4.5. безпека при експлуатації посудин і систем, що працюють під тиском
4.5.1. Поняття «посудини під тиском», їх реєстрація У промисловому виробництві, сільському господарстві, медицині широко застосовуються системи, що працюють під тиском. До таких систем належать: водогрійні і парові котли, балони та цистерни для зберігання і транспортування зріджених, стиснених і розчинних газів, компресори, а також інші посудини, що працюють під тиском. Парові та водогрійні котли, компресори, балони та інші посудини, що працюють під тиском, належать до об'єктів підвищеної небезпеки. Особливо небезпечними є парові та водогрійні котли, внаслідок вибуху яких руйнується корпус котла з утворенням вибухової хвилі. Енергія вибуху прямо залежить від тиску в котлі перед аварією і температури води (1 л перенагрітої води утворює 1700 л пари). Наслідками такого вибуху можуть стати значні руйнування та тяжкі нещасні випадки, тому при проектуванні, виготовленні, експлуатації та ремонті такого обладнання необхідно дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП 0.00-1.07-94). Дія цих правил поширюється на: посудини, які працюють під тиском води з температурою, що перевищує температуру кипіння при тиску 0,7 кг с/см (0,07 МПа), без урахування гідростатичного тиску; а також на посудини, що працюють під тиском пари або газу з таким самим тиском; балони, призначені для транспортування і зберігання зріджених, стиснених і розчинних газів під тиском, вищим 0,07 МПа; цистерни для транспортування та зберігання зріджених газів, тиск яких при температурі до 50 °С є вищим 0,07 МПа; цистерни і бочки для транспортування і зберігання зріджених, стиснених газів, рідин і сипких тіл, у яких тиск вище 0,07 МПа утворюється періодично для їх випорожнення; - барокамери, автоклави, у яких періодично створюється тиск вище 0,07 МПа. Правила будови і безпечної експлуатації посуд, що працюють під тиском, не розповсюджуються на: - прилади парового і водяного опалення; посудини і балони ємкістю не більше 25 л, у яких добуток ємкості в літрах на робочий тиск (МПа) становить не більше 20 л МПа; посудини із не металічних матеріалів; посудини, що працюють під тиском води при температурі не вище 1150С і посудини під тиском інших рідин при температурі не вище точки кип'ятіння і тиску 0,07 МПа. Посудини до пуску в експлуатацію повинні бути зареєстровані в експертно-технічних центрах (ЕТЦ) Держнагляду. Реєстрації в ЕТЦ підлягають: посудини, що працюють під тиском, з не їдким і не вибухонебезпечним середовищем з температурою стінок більше 2000С і в яких добуток тиску в МПа на місткість м перевищує 1;
посудини з їдким і вибухонебезпечним середовищем з температурою бі- 0 3 льше 200 С і в яких добуток тиску в МПа на місткість у м перевищує 0,05; балони місткістю більше 200 л для транспортування та зберігання стиснених, зрідняних і розчинних газів. Не підлягають реєстрації в ЕТЦ: посудини, що працюють під тиском, з не їдким і не вибухонебезпечним середовищем з температурою не вище 2000С, в яких добуток тиску в МПа на місткість у м3 не перевищує 1; посудини з їдким і вибухонебезпечним середовищем з температурою не 03 більше 200 С, в яких добуток тиску в МПа на місткість у м не перевищує 0,05; бочки для перевезення зріджених газів, балони місткістю до 100 л включно, які встановлені стаціонарно, а також, які призначені для транспортування і зберігання стиснених, зріджених і розчинних газів; посудини для зберігання або транспортування зріджених газів, рідких і сипких тіл, що перебувають під тиском періодично при їх випорожнюванні; посудини із стисненими і зрідженими газами, що призначені для забезпечення паливом двигунів транспортних засобів, на яких вони встановлені; деякі інші посудини. Реєстрація посудин проводиться за письмовою заявою власника посудини з пред' явленням: паспорта на посудину, паспорта запобіжного клапана, інших документів на посудину. Дозвіл на пуск в роботу посудин, що підлягають реєстрації, видається інспектором держнагляду після їх реєстрації та технічного опосвідчення, а посудин, що не реєструються в ЕТЦ - особою, відповідальною за їх справний стан і безпечну експлуатацію. Технічне опосвідчення включає зовнішній та внутрішній огляд і гідравлічне випробовування згідно паспорту на посудину. При перестановці посудини на нове місце або передачи іншому власнику, а також зміни схеми її роботи посудина підлягає обов' язковій перереєстрації. Посудини, що не реєструються в органах Держпромгірнагляду, перевіряються особою, відповідальною за їх справний стан і безпечну експлуатацію. До обслуговування посудин, що працюють під тиском, допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, склали іспити за спеціальною програмою і одержали кваліфікаційне посвідчення. На них покладається відповідальність за справний стан та безпечну експлуатацію посудин. Періодичні перевірки знань працівників, які обслуговують системи, що працюють під тиском, проводяться не рідше одногу разу на рік.
