Фінансовий ринок - Навчальний посібник (Bacильєвa B.B., Bacильчeнкo O.P.)

2. україна в міжнародному правовому полі щодо протидії сумнівним фінансовим операціям

 

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (від­миванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», від 28 листо­пада 2002 р. також не відповідав вимогам БАТБ [45]. Зважаючи на те, що і після внесення до «чорного списку» в Україні не при­ймали нормативні акти, відповідні рекомендаціям БАТБ, органі­зацією 20 грудня 2002 р. прийнято рішення про застосування са­нкцій, спрямованих на посилення нагляду та звітування про фінансові операції з партнерами з України, зокрема:

впровадження в країнах—членах БАТБ обов'язкових вимог щодо ідентифікації клієнтів і посилення контролю наглядових органів та спеціальних фінансових наглядових органів цих країн, вимог до фінансових організацій щодо ідентифікації одержувачів коштів перед встановленням ділових зв'язків з фізичними особа­ми чи компаніями з України;

посилення механізмів відповідного звітування чи система­тичного звітування про здійснені з Україною фінансові операції;

обов'язкове врахування під час прийняття рішень про від­криття в країнах—членах БАТБ дочірніх підприємств, філій чи представництв банків України того факту, що відповідний банк походить з країни, що не співпрацює з БАТГ. Таким чином, вве­дення в дію санкцій БАТБ фактично унеможливило відкриття суб'єктами господарювання України, особливо банками, своїх представництв, філій та відділень за кордоном в країнах-членах цієї організації;

застереження нефінансовим діловим колам, що проведення операцій з юридичними особами з України, як з країни, що не співпрацює з БАТБ, може супроводжуватись ризиком відмивання коштів.

Поряд із введенням БАТБ зазначених санкцій Велика Брита­нія, Канада, Німеччина та США повідомили про застосування власних обмежувальних заходів з метою скорочення співробіт­ництва із суб'єктами господарювання України. Санкції були під­тримані 7 країнами.

Зокрема, Міністерство фінансів Велика Британії зобов'язало ба­нки надавати Національній кримінальній розвідувальній службі ін­формацію про всі операції з Україною, у прозорості яких англійські банки не впевнені. Асоціація банків Великої Британії рекомендува­ла англійським банкам не співпрацювати з українськими банками, тобто банки мали право закривати кореспондентські рахунки украї­нських банків. Окремі англійські підприємства, здійснюючи експо­ртно-імпортні операції з партнерами з України, з метою перегляду можливості подальшої співпраці висували вимоги щодо обов'язкового надання українськими партнерами детальної інфор­мації про сфери їхньої діяльності, склад акціонерів тощо.

Федеральне відомство Німеччини з контролю за фінансову ді­яльність прийняло рішення про перевірку щодо відмивання кош­тів усіх трансакцій німецьких банків з Україною і в разі будь-яких сумнівів німецькі банки мали інформувати правоохоронні органи про операції з Україною на суму, більшу за 15 тис. євро. Банкам також необхідно доводити добропорядність українського партнера, що здійснює платежі. У разі невідповідності діяльності українських банків міжнародним стандартам боротьби з легалі­зацією доходів Федеральне відомство та відповідні німецькі бан­ки можуть самостійно вводити обмеження на фінансові операції та розрахунки з українськими банками.

У той же час Міністерство фінансів США повідомило, що від­носить Україну до країн з найвищим ризиком щодо відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. У зв'язку з цим, згідно з прийнятим у 2001 р. «USA PATRIOT Act» («Акт 2001 року щодо запобігання фінансування тероризму»), до України було вжито чотири з п'яти спеціальних заходів, спрямованих на збір повної інформації щодо учасників та змісту операцій, які проводяться через фінансові установи США українськими партнерами. П'ятий спеціальний захід Міністерства фінансів США передба­чає заборону американським банкам відкривати та вести корес­пондентські рахунки (його було застосовано тільки до Науру). Отже, американські банки отримали повноваження закривати ко­респондентські рахунки банків з України за наявності підозри в їхній причетності до відмивання коштів або здійснення сумнів­них операцій.

3 цього ж приводу Центр аналізу фінансових операцій Канади повідомив національні фінансові установи, що всі фінансові опе­рації пов'язані з Україною, вважаються потенційно небезпечни­ми і всі організації при розрахунках з українськими партнерами мають терміново перейти на посилений рівень безпеки та утри­матися від необгрунтованих фінансових операцій. Згідно з «Зако­ном про боротьбу з відмиванням прибутків, отриманих злочин­ним шляхом, та фінансуванням тероризму», при здійсненні українськими банками операцій з готівковими коштами або ін­струментами, що знаходяться в обігу, на суму 10 тис. канадських доларів та більше, перевізники готівки мають повідомляти про зазначені операції. Агентство з декларування прибутків Канади, в свою чергу, надсилає відповідне повідомлення до фінансової розвідки Канади (Центру аналізу фінансових операцій Канади).

За поданням Комітету з фінансового моніторингу Російської Федерації від 21 травня 2003 р., Росія також внесла Україну до «чорного списку» країн, що не протидіють відмиванню брудних грошей. Російські банки та інші уповноважені організації пови­нні в обов'язковому порядку повідомляти про фінансові операції понад 600 тис. російських рублів з партнерами країн із «чорного списку».

Зараз санкції БАТБ більшістю країн відмінено, та іноземні фі­нансові установи продовжують ретельно перевіряти всі операції з українськими контрагентами та повідомляти уповноважені орга­ни своїх країн про підозрілі операції й такі, що перевищують встановлену законодавством межу [45].