Фінансовий ринок - Навчальний посібник (Bacильєвa B.B., Bacильчeнкo O.P.)

1. структура ринку капіталів

 

Ринок капіталів — це частина фінансового ринку, де форму­ються попит і пропозиція в основному на середньо- і довгостро­ковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де фор­муються попит і пропозиція на нього.

Позиковий капітал — це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення.

Формою руху позикового капіталу є кредит. Основним його джерелом служать кошти, які вивільняються в процесі відтво­рення: амортизаційні фонди підприємств, частина оборотного капіталу в грошовій формі, прибуток, що йде на відновлення та розширення виробництва, а також грошові доходи і заощадження всіх верств населення.

З функціональної точки зору ринок капіталів являє собою сис­тему ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозпо­діл грошових капіталів з метою забезпечення безперервного про­цесу відтворення; з інституційної — сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається позико­вий капітал.

Таким чином, ринок капіталів — це складова частина фінан­сового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів і ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів. Це також найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків.

Ринок капіталів пройшов еволюцію від зародження ринку простого товарного виробництва у формі обігу лихварського ка­піталу до широкого розвитку ринку.

Найрозвинутішим у світі можна вважати ринок капіталів США. Він відзначається розгалуженістю, наявністю могутньої кредитної системи і розвинутого ринку цінних паперів, високим рівнем нагромадження грошового капіталу.

Ринок капіталів являє собою один із сегментів фінансового ринку.

Основні учасники цього ринку:

первинні інвестори, тобто власники вільних фінансових ресур­сів, які мобілізовані банками і перетворені в позиковий капітал;

спеціалізовані посередники — кредитно-фінансові організа­ції, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову пере­дачу його позичальникам на зворотній основі за плату у формі відсотків;

позичальники — юридичні та фізичні особи, а також дер­жава, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і готові за­платити спеціалізованому посереднику за право тимчасового користування ними.

В Україні на сучасному етапі не тільки активно формується і функціонує ринок капіталів, включаючи всі його структурні складові, а й прийнято відповідне законодавство. Проте, зважаю­чи на швидке зростання та структурні зміни, що відбуваються на національному фінансовому ринку, законодавство потребує ре­гулярного перегляду, оскільки з'являються й набувають подаль­шого розвитку все нові фінансові інструменти.

Найбільш розвинутим сектором ринку капіталу зараз в Украї­ні є ринок довго- та середньострокових кредитів. У кризові часи банки України майже не надавали таких кредитів, віддаючи пе­ревагу більш ліквідним і менш ризикованим короткостроковим кредитам. Загальна стабілізація і зростання економіки сприяли й розвитку середньо- та довгострокового кредитування, а конкуре­нція на банківському ринку привела до встановлення більш при­йнятних процентних ставок за цими видами кредитування.