4.5.2. Безпека при експлуатації котельних установок Наявність високого тиску і температури води та пари у водогрійних і парових котлах створюють підвищену небезпеку при їх експлуатації. Основними причинами аварій при експлуатації парових та водогрійних котлів можуть бути: порушення водного режиму котла; перевищення робочого тиску; дефекти проектування котла; дефекти, допущені при виготовленні та ремонті котла; зниження механічної міцності котла в процесі експлуатації тощо. Порушення водного режиму може призвести до відкладання на внутрішніх стінках котла теплонепровідного накипу з різних солей (Са(НС03)2; 1У^(НС03)2; Са804 та ін.). Вода і димові гази можуть викликати корозію, яка знижує механічну цінність котла. Для забезпечення безаварійної роботи котлів їх обладнують необхідною апаратурою і контрольно-вимірювальними приладами: манометрами, запобіжними клапанами, водопоказуючими пристроями, запірними і спускними пристроями, а окремі конструкції - автоматичною апаратурою контролю. Відповідно до вказаних Правил посудини встановлюються в місцях, де не буває скупчення людей, а також в окремих будівлях. При встановленні посудин необхідно передбачити можливість їх вільного огляду, ремонту й очищення. Не допускається встановлення посудин, що реєструються в державних органах нагляду, в житлових, громадських і побутових приміщеннях, а також у приміщеннях і будівлях, що до них прилягають. Всі елементи котлів, трубопроводів, пароперегрівачів і допоміжного устаткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 430С в доступних для обслуговування місцях повинні бути покриті тепловою ізоляцією. Водогрійні і парові котли з температурою води не вище 115 °С, потужністю від 0,1 до 3 МВт і парові котли з тиском пари не вище 0,07 МПа не реєструються в органах державного нагляду, а вимоги безпеки до їх експлуатації регламентовані галузевими стандартами. Їх дозволяється встановлювати у приміщеннях не нижче ІІ категорії вогнестійкості. Допускається примикання котелень до виробничих приміщень за умови розділення їх протипожежною стіною. Висота приміщення котельні має бути не менше 2,6 м, а площа під один котел - 18 м ; двері повинні відкриватись назовні, не мати засувів всередині; вентиляція передбачається припливно-витяжна. Котельня повинна бути обладнана засобами пожежегасіння відповідного до норм на протипожежне устаткування і ремонт, установленими Правилами пожежної безпеки України (ДНАОП 0,01 - 1.01.95). Водогрійні котли потужністю понад 400 кВт (4 МВт) обладнують не менше як двома запобіжними клапанами. Всі елементи котлів, трубопроводів, пароперегрівачів і допоміжного устаткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 430С в доступних для обслуговування місцях повинні бути покриті тепловою ізоляцією. Кожен котел підлягає технічному огляду інспектором органів Держ-промгірнагляду до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках - позачерговому огляду. Технічний огляд котлів складається із зовнішнього і внутрішнього оглядів (один раз на 4 роки) та гідравлічного випробування (один раз на 8 років) згідно паспорту на посудину.
