів.

Міністерство фінансів України Наказ Про впровадження обігу казначей­ських векселів (Інструкція, Розд.І) № 269 від 9 грудня 1997 р.. Інжиніринг — надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інже­нерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка тех­нічної документації, проектування та конструкторське опрацю­вання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а та­кож консультації економічного, фінансового або іншого характе­ру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1), 28 гру­дня 1994 р. № 334/94-ВР (Доповнено згідно із Законом № 349-ІУ від

24.12.2002).

Ініціатор депозитарної операції — особа, що підписала розпоря­дження на виконання депозитарної операції, або іншим чином, передбаченим Регламентом та/або Внутрішнім положенням про депозитарну діяльність депозитарної установи та чинним законо­давством, надала вимогу щодо виконання такої операції.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення)

№ 61 від 26.05.98.

Інкасація — збирання та доставка коштів до каси установи банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації ко­штів в установах банків України (Інструкція, розд.1, п.1.7) 03.12.2003 № 520   (В   редакції   Постанови   Національного   банку   № 644 від

15.12.2004).

Інкасація боргових вимог — банківська послуга з отримання за дору­ченням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок по­гашення його боргу або акцепту по векселях, чеках, інших розра­хункових і товарних документах.

Закон України Про податок на додану вартість (ст.1), 3 квітня 1997 р.

№ 168/97-ВР.

Інкасо — 1) банківська операція, за допомогою якої банк (установа) одержує кошти від платника, що призначені для виплати за чеком чекодержателю;

2) (інкасування) здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з ме­тою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи су­провідних документів проти платежу, або передавання розрахун­кових та/чи супровідних документів на інших умовах.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п.1.4) № 520 від 29.12.2000;

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 № 22.

Інкасо документарне — інкасування векселів із супровідними доку­ментами.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національ­ній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508. Інкасо чисте — інкасування векселів без супровідних документів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Інкасування (інкасо) векселя — здійснення банком за дорученням ве­кселедержателя операції з векселем з метою одержання платежу. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Поло­ження про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, каз­начейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним

платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але під­лягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу. Митний кодекс України (ст.1), 11 липня 2002 р. № 92-ІУ. Іноземна депозитарна установа — іноземна фінансова установа, яка здійснює випуск депозитарних розписок на акції українських емі­тентів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Порядку встановлення кореспондентських відносин між На­ціональним депозитарієм України та іноземними депозитарними устано­вами для забезпечення продажу пакетів акцій, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках (Поря­док, п.1.1.) № 237 від 10.11.99. Іноземна інвестиція — цінності, що вкладаються іноземними інвесто­рами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодав­ства України з метою отримання прибутку або досягнення соціа­льного ефекту.

Господарський кодекс України (ст.116), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Іноземні інвестори — такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну дія­льність на території України: юридичні особи, утворені за законо­давством іншим, ніж законодавство України; іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України; міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, ви­значені законом.

Господарський кодекс України (ст.390), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Інсайдер — особа, яка має доступ до інсайдерської інформації завдяки тому, що вона є: власником понад 10 \% голосуючих акцій емітен­та або часток (паїв) у статутному фонді, які мають контроль над емітентом; посадовою особою емітента; особою, яка мала доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від наявності прямих відносин з емітентом, зокрема: юридичною особою, які перебувають з емітентом у договірних відносинах або прямо чи опосередковано у відносинах контролю; фізичною осо­бою, яка перебуває з емітентом або юридичною чи фізичною осо­бою, пов'язаними з емітентом договірними відносинами або від­носинами контролю, у трудових чи договірних відносинах, або прямо чи опосередковано у відносинах контролю; державним службовцем; фізичною або юридичною особою, яка перебуває у трудових чи договірних відносинах, або прямо чи опосередковано у відносинах контролю, з особами, що мають намір придбати цін­ні папери емітента.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Щодо затвердження Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних па­перів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяль­ності на фондовому ринку (Концепція, розд. Визначення термінів) 14.01.2003 № 21.

Інсайдерська інформація — інформація про цінні папери та угоди з ними, а також про емітента цих цінних паперів, яка одночасно є істотною і не є оприлюдненою та розкриття якої вплине на ринко­ву ціну цих цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Щодо затвердження Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних па­перів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяль­ності на фондовому ринку (Концепція, розд. Визначення термінів) 14.01.2003 № 21.

Інститут спільного інвестування — корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесто­рів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Інститут спільного інвестування належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати в будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим інститутом спільного інве­стування (або компанією з управління його активами). Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.4), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Інститут спільного інвестування належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ін­ститутом спільного інвестування (або компанією з управління йо­го активами) до моменту його реорганізації або ліквідації. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.4), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Інститут спільного інвестування належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цін­них паперів, емітованих цим інститутом спільного інвестування (або компанією з управління його активами) протягом обумовле­ного у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.4), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Інструмент власного капіталу — контракт, який підтверджує право на частину в активах підприємства, що залишається після вирахування сум за всіма його зобов'язаннями. До інструментів власного капіталу належать прості акції, частки та інші види власного капіталу.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.п.4,8) № 559 від 30.11.2001. Інструмент хеджування — похідний фінансовий інструмент, фінан­совий актив або фінансове зобов'язання, справедлива вартість яких і грошові потоки від яких, як очікується, компенсуватимуть зміни справедливої вартості або потоку грошових коштів об'єкта хеджування.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Інтегральний індекс — це показник діяльності ринку цінних паперів у межах національних кордонів, який характеризує стан внутрішніх ринків, що існують в даній державі або на долю яких приходиться значна частина ринку цінних паперів даної країни. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Методики розрахунку інтегрального індексу фондового рин­ку (Методика, п.1) № 237 від 20.12.2000.

Інфляційним застереженням є обумовлений сторонами договору про іпотечний кредит спосіб збереження реальної вартості грошових ви­мог та доходів кредитодавця. Таке застереження має забезпечувати індексацію платежів за договором про іпотечний кредит при сплаті основного зобов'язання. В інфляційному застереженні та для обліку зобов'язань боржників за договорами про іпотечний кредит можуть використовуватися індексуючі умовні розрахункові одиниці або інші механізми, застосування яких не заборонено цим Законом. Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.4), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Інформаційна мережа Національного банку — комплекс апаратно-програмних засобів, що призначений для забезпечення функціо­нування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку на центральному та те­риторіальних рівнях, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110. Інформаційні системи банків — комплекси програмно-апаратних за­собів, призначені для вирішення банками та їх філіями власних завдань у сфері автоматизації та взаємодії з інформаційними сис­темами Національного банку. До цих систем належать система автоматизації банку (далі — САБ), внутрішньобанківська платіж­на система (далі — ВПС) тощо.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформа­ційних систем Національного банку України та банків України (Поло­ження, п.3) 17.06.2004 № 265. Інформаційні системи Національного банку — комплекси програм-ноапаратних засобів, що призначені для автоматизації діяльності банківської системи України (система електронної пошти Націо­нального банку, система електронних міжбанківських переказів тощо).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформа­ційних систем Національного банку України та банків України (Поло­ження, п.3) 17.06.2004 № 265. Інформація про акціонерні товариства — документовані або публі­чно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в акціонерних товариствах. Інформація про акціонерні товариства розкриває відомості про:

а)         товариство;

б)         фінансово-господарську діяльність;

в)         цінні папери товариства.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення Методичних рекомендацій щодо доступу акціонерів та інших заінтересованих осіб до інформації про акціонерне товариство (Методи­чні рекомендації, п.1.5) 26.01.2005 № 27. Інформація про систему гарантування вкладів фізичних осіб — документи та публічно оголошені відомості про події та явища в сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішен­ня Про затвердження Положення про порядок інформування вкладників про систему гарантування вкладів фізичних осіб в Україні (Положення, розд.2) № 14 від 14.11.2002. Інформація про сумнівні фінансові операції — це систематизований виклад узагальнених результатів аналізу певного масиву відомос­тей з банку даних про сумнівні фінансові операції, який дозволяє робити висновки про можливе відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та доцільність перевірки обставин здійснення зазначених операцій.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження По­ложення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) 21.05.2003 № 233. Іпотека — 1) застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи;

2) вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим май­ном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згі­дно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання борж­ником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим За­коном.

1)         Цивільний кодекс України (ст.575), 16 січня 2003 р. № 435-ІУ;

2)         Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ. Іпотекодавець — особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для за- безпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ.

Іпотекодержатель — кредитор за основним зобов'язанням. Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ.

Іпотечне покриття — іпотечні активи, а також інші активи, які від­повідно до цього Закону, проспекту емісії та реєстру іпотечного покриття, забезпечують виконання зобов'язань емітента за іпоте­чними облігаціями.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ. Іпотечний актив — право вимоги за забезпеченим іпотекою грошо­вим зобов'язанням боржника.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ.

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодав-цями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріа­льному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі іс­тотні умови:

для іпотекодавця та іпотекодержателя — юридичних осіб відомості про:

для резидентів — найменування, місцезнаходження та іденти­фікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фі­зичних осіб — підприємців;

для нерезидентів — найменування, місцезнаходження та дер­жаву, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя — фізичних осіб відо­мості про:

для громадян України — прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

для іноземців, осіб без громадянства — прізвище, ім'я, по ба­тькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за ме­жами України;

зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок йо­го виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з указаних ви­ще істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на до­кумент, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодав-ця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зо­бов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання. У разі якщо іпоте­кою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Закон України Про іпотеку (ст.18), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ (Із зміна­ми, внесеними згідно із Законом № 3201-ІУ від 15.12.2005). Іпотечний житловий кредит — фінансовий кредит, що надається фі­зичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або при­дбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його части­ни) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність по­зичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.1), 22 травня 2003 р. № 889-ІУ (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3201-ІУ від

15.12.2005).

Іпотечний кредитор — фінансова установа, крім спеціалізованої іпо­течної установи, яка, відповідно до законодавства, має право на­давати кредити (позики), виконання зобов'язань боржників за якими забезпечене іпотекою, та/або яка набула право вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками) від інших осіб. Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ

Іпотечний пул — об'єднання іпотек за іпотечними договорами, що за­безпечує виконання основних зобов'язань, реформованих у кон­солідований іпотечний борг. Реформування іпотечних активів є об'єднання зобов'язань за договорами про іпотечний кредит у не­подільну цілісність зобов'язань — консолідований іпотечний борг, та одночасне об'єднання відповідних іпотек за іпотечними договорами в іпотечний пул. Кредитодавець має право реформу­вати в один або декілька консолідованих іпотечних боргів зо­бов'язання певної кількості боржників здійснювати платежі про­тягом певного строку в рахунок погашення основного зобов'язання за договорами про іпотечний кредит. Основне зо­бов'язання за договором про іпотечний кредит одночасно може бути реформоване тільки в один консолідований іпотечний борг. Одночасно з таким реформуванням кредитодавець створює відпо­відні іпотечні пули. До таких іпотечних пулів включаються іпоте­ки, що забезпечують виконання основних зобов'язань за догово­рами про іпотечний кредит, реформованими у відповідний консолідований іпотечний борг. Розмір іпотечного пулу має бути більшим, ніж забезпечений ним консолідований іпотечний борг. До іпотечного пулу мають входити іпотеки, які відповідають та­ким вимогам:

предметом іпотеки є нерухомість, яку збудовано та належним чином зареєстровано у відповідному Державному реєстрі;

предмет іпотеки на повну вартість застрахований на користь іпотекодержателя від ризиків загибелі або пошкодження;

основне зобов'язання за договором про іпотечний кредит за­страховане від визначених у цьому Законі фінансових ризиків на користь кредитодавця.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.ст.1,11), 19 червня 2003 р.

№ 979-ІУ.

Іпотечний сертифікат — особливий вид цінного папера, забезпече­ний іпотечними активами або іпотеками.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), 19 червня 2003 р.

№ 979-ІУ.

Іпотечні облігації — це облігації, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям у порядку, встановлено­му цим Законом. Іпотечні облігації є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власни­ком і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому но­мінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невико­нання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.3), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ.

Істотна участь — пряме або опосередковане, самостійне або спі­льно з іншими особами володіння певною частиною статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1), 12 липня 2001 р. № 2664-ПІ.

 

Казначейські зобов'язання — боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються ви­ключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску. Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Казначейські операції — це операції, пов'язані з інструментами, які використовуються банком для розміщення надлишків своїх гро­шових коштів та власного рефінансування. До казначейських ін­струментів належать: готівкові кошти, монетарні дорогоцінні ме­тали, цінні папери, які рефінансуються Національним банком України, кошти банків у Національному банку України, кошти Національного банку України у банку.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. Капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р.

№ 2121-ІІІ.

Капітал під ризиком — метод кількісної оцінки ризику, який полягає віднайденні величини (економічного капіталу), що постійно пере­буває під ризиком і відтак може бути втрачена навіть під час зви­чайної діяльності. Математично капітал під ризиком визначається як добуток величини позиції, що наражає банк на ризик; волати-льності об'єкта, який утворює позицію; фактора довірчого інтер­валу; тривалості позиції.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Капітал підписний — величина капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р. № 2121-ІП.

Капітал регулятивний (власні кошти) — складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються но­рмативно-правовими актами Національного банку України. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р.

№ 2121-ІІІ.

Капітал статутний — сплачений та зареєстрований підписний капі­тал.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р.

№ 2121-ІІІ.

Капітал у формі прямих інвестицій це: 1) капітал, укладений пря­мим інвестором у зарубіжне підприємство прямого інвестування; 2) капітал, отриманий прямим інвестором від зарубіжного підпри­ємства.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Прямі ін­вестиції) № 433 від 01.09.99 р. Капіталізація — 1) похідний показник від поточної ринкової вартості цінних паперів емітента, випущених в обіг. Він розраховується як поточна ринкова вартість цінних паперів помножена на кількість цінних паперів, випущених у публічний обіг;

2) визначення вартості об'єкта оцінки на підставі очікуваного доходу від його використання. Капіталізація може здійснюватися із застосуванням ставки капіталізації (пряма капіталізація) або ставки дисконту (непряма капіталізація чи дисконтування).

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між-банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97;

Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Національно­го стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Наці­ональний стандарт, п.3) від 10 вересня 2003 р. № 1440.

Картка Уіва Travel Money — захищена персональним ідентифікованим кодом наперед оплачена пластикова картка, емітована компанією Interpayment Sendees burnted, яка дозволяє фізичним особам отримувати готівкові кошти в національній валюті будь-якої краї­ни в банкоматах VISA в сумі, що не перевищує розмір наперед оплаченого внеску.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банків­ських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України (Інструкція, Загальні по­ложення) № 283 від 12.07.2000 (Доповнено згідно з Постановою Націо­нального банку № 92 від 11.03.2002). Квитування — операція депозитарної установи щодо встановлення ідентичності реквізитів розпорядження на переказ (поставку) цін­них паперів клієнта (депонента) — постачальника з розпоряджен­ням на одержання цінних паперів клієнта (депонента)-одержувача, яка здійснюється методом порівняння реквізитів зу­стрічних розпоряджень.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність (п.1.2 Положення) № 11-а від 27 січня 1998 р.. Керуючий іпотекою — банк, який здійснює обслуговування іпотечних активів.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Керуючий рахунком у цінних паперах — власник рахунка в цінних папе­рах або від імені власника, уповноважена ним згідно з чинним зако­нодавством, особа або юридична особа, яка має дозвіл на здійснення професійної діяльності з торгівлі цінними паперами та здійснює у відповідності до чинного законодавства певні дії щодо цінних папе­рів власника згідно з умовами договору про відкриття рахунку у цін­них паперах та/або на підставах, визначених чинним законодавст­вом, від імені власника та в інтересах і за дорученням власника. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26.05.98.

Кількісний тендер — тендер, на якому Національний банк наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одер­жати кредити рефінансування. Сума коштів, що пропонується для рефінансування, може оголошуватися або не оголошуватися. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п. 1.1) 24.12.2003 № 584.

Класифікація кредитних операцій — це оцінка рівня ризику за кож­ною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану по­зичальника, стану обслуговування позичальником кредитної за­боргованості та рівня забезпечення кредитної операції. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для від­шкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (п. 2.)

№ 279 від 06.07.2000. Класифікація ощадних (депозитних) сертифікатів за: характером розпорядження: ощадні сертифікати, іменні та на пред'явника. Залежно від категорії власника коштів ощадні (депозитні) серти­фікати виписують на користь юридичної або фізичної особи; встановленим строком суми депозитів і процентів за ними — до запитання або строкові; видом валюти залучених коштів: випу­щені в національній та в іноземній валюті; строками погашення: строкові, випущені на визначений строк і до запитання. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Змін до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України (Доповнення 24) (Зміни до Правил, Інструкція до форми № 363) № 4 від 09.01.2001.

Клієнт банку — будь-яка фізична чи юридична особа, що користуєть­ся послугами банку.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст. 2), 7 грудня 2000 р.

№ 2121-ІІІ.

Клієнт біржі — особа, яка не є членом біржі і яка не зареєстрована на ній як брокер / дилер, але опосередковано виступає стороною (ко­нтрагентом) біржової угоди, або особа, що користується торгове­льними послугами біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п. 1) № 9 від 15.01.97.

Клієнт депозитарію — зберігач, який користується послугами депозита­рію на підставі депозитарного договору, або емітент, який користу­ється послугами депозитарію на підставі договору про обслугову­вання емісії цінних паперів, або інший депозитарій, з яким укладено договір про кореспондентські відносини щодо цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення)

№ 61 від 26.05.98.

Клієнти Національного банку України — депозитарії, зберігачі та емітент, які користуються послугами Національного банку Украї­ни як депозитарію державних цінних паперів на підставі догово­рів, визначених законодавством України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) 19.03.2003 № 114.

Клієнтські рахунки — це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспо­ндентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) 18.06.2003 № 254.

Кліринг — механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зо­бов'язань.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.16), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Клірингова вимога — документ на переказ, сформований кліринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого шляхом списання/зарахування коштів на рахунки членів платіжної систе­ми, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи, проводяться взаєморозрахунки між ними.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.17), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Клірингова установа — юридична особа, що за результатами прове­деного нею клірингу формує клірингові вимоги та надає інформа­ційні послуги.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.18), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004) (Пункт 1.18 статті 1 із змінами, внесеними згі­дно із Законом № 2056-ІУ від 06.10.2004). Кліринговий депозитарій — депозитарій, який одержав дозвіл Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення клірингу щодо операцій з цінними паперами.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Кліринговий період — проміжок часу між початком і закінченням проведення клірингу між його учасниками, що визначений регла­ментом НСМЕП.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Кліринговий рахунок — рахунок, за яким обліковуються безготівкові розрахунки, що ґрунтуються на зарахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, які беруть участь у роз­рахунках.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгал­терського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних ба­нків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97 р. Книжкова (бухгалтерська) вартість корпоративних прав — част­ка вартості власного капіталу, пропорційна частці корпоративних прав у статутному фонді господарського товариства. Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Методики оцін­ки державних корпоративних прав (п.5.) від 2 серпня 1999 р. № 1406.

Код валюти — параметр, який відповідає кожній грошовій одиниці виміру фінансових операцій у НСМЕП. Може бути основним і додатковим. Національній валюті (гривні) відповідає основний код валюти, іноземним валютам і гривні з цільовим призначенням відповідають відповідні додаткові коди валют.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Код випуску цінних паперів — реєстраційний літерно-знаковий код, за допомогою якого ідентифікується зареєстрований Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуск цінних па­перів певного емітента.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26.05.98.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності — відношення загальної суми грошових коштів, їх еквівалентів та поточних інвестицій управи­теля до його поточних зобов'язань.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльнос­ті із залучення коштів фізичних осіб — установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з не­рухомістю (Ліцензійні умови, п.1.1) 24.06.2004 № 1225.

Коефіцієнт деномінації — показник, який характеризує співвідно­шення кількості акцій з номінальною вартістю акцій. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонер­ного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (розд.1, п.3) № 125 від 14.09.2000 (До­повнено згідно з Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондо­вого ринку № 33 від 02.02.2005).

Коефіцієнт ефективності хеджування — частка від ділення відпо­відно справедливої вартості чи грошових потоків об'єкта хеджу-вання на справедливу вартість або грошовий потік від інструмен­та хеджування.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001. Коефіцієнт іпотечного покриття — величина співвідношення між несплаченою емітентом основною сумою боргу за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій і розміром їх іпотечного покриття.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ. Коефіцієнт кратності — число, якому має бути кратна кількість обліга­цій, що міститься в заявці. За своїм значенням це число дорівнює мі­німальній кількості облігацій, що може зазначатися в заявці.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд.І, п.2) 18.06.2003 № 248.

Коефіцієнт платоспроможності — відношення суми власного капі­талу управителя до суми його активів.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльнос­ті із залучення коштів фізичних осіб — установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з не­рухомістю (Ліцензійні умови, п.1.1) 24.06.2004 № 1225. Коефіцієнт фінансового ризику — співвідношення залучених коштів до власного капіталу управителя.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про видачу небанківській фі­нансовій установі — управителю дозволу на право прийняття на себе комерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівництва ви­ду Б та/або дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду опе­рацій з нерухомістю (Положення, п.1.3) 29.07.2004 № 1866. Колективний спосіб зберігання цінних паперів — спосіб, згідно з яким депозитарій чи зберігач веде депозитарний облік цінних па­перів без зазначення їх номерів чи інших індивідуальних ознак. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Комерційна таємниця — це інформація, секретна в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існу­ючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною та­ємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, ко­мерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які, відповідно до закону, не можуть бути віднесені до комерцій­ної таємниці.

Цивільний кодекс України (ст.505), 16 січня 2003 р. № 435-ІУ. Комерційна таємниця підприємства — відомості, пов'язані з виро­бництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємни­цею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам.

Національна служба посередництва і примирення Наказ Про затвердження Положення про трудовий арбітраж (Положення, п.1.4) 23.06.2004 № 91. Комерційне посередництво (агентська діяльність) — це підпри­ємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господар­ської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Господарський кодекс України (ст.295), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Комісійні доходи і витрати — операційні доходи і витрати за нада­ними (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропор­ційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою; в окремих випадках суми їх можуть обчислюватися пропорційно часу і сумі зобов'язання. До комісійних доходів (витрат) належить така пла­та: за розрахунково-касове обслуговування; за операціями на ва­лютному ринку з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб та клієнтів (контрагентів); за операціями із цінними папе­рами від імені третіх осіб; за зберігання та управління цінними паперами; за відкриття рахунків; здійснення переказів; за позаба­лансовими операціями (надання гарантій, зобов'язань з кредиту­вання) тощо. Комісії, що визнаються в складі первісної вартості фінансового активу (зобов'язання), впливають на визначення сум дисконту та премії за цими фінансовими інструментами та є не­від'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструмента. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Прави­ла, розд.2, п.2.4) 18.06.2003 № 255.

Комісія з продажу акцій — комісія для організації та проведення продажу акцій, яка створюється за Наказом органу приватизації з метою ви­конання плану розміщення акцій (плану приватизації) ВАТ. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Порядку про­ведення пільгового продажу акцій відкритих акціонерних товариств (По­рядок, п.1.3.) № 1368 від 03.07.2000.

Компенсаційний лізинг — форма лізингу, яка передбачає як лізингові платежі поставку лізингоодержувачем лізингодавцю товарів, ви­роблених з використанням об'єкта лізингу.

Державна митна служба України Наказ Про затвердження Порядку мит­ного оформлення об'єктів лізингу (оренди), що переміщуються через митний кордон України (п.1.) від 16.02.2000, № 83. Комплексна інформаційна система фінансових послуг — система, що здійснює зберігання, передачу та оброблення даних, що сто­суються надання фінансових послуг, до складу якої входять тех­нічне та програмне забезпечення для надання кредитними спілка­ми фінансових послуг (або послуги).

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Вимог до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з на­данням фінансових послуг (Вимоги, п.1.2) 03.06.2005 № 4122. Комплексне інспектування (перевірка) [банку] — інспекційна пере­вірка банку — юридичної особи, в процесі якої перевірці підля­гають усі напрями діяльності банку в розрізі компонентів рейтин-гової системи CAMELS та за результатами якої виставляється комплексна рейтингова оцінка.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про планування та порядок проведення інспекційних переві­рок (Положення, п.1.2) № 276 від 17.07.2001 (Із змінами, внесеними згід­но з Постановою Національного банку № 490 від 12.11.2003). Конвертація цінних паперів інституту спільного інвестування — вилучення емітентом з обігу та анулювання цінних паперів од­ного виду шляхом їх обміну на цінні папери іншого виду цього ж емітента або на цінні папери іншого емітента (в разі реорганізації цього емітента).

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ. Конвертована валюта — іноземна валюта, що віднесена до цієї кате­горії Національним банком України.

Декрет Кабінету міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю (ст.1), 19 лютого 1993 р. № 15-93. Конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону — конкурентний спосіб продажу акцій ак­ціонерного товариства, за яким переможцем визнається учасник, який у процесі відкритого пропонування ціни запропонував най­вищу ціну за пакет акцій і взяв зобов'язання виконати всі фіксо­вані умови конкурсу.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п.1.3) 31.08.2004 № 1800 (Введено згідно з Нака­зом Фонду державного майна № 2029 від 11.07.2005). Конкурсна гарантія учасника — визначений, згідно з умовами відпо­відного конкурсу внесок у вигляді грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової вартості пакета акцій.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п.1.3) 31.08.2004 № 1800. Консолідація акцій — зменшення загальної кількості акцій відпові­дно до заданого коефіцієнта деномінації (повинен бути менше одиниці) водночас із пропорційним збільшенням номінальної вартості всіх випущених акціонерним товариством акцій. Опе­рація консолідації не призводить до зміни сумарної номіналь­ної вартості акцій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонер­ного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду (п.3.) № 125 від 14.09.2000 (В редакції Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 33 від

02.02.2005).

