Фінансовий ринок - Навчальний посібник (Bacильєвa B.B., Bacильчeнкo O.P.)

3. поняття про індекси та методи їх визначення

 

Для інтегральної оцінки стану фінансового ринку спеціалісти вже понад сто років використовують індекси. Інвесторів цікавить не лише динаміка цін на акції певної компанії, а й загальна тен­денція всього ринку. Саме для цього практично всі біржі мають власні системи агрегатних індексів, які відображають рівень і ди­наміку цін на певний пакет акцій. Цей пакет складається з акцій компаній, що належать до різних галузей промисловості та фі­нансової сфери. При цьому акції мають входити до лістингу бір­жі [55].

Біржовий індекс — середні, або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило, акцій.

По-перше, індекси дають змогу формально описувати скла­дні явища, тобто вирішують завдання зменшення кількості пара­метрів, за якими оцінюється певна сукупність об'єктів.

По-друге, індекс у локальній системі координат можна ін­терпретувати як певну базову точку відліку (наприклад, для ви­значення мінімально допустимої дохідності портфеля).

По-третє, в ряді випадків індекси розв'язують проблему «статистичної неповноти».

Індекси використовують у таких напрямках:

Індекс як індикатор стану економіки (узагальнюючих хара­ктеристик макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату). Індекс має відображати довгострокові тенденції розвитку еконо­міки і повинен базуватися на широкій вибірці, щоб із неї можна було вибрати галузеві складові.

Індекс як індикатор та інструмент аналізу і прогнозування кон'юнктури ринку цінних паперів. Цей підхід полягає в тому, що індекс повинен відображати поточну ситуацію на ринку та про­стежувати локальні коливання кон'юнктури.

Індекс як основа для інструментів хеджування на фінансо­вому ринку ф'ючерсних і опціонних контрактів. У даному разі використовують індекси як базовий актив із метою страхування від цінових ризиків.

Індекс як індикатор портфеля акцій і орієнтир при оціню­ванні ефективності управління портфелями клієнтів. У даному разі слід говорити про індекс як індикатор стану певного портфе­ля цінних паперів.

Кожен індекс має такі характеристики:

Список індексу. Головний критерій відбору акцій компаній для складання списку індексів — репрезентативність (коливання цін на дану акцію повинне відображати загальні коливання цін на акції емітентів галузі).

Метод зведення до середнього. Це може бути метод арифме­тичної або геометричної середньої.

Види ваг. При зважуванні акцій, що входять до списку індек­су, можуть бути обрані такі вагові коефіцієнти: курсова вартість акцій компаній; капіталізація компанії емітента.

Базисне значення індексу. Всім індексам, крім індексів із ціно­вим зважуванням, притаманна така характеристика, як базисне значення індексу. Це його величина за рік, узятий за базу.

Статистична база. За статистичну базу беруться результати торгів на фондовій біржі або на торгах позабіржового інституту ринку цінних паперів, або на їх сукупності.

В основі побудови всіх індексів використовується методика розрахунку трьох величин:

простого середнього арифметичного або середнього геомет­ричного;

середньозваженого арифметичного;

середнього арифметичного цін на акції компаній.

Індекси ділової активності фондового ринку можна поділити на три групи. Розглянемо їх.

Індекси з ціновим зваженням, які використовують метод середньої арифметичної

У цьому разі підсумовуються ціни всіх акцій, які входять до індексу. Отримана сума ділиться на певну постійну величину — дільник, щоб визначити середню ціну.

На практиці використовують таку формулу:

п

 

І = —, (10.1)

 

де Рі — ринкова ціна і-ї акції; п — кількість акцій в індексі; Д — по-правковий коефіцієнт, який дає можливість порівнювати значення індексу в різні терміни часу у зв'язку зі змінами списку індексу:

Д - /Ч (10.2)

 

де /1 — значення індексу в поточному періоді, яке не порівнюєть­ся зі значенням індексу в базисному періоді у зв'язку зі зміною списку індексу:

/і = Рі + ... + Ріі + ... + Рп, (10.3)

де Рі1 — ціна акції, нововведеної до списку; п — кількість акцій у списку; /2 — умовне (обчислене за старим списком індексу) зна­чення індексу в поточному періоді:

/2 = Р1 +... + Рі0 + ... + Рп, (10.4)

де Рі0 — ціна акції, яка виводиться зі списку.

Таким чином, індекс у поточному періоді, розрахований на основі нового списку, буде порівнянним з індексом у базисному періоді:

/1 = -Д-, (10.5)

Індекси з ринковим зваженням, які використовують метод середньої арифметичної

За цим методом ціни акцій, які входять до індексу, множаться на відповідну кількість акцій в обігу та підсумовуються для отримання їх сукупної ринкової вартості на цей день. Отриманий результат ділять на перший день розрахунку індексу і цю вели­чину множать на вільно визначене вихідне значення індексу.

У загальному вигляді формула розрахунку подібних індексів має вигляд:

І мси

/ = -і     х /0, (10.6)

і

де МСц — ринкова ціна (капіталізація) корпорації в період ї; МС — ринкова ціна акції (капіталізація) корпорації в період 0; /0 — базисне значення індексу.

 

Індекси з рівним зваженням

Використовують як метод арифметичної, так і метод геомет­ричної середньої. Індекс обчислюється щоденно шляхом мно­ження значення індексу за попередній день на середнє арифмети­чне відносних значень акцій індексу, які підраховуються щоденно. Відносне значення ціни — це відношення ціни сього­днішнього дня до ціни попереднього дня.

З точки зору методики розрахунків усі використовувані індек­си можуть бути поділені на дві групи: індекси стану та індекси динаміки [55].