1. сутність та критерії класифікації похідних фінансових активів
Похідні цінні папери — особлива група цінних паперів, які мають встановлені законодавством реквізити і засвідчують зобов'язання, внаслідок виконання яких відбувається перехід права власності на базовий актив або проводяться розрахунки на підставі ціни (величини) базового активу [41]. Структурно до функцій похідних фінансових інструментів належить: посвідчення прав, які випливають із володіння основним папером (сертифікат акцій, облігацій); надання додаткових пільг власникам основного папера (опціон, варант, ордер); забезпечення функціонування основного папера (купон); прогнозування динаміки курсів та страхування власників цінних паперів від їх падіння (ф'ючерс, опціон); можливість заміни основного папера його сурогатною формою (сертифікати акцій та облігацій, депозитарні розписки); забезпечення проникнення основного папера на іноземні фондові ринки (депозитарні розписки). Критерії віднесення фінансового інструменту до групи похідних: залежність його ціни безпосередньо або опосередковано від ціни або характеристики базового активу; стандартизація умов виконання зобов'язань за фінансовим інструментом; наявність сукупності документів, які мають один базовий актив, однаковий термін обігу і термін виконання зобов'язань; ♦ відповідність обсягу та якості базового активу встановленим стандартам. Похідні фінансові інструменти можуть бути: іменні та на пред'явника, коротко-, середньо- та довгострокові, а також без зазначення терміну дії. Вони бувають: ринкові та неринкові, державні та корпоративні, комерційні та фондові, пайові та боргові, інвесторські та спекулятивні, капітало-, товарно- та грошово- розпорядчі. У практиці фінансового ринку найчастіше використовують такі похідні фінансові інструменти: Опціони. Ф'ючерси. Депозитарні розписки. Опціон — похідний цінний папір, що засвідчує право однієї особи придбати в іншої особи чи продати іншій особі базовий актив у визначений термін із фіксацією ціни під час укладення угоди. В Україні можуть випускатися опціони: на купівлю — опціони, що засвідчують право власника на купівлю базового активу у продавця опціону; на продаж — опціони, що засвідчують право власника на продаж базового активу продавцю опціону; з поставкою базового активу; без поставки базового активу. Фондовий варант — це опціон на купівлю, базовим активом якого є акції або облігації. Фондовий варант надає його власнику право на купівлю базового активу за ціною виконання у будь-який час до закінчення терміну дії варанта. Опціон може бути: а) з виконанням протягом терміну його дії — опціон, який може бути виконаний у будь-який момент до закінчення терміну його обігу; б) з виконанням в обумовлену дату — опціон, який викону- ється в день, визначений у ньому. Специфікація опціону обов'язково повинна містити такі відомості:
|
| Оглавление| |