3. Інфраструктура фінансового ринку

Учасників фінансового ринку умовно поділяють на два рівні.

Перший рівень складають ті з них, що приймають рішення про проведення операцій на фінансовому ринку. Це емітенти, ін­вестори, фінансові посередники та незалежні посередники (бро­кери та ділери).

Другий рівень (інфраструктура фінансового ринку) — це ті, що виконують функції, пов'язані зі здійсненням рішень, що при­йняті на першому рівні, із забезпеченням реєстрації, розрахунків, обліку прав власників цінних паперів, проведенням агентських операцій з нарахування та виплати доходів.

До інфраструктури фінансового ринку належать біржі, реєст­ратори, депозитарії, номінальні утримувачі, торгівельні та розра­хункові системи.

Реєстратори — це організації, які, згідно до угоди з емітен­том ведуть реєстр власників іменних цінних паперів, займаються збором, фіксацією, обробленням, зберіганням інформації віднос­но цінних паперів, їх емітентів та власників. Головне завдання реєстратора — за першою ж вимогою надати реєстр емітенту. Ре­єстратор здійснює свою діяльність на підставі розділу 1 Поло­ження про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, що затверджене ДКЦПФР 1 квітня 1996 р. № 58.

Крім основних функцій реєстратор може виконувати додатко­ві функції: відповідати за видачу на руки та контроль за обігом сертифікатів цінних паперів; виписувати сертифікат на ім'я ново­го власника; оформити блокування цінних паперів, пов'язане з арештом, закладом та іншими операціями; передавати інформа­ційні повідомлення інвесторам.

Емітент може вести свій реєстр власників іменних цінних па­перів самостійно, якщо кількість власників іменних цінних папе­рів не перевищує 500 осіб, а якщо власників понад 500, то емі­тент повинен передати право ведення реєстру власників своїх іменних цінних паперів незалежному реєстратору, відповідно до законодавства.

Депозитарії — це юридичні особи, які, згідно з Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», здійснюють діяльність, що пов'язана з наданням послуг відносно зберігання цінних паперів і/або обліку прав власності на цінні папери, обслуговування угод з цінними паперами.

Депозитарну діяльність можуть здійснювати інвестиційні ін­ститути (крім інвестиційних фондів), фондові біржі (у світовій практиці), та спеціалізовані депозитарії.

Особа, яка користується послугами депозитарію, називається депонентом. Між депонентом та депозитарієм вкладається спеці­альна угода (угода рахунку «депо»), що регулює відносини з приводу депозитарної діяльності. Рахунок «депо» — це сукуп­ність записів в облікових реєстрах депозитарію, що враховує право на цінні папери та операції з їх переміщення від одного власника до іншого.

Крім зберігання цінних паперів, депозитарій виконує такі фу­нкції:

організовує обмін інформацією між емітентом і депонентом;

отримує доходи від цінних паперів;

перевіряє цінні папери на справжність та платоспромож­ність;

інкасує та перевозить цінні папери;

реєструє угоди з цінними паперами.

Торгівельна система — це система, що створює умови для купівлі-продажу цінних паперів, створюється одним з інвесторів, або фондовою біржею, згідно з попередньою угодою з Націона­льним банком України.

Фондова біржа — це організація, діяльність якої спрямована на концентрацію попиту та пропозиції цінних паперів та сприян­ня формуванню їх біржового курсу, не має права здійснювати угоди від свого імені.

Торгівельна система включає: програмне забезпечення прове­дення торгів; механізм котирування цінних паперів; абонентські місця учасників ринку, що мають комп'ютерну мережу; інші до­поміжні засоби.

Укладання угод купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі здійснюється під час торгової сесії, а задоволення заявок проходить у вигляді укладання угод купівлі-продажу брокерами та дилерами в торговому залі відповідної фондової біржі. З тор­гової системи зареєстровані угоди потрапляють в розрахункову систему.

Розрахункова система — це система, що покликана створю­вати необхідні умови для чіткої та оперативної роботи з органі­зації грошових розрахунків між учасниками фондового ринку. Розрахункова система існує у формі акціонерного товариства за­критого типу, має ліцензію НБУ на право здійснення розрахун­кових операцій, може обслуговувати одну або зразу декілька фо­ндових бірж. Членами розрахункової системи є великі банки та фінансові компанії, а підставою для проведення розрахунків є платіжні доручення, що готуються торгівельною системою після проведення торгової сесії на відповідній фондовій біржі.

Завершуючи характеристику інфраструктури фінансового ри­нку, слід підкреслити, що до її складу входять: реєстратори, де­позитарії, торгово-клірингові системи. Особливе місце в системі ринкової інфраструктури фондових операцій відводиться фондо­вим та ф'ючерсним біржам. В Україні ці інститути інфраструкту­ри виконують одну з основних функцій — забезпечують зустріч покупця та продавця цінних паперів, організують розрахунки та процес торгівлі, виконують контрольно-гарантійні функції за здійсненими угодами.

Питання для семінарських та практичних занять

Структура та інфраструктура ринку цінних паперів.

Мета та завдання, особливості первинного фондового ринку.

Особливості функціонування вторинного ринку цінних паперів.

Характеристика учасників первинного ринку цінних паперів.

Учасники вторинного ринку цінних паперів та їх особливості.

Особливості учасників ринку цінних паперів в Україні на сучасно­му етапі.

Тестові завдання

Визначення основних форм розміщення випущених цінних паперів здійснюється:

на первинному ринку; Б) на третинному ринку;

на першому ринку; Г) на вторинному ринку.

При продажу цінних паперів на первинному ринку доходи отримує:

емітент;

Б) посередник;

інвестор.

Сукупність цінних паперів даного емітента, які надають однаковий обсяг прав та які мають однакові умови розміщення, називають...

Обсяг випуску акцій акціонерними товариствами визначається:

розміром валового доходу; Б) номінальною ціною акції;

розміром резервного фонду; Г) розміром статутного фонду.

Біржовий ринок виступає частиною: А) первинного ринку цінних паперів;

Б) вторинного ринку цінних паперів;

Організований вторинний ринок цінних паперів представлений:

позабіржовою фондово-торгівельною системою; Б) регіональними фондовими майданчиками;

фондовою біржею;

Г) сукупністю фінансових інститутів, об'єднаних в саморегулівні організації.

Купівля-продаж цінних паперів шляхом передплати на вторин­ному ринку здійснюватися:

може; Б) не може;

може за умови попередньої реєстрації випуску.

Відповідно до законодавства України, для створення фондової біржі кількість її засновників повинна складати не менше:

20 торговців цінними паперами; Б) 30 торговців цінними паперами;

35 торговців цінними паперами; Г) 40 торговців цінними паперами.

Визначити відповідність понять:

Реєстратори та депозитарії відносяться до групи:

основних учасників ринку цінних паперів; Б) головних учасників ринку цінних паперів;

допоміжних учасників ринку цінних паперів.

Інфраструктура інститути, які спеціалізуються на виконанні функцій зберігання цінних паперів та обліку прав власності — це:

реєстратори;

Б) клірингово-розрахункові установи;

трастові компанії; Г) депозитарії.

Тематика рефератів

1

2 3 4

Основні й допоміжні функції фінансового ринку в Україні. Система недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Недержавне пенсійне забезпечення за рубежем. Депозитарна діяльність в Україні й за рубежем.