Консолідована банківська група — це група суб'єктів господарюван­ня, що складається з материнської (холдингової) компанії та її до­чірніх підприємств, пов'язаних між собою відносинами контролю, причому серед них щонайменше один банк.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Консолідована група — це окрема економічна одиниця, неюридична особа, яка є сукупністю юридичних осіб, уключаючи головну ба­нківську установу (материнський банк з урахуванням філій, пред­ставництв, відділень на території України і за кордоном) та учас­ників групи (асоційовані й дочірні компанії).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598. Консолідований баланс [депозитарної установи] — це баланс депози­тарної установи в межах балансових рахунків, сумарний за всіма випусками цінних паперів.

Національний депозитарій України Рішення Про затвердження Стандар­ту депозитарного обліку № 1 «Загальні засади здійснення депозитарного обліку. Балансові рахунки депозитарного обліку» (Стандарт, п.4.9) № 25/1 від 25.10.2000. Консолідований іпотечний борг — зобов'язання за договорами про іпотечний кредит, реформовані кредитодавцем. Реформу­вання іпотечних активів є об'єднання зобов'язань за договора­ми про іпотечний кредит у неподільну цілісність зобов'язань — консолідований іпотечний борг, та одночасне об'єднання відповідних іпотек за іпотечними договорами в іпотечний пул. Кредитодавець має право реформувати в один або декілька консолідованих іпотечних боргів зобов'язання певної кількості боржників здійснювати платежі протягом певного строку в ра­хунок погашення основного зобов'язання за договорами про іпотечний кредит. Основне зобов'язання за договором про іпо­течний кредит одночасно може бути реформоване тільки в один консолідований іпотечний борг. Сума реформованих у консолідований іпотечний борг зобов'язань боржників щодо здійснення платежів у рахунок погашення основного зо­бов'язання протягом строку існування іпотечних активів є вар­тістю іпотечних активів. Строк, на який зобов'язання за дого­ворами про іпотечний кредит реформовані у консолідований іпотечний борг, є строком існування іпотечних активів. Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.ст.1,11), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Консолідований кореспондентський рахунок — кореспондентський рахунок, що відкритий у територіальному управлінні і на якому об'єднані гроші банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) і системі електронних міжбанківських переказів Національного банку за відповідною моделлю обслуго­вування консолідованого кореспондентського рахунку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Контргарантія — гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контргаранта.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) 15.12.2004 № 639.

Контрольний пакет акцій — пакет акцій, який дозволяє здійснювати контроль за діяльністю відповідного суб'єкта господарювання. Антимонопольний комітет України Фонд державного майна України Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Державна подат­кова адміністрація Служба безпеки України Наказ Про затвердження Порядку аналізу відомостей про відносини контролю (Положення, п.1) від 11.01.2000 № 1/24/6/10/5.

Кооперативний банк — це банк, створений суб'єктами господарю­вання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до закону можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки. Господарський кодекс України (ст.338), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського раху­нку — договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні ч.2 (Положення, п.6.)

від 27 грудня 1999 р. № 621. Кореспондентські відносини щодо цінних паперів — оформлені до­говором відносини між депозитаріями, згідно з яким один депози­тарій веде облік цінних паперів, що зберігаються в іншому депо­зитарії.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Коротка відкрита валютна позиція — відкрита валютна позиція у відповідній валюті, коли пасиви та позабалансові зобов'язання перевищують активи та позабалансові вимоги.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтер­ського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від

16.12.98 р..

Коротка позиція [на товарній біржі]- продаж контракту на поставку біржового товару в майбутньому.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998.

Короткостроковий депозит (поточне зобов'язання, якщо кошти зара­ховані на відкритий у банку рахунок, чи вимога, якщо кошти розмі­щені в іншому банку) — кошти інших банків, суб'єктів господарсь­кої діяльності та фізичних осіб, які внесені чи отримані ними на депозитний рахунок у банк строком, що не перевищує один рік. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (розд. Визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. (Доповнено згідно з Постановою Національного банку № 370 від 29.08.2001).

Корпоративний інвестиційний фонд — це інститут спільного інвес­тування, який створюється у формі відкритого акціонерного това­риства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.7), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Корпоративні операції — операції, пов'язані з анулюванням, змінами номінальної вартості іменних цінних паперів, а також інші опера­ції емітента, які пов'язані зі зміною умов випуску іменних цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд.1) № 60 від 26 травня 1998. Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включа­ють правомочності на участь цієї особи в управлінні господарсь­кою організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними пра­вами та/або їх здійснення.

Господарський кодекс України (ст.167), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Котирувальна ціна — середньовиважена ціна, яка розраховується протягом біржового дня (торговельної сесії) до моменту часу, ви­значеного правилами біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97.

Котирувальний лист — документ фондової біржі, який містить інфо­рмацію щодо ринкових характеристик цінних паперів, які внесені до біржового реєстру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) 23.11.2005 № 683. Котирування — 1) ціна, за якою укладаються цивільно-правові дого­вори щодо купівлі-продажу цінних паперів на організаційно офо­рмленому ринку цінних паперів;

2) механізм визначення ринкової ціни цінних паперів, які допу­щені до торгівлі на фондовій біржі, шляхом зіставлення заявок учас­ників торгів в порядку, визначеному правилами фондової біржі.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів (Положення, розд.2) 17.12.2003 № 561;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) 23.11.2005 № 683.

Котирування офіційне — котирування цінних паперів, що внесені до Біржового реєстру.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між-банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97. Кошти спільного інвестування — кошти, залучені від інвесторів ін­ституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування та доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Кредит — позичковий капітал банку в грошовій формі, що передаєть­ся в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернен­ня, строковості, платності та цільового характеру використання. Національний банк України Положення Про кредитування (Розд. І. Ви­значення термінів) № 246 від 28.09.95 р.

Кредит банківський — будь-яке зобов'язання банку надати певну су­му грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення бо­ргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повер­нення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату про­центів та інших зборів з такої суми.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р.

№ 2121-ІІІ.

Кредит іпотечний — правовідносини, які виникають на підставі до­говору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування з встановленням іпотеки.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), 19 червня 2003 р.

№ 979-ІУ.

Кредити довгострокові — кредити МВФ та інших міжнародних ор­ганізацій, гарантовані або негарантовані державні кредити, довго­строкові кредити, що надходять за прямими кредитними лініями, інші позики, початковий термін погашення яких становить більше одного року.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Інші інвес­тиції) № 433 від 01.09.99 р. Кредити короткострокові — банківські кредити, в тому числі на фі­нансування зовнішньоторговельних операцій, платежі за угодами РЕПО, інші види позик та авансів (включаючи іпотечні кредити), що передбачають початковий термін погашення менше одного р. або виплачуються на першу вимогу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Інші інвес­тиції) № 433 від 01.09.99 р. Кредит овернайт — кредит, який наданий банку Національним бан­ком за оголошеною процентною ставкою через постійно діючу лінію рефінансування строком на один робочий день за умови укладення генерального кредитного договору між банком і Наці­ональним банком.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584.

Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики — кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості ви­пущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), 28 груд­ня 1994 р. № 334/94-ВР.

Кредити в інвестиційну діяльність — кредити, надані позичальни­кам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними інвестиційних вкладень.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.4) № 388 від 21.11.97 р., реєстр. № 495 від 28.11.97 р. Кредитна історія — це сукупність інформації про юридичну або фі­зичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зо­бов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.3), 23 червня 2005 р. № 2704-ІУ. Кредитна лінія — згода банку-кредитора надати кредит у майбутньо­му в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розмі­ри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціаль­них переговорів.

Національний банк України Положення Про кредитування (Розд.І. Ви­значення термінів) № 246 від 28.09.95 р. Кредитна спілка є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кре­дитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна. Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності. Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки та іншими законами.

Господарський кодекс України (ст.130), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Кредитна угода — угода на отримання кредиту, що укладається в установленому законодавством порядку між регіональним відді­ленням Фонду і кандидатом, відповідно до якої здійснюється кре­дитування будівництва (реконструкції) і придбання житла на умо­вах, що визначаються згідно з цим Положенням. Кабінет міністрів України Постанова Про порядок надання пільгових до­вготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадя­нам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла (Положення, п.2) від 29 травня 2001 р. № 584 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 246 від 24.02.2003).

Кредитна установа — фінансова установа, яка, відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові креди­ти на власний ризик.

Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1), 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ. Кредитне адміністрування — процес здійснення кредитної діяльнос­ті та надання позик, який включає такі етапи: прийняття та пере­гляд документації щодо надання позики; аналіз фінансової інфор­мації та застави; прийняття кредитного рішення; операційні процедури; стягнення боргу; робота з проблемними позиками (в тому числі забезпечення належного обліку кредитів).

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються бан­ківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Господарський кодекс України (ст.345), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Кредитування довгострокове — надання банками на строк більше ніж один рік кредитів юридичним та фізичним особам на цілі, пе­редбачені кредитними угодами.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків Украї­ни (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку № 370 від 29.08.2001).

Кредитне покриття — фінансова гарантія забезпечення виконання до­говірних зобов'язань з оплати купленої на ОРЕ електричної енергії (авансові платежі, депозити, акредитиви, банківська гарантія тощо). Кабінет міністрів України Постанова Про схвалення Концепції функціо­нування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (Кон­цепція, розд.2) від 16 листопада 2002 р. № 1789.

Кредитний бал — особлива форма кредитного звіту, який відобража­ється у цифровому значенні.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.3), 23 червня 2005 р. № 2704-ІУ.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредито-давець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичаль­никові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позича­льник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Цивільний кодекс України (ст.1054), 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

Кредитний звіт — сукупність інформації про суб'єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії. Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.3), 23 червня 2005 р. № 2704-ІУ.

Кредитний правочин — правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов'язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачеві протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування). Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.3), 23 червня 2005 р. № 2704-ІУ.

Кредитний рейтинг — це умовний вираз кредитоспроможності об'єкта рейтингування в цілому та/або його окремого боргового зобов'язання за національною шкалою кредитних рейтингів.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1), 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР (Введено згідно із Законом № 3201-ІУ від 15.12.2005). Кредитний ризик — це наявний або потенційний ризик для надхо­джень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінан­сової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб вико­нати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емі­тента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк на­дає кошти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умо­вних угод незалежно від того, де відображається операція — на балансі чи поза балансом.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) 15.03.2004 № 104.

Кредитні (позичкові) рахунки — внутрішньобанківські рахунки, за якими іноземний банк здійснює аналітичний облік за наданими та поверненими кредитами і відображає їх на внутрібанківських ра­хунках за встановленими ним правилами.

Правління Національного банку України Постанова Про виконання За­кону України «Про внесення до деяких законів України змін щодо від­криття банківських рахунків» (Положення, п.1) № 431 від 02.11.2000. Кредитор останньої інстанції — це, як правило, Національний банк України, до якого може звернутися банк або інша кредит­на установа для отримання рефінансування у разі вичерпання інших можливостей рефінансування. Національний банк Украї­ни має право, але не зобов'язаний, надавати кредити для рефі­нансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для бан­ківської системи.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Кредитоспроможність — наявність у позичальника/контрагента бан­ку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені догово­ром строки.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для від­шкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (Поло­ження, гл.2) № 279 від 06.07.2000 (Доповнено згідно з Постановою Наці­онального банку № 119 від 19.03.2003). Крива дохідності — графічне зображення співвідношення між рівнем процентної ставки та строком дії банківського інструменту. Нахил кривої дохідності на окремому проміжку (часовому інтервалі) ві­дображає наміри та прогнози інвесторів щодо майбутнього рівня процентних ставок.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Крок аукціону — мінімальна знижка або надбавка, на яку в ході торгів знижується або підвищується стартова ціна лота та кожна наступ­на ціна, оголошена ліцитатором. Розмір кроку встановлює органі­затор аукціону на кожний лот, але не менше як на 10 відсотків нижче або вище за попередню ціну.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Порядку про­ведення аукціону за методом зниження ціни лота (п.1.) № 1695 від

15.08.2000.

Крос-курс — співвідношення між двома валютами, яке визначається на підставі їх курсу щодо третьої валюти.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних опе­рацій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1) 12.12.2002 № 502. Купонний ощадний (депозитний) сертифікат — це ощадний (депо­зитний) сертифікат, що має окремі купони, на кожному з яких за­значено строк здійснення виплати процентної плати. У разі на­стання цього строку банк відриває купон і виплачує власникові сертифіката дохід згідно з визначеним процентом. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депози­тних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516.

Купонний цінний папір (цінний папір з визначеним прибутком) — а) цінні папери з фіксованою річною ставкою процента (купона);

б) цінні папери із змінною ставкою, якщо за умовами випуску цінного папера ставка визначається в залежності від процентної ставки на визначену дату або протягом певного періоду на визна­ченому ринку (міжбанківському, державних цінних паперів, іно­земному та іншому). Всі інші цінні папери вважаються цінними паперами з невизначеним прибутком.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгал­терського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних ба­нків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97 р. Курсова різниця — різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кі­лькості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах.

Державне казначейство України Наказ Про затвердження Порядку відобра­ження в обліку операцій в іноземній валюті (Порядок, п.1.2) № 126 від 24.07.2001 (В редакції Наказу Державного казначейства № 96 від 27.05.2005).

Легалізація [документів] — надання юридичної сили документам, які були видані на території іноземної держави. Ці документи, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не перед­бачено інше, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх ви­дачі, перекладені українською мовою та легалізовані в консульсь­кій установі України, яка має право легалізації документів, виданих на території цієї держави. Зазначені документи можуть бути також засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в Міністерстві закордонних справ України. Відпо­відність перекладу документів з іноземної українською мовою за­свідчується нотаріально. Перелік країн, де не потрібна легалізація документів, визначається Міністерством закордонних справ України.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд. 1) № 60 від 26 травня 1998 р..

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом — вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небез­печного протиправного діяння, що передувало легалізації (відми­ванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Кримінальний кодекс України (ст.209), 5 квітня 2001 р. № 2341-ПІ (В ре­дакції Закону № 430-ІУ від 16.01.2003).

Лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування вла­сних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) май­на, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Господарський кодекс України (ст. 292), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Лізингова компанія — юридична особа, яка передає право володіння і користування неспоживною річчю (предметом лізингу), визначе­ною індивідуальними ознаками та віднесеною згідно з законодав­ством до основних фондів, фізичній або юридичній особі (лізин-гоодержувачу) відповідно до договору лізингу (23, ст. 3, 4).

Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спосте­режень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.Б.123) 18.04.2005 № 96. Лізингова (орендна) операція — господарська операція (крім опера­цій з фрахтування — чартеру — морських суден та інших транс­портних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі в користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) ціліс­них майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), 28 груд­ня 1994 р. № 334/94-ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 977-ХІУ від 15.07.99, № 349-ІУ від 24.12.2002). Лізингова (орендна) ставка процента — ставка процента, за якою теперішня вартість суми мінімальних лізингових (орендних) пла­тежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справед­ливій вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди) на початок строку лізингу (оренди).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України (Інструкція, розд.І, п.2) № 475 від

11.12.2000.

Лізинговий кредит — це відносини між суб'єктами лізингу, які вини­кають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізин­гової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Національний банк України Положення Про кредитування (п.37.) № 246 від 28.09.95 р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національно­го банку № 79 від 05.03.2003).

Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне вико­нання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансовані­стю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строка­ми та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (на­дання кредитів, інші витрати).

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (Інструкція, розд.5, п.1.1) № 368 від 28.08.2001. Ліміт загальної відкритої валютної позиції банку (Л13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами в гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку. Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку (Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, п.3) 12.08.2005 № 290. Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу вимог за купленою іноземною валютою та банківськими метала­ми над обсягом зобов'язань у гривневому еквіваленті до регуля­тивного капіталу банку.

Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку (Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, п.4) 12.08.2005 № 290. Ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) — визначається як співвідношення величини перевищення об­сягу зобов'язань за проданою іноземною валютою та банківськи­ми металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до ре­гулятивного капіталу банку.

Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку (Положення про порядок встановлення Національним банком Украї­ни лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, п.5)

12.08.2005 № 290.

Ліміт максимальної зміни ціни — максимально допустиме коливання ціни протягом торгової сесії.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Ліміт мінімальної зміни ціни (крок, тік) — мінімально допустима зміна ціни.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Ліміти відкритої валютної позиції (далі — ліміти) — це встановлене Національним банком України кількісне обмеження у відсотках щоденної величини відкритих банком валютних позицій, а саме: загальної (довгої/короткої) в іноземних валютах і банківських ме­талах та окремо за групами відповідних іноземних валют та бан­ківськими металами, а також за відповідною валютою чи банків­ським металом, окремими активними операціями з валютними цінностями до регулятивного капіталу банку.

Правління Національного банку України Постанова Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку

України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку (Положення про порядок встановлення Національним банком Украї­ни лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, п.2)

12.08.2005 № 290.

Лістинг — сукупність процедур з включення цінних паперів до реєст­ру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організатора торгівлі.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), 23 лютого

2006 року № 3480-ІУ.

Лістингові цінні папери — цінні папери, які пройшли процедуру ліс-тингу на фондовій біржі, внесені до біржового реєстру як такі, що відповідають лістинговим умовам та вимогам, установленим фон­довою біржею.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) 23.11.2005 № 683. Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Господарський кодекс України (ст. 14), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцен­зійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцен­зійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень лі­цензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Закон України Про ліцензування певних видів господарської діяльності

(стаття 1) № 1775-ІІІ 1 червня 2000 р.. Ломбард — фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг лом­барду.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про порядок надання фінан­сових послуг ломбардами (Положення, п.1.2) 26.04.2005 № 3981. Ломбардна відсоткова ставка — ставка, за якою Національний банк України стягує відсотки за користування ломбардним кредитом.

Правління Національного банку України Постанова Тимчасове поло­ження про порядок рефінансування Національним банком України коме­рційних банків під забезпечення державних цінних паперів (п.2 Тимча­сового положення) № 246 від 28 вересня 1995 р.

Ломбардний кредит — це кредит Національного банку України, який надається комерційному банку під забезпечення державних цін­них паперів.

Правління Національного банку України Постанова Тимчасове поло­ження про порядок рефінансування Національним банком України коме­рційних банків під забезпечення державних цінних паперів (п.2 Тимча­сового положення) № 246 від 28 вересня 1995. Ломбардний список Національного банку України — затверджений Правлінням Національного банку України та оголошений список державних цінних паперів, що приймаються як забезпечення лом­бардного кредиту.

Правління Національного банку України Постанова Тимчасове поло­ження про порядок рефінансування Національним банком України коме­рційних банків під забезпечення державних цінних паперів (п.2 Тимча­сового положення) № 246 від 28 вересня 1995 р.. Лот — мінімальний стандартний обсяг біржового товару, що пропону­ється до продажу/купівлі на біржі.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Лот цінних паперів — установлена фондовою біржею мінімальна кі­лькість цінних паперів, яка може міститися в заявці. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) 23.11.2005 № 683.

Лотерейний білет (білет лотереї) — бланк документа суворого облі­ку, який дає право на участь у розіграші призового фонду лотереї, а в разі перемоги є підставою для одержання призу. Лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і через електронну систему, використання якої дає змогу заміняти лоте­рейні білети іншими документами або в інший спосіб засвідчува­ти участь у грі та надавати право на одержання виграшу. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підпри­ємництва Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Ліцен­зійних умов провадження господарської діяльності з випуску та прове­дення лотерей і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (Ліцензійні умови, п.1.2) № 128/1037 від 12.12.2002.

Лотерея — господарська операція, яка передбачає продаж гравцю права на участь у розігруванні призу за випадковою вірогідністю за кошти або в обмін на інші цінності, а також безоплатне отри­мання такого призу у власність, у разі визнання такого гравця пе­реможцем.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), 28 груд­ня 1994 р. № 334/94-ВР (доповнено згідно із Законом № 1969-ІІІ від

21.09.2000).

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність ре­чей, а також майнові права та обов'язки. Цивільний кодекс України (ст.190), 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

Майновий поручитель — особа, яка передає в іпотеку нерухоме май­но для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ. «Малий» банк — банк, у якого обсяг операцій за міжнародними та вну­трішніми платіжними картками за останні 12 календарних місяців менше ніж 100 млн. гривень.

Правління Національного банку України Зміни до Переліку і тарифів на банківські операції (послуги) щодо використання платіжних карток та здійснення розрахункових операцій за ними, що надаються банкам-членам міжнародних платіжних систем Центральним міжбанківським процесинговим центром Центральної розрахункової палати Національ­ного банку України № 280 від 17.07.2001. Маркет-мейкер — член біржі, який, згідно з правилами фондової бір­жі, бере на себе зобов'язання щодо підтримання ліквідності ринку цінних паперів, які допущені до торгівлі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) 23.11.2005 № 683. Маркетмейкерство — діяльність професійного учасника ринку (ва­лютного чи фондового), яка полягає в забезпеченні постійних ко­тирувань цін продавця та покупця на фінансові інструменти від свого імені або від імені клієнта. Маркетмейкер зобов'язаний ви­ставляти котирування навіть у тих випадках, коли інші учасники ринку цього не роблять, тобто він бере на себе зобов'язання по­стійно підтримувати ліквідність фінансового інструменту навіть у збиток собі.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Материнський банк — банк, що здійснює контроль за учасника­ми консолідованої групи, щодо яких виконуються певні умови, зазначені в додатку 1 до цієї Інструкції «Периметр консолі­дації».

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598. Матеріальний актив — основні фонди та оборотні активи в будь-якому вигляді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, дери-вативів та нематеріальних активів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), 28 груд­ня 1994 р. № 334/94-ВР.

Металеві рахунки — рахунки, які відкриваються уповноваженими ба­нками України для обліку операцій, що здійснюються з банківсь­кими металами.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Метод ефективної ставки відсотка — метод нарахування аморти­зації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добут­ком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок пері­оду, за який нараховується відсоток.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355. Міжбанківський валютний ринок України — це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ри­нку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національним банком.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 № 281.

Міжбанківський переказ — переказ грошей між банківськими устано­вами в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банківських установ. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Міжбанківські операції (розрахунки) — система здійснення і регу­лювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх дія­льності. До міжбанківських інструментів належать операції між банками: кореспондентські рахунки, депозити до запитан­ня та строкові депозити, кредити, операції репо, фінансовий лі­зинг тощо.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. Міждепозитарне повідомлення — повідомлення однієї депозитарної установи, направлене іншій стосовно цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення)

№ 61 від 26.05.98.

Міжнародна карткова платіжна система — міжнародна платіжна система, в якій ініціювання переказу коштів та інші операції здій­снюються клієнтом за допомогою платіжної картки.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок реєстрації договорів про членство або про участь у міжнародних платіжних системах (Положення, п.1.6) 15.04.2005 № 131.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та за­безпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної сис­теми, у тому числі з однієї країни в іншу.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.29), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004) (Пункт 1.29 статті 1 в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Міжнародна система переказу коштів — міжнародна платіжна сис­тема, в якій ініціювання переказу коштів здійснюється клієнтом шляхом унесення до банку або небанківської фінансової установи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок реєстрації договорів про членство або про участь у міжнародних платіжних системах (Положення, п.1.6) 15.04.2005

№ 131.

Міжнародний валютний ринок — це сукупність відносин у сфері тор­гівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами рин­ку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за ме­жами України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 № 281.

Міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів — номер (код), який дозволяє однозначно ідентифікувати цінні папери або інший фінансовий інструмент та присвоєння якого передбачено законами України.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), 23 лютого

2006 року № 3480-ІУ. Міжнародні фінансові організації (далі — МФО) — створені кількома державами організації суб'єкти міжнародного публічного права, які надають фінансові ресурси державам — членам МФО на умо­вах, визначених їх установчими документами, і членом яких є Україна.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку підтве­рдження належності товарів до інвестиційних проектів міжнародних фі­нансових організацій, для реалізації яких при ввезенні (пересиланні) то­варів на митну територію України може видаватися податковий вексель із строком погашення до кінця поточного бюджетного р. (Порядок, п.1.1)

02.06.2004 № 367.

Місія банку — декларація, що роз'яснює, з якою метою банк існує та чого прагне досягти. Має вигляд документа, який формулює роль банку на фінансовому ринку, містить визначення існуючих та пе­рспективних банківських продуктів і операцій, ринків, регіонів, а також тих сфер діяльності, де банк досяг переваг над конкурента­ми, і тих, де розраховує досягти стійких конкурентних переваг. Місія також визначає послідовність реалізації довгострокових стратегічних цілей.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектуван­ня банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104. Місцевий борг — загальна сума заборгованості Автономної Республі­ки Крим чи територіальної громади міста, що складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань Автономної Рес­публіки Крим чи територіальної громади міста, включаючи бор­гові зобов'язання, що вступають у дію в результаті наданих гара­нтій за кредитами, або зобов'язань, які виникають на підставі законодавства або договору.

Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Порядку здійс­нення запозичень до місцевих бюджетів (Порядок, п.2) від 24 лютого

2003 р. № 207.

Монетарні метали — золото і метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів. Національний банк України Митний комітет України Порядок перемі­щення валюти через митний кордон України (п.1.2) № 19029/381

03.03.93 р.

Монети — металеві грошові знаки різного номіналу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України (Інструкція, п.2)

14.08.2003 № 337.

Монети, вироблені з дорогоцінних металів, — це вітчизняні монети з пробами не нижче ніж: для золота — 995, для срібла — 999, для платини і паладію — 999,5, які не є законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота — 900, для срібла — 925, для платини і паладію — 999. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банків­ськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Положення, п.2) 06.08.2003 № 325.

Моніторинг фінансових операцій — це процес відстеження послідо­вності фінансових операцій, відбору тих, що відповідають зазда­легідь визначеним критеріям сумнівності (операцій, аномальних для масиву даних, які обробляються), та їх аналізу з метою вста­новлення тенденцій, прогнозування процесів, виявлення схем і механізмів відмивання, універсальних для різних сфер і галузей діяльності.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження По­ложення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) 21.05.2003 № 233. Монополізація — досягнення суб'єктом господарювання монопольно­го (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Закон України Про захист економічної конкуренції (ст.1), 11 січня 2001

р. № 2210-ІІІ.

