Фінансовий ринок - Навчальний посібник (Bacильєвa B.B., Bacильчeнкo O.P.)

3. валютне регулювання та курсова політика центрального банку. особливості валютного регулювання і курсової політики національного банку україни

 

Розвиток економіки будь-якої країни неможливий без ство­рення ефективної фінансово-грошової' системи. Невід'ємною складовою цієї системи є валютно-фінансова підсистема, яка охоплює діяльність на території країни резидентів та нерезиден­тів, пов'язану з рухом валютних цінностей у будь-якій формі.

Валютне регулювання в Україні почало здійснюватися відразу після проголошення незалежності та виходу з рублевої зони у ли­стопаді 1992 р. І саме у листопаді 1992 — березні 1993 рр. почала формуватися власна система валютного регулювання. Основним законодавчим актом у цій сфері став Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного конт­ролю» від 19 лютого 1993 р. Він регулював операції з валютними цінностями, визначав статус валюти України, встановлював зага­льні принципи валютного регулювання, функції кредитних уста­нов під час здійснення валютних операцій; порядок використання надходжень в іноземній валюті, а також відповідальність за по­рушення валютного законодавства резидентами.

Усім вищеназваним характеризувався перший етап розвитку системи валютного регулювання.

Із жовтня 1994 р. розпочався другий етап розвитку валютного регулювання в Україні. Суть його полягала в подальшій лібералі­зації валютного ринку, встановленні єдиного обмінного курсу для готівкових розрахунків, у підготовці передумов для введення нової грошової одиниці — гривні. Основні засади цього етапу за­кладалися Указом Президента України від 22 серпня 1994 р., ко­трий визначав правові рамки функціонування міжбанківського валютного ринку і передбачав у II півріччі 1994 р. забезпечити поступове зближення й уніфікацію офіційного і ринкового валю­тних курсів.

На другому етапі розвитку валютного регулювання, що тривав до вересня 1996 р., основним напрямом валютної політики було здійснення заходів щодо поступової лібералізації і децентраліза­ції валютного ринку України, а саме:

створення умов, які б щонайбільше наближали курс націо­нальної валюти до його реального значення (визначення курсу українського карбованця на підставі торгів на УМВБ);

забезпечення пріоритету національної валюти як платіж­ного засобу через поступове обмеження готівкового та безготів­кового обігу іноземної валюти в Україні;

здійснення децентралізації внутрішнього валютного ринку (створення незалежних валютних бірж у різних регіонах країни, зняття обмежень на здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку з приводу купівлі-продажу іноземної валюти щодо поточних операцій);

здійснення лібералізації внутрішнього валютного ринку (по­ступове скорочення обмежень щодо використання валюти і форм платежів).

Як свідчить світовий досвід, центральні банки застосовують такі види режимів валютних курсів:

фіксований валютний курс;

«вільно плаваючий» курс;

«регульований плаваючий» валютний курс;

систему множинних валютних курсів;

подвійний валютний курс.

Фіксований валютний курс — це офіційно встановлене Центральним банком фіксоване співвідношення між національ­ною грошовою одиницею та валютою іншої країни. Фіксований валютний курс є найсприятливішим за умови внутрішніх кризо­вих ситуацій у нестабільній економіці.

Вільно плаваючий курс — це співвідношення між національною грошовою одиницею та валютами інших країн, яке складається за­лежно від попиту і пропозиції валют на валютному ринку країни.

Регульоване плавання валют. Цей режим характеризується тим, що в процесі встановлення валютного курсу на валютному ринку відчутний вплив центрального банку країни, який вирів­нює різкі короткострокові, а іноді й середньострокові коливання курсу, щоб зробити його більш передбачуваним і таким, що сти­мулює зовнішню торгівлю.

Системи валютних курсів у країнах, що розвиваються, часто характеризуються одночасним розмаїттям валютних курсів, кож­ний із яких використовується для певних цілей. Ці режими нази­вають системами множинних валютних курсів. Множинні валю­тні курси можуть бути:

валютними курсами, які безпосередньо контролюються або фіксуються урядом;

вільними ринковими курсами, встановленими під впливом попиту і пропозиції.

Валютна інтервенція — це операція купівлі або продажу іно­земної валюти Центральним банком країни з метою підтримання ринкового курсу національної валюти на рівні, бажаному для влади з точки зору економічної політики уряду.

Отже, валютний ринок є одним із важливих сегментів фінан­сового ринку, який виконує специфічні завдання щодо обслуго­вування зовнішньоекономічної діяльності окремих суб'єктів гос­подарювання та держав у цілому, а також сприяє встановленню справедливих обмінних курсів між національними валютами.

Сутність економічних категорій «валюта» та «валютний курс».

Структура валютного ринку.

Валютні операції та механізм їх застосування.

Валютне регулювання та діяльність Центрального банку на валютному ринку.

Перспективи розвитку валютного ринку України.

 

Питання для семінарських і практичних занять

 

Процес установлення курсів іноземних валют — це:

 

котирування; Б) конвертування;

кліринг;

Г) валютний арбітраж.

Здатність валюти обмінюватись на інші валюти — це:

 

котирування;

Б) конвертованість;

валютний арбітраж; Г) кліринг.

Національна грошова одиниця України — гривня належить до:

 

вільно конвертованої валюти; Б) частково конвертованої валюти;

неконвертованої валюти; Г) клірингової валюти.

Валютні інтервенції на валютному ринку можуть здійснювати:

 

комерційні банки;

Б) промислові підприємства-експортери;

центральний банк; Г) валютна біржа.

Після відміни доларового стандарту долар США продовжує ви­конувати роль світових грошей:

 

частково; Б) так;

ні.

Головним державним органом валютного регулювання в Україні визначено:

 

Верховну Раду України; Б) Кабінет Міністрів України;

Українську міжбанківську валютну біржу; Г) Національний банк України.

Здійснення валютних операцій комерційними банками може від­буватися за умови отримання:

 

генеральної ліцензії Національного банку України; Б) внутрішньої ліцензії Національного банку України;

розширеної внутрішньої ліцензії Національного банку України; Г) однієї з перерахованих вище ліцензій.

8.         Якщо валютний курс національної грошової одиниці підвищується, то: А) вітчизняні товари за кордоном коштуватимуть дешевше, а інозе- мні в нас — дорожче;

Б) навпаки.

Тестові завдання

 

9.         Фізичні особи можуть бути суб'єктами валютного ринку:

так;

Б) ні;

частково.

10.       Співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу по відношенню до третьої валюти — це:

спот-курс;

Б) форвардний курс;

ф'ючерсний курс; Г) крос-курс.

 

Тематика рефератів

Валютне регулювання і діяльність НБУ на валютному ринку.

Роль валютних ринків в обслуговуванні внутрішнього і міжнаро­дного платіжних оборотів.

Розвиток валютного ринку в Україні.

Міжнародний валютний ринок і євроринок.