Монополізований ринок — ринок у визначених територіальних (від регіонального до загальнодержавного) і товарних межах, на якому діє хоча б одне монопольне утворення або існують бар'єри вступу господарюючих суб'єктів на нього.

Постанова Верховної ради України Про Державну програму демонополі­зації економіки і розвитку конкуренції (Розд. Загальні положення, п.2),

21 грудня 1993 р. № 3757-ХІІ.

Монополістична діяльність — дії (бездіяльність) суб'єктів господа­рювання, органів влади та управління, що суперечать національ­ному антимонопольному законодавству та спрямовані на недопу­щення, обмеження або усунення конкуренції і/або на ті, що зачіпають законні інтереси споживачів.

Договір про проведення узгодженої антимонопольної політики (ст.1) м. Москва, 25 січня 2000 р. Мультивалютний режим функціонування СЕП — відокремлене пе­редавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її оброблення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні ч.2 (Положення, п.6.)

від 27 грудня 1999 р. № 621. Мультивалютність — принцип роботи рахунків, за яким операції в іноземній валюті відображаються за тими самими рахунками, що й операції в гривні.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р.

 

Надзвичайний період роботи інформаційних систем Національ­ного банку (далі — надзвичайний період) — період часу, в який унаслідок впливу надзвичайних ситуацій інформаційні системи Національного банку функціонують з певними обмеженнями або в нештатному режимі.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформа­ційних систем Національного банку України та банків України (Поло­ження, п.3) 17.06.2004 № 265.

Надзвичайні ситуації, що впливають на роботу інформаційних систем Національного банку та банків, — ті чинники та обставини, вна­слідок яких функціонування інформаційних систем Національно­го банку та банків у штатному режимі неможливе. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформа­ційних систем Національного банку України та банків України (Поло­ження, п.3) 17.06.2004 № 265.

Надходження під ризиком — метод кількісного оцінювання ризику, який полягає у віднайденні величини доходів банку, які постійно перебувають під ризиком їх неотримання або необхідності негай­ного використання для покриття витрат (див. Капітал під ризи­ком).

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Найвищі проби банківських металів у зливках і порошках — це

проби не нижче ніж: для золота — 995,0; для срібла — 999,0; для платини і паладію — 999,5.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банків­ськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів аціонального банку України (Положення, п.2) 06.08.2003 № 325. Накопичений дохід за цінним папером — це частина вартості цінного папера, що відображає суму нарахованого доходу на час купівлі цінного папера.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. Наперед оплачена платіжна картка — платіжна картка, яка надає право держателю виконувати операції в межах попередньо внесе­них коштів, що обліковуються на консолідованому картрахунку банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137.

Наступна іпотека — передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором. Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ.

Наступний векселедержатель (індосант) — особа, яка володіє вексе­лем і яка здійснює передавальний напис на векселі (індосамент). Міністерство фінансів України Наказ Про впровадження обігу казначей­ських векселів (Розд.І) № 269 від 9 грудня 1997.

Національна рейтингова шкала — шкала, яка поділена на визна­чені групи рівнів та рівні, кожен з яких характеризує здатність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати від­сотки і основну суму за своїми борговими зобов'язаннями, а також його платоспроможність. Національна шкала використо­вується для оцінки кредитного ризику позичальника — органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання та окре­мих боргових інструментів — облігацій, іпотечних цінних па­перів, позик.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1) м. Київ, 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР (Введено згідно із Законом № 3201-ІУ від 15.12.2005). Національний банк України — центральний банк держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України — гривні.

Господарський кодекс України (ст.335) м. Київ, 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Небанківська фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулю­вання ринків фінансових послуг» надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ в установленому законодавством України порядку. До небанків-ських фінансових установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, устано­ви накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фон­ди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльно­сті яких є надання фінансових послуг.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Положення, п.1.2) 15.12.2004 № 637 (Введено згідно з Постано­вою Національного банку № 277 від 10.08.2005). Небезпечна, або неправильна, банківська практика — це будь-яка дія або бездіяльність комерційного банку, що суперечить чинному законодавству України та нормативним актам Національного ба­нку України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства (Глава II, Розділ 2,п.2.2.) № 38 від 04.02.98. Негативний гудвіл — перевищення вартості частки покупця в справе­дливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 (п.4) № 163 від 07.07.99. Негативний гудвіл при консолідації — перевищення вартості частки материнського банку в справедливій вартості придбаних іденти­фікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598. Негативно класифіковані активи — частина активів банку, які не відповідають критеріям стандартної заборгованості. До різних ви­дів активів можуть висуватися різні вимоги (фактори) класифіка­ції, наприклад: стан контрагента та стан обслуговування заборго­ваності для кредитних операцій; хронологічний фактор для дебіторської заборгованості тощо.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Негрошові операції — операції, які не потребують використання гро­шових коштів та їх еквівалентів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598. Недержавний пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, який створений та діє відповідно до законодавства про недержавне пе­нсійне забезпечення.

Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст.1), 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ. Недержавні цінні папери — облігації та акції підприємств, які мають активний ринок, ощадні сертифікати на пред'явника, що випуще­ні банком-кредитором, ощадні сертифікати інших банків, інвес­тиційні сертифікати.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для від­шкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (Поло­ження, п.7.1.2) № 279 від 06.07.2000 (Доповнено згідно з Постановою Національного банку № 119 від 19.03.2003). Недостатньо забезпечена заборгованість — заборгованість, яка має забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визна­чена за звичайними цінами та становить не менше як 60 (шістде­сят) процентів від суми заборгованості клієнта, застрахована в установленому порядку або гарантована іншими фінансовими установами чи поруками юридичних осіб.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Недоступність вкладів — неможливість одержання вкладу вкладни­ком відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора банку—учасника (тимчасового учасника) Фонду га­рантування вкладів фізичних осіб.

Закон України Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ст.1), 20

вересня 2001 р. № 2740-ІІІ.

Незабезпечена заборгованість — заборгованість, яка не має забезпе­чення або має забезпечення у вигляді ліквідної застави, вартість якої визначена за звичайними цінами та становить менше як 60 (шістдесят) процентів суми заборгованості клієнта. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912.

Немонетарне золото — золото як засіб накопичення та золото про­мислового призначення, яке не входить у резервні активи органів грошово-кредитного регулювання.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Товари) № 433 від 01.09.99 р. Неофіційне котирування — котирування цінних паперів, що не вне­сені до Біржового реєстру.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між-банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97. Неплатіжні банкноти (монети) — це справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися як засіб платежу (для взаєморо-зрахунків за готівковими платежами і переказами, для зарахуван­ня на рахунки, вклади, акредитиви тощо) у зв'язку з набуттям у процесі обігу ознак зношення та пошкодження, які перевищують установлені Національним банком критерії, а також підроблені банкноти (монети) і такі, що виведені Національним банком з обі­гу, та зразки банкнот.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національно­го банку України (Правила, п.1.2) 17.11.2004 № 547. Неплатоспроможність банку — неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсу­тність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру регулятив­ного капіталу банку.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р.

№ 2121-ІІІ.

Непокритий акредитив — акредитив, що не забезпечений власними грошовими коштами Наказодавця акредитива.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономіч­ними операціями (Положення, п. 1.4) 03.12.2003 № 514. Неправомірне використання комерційної таємниці — це впрова­дження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваже­ної на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до закону комерційну таємницю. Господарський кодекс України (ст.36), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ Неправомірне збирання відомостей, що становлять комер­ційну таємницю, — це добування протиправним способом за­значених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.

Господарський кодекс України (ст.36), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Нереєстровий торговець — член ПФТС, який може тільки перегля­дати котирування реєстрових торговців. Нереєстровий торговець не може виставляти котирування в ПФТС, але може відгукнутися на виставлене котирування реєстрових торговців. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.12) № 4 від 15.05.96.

Нерезиденти — громадяни, які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької ді­яльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представ­ництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які ство­рені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, в тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на те­риторії України дипломатичні представництва, консульські уста­нови, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх філії, що мають дипломатич­ні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України. Митний кодекс України (ст.1), 11 липня 2002 р. № 92-ІУ.

Нерезиденти-інвестори — суб'єкти, які провадять інвестиційну дія­льність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства інших країн; фізичні особи — інозе­мці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності; іноземні державні органи, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, що визнаються такими відпові­дно до законодавства України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (Інструкція, п.1.2) 12.11.2003 № 492. Нерухоме майно (нерухомість) — земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх при­значення. Застава повітряних та морських суден, суден внутріш­нього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухо­мість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ. Нетто-ставка страхового тарифу — частина страхового тарифу, призначена для забезпечення поточних виплат страхових відшко-дувань за договорами страхування.

Постанова Кабінету Міністрів України Про вдосконалення Порядку на­дання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебу­вають на території України (п.1 Додатка) від 17 вересня 1997 р. № 1021. Нечесна торгова практика [на фондовому ринку] — умисне викори­стання учасником фондового ринку в своїй діяльності практики та схем, направлених на отримання переваг або прибутку, шляхом обману чи зловживанням довірою (шахрайство). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Щодо затвердження Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних па­перів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяль­ності на фондовому ринку (Концепція, розд. Визначення термінів) 14.01.2003 № 21.

Номінальна вартість депозитного сертифіката — вартість одно­го депозитного сертифіката, визначена умовами його випуску та оголошена в повідомленні.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584. Номінальний утримувач — депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у На­ціональній депозитарній системі.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Норматив обов'язкового резервування — установлений Національним банком розмір до зобов'язань щодо залучених банком коштів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення та формування обов'язкових резер­вів для банків України (Положення, п.1.2) 21.04.2004 № 172. Норматив резервування — установлене Правлінням Національного банку України процентне співвідношення між сумою обов'язкових резервів та загальною сумою банківських пасивів, до яких застосовуються резервні вимоги.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України (Положення, п.1.2) № 244 від 27.06.2001. Нормативно-правові акти Національного банку України — норма­тивно-правові акти, що видаються Національним банком України в межах його повноважень на виконання цього та інших законів України.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), 7 грудня 2000 р.

№ 2121-ІІІ.

Нумерація (кодифікація) цінних паперів — присвоєння Національним депозитарієм України реєстраційного міжнародного ідентифіка­ційного номера державному цінному паперу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) 19.03.2003 № 114.

 

Об'єднана кредитна спілка — це неприбуткова організація, засно­вана кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взає-мокредитування. Об'єднана кредитна спілка створюється на базі членства асоціації кредитних спілок, створеної відповідно до статті 24 цього Закону. Мінімальна кількість учасників об'єднаної кредитної спілки має бути не менше десяти кредит­них спілок. Кредитна спілка може бути учасником лише однієї об'єднаної кредитної спілки. Термін «Об'єднана кредитна спі­лка» може використовуватися лише у назвах організацій, ство­рених відповідно до цієї статті.

Закон України Про кредитні спілки (ст.25), 20 грудня 2001 р. № 2908-ІП. Об'єкт хеджування — 1) актив, зобов'язання або майбутня операція, що створюють для підприємства ризик зміни справедливої варто­сті цих активів і зобов'язань або зміни грошових потоків, пов'язаних з майбутньою операцією;

2) будь-який об'єкт, який несе в собі ризик для банку. Найчас­тіше — це банківський продукт, вартість якого може зменшитися в разі настання певних умов чи подій.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001;

Правління Національного банку УкраїниМетодичні вказівки з інспек­тування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004

№ 104.

Обіг іменних цінних паперів — укладання цивільно-правових угод, які ведуть до зміни прав власності на іменні цінні папери. Указ Президента України Про облік прав власності на іменні цінні папе­ри та депозитарну діяльність (Положення, Розд.І, п.1), 25 травня 1994 р.

№ 247/94.

Обіг облігацій — перехід права власності на облігації, пов'язаний з укладанням та виконанням цивільно-правових угод (за винятком тих угод, що укладаються під час розміщення облігацій), та/або в інших випадках, передбачених чинним законодавством (спадку­вання, правонаступництво, на підставі рішення суду тощо). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Обіг цінних паперів — вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за ви­нятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних па­перів.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ. Облігації внутрішньої місцевої позики — цінні папери, що випущені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або міською ра­дою, та засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання емітента відшкодувати йому номіна­льну вартість цього цінного папера в передбачений у них строк із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умо­вами випуску).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх міс­цевих позик (Положення, розд.1) 07.10.2003 № 414. Облігаціїз додатковим забезпеченням — облігації, зобов'язання емітента за якими повністю або частково забезпечуються страхо­вою компанією або поручителем.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322. Облігації з обмеженим колом обігу — облігації, первинними та на­ступними власниками яких можуть бути лише особи, коло яких заздалегідь визначено емітентом у рішенні про випуск облігацій. Розміщення таких облігацій здійснюється шляхом закритого про­дажу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322. Облігації зовнішніх державних позик України — цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповід­но до умов випуску облігацій.

Закон України Про цінні папери і фондову біржу (ст.14-1), 18 червня 1991 р. № 1201-ХІІ.

Облігації підприємств — цінні папери, що засвідчують внесення їх влас­никами грошових коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати їм номінальну вартість цих облігацій у передбачений строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

Облігації, що вільно обертаються — облігації, первинними та на­ступними власниками яких можуть бути будь-які юридичні та фі­зичні особи. Розміщення таких облігацій здійснюються шляхом відкритого продажу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322. Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошо­вих коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номі­нальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбаче­но умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються се­ред підприємств і громадян на добровільних засадах. Закон України Про цінні папери і фондову біржу (ст.10), 18 червня 1991

р. № 1201-ХІІ.

Облік векселів — це форма кредитування банком векселедержателя, тобто особи, що є одержувачем за векселем, шляхом дострокової виплати йому позначеної у векселі суми за вирахуванням процен­тів з моменту обліку до строку платежу по векселю. За облікова­ним векселем векселедержатель свої права передає банку шляхом передаточного надпису (індосаменту).

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд. ІІ, п.12), 27 червня 1995 р. № 247/95-ВР. Облікова система ломбарду — автоматизований реєстр даних про споживачів послуг ломбарду.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про порядок надання фінан­сових послуг ломбардами (Положення, п.1.2) 26.04.2005 № 3981.

Облікова ставка Національного банку України — виражена у відсо­тках плата, що береться Національним банком України за рефіна­нсування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настан­ня строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансу­вання і є орієнтиром ціни на гроші.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Обмін (конвертація) іноземної'валюти — це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 № 281.

Обмінні операції — операції, які передбачають обмін однієї валюти на іншу.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтер­ського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п. 1.1.) № 520 від

16.12.98 р.

Обов'язковий фінансовий моніторинг — це сукупність заходів спе­ціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінан­сового моніторингу з аналізу інформації щодо фінансових опера­цій, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відпо­відно до законодавства України.

Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) до­ходів, одержаних злочинним шляхом (ст.1), 28 листопада 2002 р. № 249-ІУ.

Обов'язкові резерви — це один із монетарних інструментів, за допо­могою якого Національний банк України здійснює регулювання грошової маси в обігу, якою є тільки національна валюта. Тому потребу та регулювання грошової маси в обігу (національної ва­люти) не можна визначати за допомогою іноземних валют, а отже, і обов'язкові резерви повинні формуватися тільки в національній валюті незалежно від джерел та строків залучення вкладів і депо­зитів.

Національний банк України Емісійно-кредитний департамент Про фор­мування комерційними банками обов'язкових резервів (п.4) № 14­011/4184-9795 від 30 грудня 1998 р. Обтяження державних цінних паперів зобов'язаннями — будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження державними цінними паперами, що пов'язані з умовами договорів щодо державних цінних паперів, правонаступництва, рішеннями або ухвалами суду та в інших випадках, які передбачені законо­давством України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) 19.03.2003 № 114. Обтяження іменних цінних паперів зобов'язаннями — будь-які об­меження щодо володіння, користування чи розпорядження імен­ними цінними паперами, пов'язані з умовами успадкування, за­стави, рішеннями суду тощо.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд.1) № 60 від 26.05.1998. Обтяження цінних паперів зобов'язаннями — будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження цінними папе­рами, пов'язані з умовами успадкування, застави, рішеннями або ухвалою суду та в інших випадках, які передбачені чинним зако­нодавством.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення)

№ 61 від 26.05.98.

Овердрафт — короткостроковий кредит, який надається банком кліє­нту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою за­лишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кре­дитування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) № 137 від 19.04.2005.

Овернайт — надані та отримані кредити і депозити строком не більше одного операційного дня без урахування неробочих днів банку. Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів). № 388 від 21.11.97.

Одностороннє котирування — котирування на продаж або купівлю, виставлене одним реєстровим торговцем, але не одночасно. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.13) № 4 від 15.05.96.

Операції в іноземній валюті — операції, за якими відображаються надходження та розрахунки в іноземній валюті. Державне казначейство України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження в обліку операцій в іноземній валюті (Порядок, п.1.2) № 126 від 24.07.2001 (Введено згідно з Наказом Державного казначейства № 96

від 27.05.2005).

Операції емітента щодо випущених ним цінних паперів — розмі­щення, викуп, дроблення, консолідація, конвертація, погашення, анулювання, виплата доходу по цінних паперах, операції, пов'язані з реорганізацією та/або зі зміною розміру статутного фонду та інші операції у відповідності до чинного законодавства.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення)

№ 61 від 26.05.98.

Операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, до­рогоцінним камінням органогенного утворення та напівдо-рогоцінним камінням — дії, пов'язані з:

а)         виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне камін- ня органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння;

б)         надходженням дорогоцінних металів і дорогоцінного камін- ня, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдоро- гоцінного каміння до місць зберігання фондів і запасів, а також їх зберіганням і відпуском у встановленому порядку;

в)         зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання;

г)         ввезенням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорого- цінного каміння, виробів і матеріалів, що їх містять, в Україну з- за кордону та вивезенням з України.

Закон України Про державне регулювання видобутку, виробництва і ви­користання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними (ст.1), № 637/97-ВР від 18.11.1997. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти — валютно-обмінні операції, крім прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (Вимоги, п.3) № 434 від 16.09.2003. Операції купівлі-продажу валюти на умовах спот — це операції з купівлі-продажу однієї валюти за іншу за обумовленим курсом. Поставка валюти за спотовим договором відбувається на другий робочий день із дня укладення договору.

Постанова Правління Національного банку України Про внесення Змін до Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Правила, п.1.3) № 471 від 07.12.2000. Операції купівлі-продажу валюти на умовах форвард — це операції з купівлі-продажу однієї валюти за іншу на вказану дату в майбу­тньому та за обумовленим курсом. Розрахунок за ними повинен відбуватися на дату, зазначену в форвардному контракті (у період, більший ніж два робочих дні після дати укладання угоди). Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтер­ського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98.

Операційна діяльність банку — це сукупність технологічних проце­сів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями бан­ку, проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірян­ням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) № 254 від 18.06.2003.

Операційний день — частина робочого дня банку або іншої установи — члена платіжної системи, протягом якої приймаються від кліє­нтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх оброблення, пе­редачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюєть­ся банком або іншою установою — членом платіжної системи са­мостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.21), № 2346-ІІІ від 5.04.2001. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Операційний ризик — це ризик, який пов'язаний з порушенням бан­ківських правил та/або систем контролю за обробленням, прове­денням операцій, документацією, що виникає як унаслідок зовні­шніх причин, так і через помилки працівників банку. Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) № 254 від 18.06.2003.

Операційний час — частина операційного дня банку або іншої устано­ви — члена платіжної системи, протягом якої приймаються доку­менти на переказ і документи на відкликання, що мають бути об­роблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється бан­ком або іншою установою — членом платіжної системи самостій­но та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.22), № 2346-ІІІ від 5.04.2001. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Операційні правила — система логічних та операційних обмежень у відповідній моделі, що встановлюються банком для філій на пе­реказ грошей через систему електронних міжбанківських перека­зів Національного банку, а також на переказ грошей та інші бан­ківські операції філій у системі автоматизації банку. Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) 17.03.2004 № 110.

Операційно-технологічний ризик — це потенційний ризик для існу­вання банку, що виникає через недоліки корпоративного управ­ління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інфор­маційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) 15.03.2004 № 104.

Операція банку — дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) 18.06.2003 № 254. Операція з опціоном — господарча операція суб'єкта підприємниць­кої діяльності, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цін­ні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом ви­значеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) опціону.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд. ІІ, п.17), 27 червня 1995 р. № 247/95-ВР.

Операція пов'язаних сторін — передавання активів або зобов'язань однією пов'язаною стороною іншим пов'язаним сторонам. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598.

Операція репо — це операція з цінними паперами, що складається з двох частин і для здійснення якої укладається договір між учас­никами ринку (Національним банком та банками) про про­даж/купівлю державних цінних паперів на певний строк із зо­бов'язанням зворотного їх продажу/купівлі у визначений строк за обумовлену договором ціну.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з ба­нками операцій репо (Положення, розд.1) № 204 від 29.05.2001. Операція сторно — видача клієнту відповідної суми національної або іноземної валюти в разі його відмови від проведеної валютної операції.

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження По­рядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахун­кових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (Порядок, розд.1)

12.02.2004 № 87.

Опосередковане залучення фінансових активів — цілеспрямована дія фінансової установи щодо отримання фінансових активів від фізич­них та/або юридичних осіб через посередників, а також отримання залишків фінансових активів, які виникли в результаті здійснення звичайної господарської діяльності в інтересах цих осіб. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фі­нансових послуг (Положення, розд.1) 08.07.2004 № 1515.

Оприлюднення звітності — це офіційне подання бухгалтерської зві­тності до органів Головної державної податкової інспекції Украї­ни, Національного банку України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Комітету в спра­вах по нагляду за страховою діяльністю та інших установ і органі­зацій, які, відповідно до законодавчих актів України, уповнова­жені на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб'єктів, а також офіційна публікація звітів (ба­лансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інфо­рмації, якщо це передбачено законодавством.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд.ІІ, п.25), 27 червня 1995 р. № 247/95-ВР. Опціон — строкова угода, за якою одній стороні — покупцеві опціону надається виключне та безумовне право вибору здійснювати опе­рацію купівлі-продажу. Друга сторона — продавець опціону зо­бов'язана виконувати рішення покупця опціону і не має права відмовитися від своїх зобов'язань. Розрізняють опціон кол — оп-ціон, який надає право купувати базовий актив, та опціон пут, який надає право продавати базовий актив. Також розрізняють американський опціон — угоду, яка може бути виконана в будь-який час протягом усього строку її дії, та європейський опціон — угоду, яка може бути виконана тільки в кінці строку дії (див. По­хідні інструменти).

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Органи нагляду — служба банківського нагляду Національного банку. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361

Організатор випуску — юридична особа, яка за дорученням емітента відповідно до укладеного договору, від імені і за рахунок емітента виконує обов'язки з організації розміщення облігацій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх міс­цевих позик (Положення, розд.1) 07.10.2003 № 414. Організатор торгівлі цінними паперами — юридична особа, виклю­чним видом діяльності якої є надання послуг, що безпосередньо сприяють укладенню цивільно-правових угод з цінними паперами на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому рин­ку цінних паперів. До організаторів торгівлі відносяться фондові біржі та торговельно-інформаційні системи, які одержали відпо­відні свідоцтва про реєстрацію в Державній комісії з цінних папе­рів та фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення) № 61 від 26.05.98.

Організаційно оформлений позабіржовий ринок — організація, що об'єднує торговців цінними паперами для надання послуг в укла­данні угод щодо цінних паперів і при цьому не має на меті отри­мання прибутку.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), 10 грудня 1997 р.

№ 710/97-ВР.

Організаційно-правові форми банків — банки створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальні­стю або кооперативного банку.

Господарський кодекс України (ст.336), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Під терміном «основна сума» слід розуміти суму наданого кредиту або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування про­центів (фіксованих виплат, премій, виграшів), суму консолідова­ного іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні зобов'язання. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.7.9.2), 28 грудня   1994  р.   № 334/94-ВР   (В  редакції  Закону  № 1957-ІУ від

01.07.2004).

Основна сума боргу — сума позики, кредиту, яка підлягає повернен­ню кредитору, номінальна вартість купонних державних цінних паперів та номінальна вартість дисконтних цінних паперів за ви­рахуванням суми дисконту.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) 28.01.2004 № 42

Основне зобов'язання — зобов'язання боржника за договорами пози­ки, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою. Закон України Про іпотеку (ст.1), 5 червня 2003 р. № 898-ІУ.

Основні засади грошово-кредитної політики — комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість Національ­ному банку України з допомогою інструментів (засобів та мето­дів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання гро­шового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятос­ті населення.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Особиста картка — платіжна картка, емітована на ім'я клієнта — фі­зичної особи, що не є суб'єктом господарювання. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137.

Особовий рахунок — 1) об'єднана єдиним в системі реєстру реєстра­ційним номером сукупність даних про особу власника рахунка, кількість та номінальну вартість зареєстрованих на її ім'я іменних цінних паперів по випусках та категоріях, відомості про всі зміни кількості вказаних цінних паперів та про факти їх обтяження зо­бов'язаннями та блокування. Особовий рахунок в системі реєстру може бути відкритий на ім'я емітента, власника, номінального утримувача іменних цінних паперів або заставодержателя;

відкривається в органах Державного казначейства головним розпорядникам бюджетних коштів та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, які мають підвідомчі установи, для пода­льшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки;

рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнта­ми договорів.

 

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд.1) № 60 від 26 травня 1998;

Державне казначейство України Наказ Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ (Інстру­кція, п.1.2) 26.12.2003 № 242;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України (Положення, п.1.10) 18.06.2003 № 254.

Останній векселедержатель (індосат) — особа, яка отримує вексель за індосаментом і яка має усі права, що випливають з векселя. Міністерство фінансів України Наказ Про впровадження обігу казначей­ських векселів (Розд.І) № 269 від 9 грудня 1997.

Офіційне видання Національного банку України — спеціальне дру­коване видання, визначене Національним банком України як офі­ційне і зареєстроване в установленому порядку, в якому публіку­ються нормативно-правові акти Національного банку України, а також інформаційно-аналітичні, статистичні та інші матеріали, огляди стану банківської системи України, валютного і фінансо­вого ринків тощо.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Офіційне котирування — котирування цінних паперів, що внесені до Біржового реєстру.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між-банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97. Офіційний валютний курс — курс валюти, офіційно встановлений Наці­ональним банком України як уповноваженим органом держави. Закон України Про Національний банк України (ст.1), 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ.

Офіційні валютні резерви створюються, утримуються і використо­вуються Національним банком України для підтримання валют­ного (обмінного) курсу валюти України.

Декрет Кабінету міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю (ст.15), 19 лютого 1993 р. № 15-93. Ощадний (депозитний) сертифікат — підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та про­центів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифі­ката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. Цивільний кодекс України (ст.1065), 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

 

Пай — майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) коо­перативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, май­нових прав, а також земельної ділянки.

Закон України Про кооперацію (ст.2), 10 липня 2003 р. № 1087-ІУ. Пайовий інвестиційний фонд — це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компа­нії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру поча­ткового статутного фонду (капіталу) корпоративного інвестиційного фонду. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою. Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.22), 15 березня 2001. № 2299-ІІІ.

Пайовий фонд — фонд, що формується із пайових внесків членів коо­перативу при створенні кооперативу і є одним із джерел форму­вання майна кооперативу. Пайовий фонд — майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Закон України Про кооперацію (ст.ст.2,20), 10 липня 2003 р. № 1087-ІУ. Пакет цінних паперів — окремий цінний папір чи сукупність ідентич­них цінних паперів.

Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.9), 22 травня

2003. № 889-ІУ.

Пасивний дохід — дохід, отриманий у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також орендних (лізи­нгових) платежів за договорами оперативної оренди. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.1), 22 травня

2003. № 889-ІУ.

Пасивні депозитні операції — це залучення коштів підприємств, установ, банків і населення у внески на строк і до запитання. Національний банк України Порядок обліку власної валюти банків і роз'яснення по деяких рахунках (п.10) від 23.05.95 р. № 17003/409.

Пасивні операції — операції банку, спрямовані на формування ресур­сів банку. Обліковуються в пасиві балансу. Розрізняють пасивні операції з формування капіталу та пасивні операції з формування залучених коштів

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Пасивні рахунки у цінних паперах — рахунки в цінних паперах, які відкриває депозитарна установа для депонентів (клієнтів) з метою забезпечення депозитарного обліку та відображення операцій, пов'язаних з обігом цінних паперів, обмеженнями щодо обігу цінних паперів. Для виконання депозитарної та/або розрахунково-клірингової діяльності депозитарна установа може, відповідно до чинного законодавства, відкривати пасивні рахунки в цінних па­перах згідно з її Регламентом та/або її Внутрішнім положенням про депозитарну діяльність, узгодженими з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення)

№ 61 від 26.05.98.

Пенсійний вклад — кошти, внесені на вкладний (депозитний) рахунок, від­критий у банку за договором пенсійного вкладу відповідно до закону. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.1), № 889-ІУ від 22 травня 2003 (Доповнено згідно із Законом № 1958-ІУ від 01.07.2004; в редакції Закону № 3201-ІУ від 15.12.2005).

Пенсійний внесок — кошти, внесені до недержавного пенсійного фон­ду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи у межах недержавного пенсійного забезпе­чення відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Для цілей оподаткування пенсійний внесок не є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб (ст.1), № 889-ІУ від 22 травня 2003 (Доповнено згідно із Законом № 1958-ІУ від 01.07.2004).

Пенсійний контракт — договір між пенсійним фондом та його вклад­ником, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпе­чення учасника (учасників) фонду за визначеною пенсійною схе­мою. Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.

Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення (ст.ст.1,55),

№ 1057-ІУ від 9 липня 2003 р. Пеня — це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєча­сно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простро­чення виконання.

Цивільний кодекс України (ст.549), № 435-ІУ від 16 січня 2003. Первинна ліквідність — здатність активів перетворюватися в грошові кошти. Характеризується двома основними параметрами: стро­ком, за який актив може здійснити таке перетворення, тобто про­тягом якого його можна продати; відносною втратою вартості, тобто різницею між обліковою вартістю активу та сумою коштів, яку банк може отримати від його продажу. Чим коротший строк і чим менша втрата вартості, тим ліквідний актив. У разі реалізації первинної ліквідності банк втрачає актив.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Первинне розміщення — первинний продаж щойно випущених цін­них паперів.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між-банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97. Первинне розміщення державних цінних паперів — розповсюджен­ня емітентом державних цінних паперів, які за умовами випуску та обсягом прав ще не перебували в обігу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) 19.03.2003 № 114.

Первинне розміщення облігацій — розповсюдження емітентом облі­гацій, які за умовами випуску та обсягом прав ще не перебували в обігу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій  внутрішніх державних позик  (Положення,  розд.  І, п.2)

18.06.2003 № 248.

Первинний власник — особа, яка отримала безпосередньо в емітента або андеррайтера облігації у власність.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322. Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Первісна вартість (вартість придбання) цінного папера — ціна придбання цінного папера, включаючи комісії за брокерські, юридичні, консультаційні послуги, біржовий збір, держмито то­що. Якщо цінний папір придбаний банком за рахунок випущених власних цінних паперів, первісна вартість визначається, виходячи з ринкової ціни цих паперів, а не з їх номінальної вартості. Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгал­терського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних ба­нків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97.

Передавальне розпорядження — письмове розпорядження власника, номінального утримувача, який дає розпорядження реєстроутри-мувачу внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів у зв'язку з передачею іменних цінних паперів іншій особі. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Розд.1) № 60 від 26 травня 1998.

Переказ валютних коштів за межі України — переказ грошових (ва­лютних) коштів на користь (на рахунок) іноземного суб'єкта гос­подарської діяльності або у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України.

Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність (ст.1), № 959-ХІІ від 16 квітня 1991.

Переказ грошей — рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.24), 5 квітня 2001. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Переказ у межах України — рух коштів в іноземній валюті або банків­ських металів, який проводиться за ініціативою клієнта уповно­важеним банком, що його обслуговує, з метою зарахування кош­тів в іноземній валюті або банківських металів на рахунок бене-фіціара, розташованого в Україні. Клієнт, ініціатор цієї операції та бенефіціар можуть бути однією і тією самою особою. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до упо­вноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання (Положення, п.1.2) 05.03.2003 № 82 (Із змінами, внесеними згідно з По­становою Національного банку № 493 від 12.11.2003).

Переказування грошових коштів за межі України — перерахування грошових коштів у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України, незалежно від того, на користь якої особи перераховуються ці кошти. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про валютний контроль (Положення, п.1.) від 08.02.2000 № 49.

Перелік банків — учасників (тимчасових учасників) [Фонду гаран­тування вкладів фізичних осіб] — витяг з Реєстру банків — учас­ників (тимчасових учасників) Фонду гарантування вкладів фізич­них осіб (реєстраційний номер банку — учасника (тимчасового учасника) Фонду та повна назва банку).

Адміністративна рада Аонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішен­ня Про затвердження Положення про порядок інформування вкладників про систему гарантування вкладів фізичних осіб в Україні (Положення, розд.2) № 14 від 14.11.2002. Перелік власників акцій — документ, складений емітентом, що вклю­чає усіх покупців, які придбали акції за результатами їх пільгово­го продажу, із зазначенням у цьому документі відомостей, які по­винні відповідати відомостям про заявників, зазначеним у книзі реєстрації заяв.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Порядку про­ведення пільгового продажу акцій відкритих акціонерних товариств (По­рядок, п.1.3.) № 1368 від 03.07.2000. Переоцінка процентної ставки — періодична зміна раніше встанов­леного значення процентної ставки для інструментів із змінною процентною ставкою

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Перестрахові брокери — юридичні особи, які здійснюють за винаго­роду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Закон України Про страхування (ст.15), 7 березня 1996. № 85/96-ВР (До­повнено Законом № 2745-ІІІ від 04.10.2001).

Перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, пе­рестрахувальником) на визначених договором умовах ризику ви­конання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншо­го страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавст­вом країни, в якій він зареєстрований.

Закон України Про страхування (ст.15), 7 березня 1996. № 85/96-ВР (До­повнено Законом № 2745-ПІ від 04.10.2001). Перехресний ринок — введення ціни купівлі, вищої від найкращої (найнижчої) ціни продажу, виставленої іншим торговцем у тому самому цінному папері; або введення ціни продажу, нижчої від найкращої (найвищої) ціни купівлі, виставленої іншим торговцем у тому самому цінному папері.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.15) № 4 від 15.05.96. Період актуальності трансакції — проміжок часу, що відраховуєть­ся з дати формування документа в електронному вигляді за фі­нансовою операцією із застосуванням платіжної картки (трансак­ції, запису журналу операцій картки, запису журналу SAM тощо), протягом якого документи за цією трансакцією мають бути роз­глянуті системою (емітентом) щодо включення її в кліринг за ви­конанням певних додаткових умов.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Персоніфікація картки — операція, під час якої інформація про карт­ку відповідає у відповідній базі даних емітента інформації про клієнта або довірену особу клієнта. Персоніфікація платіжних ка­рток проводиться емітентами, а службових карток — емітентами, еквайрами та процесинговими центрами.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Персоніфікована платіжна картка — платіжна картка, яка містить дані в електронній формі і за потребою додаткові реквізити в гра­фічному вигляді (прізвище та ім'я, фотокартку, що нанесені на картку), які дають змогу з використанням електронних засобів чи візуально ідентифікувати її держателя.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Перша фондова торговельна система — електронна торговельно-інформаційна мережа, що є сукупністю обчислювальних засобів, баз даних, власних телекомунікаційних засобів та іншого обладнання, що забезпечує можливість підтримання, зберігання і обробки інфор­мації про котування допущених до системи цінних паперів. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Положення про поря­док одержання доступу до ПФТС (п.1.1.1) № 6 від 24.04.97. Перший власник [цінних паперів]- особа, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цін­ний папір) чи андеррайтера під час розміщення цінних паперів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Підтверджуючий банк — банк, який додає своє власне платіжне зо­бов'язання до зобов'язання банку-емітента здійснити платіж або акцептувати чи оплатити переказний вексель (тратту), або него-ціювати проти документів за безвідкличним акредитивом з ураху­ванням того, що документи за акредитивом представлені з дотри­манням строків та умов акредитива.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономіч­ними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Підтримка лістингу — сукупність систематичних заходів, направле­них на визначення біржового курсу цінних паперів. Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між-банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97.

План приватизації пакета акцій — зобов'язання потенційного поку­пця щодо виконання фіксованих умов конкурсу та оплати ціни придбання пакета акцій, наданий ним у складі конкурсної пропо­зиції відповідно до додатка 1 до цього Положення. Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п.1.3) 31.08.2004 № 1800.

План рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі — План рахунків) — це систематизований перелік рахунків бухгалтерсь­кого обліку, що використовується для детальної та повної реєст­рації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

Правління Національного банку України Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (п.1) 17.06.2004 № 280. Плата за надання позик та/або гарантій — здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за надання державних га­рантій та позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів або в результаті реструктуризації заборгованос­ті перед державою.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.2) № 42 від 28.01.2004.

Платежі з виконання гарантійних зобов'язань — здійснення пла­тежів з державного бюджету на виконання державою гарантійних зобов'язань у разі вступу в силу державних гарантій за кредитами, наданими під державні гарантії.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.2) № 42 від 28.01.2004. Платіж за векселем — операція, за якої оплату векселя здійснює пла­тник або інша уповноважена особа або в порядку регресу, або в порядку посередництва, або в порядку поручительства. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) № 508 від

16.12.2002.

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стя-гувача або при договірному списанні отримувача до обслуговую­чого платника банку здійснити без погодження з платником пере­каз визначеної суми грошей з рахунку платника на рахунок отримувача.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.25), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійс­нити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.26), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу кош­тів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснен­ня інших операцій, передбачених відповідним договором. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.27), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004) (Пункт 1.27 статті 1 із змінами, внесеними згі­дно із Законом № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Платіжна картка НСМЕП- спеціальний платіжний засіб у вигляді емі­тованої в установленому законодавством порядку пластикової смарт-картки, що є носієм платіжних додатків НСМЕП.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Платіжна організація НСМЕП (далі — Платіжна організація) — юри­дична особа, яка є власником або одержала право на використан­ня знака для товарів і послуг НСМЕП (далі — знак НСМЕП) та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток до НСМЕП, і яка визначає правила роботи НСМЕП, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності НСМЕП і несе відпо­відальність згідно із законодавством України та укладеними нею договорами.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Платіжна система — платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей. Проведення переказу грошей є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.29), 5 квітня 2001 р. № 2346-ПІ (Назва Закону в редакції Закону

№ 2056-ІУ від 06.10.2004)

Платіжна схема — умови, за якими виконується облік операцій за платіжними картками клієнта та здійснюються розрахунки за ці операції.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137.

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить дору­чення платника банку або іншій установі — члену платіжної сис­теми, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.30), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах — розрахунковий документ, який містить доручення клієнта упо­вноважену банку, що його обслуговує, виконати переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь бенефіціара. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до упо­вноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання (Положення, п.1.2) 05.03.2003 № 82 (Із змінами, внесеними згідно з По­становою Національного банку № 493 від 12.11.2003).

Платіжне повідомлення — сукупність даних в електронній формі, на підставі яких здійснюються розрахунки за операцію з платіжною карткою, що визначає вид операції та суму коштів, на яку вона виконана, ідентифікаційні дані емітента, еквайра та інші дані, ви­значені правилами платіжної системи.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137. Платіжний інструмент — засіб певної форми на паперовому, елект­ронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунка платника. До пла­тіжних інструментів відносяться документи на переказ та спеціа­льні платіжні засоби.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.31), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Платник за векселем — векселедавець простого векселя, трасат (ак­цептант) за переказним векселем.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до пла­тежу (Положення, п.2) № 403 від 25.09.2001. Платник (трасат) — юридична або фізична особа (боржник, плат­ник), яка зобов'язана(ий) сплатити за переказним векселем (трат­тою).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Платоспроможність — здатність клієнта своєчасно здійснювати роз­рахунки за всіма видами своїх зобов'язань.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) 04.06.2004 № 912. Повний фіксинг — закінчення торгової сесії у випадку, коли попит до­рівнює пропозиції на банківський метал. Ціна, за якою усі заявки задовольняються, і є ціною фіксингу.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998. Пов'язана особа: а) юридична особа, яка здійснює контроль за відпо­відною юридичною особою, або контролюється відповідною юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з та­кою юридичною особою; б) фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридичною особою. Члена­ми сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) фізичної особи, її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи; в) посадова особа відповідної юридичної особи, уповнова­жена провадити від її імені юридичні дії, спрямовані на встанов­лення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени сім'ї такої особи.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3), 15 березня 2001. № 2299-ІІІ. Пов'язані сторони — сторони вважаються пов'язаними, якщо одна сторона прямо або опосередковано здійснює контроль над іншою або має суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598. Погашення векселя — здійснення платежу за векселем векселедавцем (платником).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Погашення облігацій — виплата номінальної вартості облігацій у тер­міни, передбачені умовами емісії облігацій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) 17.07.2003 № 322.

«Позабіржова підприємницька діяльність з цінними паперами»: будь-яка діяльність з цінними паперами, яка здійснюється поза системами фондових бірж, визнаних українським законодавством по цінних паперах або правилами та положеннями ДКЦПФР. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Кодекс професійної відповідальності членів Асоціації Позабіржова Фондова Торговельна Система (п.1.9) від 25.04.97 № 6.

Позабіржова торгівля — усі операції з купівлі-продажу цінних папе­рів, здійснені через торговців цінними паперами не на фондовій біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97. Позабіржовий ринок — ринок з необмеженою кількістю учасників, на якому правила здійснення угод з купівлі (продажу) цінних паперів та вирішення спірних питань регулюються законодавством України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584. Позалістингові цінні папери — цінні папери, що допущені до торгів­лі на фондовій біржі, але не відповідають вимогам фондової біржі для лістингових цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) 23.11.2005 № 683. Позиції — 1)у загальному розумінні — різниця між активами та зо­бов'язаннями банку; 2) валютні позиції — різниця між активами та зобов'язанням, які номіновані в одній валюті; 3) позиції ліквідності — різниця між активами та зобов'язаннями з одним строком дії. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Позиції ліквідності — різниця між активами та зобов'язаннями із од­ним строком дії.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Позички — це пряме надання кредитором боржникові певної суми ко­штів; крім того, до цієї категорії входять кредити овердрафт за коррахунками в банках-кореспондентах, платежі за угодами РЕ-ПО (Repurchase agreement), виплата суми основного боргу за фі­нансовим лізингом. Залежно від початкового терміну погашення позики поділяються на довгострокові та короткострокові. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Інші інвес­тиції) № 433 від 01.09.99.

«Позолочена» ліцензія — ліцензія НБУ, яка дає право на здійснення операцій із банківськими металами на внутрішньому ринку без права відкритої позиції.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998. Покритий акредитив — акредитив, що забезпечений власними грошо­вими коштами Наказодавця акредитива.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономіч­ними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514. Положення Бюро кредитних історій — правила формування і ве­дення кредитних історій, які затверджуються виконавчим органом Бюро та погоджуються Уповноваженим органом.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.3), 23 червня 2005 р. № 2704-ІУ. Порто — сума для відшкодування поштово-телеграфних видатків бан­ку за пересилання векселя, яка стягується з векселедавця за вексе­лем з платежем не за місцем його врахування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Портфель — група об'єктів, які є однорідними за певними характери­стиками, а саме: типом контрагента, видом інструменту тощо. Найчастіше використовуються такі терміни «кредитний порт­фель», «портфель цінних паперів», «інвестиційний портфель». Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

02.08.2004 № 361.

Портфель державних цінних паперів — усі види державних цінних паперів, що на правах власності належать Національному банку або банкам і обліковуються на їх депо-рахунках у депозитарії. Правління Національного банку України Постанова Про затверд­ження Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо (Положення, розд.1) № 204 від

29.05.2001.

Портфель цінних паперів — згрупована інформація з обліку інвести­цій у цінні папери за їх видами і призначенням з метою складання фінансової звітності.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355. Портфельна інвестиція — операція, яка передбачає придбання цін­них паперів, їх похідних та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.

Правління Національного банку України Постанова Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну (Положення, п.1.1) 10.08.2005 № 280.

Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів

1) випуск (емісія) громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом поряд­ку; 2) внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подаються для реєстра­ції емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а та­кож затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові.

Кримінальний кодекс України (ст.223), 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ.

Посередницькою діяльністю у сфері випуску та обігу цінних па­перів є підприємницька діяльність суб'єктів господарювання (далі — торговці цінними паперами), для яких операції з цінни­ми паперами становлять виключний вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом. Торговці цінними паперами мають право здійснювати такі види посередницької діяльності: виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реа­лізації іншим способом; купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи; купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Господарський кодекс України (ст.356), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. Постійне котирування — метод визначення біржового курсу на цінні папери, що передбачає постійне співставлення біржових замовлень на купівлю та продаж певного цінного паперу (цінних паперів).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд. І, п.1) № 9 від 15.01.97.

Постійно діюча лінія рефінансування — оперативне надання Націо­нальним банком банкам-позичальникам кредитів у разі виникнен­ня в них потреби підтримання ліквідності за умови виконання за­значених у цьому Положенні вимог Національного банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584

Потенційна проста акція — фінансовий інструмент або інший дого­вір, які дають право на отримання простих акцій. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) 07.12.2004 № 598.

Потенційний ризик — ризик, який не виявив себе, але умови для його виникнення існують.

Державна митна служба України Наказ Про затвердження Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризи­ками та Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю (Положення, розд.1) 27.05.2005 № 435.

Поточний валютний курс — курс іноземної валюти, який застосову­ється під час проведення валютних операцій типу спот. Згідно з практикою бухгалтерського обліку всі незахеджовані монетарні

статті балансу банку, які номіновані в іноземній валюті, мають під час складання звітності переводитися у валюту звітності за пото­чним валютним курсом.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004 № 104.

Поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунко­во-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відпо­відно до умов договору та вимог законодавства України. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.7, п.7.1.2), 5 квітня 2001. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004) (В редакції Закону № 906-ІУ від 05.06.2003).

Похідні інструменти (деривативи) — фінансові інструменти, які походять із (базуються на) інших фінансових інструментів(ах), відомих як базові інструменти. До похідних інструментів нале­жать свопи, форварди, ф'ючерси, опціони та інші фінансові ін­струменти.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 № 361.

Похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фі­нансових та/або товарних ресурсів;

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1), 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР. Початкова вартість пакета акцій — вартість пакета акцій, за якої розпочинається його продаж на конкурсі.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (Положення, п.1.3) 31.08.2004 № 1800. Початковий статутний фонд (капітал) корпоративного інвес­тиційного фонду — статутний фонд (капітал), сплачений засно­вниками до його реєстрації в реєстрі інституту спільного інвесту­вання.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3), 15 березня 2001. № 2299-ІІІ. Право вибору (опціон) (щодо процентної ставки) — право одного або обох контрагентів відмовлятися від переоцінки змінної про­центної ставки в разі зміни базової ставки. Наприклад, у разі зрос­тання прайм-ставки банк може відмовитися від збільшення ставки за залученими депозитами і тим самим захистити свою чисту процентну маржу та спред від зменшення. Таким чином, для цілей стрестестування такі об'єкти поводитимуться як об'єкти з фіксо­ваною процентною ставкою.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) 02.08.2004 № 361.

Предмет договору лізингу — може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Цивільний кодекс України (ст.807), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Предмет договору страхування — можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, пра­цездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майно­ве страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхуваль­ником (страхування відповідальності). Цивільний кодекс України (ст.980), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Предмет договору управління майном — можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, май­нові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управите­ля. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управи­теля на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

Цивільний кодекс України (ст.1030), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Предмет договору факторингу — може бути право грошової вимо­ги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з момен­ту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення від-ступлення права грошової вимоги не вимагається. Цивільний кодекс України (ст.1078), № 435-ІУ від 16 січня 2003.

Предмет застави — будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, май­нові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її при­належності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від вико­ристання заставленого майна, у випадках, встановлених догово­ром. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і за­несені або підлягають занесенню до Державного реєстру націона­льної культурної спадщини. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, за­става яких заборонена законом. Предмет застави залишається в заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.

Цивільний кодекс України (ст.576), № 435-ІУ від 16 січня 2003. Представництво банку — територіально відокремлений структурний підрозділ банку, що не здійснює банківську діяльність. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2),. № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Пред'явлення векселя для платежу — дія, під час якої векселедер­жатель (особа з вексельними повноваженнями) пред'являє вексе­ледавцю (акцептанту) вексель до платежу (оплати). Правління Національного банку України Постанова Про затвердження По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національ­ній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002 № 508.

Премія — 1) ціна, що сплачується покупцем опціону його продавцю за набуте право скористатися опціоном;

це перевищення собівартості цінних паперів над вартістю їх погашення без урахування нарахованих (накопичених) на час придбання процентів;

основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид до­даткової, понад основну, заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів вироб­ничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності.

 

Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (п.1) від 19 квіт­ня 1999 р. № 632;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) 20.08.2003 № 355;

Міністерство праці та соціальної політики України методичні рекоме­ндації щодо оплати праці працівників малих підприємств (розд. Основні терміни та поняття сфери оплати праці, які використовуються в рекоме­ндаціях) 13.08.2004 № 186.

Премія (за операціями з цінними паперами) — це перевищення вар­тості придбання цінних паперів над вартістю їх погашення без врахування нарахованих на час придбання процентів. Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгал­терського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних ба­нків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97.

Прибуток від володіння (управління) борговими вимогами — це сума процентів, отримана підприємством за оподатковуваний пе­ріод, зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією. Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд. ІІ, п.16), 27 червня 1995. № 247/95-ВР.

Прибуток від володіння (управління) корпоративними правами — це сума дивідендів, отримана підприємством за оподатковуваний період.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд.ІІ, п.12), № 247/95-ВР від 27 червня 1995. Прибуток від операцій по реалізації майнових цінностей, немайно-вих активів, включаючи цінні папери, передані в заставу (іпоте­ку), — сума, одержана від їх реалізації, зменшена на суму непо­гашених боргових зобов'язань заставодавця та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд.ІІ, п.19), № 247/95-ВР від 27 червня 1995. До прибутку від позареалізаційних операцій належить прибуток: одержаний від ліквідації основних засобів; минулих років, вияв­лений у поточному році; від володіння корпоративними правами; від надання матеріальних цінностей в оренду (лізинг); у вигляді простроченої кредиторської заборгованості під час розрахунків між підприємствами недержавної форми власності (включаючи кредиторську заборгованість, яка виникає за результатами взаємо-заліків, що проводяться відповідно до чинних законодавчих актів, якими встановлюються інші ніж діючі терміни позовної давності); від розміщення на депозитних рахунках банків тимчасово вільних коштів; у вигляді надходження боргів, раніше списаних як безна­дійних за рахунок прибутку підприємства до оподаткування; у ви­гляді санкцій за порушення умов господарських договорів, які ви­знані боржником або щодо яких є рішення суду, арбітражного суду тощо; від продажу іноземної валюти; від здійснення форвар­дних, ф'ючерсних операцій, а також операцій з опціонами; від операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями тощо. Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд.ІІ, п.8), № 247/95-ВР від 27 червня 1995.

Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті —

різниця між залишком коштів на кінець року до коригування та скоригованим за Положенням (стандартом) 22 залишком коштів на кінець р. у звіті про рух грошових коштів.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» (Положення (стандарт), п.3) № 147 від 28.02.2002. Прибуток (збиток) від здійснення форвардних, ф'ючерсних опе­рацій та операцій з опціонами — це різниця між звичайною ці­ною продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валют­них цінностей на дату закінчення форвардної угоди та сумою, що була сплачена покупцем такої продукції, збільшеної на ставку ре­фінансування Національного банку України, що діяла на дату за­кінчення форвардної угоди, сумою форвардної премії та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд.ІІ, п.17), № 247/95-ВР від 27 червня 1995. Прибутком (збитком) від торгівлі цінними паперами, включаючи торгівлю борговими вимогами та зобов'язаннями, є різниця між вартістю їх придбання і продажною ціною, включаючи норму ди­сконту (облікову ставку) від вексельних операцій, зменшеною на суму витрат, пов'язаних з цими операціями.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд.ІІ, п.14), № 247/95-ВР від 27 червня 1995. Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних папе­рів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, дер­жавного житлового фонду, земельного фонду.

Закон України Про приватизаційні папери (ст.1), № 2173-ХІІ від 6 берез­ня 1992.

Приватне розміщення — розміщення цінних паперів без відкритого продажу шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів зазда­легідь визначеному колу осіб.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивно інвестиційні фонди) (ст.3), № 2299-ІІІ від 15 березня 2001. Придбані цінні папери — цінні папери, придбані фінансовою устано­вою на підставі відповідного договору.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартными (Методика, п.1.3) № 912 від 04.06.2004.

Призупинення торгівлі цінним папером — процедура виключення цінного папера із біржового реєстру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) 23.11.2005 № 683.

Прилюдна пропозиція —

паперів, зроблене у засобах масової інформації або іншим чином та звернене до невизначеної кількості осіб.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивно інвестиційні фонди) (ст.3), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ. Примірник векселя — один з векселів, які в сукупності становлять комплект переказного векселя. Усі примірники мають ідентичний зміст і самостійний обіг, разом з тим усі примірники становлять одне вексельне зобов'язання. У тексті примірника векселя зазна­чається його порядковий номер: перший (прима), другий (секун­да), третій (терція) тощо; в іншому разі кожний примірник є само­стійним векселем. Примірники виготовляються трасантом. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) 16.12.2002

№ 508.

Прогнозний рівень інфляції — прогнозна зміна індексу споживчих цін.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) 18.08.2004 № 389.

Проголошені цінні папери інституту спільного інвестування —

цінні папери інституту спільного інвестування, на які пропону­ється відкрита підписка.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ. Продавець за деривативом — особа, яка, згідно з форвардним та/або ф'ючерсним контрактами, має продати базовий актив контракту, а згідно з опціоном зобов'язується продати (купити) базовий актив опціону.

Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (п.1) № 632 від 19 квітня 1999.

Продаж акцій відкритих акціонерних товариств — спосіб привати­зації, за яким власниками акцій перетворених у відкриті акціонер­ні товариства державних підприємств на конкурсних засадах ста­ють покупці, які запропонували найвищу ціну за найбільшу кількість акцій після реалізації акцій на пільгових умовах. Постанова Верховної Ради України Про Державну програму привати­зації майна державних підприємств (Розд.2, п.2.9), 7 липня 1992 р.

№ 2545-ХІІ.

Продаж іноземної валюти — це операція з продажу іноземної валюти за гривні.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) 10.08.2005 № 281.

Продукти банківські — окрема банківська послуга або набір з кількох пов'язаних банківських послуг, який пропонується клієнтам на типових умовах. Наприклад: цільовий вклад, депозитний сертифі­кат, пластикові картки тощо.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспек­тування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004

№ 104.

Пролонгація — продовження строку чинності договору, угоди, векселя тощо.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97. Проспект емісії звичайних іпотечних облігацій повинен містити:

найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізич­них осіб-підприємців) емітента, управителя, особи, що здійснює депозитарне обслуговування, аудитора та обслуговуючої установи (за наявності);

початковий розмір іпотечного покриття;

вимоги, яким відповідають іпотечні активи у складі іпотеч­ного покриття, та опис іпотечних активів (середній розмір відсот­ків за іпотечними активами, строки та порядок виконання забез­печених іпотекою зобов'язань боржників, співвідношення суми кредиту (позики) і вартості предмета іпотеки за іпотечними акти­вами), цільове призначення предметів іпотеки;

опис іпотечних облігацій (кількість, номінальна вартість, дохідність, строки та порядок погашення);

строки та умови розміщення іпотечних облігацій;

значення коефіцієнта іпотечного покриття;

умови і строки заміни іпотечних активів у складі іпотечного покриття та включення нових іпотечних активів до складу іпотеч­ного покриття;

обов'язки емітента за іпотечними облігаціями;

умови сплати витрат та винагород управителя, а також мак­симальний розмір цих витрат і винагород;

порядок ведення реєстру іпотечного покриття;

умови дострокового виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями (за наявності);

умови проведення аудиторських перевірок іпотечного по­криття;

порядок внесення змін до проспекту емісії;

у разі якщо власникам іпотечних облігацій надаються до­даткові гарантії виконання зобов'язань емітента за облігаціями або щодо іпотечного покриття застосовуються договори про збе­реження реальної вартості, проспект емісії має містити інформа­цію про зміст таких гарантій або договорів, відомості про особу-гаранта або сторону договору про збереження реальної вартості іпотечного покриття, а також про спосіб відшкодування премії га­ранта або сторони договору про збереження реальної вартості;

іншу інформацію відповідно до законодавства.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.5), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ. Проспект емісії інвестиційних сертифікатів — це прилюдна або приватна пропозиція (оферта) з умовами договору про приєднан­ня до пайового інвестиційного фонду.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.25), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ. Проспект емісії іпотечних облігацій — документ, який містить ін­формацію про відкрите (публічне) або закрите (приватне) розмі­щення іпотечних облігацій.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ. Проспект емісії структурованих іпотечних облігацій повинен міс­тити:

відомості, зазначені у пунктах 1—5, 8—15 частини першої цієї статті;

умови розміщення управителем грошових доходів від іпо­течного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних обліга­цій ще не настав;

порядок скликання і проведення, а також повноваження за­гальних зборів власників іпотечних облігацій;

посилання на те, що іпотечне покриття забезпечує один або декілька випусків структурованих іпотечних облігацій.

Закон України Про іпотечні облігації (ст. 5), 22 грудня 2005 р. № 3273-ІУ. Проспект емісії цінних паперів — документ, який містить інформа­цію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), 23 лютого

2006 року № 3480-ІУ.

Проспект емісії цінних паперів інституту спільного інвестуван­ня — документ, який містить інформацію про відкриту підписку на цінні папери інституту спільного інвестування.

Проспект емісії цінних паперів інституту спільного інвесту­вання — це документ, який подається Комісії компанією з управ­ління активами під час реєстрації емісії інвестиційних сертифіка­тів пайового інвестиційного фонду або емісії акцій корпора­тивного інвестиційного фонду.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.ст.3,39), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ. Професійна діяльність з управління активами — діяльність, що здійснюється за винагороду компанією з управління активами на підставі відповідного договору про управління активами, які на­лежать інвесторам інвестиційних та учасникам пенсійних фондів на праві власності.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про здійснення компанією з управління актива­ми професійної діяльності з управління активами ІСІ (Положення, розд.1) № 13 від 11.01.2002 (В редакції згідно з Рішенням Державної ко­місії з цінних паперів та фондового ринку № 567 від 25.12.2003). Професійна діяльність на ринку цінних паперів — діяльність суб'єктів господарювання, для яких ця діяльність є виключною, та банків по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів та їх похідних.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст. 1;4), № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996. (В редакції Закону

№ 2804-ІУ від 06.09.2005). Професійні учасники фондового ринку — юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну дія­льність, види якої визначені законами України.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Проценти — дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включають­ся:

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за використання коштів, залучених у депозит;

платіж за придбання товарів у розстрочку. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 639/97-ВР від 18.11.97 та Законом № 977-ХІУ від 15.07.99). Процентна політика Національного банку — регулювання Націона­льним банком попиту та пропозиції на грошові кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом ре­комендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб'єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінан­сових операцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) № 389 від 18.08.2004. Процентна ставка — установлений розмір плати за розміщені чи за­лучені кошти, що встановлюється Національним банком як ва­жіль впливу на економічні процеси, застосовується у сферах еко­номіки, банківської та зовнішньоекономічної діяльності, а також як інструмент в антиінфляційних заходах.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) 18.08.2004 № 389. Процентна ставка (процентна плата) за депозитний сертифі­кат — це фіксована процентна ставка річних, яку оголошує На­ціональний банк для залучення коштів від банків. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584 (В редакції Постанови НБУ № 222

від 19.05.2004).

Процентний дохід за операціями репо — це дохід, який отримує покупець державних цінних паперів або іноземної валюти [до­лари США, євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни (далі — іноземна валюта)] (той, хто надає кошти в національній валюті), у разі здійснення операції репо, що визначається як різниця між ціною зворотного продажу (викупу) державних цінних паперів або іноземної валюти та ці­ною їх купівлі.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584. Процентний ощадний (депозитний) сертифікат — це ощадний (депозитний) сертифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депози­тних) операцій з юридичними і фізичними особами (Положення, п.1.1) 03.12.2003 № 516.

Процентний пункт — різниця між процентними ставками.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) 18.08.2004 № 389.

Процентний тендер — тендер, під час оголошення якого банки у своїх заявках до Національного банку, крім суми очікуваного кредиту, пропонують ціну (процентну ставку), за якою вони пого­джуються одержати кредит.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584. Процентні доходи і витрати — операційні доходи і витрати, отри­мані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх екві­валентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зо­бов'язання. До них належать:

доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в ін­ших банках (залученими від інших банків);

доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фі­нансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Прави­ла, розд.2, п.2.3) 18.06.2003 № 255. Процесинг: 1) діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам систе­ми та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операція­ми з платіжними картками;

2) діяльність, що включає в себе формування, оброблення, пе­редавання та зберігання даних щодо відповідних членів та учас­ників НСМЕП і виконання вимог регламенту НСМЕП щодо їх ін­формаційного та технологічного обслуговування.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620.

Процесинговий центр — юридична особа — учасник платіжної сис­теми, яка здійснює процесинг.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) 19.04.2005 № 137. Пруденційний нагляд — це система банківського нагляду, при якій голо­вна увага органів нагляду зосереджується на регулярному проведен­ні оцінки загального фінансового стану, результатів діяльності та якості керівництва. Методика пруденційного нагляду вивчає дотри­мання банком вимог чинного законодавства, нормативних актів На­ціонального банку України, економічних нормативів тощо. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України (Положення, Розд.2) № 114 від 20 березня 1998.

Пряма інвестиція — операція, яка передбачає придбання об'єктів не­рухомого та рухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав, а також внесення коштів і майна до статутного фонду (статутного капіталу) юридичної особи в обмін на корпоративні права, еміто­вані цією юридичною особою.

Правління Національного банку України Постанова Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну (Положення, п.1.1) 10.08.2005 № 280.

Пряме залучення фінансових активів — цілеспрямована дія фінан­сової установи щодо отримання фінансових активів від фізичних та/або юридичних осіб.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фі­нансових послуг (Положення, розд.1) 08.07.2004 № 1515. Пряме котирування — котирування, за якого курс іноземної валюти подано як кількість одиниць національної валюти за одиницю іно­земної валюти, наприклад 1 USD = 5 UAH

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) 15.03.2004

№ 104.

Пряме репо — це кредитна операція, що ґрунтується на двосторонній угоді між Національним банком та банком про купівлю Націона­льним банком державних цінних паперів із портфеля банку або іноземної валюти (далі — перша частина угоди репо) з подаль­шим зобов'язанням банку викупити державні цінні папери або іноземну валюту (далі — друга частина угоди репо) за обумовле­ною ціною на обумовлену дату.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003 № 584. Прямі боргові зобов'язання — зобов'язання, що беруться державою як безпосереднім позичальником шляхом випуску державних цін­них паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, пе­редбаченими законодавством України.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) 28.01.2004 № 42. Пункт обміну іноземної валюти банку (фінансової установи) — це складова частина власного операційного залу банку (фінансової установи), де здійснюються валютно-обмінні операції з інозем­ною валютою і дорожніми чеками для фізичних осіб — резиден­тів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних опе­рацій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1) 12.12.2002 № 502. Пункт обміну іноземної валюти, що працює на підставі агентсь­кого договору, — це складова частина власного операційного залу банку (фінансової установи) або приміщення, що на правах власності або оренди належить агенту, у якому юридична особа-резидент, що уклала агентський договір з банком (фінансовою установою) згідно з законодавством України, здійснює валютно-обмінні операції з іноземною валютою для фізичних осіб — рези­дентів і нерезидентів. Якщо вимоги цієї Інструкції стосуються як пунктів обміну валюти банку (фінансової установи), так і пунктів обміну валюти агента, то в тексті застосовується таке поняття, як пункт обміну валюти.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних опе­рацій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1) 12.12.2002 № 502 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 552 від 17.11.2004). ПФТС — індекс є офіційним показником Позабіржової фондової торгі-вельної системи. Індекс розраховується на основі простих акцій підприємств, що пройшли лістинг в ПФТС.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Положення про ПФТС-індекс № 6 від 06.11.99.

 

Рамбурсна вимога — повідомлення до рамбурсуючого банку з вимо­гою здійснити платіж виконуючому (підтверджуючому) або ін­шому банку згідно з наданими платіжними інструкціями. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономіч­ними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Рамбурсне повноваження — інструкції та/або повноваження, відо­кремлені від акредитива, що надані банком-емітентом рамбурсу-ючому банку здійснити відшкодування за акредитивом банку, який надав рамбурсну вимогу, або на вимогу банку-емітента ак­цептувати та оплатити тратту, виставлену на рамбурсуючий банк. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономіч­ними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Рамбурсуючий банк — банк, якому банк-емітент надав повноваження забезпечити відшкодування за акредитивом підтверджуючому (виконуючому) банку або іншому банку відповідно до наданих платіжних інструкцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономіч­ними операціями (Положення, п.1.4) 03.12.2003 № 514.

Рахунки депо-обліку — рахунки, які використовуються для обліку державних цінних паперів конкретних утримувачів у депозитарії. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з ба­нками операцій репо (Положення, розд.1) № 204 від 29.05.2001.

Рахунки в цінних паперах — рахунки, що ведуться зберігачами для власників цінних паперів та депозитаріями для зберігачів щодо обслуговування операцій з цінними паперами.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.

Рахунок завантаження — поточний рахунок клієнта, відкритий емі­тентом, який використовується для здійснення з нього заванта­ження платіжних додатків картки, платежів за товари та послуги, одержання готівки, перерахування коштів на рахунки інших осіб. Як рахунок завантаження можуть бути використані вже відкриті клієнтом у емітента поточні рахунки.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620. Регламент інституту спільного інвестування — документ, який визначає особливості діяльності інституту спільного інве­стування.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3), 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.

Регламент НСМЕП — визначений Платіжною організацією режим ро­боти, обсяг, термін і послідовність дій членів та учасників НСМЕП щодо виконання ними важливих процедур із забезпечен­ня керування НСМЕП, проведення збору та передавання докуме­нтів за операціями із застосуванням платіжних карток, їх оброб­лення, формування документів на переказ, проведення взаєморозрахунків та реконсиляції. Регламент НСМЕП викорис­товує єдиний обліково-звітний час, що діє в Україні. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620.

Реєстр акціонерів — перелік власників акцій, складений за станом на будь-яку дату, що дає можливість ідентифікувати цих власників, кількість належних їм акцій та обтяження акцій обов'язками.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Тимчасового положення про реєстри акціонерів відкритих акціонерних товариств, що створюються на базі приватизованих підприємств (п.1.5 Тимчасового положення) № 823 від 04.07.95. Реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, — перелік аудиторів, сертифікованих Ау­диторською палатою України відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», які можуть надавати аудиторські послу­ги фінансовим установам, що надають фінансові послуги на рин­ках, державне регулювання яких здійснює Державна комісія з ре­гулювання ринків фінансових послуг України.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ (Порядок, п.1.1) 19.02.2004 № 86 (В редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 4239 від 24.06.2005). Реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що надають послуги на ринку цінних паперів, — перелік аудиторів, сертифікованих Аудиторською па­латою України відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», які можуть надавати аудиторські послуги учасникам ринку цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що надають послуги на рин­ку цінних паперів (Порядок, п.1.1) 28.07.2004 № 331.

Реєстр в електронному вигляді [власників іменних цінних паперів] — реєстр власників іменних цінних паперів, що відповідає реєст­ру в паперовій формі та записаний на електронних носіях інфор­мації у форматі, узгодженому з Національним депозитарієм. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Порядок при­ймання Національним депозитарієм України реєстру власників іменних цінних паперів (п.1.5) № 27 від 11.01.2002.

Реєстр виданих векселів — це сукупність даних на паперових носіях та/або в електронному вигляді про видані векселедавцем (трасан­том) переказні векселі та прості векселі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Порядку ведення реєстру виданих векселів (Порядок, п.2)

03.07.2003 № 296.

Реєстром забезпечення сертифікатів є систематизований перелік зобов'язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та перелік іпотек, що становлять іпотечний пул. Реєстр має вестися на паперовому та електронному носіях.

Ведення реєстру забезпечення сертифікатів за кожним консо­лідованим іпотечним боргом може здійснювати емітент чи за його

дорученням управитель або за дорученням останнього — керую­чий іпотекою.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.39), 19 червня 2003 р. № 979-ІУ.

Реєстр іпотечного покриття — відомості про склад кожного окре­мого іпотечного покриття. Реєстр іпотечного покриття повинен містити інформацію про початковий та поточний розмір іпотечно­го покриття, його склад, а також такі відомості стосовно кожного іпотечного активу: 1) посилання на реквізити іпотечного і креди­тного договору та найменування боржника; 2) початковий розмір основної суми боргу та процентів; 3) непогашена сума основного боргу за забезпеченим іпотекою зобов'язанням; 4) строки та по­рядок виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання; 5) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, відомості про державну реєстрацію іпотеки (дата і номер); 6) оціночна вартість предмета іпотеки; 7) співвідношення суми кредиту (позики) і оці­ночної вартості предмета іпотеки на момент укладення іпотечного договору; 8) інші відомості відповідно до проспекту емісії. В ре­єстрі іпотечного покриття відображається інформація про інші ак­тиви, що входять до складу іпотечного покриття, та про договори про збереження реальної вартості іпотечного покриття. Обсяг цієї інформації має бути достатнім для ідентифікації відповідних ак­тивів і договорів.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.10), № 3273-ІУ від 22 грудня

2005.

Реєстр корпоративних прав держави — автоматизована інформа­ційно-довідкова система збирання та обліку відомостей про акції, частки, паї, що належать державі в статутних фондах господарсь­ких товариств та інших суб'єктів господарювання, і утворюється для оперативного обліку зазначених акцій, часток, паїв, забезпе­чення ефективного здійснення корпоративних прав держави, а та­кож забезпечення гласності та відкритості інформації про держа­вну власність, у межах, установлених законодавством. Кабінет міністрів України Постанова Про формування і ведення Реєстру корпоративних прав держави (Положення, п.1) № 1679 від 29 жовтня

2003.

Реєстратор [іменних цінних паперів] — юридична особа — суб'єкт під­приємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку до­звіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), № 710/97-ВР від 10 грудня 1997.

Реєстрація випуску облігацій: 1) присвоєння випуску облігацій ре­єстраційного номера у порядку, визначеному реєструвальним ор­ганом. У разі випуску облігацій, що пропонуються для відкритого продажу, реєстрація випуску облігацій супроводжується реєстра­цією інформації про випуск цих облігацій;

2) присвоєння випуску облігацій реєстраційного номера в по­рядку, визначеному реєструвальним органом. Реєстрація випуску облігацій супроводжується реєстрацією інформації про випуск цих облігацій.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (Положення, розд.1) 17.07.2003 № 322;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх мі­сцевих позик (Положення, розд.1) 07.10.2003 № 414.

Реєструюча система ломбарду — автоматизований реєстр даних про операції споживачів послуг ломбарду.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про порядок надання фінан­сових послуг ломбардами (Положення, п.1.2) № 3981 від 26.04.2005. Режим «реального часу» — режим, при якому укладання угоди в ор­ганізатора торгівлі та інформування Комісії про суттєві умови укладеної угоди виконуються одночасно.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про подання звітності фондовими біржами та то­рговельно-інформаційними системами (Положення, п.1.4) № 212 від

11.06.2002.

Резерви під втрати за активними операціями — частина вартості негативно класифікованих активів банку, яку банк з певною мі­рою достовірності, на основі попереднього досвіду, може вважати втраченою і відтак відносить на витрати своєї діяльності. Резерви під втрати за активними операціями не включаються до капіталу банку. Ці резерви складаються з резервів під кредитні збитки, ре­зервів під нараховані доходи, резервів під дебіторську заборгова­ність та резервів під кореспондентські рахунки. Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004.

Резервні активи — це активи, що фактично належать органам грошово-кредитного регулювання, перебувають у розпорядженні цих органів і можуть бути реально використані, якщо в цьому буде потреба. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.4, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Резервні активи) № 433 від 01.09.99.

Резиденти — громадяни, які мають постійне місце проживання на те­риторії України, у тому числі й ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва то­що), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до за­конодавства України, з місцезнаходженням на її території; дип­ломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають ди­пломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств-резидентів за кордоном, що не здійснюють підпри­ємницької діяльності.

Митний кодекс України (ст.1), № 92-ІУ від 11 липня 2002. Реінвестиція — господарська операція, яка передбачає здійснення ка­пітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибут­ку), отриманого від інвестиційних операцій.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. Рейтингова оцінка емітента — характеризує рівень спроможності емітента цінних паперів своєчасно та в повному обсязі виплачува­ти відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями відносно боргових зобов'язань інших позичальників.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1), № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996 (Введено згідно із Зако­ном № 3201-ІУ від 15.12.2005).

Рейтингова оцінка цінних паперів емітента — характеризує рівень спроможності позичальника (емітента) своєчасно та у повному обсязі обслуговувати зобов'язання за цінними паперами. Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1), № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996 р. (Введено згідно із За­коном № 3201-ІУ від 15.12.2005).

Реквізиція — означає відчуження владою однієї Договірної Сторони частини або всіх інвестицій інвестора іншої Договірної Сторони в державних чи суспільних інтересах для здійснення рятувальних робіт у випадку стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії. Рекві­зиція може бути здійснена відповідно до законодавства Договір­них Сторін на основі рішень уповноважених органів Договірної Сторони.

Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикис­тан про заохочення і взаємний захист інвестицій (ст.1), 6 липня 2001.

Реконсиляція — процедура контролю, яка полягає в ідентифікації та перевірці виконання кожного переказу за допомогою щонаймен­ше трьох показників, визначених платіжною системою. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.33), 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Ремітент — перший векселедержатель переказного векселя; особа, на користь якої виданий переказний вексель.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Поло­ження про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) № 508 від 16.12.2002. Реорганізація банку — злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків пра­вонаступникам.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-ІП від 7 грудня 2000.

Репо — скорочення від англ. repurchase agreement — угода про продаж із подальшим викупом. На практиці — вид банківської операції, за яким об'єкт (як правило, цінні папери) передається контрагенту в обмін на інший об'єкт (як правило, грошові кошти), а через ви­значений проміжок часу проводиться обов'язковий зворотний об­мін. Таким чином сторона, яка передає об'єкт, отримує від нього вторинну ліквідність і не втрачає права власності над об'єктом. З іншого боку, сторона, яка отримує об'єкт у тимчасове користу­вання, набуває права отримувати доходи за об'єктом плюс зароб­ляє на різниці між ціною первісного та зворотного обміну. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від 15.03.2004.

Рефінансування банків — операції з надання кредитів Національним банком банкам у встановленому ним порядку з метою підтриман­ня ліквідності банків.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) № 58 від 4 24.12.2003. Рефінансування банків шляхом операцій на відкритому ринку — це надання Національним банком кредитів банкам під забезпе­чення державних цінних паперів та врахованих банками векселів, що перебувають в обігу на відкритому ринку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про механізми рефінансування комерційних банків України (Положення, гл.2) № 484 від 15.12.2000. Ризик банківської діяльності — можливість зазнати втрат у разі ви­никнення несприятливих для банку обставин, неправомірних або навмисних дій його працівників.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України (Положення, Розд.2) № 114 від 20 березня 1998. Ризик грошового потоку — імовірність зміни величини майбутнього гро­шового потоку, пов'язаного з монетарним фінансовим інструментом. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001

Ризик (з точки зору банку) — це потенційна можливість недоотри-мання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх фак­торів. Такі збитки можуть бути прямими (втрата доходів або капі­талу) чи непрямими (накладення обмежень на здатність організа­ції досягати своїх бізнес-цілей). Зазначені обмеження стримують здатність банку здійснювати свою поточну діяльність або викори­стовувати можливості для розширення бізнесу.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004. Ризик (з точки зору Національного банку) — це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004.

Ризик зміни процентної ставки — це наявний або потенційний ри­зик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок неспри­ятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибу­тковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов'язань та позабалансових інструментів. Основні типи ризику зміни процентної ставки, на які зазвичай наражається банк: 1) ризик зміни вартості ресурсів, який виникає через різницю в строках погашення (для інструментів з фіксованою процентною ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів із змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов'язань та позабалансових позицій; 2) ризик зміни кривої дохідності, який виникає через зміни в нахилі та формі кривої дохідності; 3) базис­ний ризик, який виникає через відсутність достатньо тісного зв'язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різ­ними інструментами, всі інші характеристики яких щодо переоці­нки є однаковими; 4) ризик права вибору, який постає із наявності права відмови від виконання угоди (тобто реалізації права вибо­ру), яке прямо чи опосередковано наявне в багатьох банківських активах, зобов'язаннях та позабалансових портфелях. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) № 104 від 15.03.2004.

Ризик країни — імовірність отримання збитків, які можуть бути викли­кані суттєвими змінами економічних та (або) правових умов у державах, у яких розміщені філії банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представни­цтва українського банку на території інших держав, особливості їх за­криття та здійснення нагляду (Положення, п.7.10) № 45 від 30.01.2002.

Ризик кредитної спілки — можливість зазнати втрат у разі виникнен­ня несприятливих обставин та/або ймовірність одержання дохо­дів, менших від очікуваних, а також зниження вартості активів. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про критерії та фінансові но­рмативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок (Положення, п.1.2) № 7 від 16.01.2004

Ризик ліквідності — імовірність втрат внаслідок неспроможності ви­конати свої зобов'язання у зв'язку з неможливістю реалізувати фінансові активи за справедливою вартістю.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001. Ризик-менеджмент — це система управління ризиками, яка включає в себе стратегію та тактику управління, направлені на досягнення основних бізнес-цілей банку. Ефективний ризик-менеджмент включає:

систему управління;

систему ідентифікації і вимірювання;

систему супроводження (моніторингу та контролю). Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004. Ризик репутації — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (уча­сниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність бан­ку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини. Цей ризик може призвести банк (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до ад­міністративної, цивільної або кримінальної відповідальності. Ри­зик репутації має місце на всіх рівнях організації, і тому банки мають відповідально ставитися до своїх взаємовідносин із клієн­тами та суспільством.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) № 104

від 15.03.2004.

Ринки фінансових послуг — сфера діяльності учасників ринків фінан­сових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послу­ги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1), № 2664-ПІ від 12 липня 2001. Ринкова вартість портфелю цінних паперів — ціна портфелю, яка розрахована виходячи із ринкових цін, наданих у забезпечення цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Тимчасове поло­ження про порядок рефінансування Національним банком України коме­рційних банків під забезпечення державних цінних паперів (п.2 Тимча­сового положення) № 246 від 28 вересня 1995. Ринкова вартість фінансових інвестицій — сума, яку можна отри­мати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку (пункт 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фі­нансові інвестиції», затвердженого Наказом Міністерства фінан­сів України від 26.04.2000 № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок визначення чистої вартості активів недержавного пенсійного фонду (відкритого, корпоративного, професій­ного) (Положення, п.1.3) № 339 від 11.08.2004.

Ринкова вартість цінних паперів — сума коштів, яку можна отрима­ти від продажу цінних паперів на активному ринку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) № 355 від 20.08.2003.

Ринкова капіталізація — вартість компанії (компаній), що визначається фондовою біржею на підставі курсу акцій компанії (компаній) на момент обчислення, що знаходяться в лістингу фондової біржі. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) № 683 від 23.11.2005.

Ринковий ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, ва­лют, товарів та похідних інструментів (деривативів). Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) № 104

від 15.03.2004.

Ринок банківських металів — сегмент ринку, де укладаються угоди з купівлі та продажу банківських металів.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила проведення торгів на Секції банківських металів Української міжбанківської валютної біржі (Біржі золота) (Глосарій) № 1(35) від 20 лютого 1998.

Ринок заявок — спосіб організації торгівлі на ринку цінних паперів, за яким учасник торгів може виставляти необмежену кількість за­явок, відповідно до цих правил, а укладання угод здійснюється ПФТС на підставі заявок автоматично, залежно від умов заявок. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Рішення Про затвер­дження Правил торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики за принципом «ринку заявок» (Правила, п.1) № 1 від 23.06.2001.

Ринок котирувань — спосіб організації торгівлі, згідно з яким купів­ля/продаж цінних паперів здійснюється шляхом акцепту оферти — купівля або продаж цінних паперів, виставленої котируючим торговцем.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.27) № 4 від 15.05.96 (Доповнено згі­дно з Рішенням Асоціації «ПФтС» № 7 від 01.06.2001).

Розбавляюча потенційна проста акція — фінансовий інструмент або інший договір, конвертація якого (якої) у прості акції призве­де до зменшення чистого прибутку (збільшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Розголошення комерційної або банківськоїтаємниці — умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльно­сті.

Кримінальний кодекс України (ст.232), 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2252-ІУ від 16.12.2004).

Розголошення комерційної таємниці — ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що, відпові­дно до закону, становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання. Господарський кодекс України (ст.36), 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

Розмір іпотечного покриття — сума несплаченого боржниками ос­новного боргу за всіма іпотечними та іншими активами у складі іпотечного покриття, сформованими з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 13 цього Закону. Закон України Про іпотечні облігації (ст.2), № 3273-ІУ від 22 грудня 2005.

Розміщення державних цінних паперів — укладання цивільно-правових угод щодо продажу цінних паперів шляхом їх первин­ного розміщення та/або дорозміщення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) № 114 від 19.03.2003. Розміщення облігацій — відчуження облігацій емітентом або ан­деррайтером первинним власникам облігацій шляхом укла­дання цивільно-правових угод протягом терміну, визначеного в умовах випуску облігацій як термін розміщення. Розміщен­ня облігацій здійснюється шляхом відкритого або закритого продажу.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств (По­ложення, розд.1) № 322 від 17.07.2003. Розміщення цінних паперів — відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового дого­вору з першим власником.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.1), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Розпорядник рахунку у цінних паперах — фізична особа, уповнова­жена власником рахунку у цінних паперах або керуючим рахун­ком у цінних паперах підписувати розпорядження щодо цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення)

№ 61 від 26.05.98.

Розрахунковий документ — документ на переказ грошей, що викори­стовується для ініціювання переказу з рахунка платника на раху­нок отримувача.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.35), № 2346-ІІІ від 5 квітня 2001 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Розрахунковий документ в електронному вигляді — документ ви­значеного формату, що містить установлені реквізити і несе інфо­рмацію про рух коштів, має форму електронних записів, обов'язково захищений криптографічними методами захисту ін­формації, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигля­ді файла.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні ч.2 (Положення, п.6.) № 621від 27 грудня 1999. Розрахунковий період — період, за який здійснюється розрахунок ва­ртості активів пенсійного фонду, що зазначається в договорі про надання послуг пенсійному фонду, та не може бути менше одного місяця.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про здійснення діяльності зберігача недержавно­го пенсійного фонду щодо операцій з активами недержавного пенсійного фонду, порядок обчислення тарифів за послуги зберігача та їх граничний розмір (Положення, п.1.1.2) № 336 від 11.08.2004. Розрахунковий чек — паперовий розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене розпорядження платника банку, що його об­слуговує, провести переказ суми грошей на користь визначеного в ньому отримувача.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.36) № 2346-ІІІ від 5 квітня 2001 р. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Розрахункові банківські операції — рух грошей на банківських раху­нках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в ре­зультаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власно­сті на активи.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2). № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Розрахунково-клірингова діяльність — діяльність з визначення вза­ємних зобов'язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків за ними.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4), № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996. Роялті — платежі за використання нематеріальних активів банку (па­тентів, авторського права, програмних продуктів). Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Прави­ла, розд.1, гл.2) № 255 від 18.06.2003.

 

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку — неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з то­ргівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, уста­новлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2). № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Свідоцтво про знерухомлення іменних цінних паперів — документ депозитарного обліку, який видається реєстроутримувачем депо­зитарній установі та є підтвердженням перереєстрації іменних цінних паперів, випущених в документарній формі, з власника цінних паперів на депозитарну установу як номінального утриму­вача або перереєстрації цінних паперів з одного номінального утримувача на іншого номінального утримувача в системі реєстру власників іменних цінних паперів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про депозитарну діяльність (п.1.2 Положення)

№ 61 від 26.05.98.

Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи — документ установленого зразка, який засвідчує факт набуття юридичною особою статусу фінансової установи та внесення Комісією інфор­мації про фінансову установу до Реєстру.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про Державний реєстр фінан­сових установ (Положення, п.1.1) № 41 від 28.08.2003. Своп: 1) своп процентної ставки — контрактна угода між двома сторо­нами, відомими як учасники свопу, про обмін потоками грошових коштів, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї суми, відомої як умовна сума. Як правило, один потік коштів роз­раховується за фіксованою ставкою, а інший — за плаваючою ставкою;

2) валютний своп — одночасне укладання спот та протилежної форвардної угоди. іноземна валюта, придбана згідно з угодою спот, знову продається після закінчення певного проміжку часу, і, відповідно, валюта, що продається згідно з угодою спот, після за­кінчення певного проміжку часу купується знову. Обидві угоди укладаються з одним і тим самим партнером, при цьому курси, дати валютування та способи платежу встановлюються в момент укладання угоди.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004.

Свопові контракти — це контракт на обмін певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів на певну да­ту у майбутньому.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97. Сектор нефінансових корпорацій поділяється на три підсектори за­лежно від виду інституційної одиниці, що здійснює контроль над корпораціями, квазікорпораціями чи ринковими НКО. На практи­ці рекомендується умовно враховувати, що інституційна одиниця (або організована група одиниць) контролює ту чи іншу корпора­цію тільки тоді, коли під її контролем (наприклад, через дочірнє підприємство) перебуває більше ніж 50 відсотків акцій цієї кор­порації, які володіють правом голосу (за умови, що інша інфор­мація стосовно цієї корпорації відсутня).

Сектор нефінансових корпорацій включає такі підсектори:

державні нефінансові корпорації;

приватні нефінансові корпорації;

нефінансові корпорації під іноземним контролем. Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спосте­режень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.Я.11)

№ 96 від 18.04.2005. Сек'юритизація (активів) — перерозподіл ризиків шляхом трансфо­рмації активів банку — позик та інших активів — у цінні папери для продажу інвесторам. Банк емітує цінні папери від власного імені або через дочірні установи, однак такі папери «прив'язу­ються» до конкретних активів банку — сплата доходу та пога­шення цінних паперів залежить від отримання банком доходу та основної суми кредитів.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004. Середньозважена кількість простих акцій — це кількість простих акцій, які були в обігу протягом звітного періоду. Середньозважена кількість простих акцій в обігу визначається як сума добутків кількості простих акцій, що перебувають в обігу протягом звітного періоду (у днях), на часовий зважений коефіцієнт. Якщо випуск, викуп і анулювання акцій здійснюються з першого числа місяця, то допускається брати в розра­хунок період обігу акцій не в днях, а в місяцях.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004. Середньозважений валютний курс — результат ділення суми добут­ків величин валютних курсів Національного банку України та кі­лькості днів їх дії у звітному місяці (кварталі, році) на кількість календарних днів у цьому місяці (кварталі, році). Державне казначейство України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження в обліку операцій в іноземній валюті (Порядок, п.1.2) № 126 від 24.07.2001(Введено згідно з Наказом Державного казначейства № 96

від 27.05.2005).

Середньозважений рівень дохідності облігацій — дохідність облі­гацій, що розраховується як середньозважена величина на підста­ві рівнів дохідності облігацій та кількості їх придбання за конку­рентними заявками, що задовольняються.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд.І, п.2) № 248

від 18.06.2003.

Середньорічна кількість простих акцій — середньозважена кіль­кість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного ро­ку. Середньорічна кількість простих акцій в обігу визначається сумою добутків кількості простих акцій в обігу протягом певних періодів у днях (місяцях) та відповідних часових зважених коефі­цієнтів. Кількість простих акцій в обігу визначається за даними реєстру акціонерів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004. Сертифікат — бланк цінного паперу, який видається власнику цінно­го паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством ре­квізити та назву виду цінного паперу (акція, облігація тощо) або найменування «сертифікат акцій (облігацій тощо)» і засвідчує право власності на цінний папір (цінні папери).

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), № 710/97-ВР від 10 грудня 1997.

Сертифікат фонду операцій з нерухомістю — інвестиційний сер­тифікат, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю відповідно до закону. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. (Доповнено згідно із Законом № 1957-ІУ від 01.07.2004).

Сертифікат якості цінних паперів у документарній формі — до­кумент, який засвідчує ступінь технічного захисту виготовлених у документарній формі цінних паперів, що надається виробником сертифікатів цінних паперів емітенту для забезпечення можливо­сті їх перевірки у процесі обігу на справжність (автентичність) та відповідність міжнародним стандартам якості.

Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), № 710/97-ВР від 10 грудня 1997.

Сертифікати з фіксованою дохідністю — це сертифікати, які від­повідно до цього Закону забезпечені іпотечними активами та по­свідчують такі права власників:

право на отримання номінальної вартості в передбачені умо­вами випуску сертифікатів терміни;

право на отримання процентів за сертифікатами на умовах ін­формації про випуск сертифікатів;

право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов'язань — з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента. Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.23), № 979-ІУ від 19 черв­ня 2003.

Сертифікати участі — це сертифікати, які, відповідно до цього За­кону, забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Власник сертифікатів участі має такі права: право на отримання частки у платежах за іпотеч­ними активами відповідно до договору про придбання сертифіка­тів; право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов'язань — з вартості іпотечних активів, які знаходяться у довірчій власності управителя.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.24), № 979-ІУ від 19 черв­ня 2003.

Система електронних міжбанківських переказів Національного банку (СЕМП) — система, що складається із системи електро­нних платежів та системи термінових переказів, координацію роботи яких забезпечує система моніторингу технічних рахун­ків. Додатковими складовими системи електронних міжбанків-ських переказів Національного банку є інформаційно-пошукова система, система резервування і відновлення функціонування системи електронних міжбанківських переказів Національного банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Система електронних платежів Національного банку України — це державна система міжбанківських розрахунків. Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.11, п.11.1), № 2346-Ш від 5 квітня 2001 (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004).

Система електронної пошти Національного банку — система про­грамно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими устано­вами та іншими користувачами в електронній формі. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції  про   міжбанківський   переказ   грошей,   гл.1)  № 110 від

17.03.2004.

Система електронної торгівлі (комерції) — сукупність програмно-технічних засобів, процедур і правил, використання яких дає змо­гу споживачеві здійснити віддалений доступ до прейскурантів то­рговців, виконати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) № 137 від 19.04.2005. Система кількісного обліку СЕРТИФ — це комп'ютеризована дворів­нева (Національний банк і банки) система, що обслуговує розмі­щення, обіг та погашення емітованих Національним банком депо­зитних сертифікатів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) № 584 від 24.12.2003. Система термінових переказів Національного банку (СТП) — складова системи електронних міжбанківських переказів Націо­нального банку, що забезпечує проведення міжбанківського пере­казу в режимі реального часу з індивідуальним обробленням між-банківського електронного розрахункового документа, за яким списання грошей з кореспондентського рахунку банківської уста­нови (платника) та зарахування грошей на кореспондентський ра­хунок банківської установи (отримувача) виконується одночасно. Програмне забезпечення банківської установи — учасника систе­ми термінових переказів Національного банку складається з АРМ-

СТП.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Системний банк — банк (або інша установа), неможливість функціо­нування якого (якої) спричиняє значний вплив на функціонування банківської системи України в цілому внаслідок великого обсягу його (її) операцій, розгалуженої мережі філій та інших факторів. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформа­ційних систем Національного банку України та банків України (Поло­ження, п.3) № 265 від 17.06.2004.

Системоутворюючий банк — банк, зобов'язання якого становлять не менше ніж 10 відсотків від загальних зобов'язань банківської системи.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Складний фінансовий інструмент — фінансовий інструмент, що мі­стить компонент фінансового зобов'язання і компонент інструме­нта власного капіталу.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Скоригована середньорічна кількість простих акцій — середньорі­чна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість по­тенційних простих акцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Скоригований чистий прибуток (збиток) — чистий прибуток (зби­ток) після вирахування дивідендів на привілейовані акції, скори-гований на вплив розбавляючих простих акцій. Скоригований чи­стий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначається діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скоригова-ну середньорічну кількість простих акцій в обігу. Величина ско-ригованого чистого прибутку (збитку) є показником максимально можливого ступеня зменшення прибутку (збільшення збитку) на одну просту акцію банку в разі конвертації розбавляючих потен­ційних простих акцій без відповідного збільшення активів банку. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Смарт-картка — картка в пластиковому вигляді з умонтованим мік-роконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004. Собівартість цінного папера — це ціна придбання цінного папера, уключаючи комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов'язкові платежі та інші витрати, що безпосередньо пов'язані з придбанням цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) № 355 від 20.08.2003. Спеціалізована іпотечна установа — це фінансова установа, ви­ключним видом діяльності якої є придбання іпотечних активів (їх продаж у випадках, передбачених цим Законом і проспектом емі­сії) та випуск структурованих іпотечних облігацій у порядку, встановленому цим Законом. Спеціалізована іпотечна установа може бути створена без обмеження строку існування або на строк до повного погашення структурованих іпотечних облігацій. Спе­ціалізована іпотечна установа має право провадити свою діяль­ність після внесення її до Державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому законодавством. До спеціалізованих іпотечних установ не застосовуються вимоги щодо достатності капіталу, ліквідності, ліцензування діяльності. Ліквідація спеціа­лізованої іпотечної установи до повного виконання зобов'язань за структурованими іпотечними облігаціями може здійснюватися виключно за рішенням суду.

Закон України Про іпотечні облігації (ст.18), № 3273-ІУ від 22 грудня

2005.

Спеціалізований реєстратор розрахункових операцій — реєстра­тор, який додатково забезпечує друкування розрахункових і звіт­них документів та виконання функцій обліку, обумовлених сфе­рою його застосування.

Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (Положення, п.4) від № 1315 від 29 серпня 2002. Спеціальний платіжний засіб (платіжна картка тощо) — платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомо­гою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ грошей з відповідного рахунка платника або банку, а також здійс­нюються інші операції, передбачені відповідним договором. За допомогою спеціальних платіжних засобів формуються докумен­ти за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або надаються інші послуги держателям спеціальних платіжних засобів.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.14), № 2346-ІІІ від 5 квітня 2001 р. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Спеціальні депозитарні рахунки — рахунки в цінних паперах, які відкриваються в депозитаріях, для здійснення депозитарієм облі­ку цінних паперів, які депоновані ним в іншому депозитарії через кореспондентські відносини, що оформлені на підставі відповід­ного договору.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Порядку встановлення кореспондентських відносин між На­ціональним депозитарієм України та іноземними депозитарними устано­вами для забезпечення продажу пакетів акцій, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках (Поря­док, п.1.1.) № 237 від 10.11.99. Спеціальні права запозичення (СПЗ) — міжнародний резервний ак­тив, створений МВФ з метою доповнення існуючих міжнародних резервних активів, який являє собою «кошик» із п'яти валют, склад яких переглядається кожні п'ять років. Вартість спеціаль­них прав запозичення визначається щоденно.

Закон України Про Національний банк України (ст.1), № 679-ХІУ від 20 травня 1999.

Споживчий кредит — кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Закон України Про захист прав споживачів (ст.1), № 1023-ХІІ від 12 тра­вня 1991. (Введено згідно із Законом № 3161-ІУ від 01.12.2005) Споріднена особа — юридична особа, яка має спільних з банком влас­ників істотної участі.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-Ш від 7 грудня 2000.

Спот — угода щодо купівлі-продажу, коли розрив між датою укладан­ня угоди (датою контракту) та датою проведення обміну активами (датою валютування) не перевищує двох робочих днів. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004. Спред — різниця між середньозваженою ставкою дохідності підпроце-нтних активів банку та середньозваженою ставкою витратності його підпроцентних зобов'язань. Вказує на реальну здатність бан­ку до управління процентними ставками за своїми інструментами. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004.

Стабілізаційний кредит — кредит Національного банку, що може надаватися банку на підтримку здійснення заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Національним банком строк.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) № 584 від 24.12.2003. Ставка дисконту — коефіцієнт, що застосовується для визначення поточної вартості виходячи з грошових потоків, які прогнозують­ся на майбутнє, за умови їх зміни протягом періодів прогнозуван­ня. Ставка дисконту характеризує норму доходу на інвестований капітал та норму його повернення в післяпрогнозний період, від­повідно до якої на дату оцінки покупець може інвестувати кошти у придбання об'єкта оцінки з урахуванням компенсації всіх своїх ризиків, пов'язаних з інвестуванням.

Кабінет міністрів України Постанова Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (Націо­нальний стандарт, п.3) № 1440 від 10 вересня 2003.

Ставка за депозитами овернайт — процентна ставка, за якою Наці­ональний банк залучає тимчасово вільні кошти банків строком на один робочий день.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) № 389 від 18.08.2004. Ставка за кредитами овернайт — процентна ставка, за якою Націо­нальний банк надає банкам кредити строком на один робочий день.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) № 389 від 18.08.2004. Ставка залучення тимчасово вільних коштів банків — процентна ставка, за якою Національний банк залучає тимчасово вільні кош­ти банків відповідно до визначених строків понад один робочий день.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) № 389 від 18.08.2004.

Ставка KIBOR (Kyrv Interbank Offer Rate) — середньозважена ставка міжбанківського кредитування, що розраховується незалежним аналітичним агентством, має різні значення для кількох строків і доводиться до відома банків Національним банком України як норма альтернативної дохідності інвестицій для розрахунку суми очікуваного відшкодування. Розмір ставки KIBOR доводиться до відома банківської системи Генеральним департаментом банків­ського нагляду щомісяця не пізніше 20-го числа. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів (Положення, розд.2) № 561 від 17.12.2003.

Ставка рефінансування — процентна ставка, за якою Національний банк надає банкам на визначений строк кредити рефінансування. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) № 389 від 18.08.2004.

Стандартизація депозитарного обліку — комплекс заходів щодо розробки та впровадження стандартів здійснення обліку цінних паперів на рахунках у цінних паперах та контроль за додержан­ням встановлених стандартів.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Норм та правил обліку цінних паперів у Національній депо­зитарній системі (п.1.1.) № 40 від 13.04.2000. Стандартизація документообігу щодо операції з цінними папе­рами — комплекс заходів щодо розробки та впровадження стан­дартів проведення операцій з цінними паперами, включаючи ста­ндартизацію депозитарної та розрахунково-клірингової діяльності та контроль за додержанням встановлених стандартів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Норм та правил обліку цінних паперів у Національній депо­зитарній системі (п.1.1.) № 40 від 13.04.2000. Стандартна заборгованість — частина активів банку, щодо якої не виникає сумнівів відносно її якості, тобто ймовірності своєчасно­го та повного погашення відповідно до умов здійснення активних операцій.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004. Стандартна фінансова операція — фінансова операція, за якою ри­зик є незначним і становить не більше 1 (одного) процента суми заборгованості.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування небанківськими фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення ос­новного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними (Методика, п.1.3) № 912 від 04.06.2004. Стандартні кредити — це кредити з обов'язковим надійним забез­печенням, надані позичальникам, які мають стабільне фінансове становище та високий рейтинг платоспроможності; позичальник ніколи не допускав затримки у сплаті кредиту та відсотків за ним. Однак у разі втрати ознак, за якими кредит був віднесений до групи стандартних, тобто: погіршенні забезпеченості повернення кредиту, при змінах у бізнес-плані без відома банку, несплаті процентів за кредит, нецільовому використанні кредиту тощо — ці кредити переводяться до групи, ознаки якої вони набули. Для стандартних кредитів розмір резервування має становити 2 відсо­тка їх загальної суми.

Національний банк України Лист Положення «Про порядок формування і розміри резервних і страхових фондів комерційних банків», затвердже­не постановою Правління Національного банку України № 9 від 16 січня 1995 р.. (п.3.1 Положення) № 12015/145 від 23 лютого 1995 р. м. Київ «Стандартні» кредитні операції — це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для від­шкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (п.2.) № 279 від 06.07.2000 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Націо­нального банку № 339 від 15.08.2003).

Стоп-лист — список платіжних карток (номерів платіжних карток), за якими заборонено проведення операцій. Залежно від правил пла­тіжної системи стоп-лист може бути електронним та паперовим. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) № 137 від 19.04.2005.

Стратегічний ризик — це наявний або потенційний ризик для надхо­джень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несу­місності: стратегічних цілей банку; бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей; ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей; якості їх реалізації.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) № 104

від 15.03.2004.

Страхова брутто-премія — страхова премія, що сплачується стра­хувальником відповідно до умов договору.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування резервів із стра­хування життя (Методика, п.1.2) № 24 від 27.01.2004. Страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхово­го випадку.

Закон України Про страхування (ст.9), № 85/96-ВР від 7 березня 1996 (Доповнено Законом № 2745-ІІІ від 04.10.2001). Страхова організація — юридична особа, виключним видом діяльно­сті якої є страхування життя, має відповідну ліцензію, видану в порядку, встановленому законодавством, та здійснює страхування і виплату довічних пенсій.

Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст.1), № 1058-ІУ від 9 липня 2003. Страхова оцінка розміру шкоди — визначення розміру шкоди з ме­тою виплати страхового відшкодування.

Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпові­дальності власників наземних транспортних засобів (ст.1), № 1961-ІУ від

1 липня 2004.

Страхова річниця — календарна дата, місяць та день якої збігаються з визначеною (передбаченою) договором датою початку його дії. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування резервів із стра­хування життя (Методика, п.1.2) № 24 від 27.01.2004.

Страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні

страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.

Закон України Про страхування (ст.9), № 85/96-ВР від 7 березня 1996 (В редакції Закону № 2745-Ш від 04.10.2001). Страхове відшкодування — страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхо­вого випадку.

Закон України Про страхування (ст.9), № 85/96-ВР від 7 березня 1996 (В редакції Закону № 2745-Ш від 04.10.2001).

Страховий випадок — подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкоду­вання) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Закон України Про страхування (ст.8), № 85/96-ВР від 7 березня 1996.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Закон України Про страхування (ст.10), № 85/96-ВР 7 березня 1996.

Страховий ризик — певна подія, на випадок якої проводиться страху­вання і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Закон України Про страхування (ст.8), № 85/96-ВР від 7 березня 1996.

Страховий рік — рік, що починається з дати, яка збігається із страхо­вою річницею, та закінчується календарною датою, що передує наступній страховій річниці.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Методики формування резервів із стра­хування життя (Методика, п.1.2) № 24 від 27.01.2004. Страховий тариф — ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Закон України Про страхування (ст.10), № 85/96-ВР від 7 березня 1996. Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійс­нення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким пови­нні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встанов­люються законом.

Цивільний кодекс України (ст.984), № 435-ІУ від 16 січня 2003. Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від іме­ні та за дорученням страховика і виконують частину його страхо­вої діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержу­ють страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань.

Закон України Про страхування (ст.15), № 85/96-ВР від 7 березня 1996 (В редакції Закону № 2745-Ш від 04.10.2001).

Страхові брокери — юридичні особи або громадяни, які зареєстрова­ні у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяль­ності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з осо­бою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Закон України Про страхування (ст.15), № 85/96-ВР 7 березня 1996. (В редакції Закону № 2745-Ш від 04.10.2001).

Страхові резерви — утворюються страховиками, щоб забезпечити майбутні виплати страхових сум і страхове відшкодування залеж­но від видів страхування (перестраховування). Закон України Про страхування (ст.31), № 85/96-ВР від 7 березня 1996.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які укла­ли із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Закон України Про страхування (ст.3), № 85/96-ВР від 7 березня 1996.

Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором стра­хування або чинним законодавством, за рахунок грошових фон­дів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових пре­мій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Закон України Про страхування (ст.1), № 85/96-ВР від 7 березня 1996 (В редакції Закону № 2745-Ш від 04.10.2001).

Страхування предмета застави — укладення договору між ломба­рдом та страховою компанією або між позичальником та страхо­вою компанією про страхування предмета застави, наданого як забезпечення фінансового кредиту ломбарду, за рахунок та в інте­ресах власника предмета застави на строк дії договору фінансово­го кредиту.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про порядок надання фінан­сових послуг ломбардами (Положення, п.1.2) № 3981 від 26.04.2005.

Страхування у сфері господарювання — діяльність, спрямована на покриття    довготермінових    та    короткотермінових ризиків суб'єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання. Господарський кодекс України (ст.333), № 436-ІУ від 16 січня 2003.

Строк репо (щодо конкретної операції репо) — це строк у календа­рних днях між датами виконання першої та другої частин опе­рації репо.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) 24.12.2003.

Строковий валютний курс — курс іноземної валюти, який засто­совується під час проведення валютних операцій типу форвард, ф'ючерс та опціон. Згідно з практикою бухгалтерського обліку, деякі статті балансу та позабалансової частини банку під час складання звітності переводяться у валюту звітності за строко­вим валютним курсом.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004. Строковий інститут спільного інвестування створюється на пев­ний трок, встановлений у проспекті емісії, після закінчення якого зазначений інститут спільного інвестування ліквідується або рео­рганізується.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.4), № 2299-ІІІ від 15 березня 2001.

Суб'єкт кредитної історії — будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредит­на історія.

Закон України Про організацію формування та обігу кредитних історій (ст.3), № 2704-ІУ від 23 червня 2005.

Сублізинг — це вид піднайму предмета лізингу, відповідно до якого лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізи-нгу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за дого­вором лізингу.

Закон України Про фінансовий лізинг (ст.5), № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 (Доповнено згідно із Законом № 1381-ІУ від 11.12.2003).

Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капіта­льні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випа­дку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після по­гашення претензій усіх інших кредиторів. При цьому сума таких коштів, уключених до капіталу, не може перевищувати 50 відсо­тків розміру основного капіталу з щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом п'яти останніх років дії угоди.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (Інструкція, розд.1, п.1.5) № 368 від 28.08.2001.

Сума очікуваного відшкодування за вкладеннями в цінні папери —

вартість цінних паперів, яка визначена шляхом розрахунку відпо­відно до вимог цього Положення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів (Положення, розд.2) № 561 від 17.12.2003.

Суміщення надання фінансових послуг — надання фінансовою уста­новою двох або більше видів фінансових послуг. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фі­нансових послуг (Положення, розд.1) № 1515 від 08.07.2004.

Сумнівна заборгованість — 1) заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо яких немає впевненості в її погашенні бо­ржником;

2) заборгованість за опротестованими векселями зі строком прострочки не більше 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за ви­конаними (сплаченими) гарантіями банком становить не більше 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірни­ми умовами.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97 р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку № 370 від 29.08.2001);

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нової редакції Положення Про порядок формування і використання резе­рву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків (Положення, п.2.7.) № 122 від 27.03.98.

Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами — заборгова­ність за нарахованими доходами, за якою в банку є сумнів щодо її погашення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України (Прави­ла, розд.1, гл.2) № 255 від 18.06.2003. Сумнівна фінансова операція: 1) фінансова операція, за якою вико­нання зобов'язань з боку клієнта фінансової установи в повній сумі (з урахуванням фінансового стану та рівня забезпечення клі­єнта) під загрозою, імовірність повного погашення заборгованості низька та становить не більше 50 (п'ятдесяти) процентів від суми заборгованості;

2) це фінансова операція, що потребує посиленого контролю і відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

1. Обставини здійснення операції свідчать про відсутність об'єктивного зв'язку між операцією та характером діяльності хо­ча б одного з її учасників, здійснення операції при незвичних або невиправдано заплутаних умовах (за рядом ознак така операція істотно відрізняється від характерних операцій, що здійснюються суб'єктами господарювання у тих самих галузях і сферах діяльно­сті з аналогічними групами товарів (робіт, послуг).

Використання під час здійснення операції коштів без підтвер­дження джерела їх походження або із приховуванням чи перекручу­ванням відомостей про походження коштів чи про їх власника.

Наявність обгрунтованої підозри, що здійснювана операція суперечить вимогам законодавства або іншим чином наперед веде до завдання збитків державі, іншим суб'єктам правових відносин.

Сума, на яку здійснено операцію, не відповідає фінансовому та майновому стану хоча б одного з її учасників.

Здійснення операції у зовнішньоекономічній діяльності, за якою рівень цін не відповідає рівню цін на аналогічну продукцію (товари, роботи, послуги), що склався на світовому ринку.

Перерахування суми коштів на рахунок особи, який відкри­то у банку, зареєстрованому в офшорній зоні, або на рахунок ано­німного власника за кордоном.

Здійснення попередньої оплати за імпортними контрактами, предметом яких є імпорт товарів (робіт, послуг) нематеріального характеру на суму, що перевищує 30 відсотків вартості таких то­варів (робіт, послуг).

Зарахування протягом дня на відкритий клієнтом у банку рахунок коштів від кількох учасників ринку фінансових послуг, які того самого дня різними способами переводяться у готівку або переказуються на інший рахунок, унаслідок чого на кінець опера­ційного дня на такому рахунку не залишається коштів або їх сума істотно зменшується.

Зарахування на рахунок або списання з рахунку особи кош­тів в іноземній валюті за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), які фактично не виконуються.

 

Списання з рахунку або зарахування на рахунок юридичної особи коштів у готівковій формі, не пов'язане з характером діяль­ності цієї юридичної особи.

Здійснення операцій, за якими одні і ті самі корпоративні права, цінні папери та інші фінансові інструменти неодноразово продаються і викуповуються однією і тією особою.

У разі придбання громадянами, які працюють не за місцем основної роботи у суб'єктів господарювання (роботодавців), то­варно-матеріальних цінностей за ціною, нижчою ніж балансова вартість на день здійснення такої операції.

При проведенні різного роду розиграшів, конкурсів, акцій із врученням призів, оформлення яких здійснюються у вигляді про­дажу таких виграшів за цінами, значно нижчими ніж їх ринкова вартість.

14. Здійснення операцій за умови, якщо сума, на яку вона про­водиться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80 000 гривень, та має одну або більше наступних ознак:

переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номер­ного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до Переліку офшорних зон;

купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли хоча б одна із сторін є фізич­ною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), яка не бере участь в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочин­ним шляхом, та фінансуванню тероризму, або однією з сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у зазначеній ви­ще країні (території);

переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою ви­дати одержувачу кошти готівкою;

зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх пода­льшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

зарахування грошових коштів на рахунок чи списання гро­шових коштів з рахунку юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з ра­хунку юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття;

відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи; обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу; проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитарі­ях, та придбання цінних паперів за готівку;

8)         виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії;

9)         виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гра- льному закладі;

розміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших цінностей в ломбардах;

дострокове погашення векселів з дисконтом 20 відсотків номіналу і більше за операціями з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) нематеріального характеру;

15. Інші обставини фінансово-господарської діяльності, коли є підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою ле­галізації (відмивання) доходів.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Методики формування небанківськи-ми фінансовими установами резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цін­ними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандарт­ними (Методика, п.1.3) № 912 від 04.06.2004;

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Положення про банк даних про сумнівні фінансові операції (Положення, розд. Визначення термінів) № 233 від 21.05.2003.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її пога­шення боржником.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (Положення, п.4) № 237 від 08.10.99.

«Сумнівні» кредитні операції — це операції, за якими виконання зо­бов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгова­ності низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для від­шкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (п.2.) № 279 від 06.07.2000.

Суспільно небезпечне протиправне діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, — діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три і більше років (за виключенням діянь, передбачених статтями 207, 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочи­ном за кримінальним законом іншої держави, і за таке ж саме діяння передбачена відповідальність Кримінальним кодексом України, та внаслідок вчинення якого є незаконно одержані доходи. Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) дохо­дів, одержаних злочинним шляхом (ст.1), № 249-ІУ від 28 листопада 2002.

Суттєвий вплив — повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвес­тування без здійснення контролю цієї політики. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандар­ту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», п.3) № 91 від 26.04.2000.

Тверде котирування: Котирування цінного паперу, виставлене реєст­ровим торговцем, умови якого можуть бути акцептовані будь-яким контрагентом без переговорів з особливостями встановле­ними для маркет-мейкерів. У випадку акцепту твердого котиру­вання договір вважається укладеним на стандартизованих цими торговими правилами умовах щодо оплати і перереєстрації з осо­бливостями, встановленими для маркет-мейкерів. Асоціація «Перша фондова торговельна система» Торгові правила Асо­ціації «Перша фондова торговельна система» (із змінами та доповнення­ми станом на 30 липня 1999 р.) (п.1.21) № 4 від 15.05.96 (Із змінами, вне­сеними згідно з Рішенням Асоціації «ПФТС» № 7 від 01.06.2001).

Твердий контракт — контракт у письмовій формі, що передбачає об­мін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конк­ретну майбутню дату (дати), має визначений строк виконання, не містить відкладальних або скасувальних умов, не може бути розі­рваний і змінений в односторонньому порядку, та передбачає за­безпечення виконання контракту.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001. Тендер з підтримання ліквідності банків — це форма задоволення попиту на грошові кошти під час рефінансування, яка передбачає надання Національним банком кредитів банкам, що потребують підтримання ліквідності, через відбір за встановленими критерія­ми.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) № 584 від 24.12.2003. Теорія портфелів — широко вживана в ризик-менеджменті теорія, в основі якої лежить передбачення того, що кільком однорідним об'єктам (портфель) будуть властиві всі ті характеристики, якими наділений окремий об'єкт. Управління портфелем розглядається як управління одним об'єктом, а не кількома.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004. Теперішня вартість майбутнього платежу під визначений про­цент — це сума, яку необхідно вкласти на цей час під визначе­ний процент для отримання відповідної суми в майбутньому. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних

активів комерційних банків України (Інструкція, розд. І, п.2) № 475 від

11.12.2000.

Термінальний стоп-лист — стоп-лист, який формується еквайром із повного стоп-листа окремо для кожного термінального пристрою, що він обслуговує (з урахуванням обсягу пам'яті термінального пристрою, відведеного для зберігання стоп-листа). Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) 10.12.2004 № 620

Технічний еквайр — юридична особа — учасник платіжної системи, яка здійснює технічний еквайринг.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) № 137 від 19.04.2005.

Технічний еквайринг — діяльність юридичної особи щодо технологіч­ного, інформаційного обслуговування торговців та/або еквайрів за операціями, які здійснені із застосуванням платіжних карток. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (Положення, п.1.5) № 137 від 19.04.2005.

Технічний рахунок — 1) рахунок, який не несе економічного наванта­ження і використовується для технічного здійснення операції; 2) рахунок, який відкриває депозитарій своєму клієнту для якого він здійснює кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів, для обліку визначеного депозитарієм при здійсненні клірингу за­свідчення зобов'язання та/або засвідчення права своїх клієнтів щодо цінних паперів та/або грошових коштів за угодами щодо цінних паперів.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгал­терського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Положення, п.1.1) № 520 від 16.12.98 р. м. Київ Правління Національного банку України Постанова Про внесення Змін до Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах (Правила, п.1.3) № 471 від 07.12.2000;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність (п.1.2 Положення) № 11-а від 27 січня 1998.

Технічний рахунок банківської установи в системі електронних міжбанківських переказів Національного банку — інформація в електронній формі, що зберігається в СМТР та відображається в АРМ-2, поновлюється під час оброблення міжбанківських елект­ронних розрахункових документів і фактично відображає стан ко­респондентського рахунку банківської установи на певний час або обороти філій, що не мають кореспондентських рахунків, на пев­ний час.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004. Тимчасова адміністрація — процедура, що застосовується Націона­льним банком України при здійсненні банківського нагляду за об­ставин, передбачених цим Законом.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Тимчасовий адміністратор — фізична або юридична особа, що при­значається Національним банком України для здійснення тимча­сової адміністрації.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Тимчасовий учасник Фонду — банк, який за рішенням адміністратив­ної ради Фонду переведений до категорії тимчасових учасників. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішен­ня Про затвердження Інструкції про порядок формування бази даних про вкладників — фізичних осіб у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Інструкція, п.1.3) № 13 від 14.11.2002.

Товарний дериватив — стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому.

Правила випуску та обігу товарних деривативів установлю­ються органом, на який покладаються функції регулювання това­рного біржового ринку.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. Товарний кредит — товари, які передаються резидентом або нерези­дентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на ви­значений строк та під процент.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. Торгівля в режимі реального часу (оп-Ііпе) — торгівля в режимі, за яким фіксація укладання біржової угоди та інформування учасни­ків торгів про суттєві умови укладеної угоди відбуваються одно­часно без затримки в часі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) № 683 від 23.11.2005. Торгівля іноземною валютою — це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4)

№ 281 від 10.08.2005.

Торгівля цінними паперами — здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавст­вом.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.4), № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996. Торговельна сесія: 1) комплекс організаційно-технічних засобів (ди-лінгове обладнання REUTERS, BLOOMBERG та Система підтве­рдження угод на міжбанківському валютному ринку України На­ціонального банку України), який забезпечує можливість укладення та підтвердження договорів з купівлі, продажу інозем­ної валюти та банківських металів згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку протягом часу, що встанов­люється та змінюється на підставі постанови Правління Націона­льного банку України;

2) визначений фондовою біржею період часу торговельного дня, протягом якого на фондовій біржі здійснюється оголошення і зіставлення заявок, а також укладання біржових угод.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) № 281 від 10.08.2005;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) № 683 від 23.11.2005.

Торговельний день — визначений фондовою біржею робочий день, протягом якого здійснюються біржові торги.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) № 683 від 23.11.2005. Торговельний термінал — різновид платіжного термінала, який реа­лізує в основному функції платежу із застосуванням платіжної картки.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004. Торговець цінними паперами — резидент, що отримав ліцензію Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на ринку цінних паперів, а саме діяльність з випуску та обігу цінних паперів у межах законодавства України, що регулює випуск та обіг цінних паперів, та генеральну ліцензію Національ­ного банку України на здійснення валютних операцій у межах ва­лютного законодавства України.

Правління Національного банку України Постанова Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну (Положення, п.1.1) № 280 від 10.08.2005.

Торговий портфель (торговельна книга) — частина загального порт­феля банку, яка складається з об'єктів, щодо яких банк має чіткі наміри продати в найближчому майбутньому та отримати спеку­лятивний дохід від коливання цін (курсів). Як правило, до торго­вого портфеля відносяться цінні папери, валюта та банківські ме­тали. До торгового портфеля також відноситься та частина позиції банку, яка утворилася внаслідок проведення клієнтських опера­цій.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004. Торговий портфель цінних паперів — цінні папери, придбані бан­ком для перепродажу та переважно з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань їх ціни. До торгового портфеля цінних паперів можуть бути віднесені лише високоліквідні цінні папери.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) № 355 від 20.08.2003. Трансакція — 1) переказ грошей, що виконується електронними засо­бами системи термінових переказів Національного банку за ініці­ативою учасника системи термінових переказів Національного банку;

2) інформація в електронній формі про окрему операцію із за­стосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004.

Транскордонний переказ — рух коштів в іноземній валюті, який здійс­нюється за ініціативою клієнта уповноваженим банком, що його об­слуговує, з метою зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок бенефіціара, розташованого в іншій державі. Клієнт, ініціатор цієї операції та бенефіціар можуть бути однією і тією самою особою. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до упо­вноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання (Положення, п.1.2) № 82 від 05.03.2003.

Трасування — видача переказного векселя на трасата.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Поло­ження про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2) № 508 від 16.12.2002.

Трейдер — учасник торгів, представник учасника біржового ринку на торгах, що пройшов акредитацію та уповноважений укладати угоди за рахунок та за дорученням учасника та не має права укла­дати угоди від свого імені та за власні кошти.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

 

Угода (Біржова угода) — одночасне прийняття учасниками біржового ринку (що називаються сторонами/контрагентами угоди) прав та зобов'язань по придбанню (для покупця) та продажу (для продав­ця) певної кількості біржового товару; угода вважається укладе­ною після її реєстрації біржею.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Угода застави — нотаріально завірена угода застави збудованого (ре­конструйованого) житла, що складається на період повернення кредиту та відсотків за користування ним.

Постанова Кабінету міністрів України Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому буді­вництву при Державному комітеті у справах сім'ї та молоді (п.2 Поло­ження) № 825 від 17 травня 1999. Узагальнений коефіцієнт комісійних — коефіцієнт, який враховує системну, еквайрну та емітентську складові комісійних і за яким розраховується загальна сума комісійних за обслуговування пев­ної фінансової операції.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004. Умовна гарантія — гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення прин­ципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару на підставі вимоги бенефіціара та в разі виконання ним відповідних умов або подання документів, зазначених у гарантії. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Поло­ження про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (Положення, п.2) № 639 від 15.12.2004.

Умовні (гарантовані) боргові зобов'язання — зобов'язання, що бе­руться безпосередньо юридичними особами та гарантуються дер­жавою, у тому числі зобов'язання за кредитами МВФ, крім випа­дків їх безпосереднього спрямування до державного бюджету. До вступу в силу державних гарантій операції за зазначеними зо­бов'язаннями не відображаються в показниках державного бю­джету.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Порядку відо­браження операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету (Порядок, розд.1) № 42 від 28.01.2004. Уніфікована система банківської документації — система докумен­тації, використовувана для здійснення розрахунково-грошових операцій через банки.

Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації Державний класифікатор України Державний класифікатор управлінсь­кої документації ДК 010-98 (розд.2) № 1024 від 31.12.98. Уповноважена особа банку — особа, яка на підставі статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії, що мають юридичне значення.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Уповноважена фінансова установа: 1) юридична особа, яка не є бан­ком і відповідно до законодавства України надає одну чи кілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру і має гене­ральну ліцензію Національного банку України на здійснення опе­рацій з валютними цінностями, а також її філії, які мають право здійснювати операції з валютними цінностями згідно з положен­ням цієї юридичної особи про філію та за умови видачі їй фінан­совою установою — юридичною особою дозволу на здійснення визначених у цьому дозволі операцій з валютними цінностями, погодженого територіальним управлінням Національного банку України;

2) фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземною валютою.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних опе­рацій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1) № 502 від 12.12.2002;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України (Правила, п.4) № 281 від 10.08.2005.

Уповноважений банк — будь-який банк, офіційно зареєстрований на території України, що має банківську ліцензію та отримав пись­мовий дозвіл Національного банку України на здійснення валют­них операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів, та його філії, які мають право здійснювати банків­ські операції з валютними цінностями згідно з внутрішньобанків-ським положенням про філію та за умови видачі банком — юри­дичною особою дозволу на здійснення визначених банківських операцій.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних опе­рацій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Інструкція, п.1.1) № 502 від 12.12.2002. Уповноважений працівник банку — працівник банку, на якого відпо­відно до внутрішніх положень банку покладено обов'язок відкри­вати рахунки клієнтам.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (Інструкція, п.1.2) № 492 від 12.11.2003.

Управитель: 1) фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залуче­ними коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію;

фінансова установа, яка діє від свого імені, здійснюючи управління іпотечними активами в інтересах установника управ­ління іпотечними активами;

небанківська фінансова установа, яка в установленому по­рядку внесена до Державного реєстру фінансових установ, одер­жала свідоцтво про реєстрацію фінансової установи з додатком щодо права здійснення фінансових послуг з управління залучени­ми коштами фізичних та/або юридичних осіб та подає заяву для одержання дозволу на право прийняття управителем на себе ко­мерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівницт­ва виду Б та/або заяву для одержання дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю.

 

Закон України Про фінансово-кредитні механізми і управління май­ном при будівництві житла та операціях з нерухомістю (ст.2), № 978-ІУ від 19 червня 2003. (В редакції Закону № 3201-ІУ від 15.12.2005);

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), № 979-ІУ від 19 червня

2003;

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження Про затвердження Положення про видачу небанківській фінансовій установі — управителю дозволу на право прийняття на себе комерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівництва ви­ду Б та/або дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду опе­рацій з нерухомістю (Положення, п.1.3) № 1866 від 29.07.2004.

Управління іпотечними активами — цивільно-правові відносини при здійсненні юридичних і фактичних дій щодо розпорядження платежами за іпотечними активами від свого імені, за рахунок та в інтересах установників управління майном.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), № 979-ІУ від 19 червня

2003.

Управління майном (фінансовими активами) — здійснення юридич­них та фактичних дій щодо розпорядження майном (фінансовими активами) від свого імені, за рахунок та в інтересах установників управління майном.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльнос­ті із залучення коштів фізичних осіб — установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з не­рухомістю (Ліцензійні умови, п.1.1) № 1225 від 24.06.2004. Установник управління майном — особа, яка передає кошти управи­телю на підставі договору управління майном.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльнос­ті із залучення коштів фізичних осіб — установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з не­рухомістю (Ліцензійні умови, п.1.1) № 1225 від 24.06.2004. Учасник платіжної системи — юридична або фізична особа — суб'єкт відносин, що виникають при проведенні переказу грошей, ініційованого за допомогою платіжного інструмента цієї платіж­ної системи.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.43), № 2346-ІІІ від 5 квітня 2001. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Учасник ПФТС — юридична особа, торговець цінними паперами, що є членом Асоціації «Перша фондова торговельна система», виконує всі членські обов'язки та умови договору про надання послуг ПФТС.

Асоціація «Перша фондова торговельна система» Рішення Про затвер­дження Правил торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики за принципом «ринку заявок» (Правила, п.1) № 1 від 23.06.2001.

Учасник розрахунків — суб'єкт відносин, що виникають під час про­ведення розрахунків за фінансовими зобов'язаннями в результаті виконання операцій із застосуванням платіжних карток. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів (Правила, гл.2) № 620 від 10.12.2004.

Учасник системи електронних міжбанківських переказів Націона­льного банку безпосередній — банківська установа, що має технічний рахунок у РП або в Центральній розрахунковій палаті.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004. Учасник системи електронних міжбанківських переказів Націона­льного банку опосередкований — філія банку, що виконує між-банківський переказ у системі електронних міжбанківських пере­казів Національного банку з використанням внутрішньобанків-ської платіжної системи через АРМ-НБУ банку (уповноваженої установи).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004. Учасник системи термінових переказів Національного банку без­посередній — учасник системи електронних міжбанківських пе­реказів Національного банку, який, використовуючи АРМ-СТП, має змогу виконувати трансакції через систему термінових пере­казів Національного банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004. Учасник системи термінових переказів Національного банку опо­середкований — філія банку — учасника системи термінових переказів Національного банку, що має змогу виконувати транс­акцію в системі термінових переказів Національного банку з ви­користанням внутрішньобанківської платіжної системи через АРМ-СТП банку — учасника системи термінових переказів Наці­онального банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004. Учасник торгів — член фондової біржі, а також у випадках, передба­чених законодавством України, інші особи та державні органи, які, згідно з правилами фондової біржі, отримали право оголошу­вати заявки та укладати біржові угоди.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж (По­ложення, п.1.1) № 683 від 23.11.2005. Учасник Фонду [гарантування вкладів фізичних осіб]- банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності, може виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, і включений до Реєстру Фонду банків-учасників (тимчасових учасників) та сплачує збори до Фонду. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Рішення Про затвердження Інструкції про порядок формування бази даних про вкладників — фізичних осіб у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гаранту­вання вкладів фізичних осіб (Інструкція, п.1.3) № 13 від 14.11.2002.

Учасники банку — засновники банку, акціонери банку, який є акціоне­рним товариством, учасники банку, який є товариством з обмеже­ною відповідальністю, і пайовики кооперативного банку. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Учасники безготівкових розрахунків — банки та їх філії, підприємс­тва, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти.

Національний банк України Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Інструкція, п.1.4) № 22 від 21.01.2004. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005). Учасники біржового ринку — юридичні особи, які мають право укла­дати угоди на біржі згідно з її правилами та положеннями. Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000. Учасники Національної депозитарної системи:

прямі учасники — депозитарії, зберігачі, реєстратори власни­ків іменних цінних паперів;

опосередковані учасники — організатори торгівлі цінними па­перами, банки, торговці цінними паперами та емітенти. Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (ст.1), № 710/97-ВР від 10 грудня 1997.

Учасники ринків фінансових послуг — юридичні особи та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які, відповідно до закону, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг. Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1), № 2664-ІІІ від 12 липня 2001.

Учасники ринку цінних паперів — емітенти, інвестори та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та саморегулівні організації.

Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (ст.1), № 448/96-ВР від 30 жовтня 1996. (Із змінами, внесеними

згідно із Законом № 2804-ІУ від 06.09.2005). Учасники розміщення державних цінних паперів — зберігачі-клієнти Національного банку України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (Положення, гл.1, п.1) № 114 від 19.03.2003. Учасники розміщення облігацій — зберігачі, які є клієнтами Націона­льного банку України під час здійснення ним функцій депозита­рію державних цінних паперів.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик (Положення, розд. І, п.2) № 248

від 18.06.2003.

Учасники системи електронних міжбанківських переказів Націо­нального банку — безпосередні та опосередковані учасники сис­теми електронних міжбанківських переказів Національного бан­ку, які можуть бути і учасниками системи термінових переказів Національного банку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004. Учасники фондового ринку — емітенти, інвестори, саморегулівні ор­ганізації та професійні учасники фондового ринку. Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 2), № 3480-ГУ від 23 лютого 2006.

 

Фактичний рівень інфляції — рівень споживчих цін за даними ста­тистичних органів, що встановився у відповідному звітному періоді.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України (По­ложення, п.1.1) № 389 від 18.08.2004.

За договором факторингу (фінансування під відступ-лення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зо­бов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторо­ві свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення ви­конання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Фактором може бути банк або фінансова устано­ва, а також фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльно­сті, яка відповідно до закону має право здійснювати факторин­гові операції.

Факторинг — операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попере­дньою або наступною компенсацією вартості такого боргу пер­шому кредитору;

Факторинг — різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основі операцій факторингу лежить купівля факторською компа­нією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах.

Цивільний кодекс України (ст.ст.1077,1079), № 435-ІУ від 16 січня 2003;

Закон України Про податок на додану вартість (ст.1), № 168/97-ВР від 3 квітня 1997;

Постанова Правління Національного банку України Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) № 388 від 21.11.97.

Фізична поставка банківських металів — це операція, яка супрово­джується фізичним переміщенням банківських металів між учас­никами операції.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банків­ськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (Положення, п.2) № 325 від 06.08.2003. Фіксована процентна ставка — процентна ставка, рівень якої зафік­сований на весь строк дії інструменту і не підлягає переоцінці. Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Глосарій) № 104 від

15.03.2004.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004.

Фіксовані умови конкурсу — це вичерпний перелік зобов'язань, які є однаковими і незмінними для всіх учасників конкурсу. Перевико­нання фіксованих умов не дає учаснику конкурсу переваг перед іншими учасниками.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення

про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних

товариств (Положення, п.1.3) № 1800 від 31.08.2004. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований

поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Цивільний кодекс України (ст.95), № 435-ІУ від 16 січня 2003. Філія банку — відокремлений структурний підрозділ банку, що не має

статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від

імені банку.

Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2), № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000.

Філія страховика — це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, може мати власну назву, яка повинна викори­стовуватися згідно Положення про філію, має відокремлений ба­ланс та здійснює страхову діяльність по видах, на які страховик одержав ліцензії Комітету у справах нагляду за страховою діяльні­стю і право на проведення яких було надане філії загальними збо­рами учасників страховика в повному обсязі або з обмеженнями.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю Наказ Про затвер­дження «Положення про порядок здійснення страхової діяльності відо­кремленими підрозділами страховиків» (п.1.2 Положення) № 13 від 12 березня 1994.

Філія українського банку — це відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку на підставі окремого положення, пра­цює за кореспондентськими рахунками банку та здійснює банків­ські операції, передбачені положенням про філію, за умови наяв­ності та в межах дозволу, наданого центральним банком (контрольними органами) інших держав.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представни­цтва українського банку на території інших держав, особливості їх за­криття та здійснення нагляду (Положення, п.3.1) № 45 від 30.01.2002. Фінансова гарантія — передбачене контрактом право позикодавця отримувати грошові кошти від гаранта і відповідно зобов'язання гаранта сплатити грошові кошти позикодавцеві, якщо позичаль­ник не виконає своїх зобов'язань.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001. Фінансова діяльність — 1) діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства;

2) це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу влас­ного і запозиченого капіталу банку.

Міністерство фінансів України Положення Положення (стандарт) бух­галтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» (п.4) № 87 від 31.03.99;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Фінансова діяльність суб'єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміж­ну діяльність у сфері фінансів і страхування. Господарський кодекс України (ст. 333), № 436-ІУ від 16 січня 2003.

Фінансова операція — будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта пер­винного фінансового моніторингу, зокрема: внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу); переказ грошей з рахунка на рахунок; обмін валюти; надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів; надання або отримання позики або кредиту; страхування (перестрахування); надання фінансових гарантій та зобов'язань; довірче управління портфелем цінних паперів; фінансовий лізинг; здійснення випус­ку, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої гро­шової лотереї; надання послуг з випуску, купівлі, продажу і об­слуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових пошто­вих переводів та інших платіжних інструментів; відкриття рахунку.

Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) до­ходів, одержаних злочинним шляхом (ст.1), № 249-ІУ від 28 листопада

2002.

Фінансова оренда — оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б одні­єї з наведених нижче ознак:

орендар набуває права власності на орендований актив піс­ля закінчення строку оренди;

орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;

теперішня вартість мінімальних орендних платежів з почат­ку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку  14 «Оренда»  (п.4.) № 181 від

28.07.2000.

Фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійс­нюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за раху­нок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінан­сових активів.

Фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуго­вування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довір­че управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну ва­лют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання кош­тів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) на­дання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини пер­шої статті 1 цього Закону.

Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1), № 2664-ІІІ від 12 липня 2001.

Фінансова пропозиція — розмір суми коштів, яку пропонує учасник торгів для оплати його послуг. Сума не повинна перевищувати суму, зазначену в тендерній документації.

Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Положення про порядок проведення Фондом державного майна України науково-дослідних робіт із залученням сторонніх організацій (Положення, п.2.1) № 965 від 05.06.2001. Фінансова установа (компанія) — це юридична особа, яка відповідно до закону, надає одну чи декілька фінансових послуг та яка вне­сена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбар­ди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестицій­ні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом ді­яльності яких є надання фінансових послуг.

Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спосте­режень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.Я.12) № 96 від 18.04.2005. Фінансова холдингова група — фінансова установа, яка відповідає ви­могам статті 12 цього Закону. Фінансова холдингова група має скла­датися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і ма­теринська компанія має бути фінансовою установою. Материнській компанії має належати більше ніж 50 відсотків акціонерного (пайо­вого) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи. Закон України Про банки і банківську діяльність (ст.2,12), № 2121-ІП від 7 грудня 2000.

Фінансове зобов'язання — контрактне зобов'язання:

а)         передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншо- му підприємству;

б)         обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємс- твом на потенційно невигідних умовах.

Фінансові зобов'язання включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов'язання. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.п.4,7) № 559 від 30.11.2001. Фінансове зобов'язання, призначене для перепродажу — фінансове зо­бов'язання, що виникає внаслідок випуску фінансового інструмента з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотер­мінових коливань його ціни та/або винагороди посередника. Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Фінансове оздоровлення — система заходів комерційного банку, спрямованих на покращення його фінансового стану, відновлення ліквідності, платоспроможності, прибутковості, втрачених активів або доходів, виконання обов'язкових економічних нормативів, нормативів обов'язкового резервування тощо.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства (Глава ПІ, Розділ 1,п.1.1.) № 38 від 04.02.98.

Фінансове посередництво є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється устано­вами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями. Господарський кодекс України (ст.333), № 436-ІУ від 16 січня 2003 р.

Фінансове правопорушення — дія або бездіяльність органів держав­ної влади, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання всіх форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб, грома­дян України та іноземних громадян, наслідком яких стало неви­конання фінансово-правових норм.

Головне контрольно-ревізійне управління України Наказ Про затвер­дження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок держав­ною контрольно-ревізійною службою в Україні (Інструкція, п.1.5.3) № 121 від 03.10.97. Фінансовий актив — це:

а)         грошові кошти та їх еквіваленти;

б)         контракт, що надає право отримати грошові кошти або ін- ший фінансовий актив від іншого підприємства;

в)         контракт, що надає право обмінятися фінансовими інстру- ментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г)         інструмент власного капіталу іншого підприємства. Фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для

використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утриму­ються до погашення; фінансові активи, призначені для перепро­дажу; інші фінансові активи.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.п.4,6) № 559 від 30.11.2001. Фінансовий актив, призначений для перепродажу, — фінансовий актив, придбаний з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових змін його ціни та/або винагороди посередника.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

Фінансовий кредит — кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із за­конодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових уста­нов, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фі­нансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінан­сових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відпо­відно до законодавства.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. (Із змінами, внесеними згідно із Зако­ном № 349-ІУ від 24.12.2002). Фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінан­сового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризи­ків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизу­ється не менше — 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зо­бов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі осно­вних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від зви­чайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахова­них виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;

майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особа­ми, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його техноло­гічних та якісних характеристик.

Незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фі­нансового лізингу, відповідно до норм цього підпункту чи ні, сто­рони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни стату­су такої операції до закінчення дії відповідного договору. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. (Із змінами, внесеними згідно із Зако­нами № 2831-ІІІ від 29.11.2001, № 349-ІУ від 24.12.2002 та № 1957-ІУ від

01.07.2004).

Фінансові інвестиції — активи, які утримуються підприємством з ме­тою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Міністерство фінансів України Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (п.4) № 87 від 31.03.99.

Фінансові інструменти — цінні папери, строкові контракти (ф'ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові ко­нтракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валю­тного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опці-они).

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 1), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Фінансові корпорації (установи) — включають усі корпорації, які спе­ціалізуються на фінансових послугах чи допоміжній фінансовій діяльності.

Фінансові корпорації мають два рівні поділу на підсектори. На першому рівні вони групуються у такі підсектори:

Національний банк України (НБУ);

Інші депозитні корпорації;

Інші фінансові посередники, крім страхових корпорацій та недержавних пенсійних фондів;

Допоміжні фінансові організації;

Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди.

На другому рівні фінансові корпорації (крім НБУ) підрозділя­ються відповідно до того, чи є вони об'єктом державного, приват­ного або іноземного контролю, а саме:

8.12201, 8.12301, 8.12401, 8.12501 — державні фінансові кор­порації;

8.12302, 8.12402, 8.12502 — приватні фінансові кор­порації;

8.12303, 8.12403, 8.12503 — фінансові корпорації під іноземним контролем.

Державний комітет статистики України Департамент макроекономічної статистики Департамент планування та організації статистичних спосте­режень Класифікація інституційних секторів економіки України (п.8.12)

№ 96 від 18.04.2005. Фінансово-кредитна установа (кредитно-фінансова установа) — юридична особа, внесена до Реєстру банків, їх філій та представ­ництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, яка прово­дить одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком операцій з залучення вкладів від населення. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення   про  валютний  контроль   (Положення,   п.1.)  № 49 від

08.02.2000.

Фонд банківського управління — кошти учасників фондів банківсь­кого управління та інші активи, що знаходяться у довірчому управлінні уповноваженого банку відповідно до закону. Закон   України   Про   оподаткування   прибутку   підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. (Доповнено згідно із Законом № 1957-

ІУ від 01.07.2004).

Фонд — попередник — Фонд, вищий орган якого прийняв рішення про реорганізацію відповідно до вимог чинного законодавства України. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок скасування реєстрації випуску (ви­пусків) акцій корпоративного інвестиційного фонду (Положення, п.1.2) № 249 від 30.05.2005.

Фонд-правонаступник — Фонд, створений шляхом реорганізації Фо-нду-попередника.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Положення про порядок скасування реєстрації випуску (ви­пусків) акцій корпоративного інвестиційного фонду (Положення, п.1.2) № 249 від 30.05.2005. Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Закон України Про цінні папери і фондову біржу (ст.32), № 1201-ХІІ від 18 червня 1991.

Фондова секція — сегмент біржового ринку, де укладаються угоди з купівлі та продажу цінних паперів.

Українська міжбанківська валютна біржа Технології проведення торгів на українській міжбанківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 3(53)

від 29.09.2000.

Українська міжбанківська валютна біржа Правила допуску (лістингу) цінних паперів, котирування та вилучення їх з обігу на українській між-банківській валютній біржі (розд. Глосарій) № 30 від 16.07.97.

Фондовий дериватив — стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються фун­кції регулювання ринку цінних паперів.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. Фондовий індекс — це відношення усередненого (за деякою групою підприємств) значення вартості акцій, проданих за поточний пері­од до усередненого значення вартості акцій, проданих за минулий період.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Рішення Про за­твердження Методики розрахунку інтегрального індексу фондового рин­ку (Методика, п.1) № 237 від 20.12.2000. Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фон­дового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст.2), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Форвардна операція — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) форвардної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного ви­робництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (при­дбання) форвардної угоди. При цьому покупець (продавець) фор­вардної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони форвардної угоди. Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд.ІІ, п.17), № 247/95-ВР від 27 червня 1995.

Форвардний контракт — стандартний документ, який засвідчує зо­бов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвар­дного контракту.

Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994. Формування спеціальних резервів — це визнання витрат для відо­браження реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості активів і позабалансових зобов'язань. Спеціа­льні резерви, що обліковуються за контрактивними рахунками, зменшують вартість відповідного активу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Правил бухгалтерського обліку формування і використання резервів у банках України (Правила, п.3.1) № 268 від 11.07.2001.

Формування технічних резервів — визначення величини технічних резервів шляхом її обчислення за методами, визначеними законо­давством, в тому числі цими Правилами.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Роз­порядження Про затвердження Правил формування, обліку та розміщен­ня страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя (Правила, п.1.3) № 3104 від 17.12.2004. Форс-мажорні обставини — обставини непереборної сили та інші не­залежні від громадянина обставини.

Закон України Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України (ст.1), № 2681-ІІІ від 13 вересня 2001. Франшиза — частина збитків, що не відшкодовується страховиком згі­дно з договором страхування.

Закон України Про страхування (ст. 9), № 85/96-ВР від 7 березня 1996. Функції агента валютного контролю — обов'язки уповноваженого банку щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Змістом зазначеного контролю є запобігання уповноваженими банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незакон­них валютних операцій та/або своєчасне інформування уповнова­женими банками у випадках та в порядку, встановленому законо­давством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про валютний контроль (Положення, п.1.) № 49 від 08.02.2000. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку № 106 від 14.03.2001).

Ф'ючерс — угода, яка аналогічна форварду, але відбувається за станда­ртизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх кон­тролем, а форма і умови контрактів чітко уніфіковані (біржа чітко визначає вид валюти, що продається, обсяг операції, строк опла­ти, курс). Розрахунки щодо купівлі-продажу ф'ючерсних контрак­тів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантує своєчасність і повноту платежів. До остаточної оплати ф'ючерс може перепродаватися на біржі.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004.

Ф'ючерсна операція — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф'ючерсної угоди, тобто зобов'язання придбати (продати) продукцію сезонного ви­робництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реа­лізації. При цьому покупець (продавець) ф'ючерсної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони ф'ючерсної угоди.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосу­вання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пра­вила, Розд.ІІ, п.17), № 247/95-ВР від 27 червня 1995. Ф'ючерсний контракт — стандартний документ, який засвідчує зо­бов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту.

Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (п. 11) № 632 від 19 квітня 1999.

 

Хеджування — метод пом'якшення ризику, який полягає у визначенні об'єкта хеджування та підборі до нього адекватного інструменту хеджування. Полягає в компенсації збитків від об'єкта хеджуван-ня за рахунок прибутку від інструменту хеджування, які виника­ють за одних і тих самих умов чи подій. За наявності схеми хе-джування банк повністю ліквідовує як ризик, так і можливість отримання додаткового прибутку: якщо умови чи події будуть сприятливими з точки зору об'єкта хеджування, то будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструме­нту хеджування.

Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8)

№ 361 від 02.08.2004.

 

Центральна розрахункова палата Національного банку — устано­ва Національного банку, яка забезпечує функціонування системи електронних міжбанківських переказів Національного банку у ці­лому, а також здійснює функції РП для банківських установ м. Києва і Київської області та обслуговує віртуальні банківські ре­гіони.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (Інструкція, розд.1, гл.1) № 110 від 17.03.2004.

Цесія — поступка вимоги або передавання вимоги в зобов'язанні іншій особі.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в на­ціональній валюті на території України (Положення, п.1.2) № 508 від 16.12.2002.

Ціна — грошове відображення вартості товару (послуги).

Державний комітет статистики України Наказ Про затвердження ме­тодологічних положень щодо організації статистичного спостережен­ня за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахун­ку індексу споживчих цін (Методологічні положення, розд.2) № 178

від 03.04.2001.

Ціна виконання — ціна базового активу, за якою під час виконання зо­бов'язань за деривативом здійснюються розрахунки. Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів (п.1) № 632 від 19 квітня 1999.

Ціна зворотної купівлі (щодо конкретної операції репо) — це сума коштів, яка сплачується продавцем відповідно до другої частини угоди репо у день зворотної купівлі за відповідні державні цінні папери.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) № 584 від 24.12.2003. Ціна купівлі (щодо конкретної операції репо) — це сума коштів, яка сплачується покупцем відповідно до першої частини угоди репо на дату купівлі за отримані від продавця державні цінні папери чи іноземної валюти.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій (Положення, п.1.1) № 584 від 24.12.2003. Ціна пропозиції — ціна, офіційно заявлена продавцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію продати заявлений товар на умовах споту, форварду або ф'ючерсу.

Закон України Про державну підтримку сільського господарства України (ст.2), № 1877-ІУ від 24 червня 2004. Ціна рівноваги (фіксінг) — ціна, яка встановлюється внаслідок досяг­нення рівноваги між ціною пропозиції та ціною попиту і зазнача­ється у зареєстрованому біржовому договорі.

Закон України Про державну підтримку сільського господарства України (ст.2), № 1877-ІУ від 24 червня 2004. Цінний папір з дисконтом — цінний папір без фіксованої річної про­центної ставки (папери з нульовим купоном) та ті, що реалізують­ся за ціною, нижчою від їх номінальної вартості.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгал­терського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних ба­нків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97.

Цінний папір, що рефінансується Національним банком України — це цінний папір, який входить до переліку цінних паперів, що приймаються Національним банком України в обмін на кошти (наприклад, шляхом переобліку або приймання за операцією ре-по). Постанова Правління Національного банку України Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами уста­нов комерційних банків України (Розд.2) № 466 від 30.12.97.

Цінні папери — документи встановленої форми з відповідними рекві­зитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визна­чають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і влас­ника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок (ст. 3), № 3480-ІУ від 23 лютого 2006.

Цінні папери безстрокові — це цінні папери, які не мають встановле­ного строку погашення чи мають строк погашення більш як 10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії пе­редбачають право емітента приймати одноособове рішення про продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від загального строку дії таких цінних паперів. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст.7.9.4), № 334/94-ВР від 28 грудня 1994.

Цінні папери в портфелі до погашення — боргові цінні папери, що­до яких є намір і здатність банку утримувати їх до строку пога­шення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) № 355 від 20.08.2003. Цінні папери в портфелі на продаж — цінні папери, до яких не на­лежать торгові цінні папери та цінні папери, що утримуються до погашення.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в бан­ках України (Інструкція, п.1.5) № 355 від 20.08.2003. Цінні папери власного боргу, крім субординованого боргу — для операцій з випуску в обіг власних боргових цінних паперів, роз­рахунків за цінними паперами, нарахування доходів та видатків за ними.

Постанова Правління Національного банку України Інструкція про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.7) № 388 від 21.11.97 р., реєстр. № 495 від 28.11.97.

Цінні папери інституту спільного інвестування — акції корпора­тивного інвестиційного фонду та інвестиційні сертифікати пайо­вого інвестиційного фонду.

Закон України Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди) (ст.3), № 2299-ІІІ від 15 березня 2001. Цінні папери на інвестиції — це цінні папери, що придбані з метою тримати їх до часу погашення або з метою інвестицій на строк бі­льше 1 року.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження змін та доповнень до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (Доповнення № 17) (Інструкція до форми № 391) № 526 від 29.10.99.

Цінні папери на продаж — це цінні папери, що обертаються на актив­ному ринку та придбані на короткий строк (не більше 1 р.) з намі­ром подальшого їх продажу.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження змін та доповнень до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (Доповнення № 17) (Інструкція до форми № 391).

Цінні папери, які дають право на участь у капіталі, — це акції різ­них типів, сертифікати участі, які замінюють акції, всі види капі­таловкладень у довірчі товариства та інвестиційні фонди. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Доповнення № 16 до Правил організації фінансової та статистичної звіт­ності банків України (ч.3, Інструкція до форми № 1-ПБ, Розд. Портфель­ні інвестиції) № 433 від 01.09.9.

Цінності: 1) дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння у виробах і брухті, відходи й брухт дорогоцінних металів і дорого­цінного каміння в будь-якому вигляді та стані;

готівка національної та іноземної валют, сумнівні (включа­ючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, ювілейні, пам'ятні та інвестиційні монети, банківські метали, дорогоцінні метали та до­рогоцінне каміння, цінні папери та інші цінності, які мають вар­тість;

валютні цінності, крім іменних чеків, та бланки суворого обліку;

вироби і матеріали, що містять дорогоцінні метали і дорого­цінне каміння;

банкноти, монети, банківські метали, цінні папери, валютні та інші цінності, вироби, матеріали тощо, які мають особливу цін­ність для держави.

1)Державна митна служба України Про Порядок декларування валютних цінностей, цінностей, предметів, що переміщуються через митний кор­дон України громадянами, та оформлення митної декларації (Порядок, п.1) № 2/09-5470-ЕП від 23.11.2001;

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України (Інструкція, п.2) № 337

від 14.08.2003;

Державна податкова адміністрація України Наказ Про затвердження Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розра­хункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (Порядок, розд.1)

№ 87 від 12.02.2004;

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів (Інструкція, п.1.5) № 244 від 20.10.99 (Введено згідно з Наказом Міністерства фінан­сів № 143 від 05.02.2004);

Служба безпеки України Наказ Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Звід відомостей, п.7) № 440 від 12.08.2005.

Ціновий ризик — імовірність цінових змін внаслідок валютного, відсо­ткового та ринкового ризиків.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» (Поло­ження (стандарт), п.4) № 559 від 30.11.2001.

 

Часовий зважений коефіцієнт — частка від ділення загальної кілько­сті днів (місяців), протягом яких акції перебували в обігу, на зага­льну кількість днів (місяців) у звітному періоді. Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд. 2) № 598 від 07.12.2004.

Частка меншості в прибутку групи — частина чистого прибутку (збитку), що не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004. (Введено згідно з Постановою Національного банку № 484 від 21.12.2005). Частка меншості в чистих активах — частка в чистих активах на дату придбання плюс частка в акціонерному капіталі дочірньої компанії, що не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії).

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004 (Введено згідно з Постановою Національного банку № 484 від 21.12.2005). Частки іпотечних активів — зобов'язання за окремими договорами про іпотечний кредит, які входять до консолідованого іпотечного боргу.

Закон України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ст.1), № 979-ІУ від 19 червня

2003.

Чек — паперовий розрахунковий документ установленої форми, що мі­стить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми ко­штів протягом установленого строку.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (Положення, п.1.4) № 520 від 29.12.2000. (В редак­ції Постанови Національного банку № 417 від 01.10.2001). Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — су­ма поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послу­ги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Міністерство фінансів України Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (Положення, п.4) № 237 від

08.10.99.

Чиста процентна маржа — співвідношення чистого процентного до­ходу банку (процентні доходи мінус процентні витрати) до серед­ньої величини чистих активів або підпроцентних активів. Свід­чить про майстерність керівництва банку у виконанні основної функції банку — фінансового посередництва (див. Спред). Правління Національного банку України Постанова Про схвалення Ме­тодичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ри-зик-менеджменту в банках України (Методичні рекомендації, п.1.8) № 361 від 02.08.2004.

Чисті активи — активи установи за вирахуванням її зобов'язань.

Правління Національного банку України Постанова Про затвер­дження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінан­сової звітності банків України (Інструкція, розд.2) № 598 від 07.12.2004.

Член платіжної системи — юридична особа, що на підставі належ­ним чином оформленого права (отриманої ліцензії платіжної сис­теми, укладеного з платіжною організацією платіжної системи до­говору тощо) надає послуги учасникам платіжної системи щодо проведення переказу за допомогою цієї платіжної системи та від­повідно до законодавства України має право надавати такі послу­ги в межах України.

Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (ст.1, п.1.44), № 2346-ІІІ від 5 квітня 2001. (Назва Закону в редакції Закону № 2056-ІУ від 06.10.2004). Член фондової біржі — юридична особа, яка володіє біржовим бро­керським місцем як засновник та/або акціонер біржі або користу­ється ним (асоційований член) терміном не менше одного р. спо­собом, визначеним статутом та/або правилами біржі, має право укладати угоди від свого імені та виконує вимоги всіх законодав­чих та нормативних актів щодо ринку цінних паперів та вимоги статуту і правил біржі.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Наказ Про за­твердження Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності (положення, Розд.І, п.1) № 9 від 15.01.97. Шахрайство з фінансовими ресурсами — надання громадянином-підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарсь­кої діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності. Кримінальний кодекс України (ст.222), № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001.

 

Юридична особа — організація, створена і зареєстрована у встановле­ному законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповіда­чем у суді.

Цивільний кодекс України (ст.80), № 435-ІУ від 16 січня 2003. Юридичні особи-резиденти — юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.

Правління Національного банку України Постанова Про затвердження Ін­струкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націона­льній та іноземних валютах (Інструкція, п.1.2) № 492 від 12.11.2003. Юридичний ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання бан­ком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення. Банківські установи наражаються на юридичний ри­зик через те, що мають відносини з великою кількістю зацікавлених сторін, наприклад, клієнтами, контрагентами, посередниками тощо, органами нагляду, податковими та іншими уповноваженими органа­ми. Юридичний ризик може призвести до сплати штрафних санкцій та адміністративних стягнень, необхідності грошового відшкодуван­ня збитків, погіршення репутації, погіршення позицій банку на рин­ку, звуження можливостей для розвитку і зменшення можливостей правового забезпечення виконання угод.

Правління Національного банку України Методичні вказівки з інспекту­вання банків «Система оцінки ризиків» (розд. Категорії ризику) № 104 від 15.03.2004.