4.5.3. Безпека при експлуатації компресорних установок Компресорні установки належать до виробничого обладнання, яке при порушенні норм монтажу і експлуатації може створювати велику небезпеку. Вибух компресорної установки супроводжується, як правило, значними руйнуваннями і людськими жертвами. Це може мати місце при порушенні режиму змащування поршнів компресора, при всмоктуванні запиленого повітря, з інших причин. Стиснення повітря від 0 до 1 М77а викликає підвищення його температура від 20 до 300 °С, що може призвести до перегрівання стінок компресора, спалаху мастил і вибуху. Причиною вибуху також може бути несправність приладів безпеки. Змащують компресори спеціальним компресорним маслом 12(М) або 19(Т) з температурою спалаху 216-242°С. В кисневих компресорах для змащування використовують дистильовану воду з добавленням гліцерину або використовують самозмащуючі втулки і кільця з графітом(змащування маслом забороняється). Для змащування циліндрів компресорів для стискання хлору використовують моногідрат. Для того, що запобігти утворенню вибухонебезпечних сумішей внаслідок потрапляння до компресора забрудненого або запиленого повітря, на повітро-приймальній трубі встановлюють спеціальний фільтр. Для стікання статичної електрики корпус компресора заземлюють. Для контролю за тиском повітря компресори обладнують манометрами і запобіжними клапанами. Запобіжні клапани реагують на рівень тиску, що на 10\% перевищує робочий тиск у ресивері. Контроль за температурою здійснюють спеціальні термометри. Більшість компресорів обладнують системами водного охолодження і лише компресори малої продуктивності (до 0,7 МПа) мають повітряне охолодження. При досягненні критичної точки температури води автоматика захисту має зупинити компресорну установку. Компресорні установки продуктивністю більше 20 м /хв, аміачні холодильні установки повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з дотриманням протипожежних норм. Двері та вікна компресорної повинні відкриватись назовні. У процесі експлуатації компресорних установок один раз на рік проводять їх технічну ревізію і налагодження, а один раз на два роки - технічне випробування (спеціальною технічною комісією).
4.5.4. Безпека при експлуатації трубопроводів Трубопроводи широко застосовуються у багатьох галузях народного господарства. Ними транспортують різні гази, рідини, пару. Для швидкого визначення вмісту трубопроводів встановлено 10 груп речовин і відповідне маркірування трубопроводів, якими вони транспортуються: вода (зелений), пара (червоний), повітря (синій), горючі та негорючі гази (жовтий), кислоти (оранжевий), луги (фіолетовий), горючі і негорючі речовини (коричневий), інші речовини (сірий). За сигнальними кольоровими кільцями на трубопроводах визначають вид небезпек: червоні кільця -легкозаймисті, вибухо- і вогненебезпечні речовини; жовті кільця - отруйні, токсичні, радіоактивні речовини; зелені кільця - нешкідливі і безпечні речовини. Для безпечної експлуатації трубопроводів їх заземлюють, а при монтажі передбачають компенсаційні елементи. Найбільш широко використовуються П-подібні компенсаційні петлі, які дозволяють рівномірно розподілити теплові деформації по трубопроводу. Всі трубопроводи оснащуються відповідними клапанами (редукційними, зворотними, запірними, запобіжними). Трубопроводи періодично підлягають зовнішньому огляду та гідравлічному випробуванню згідно паспортних даних. Особливу небезпеку становлять трубопроводи разом з установками природного газу, який широко використовується в промисловості і побуті частіше за все як паливо. Як правило, причиною вибухів, пожеж при експлуатації газопроводу є витік газу. Оскільки природний газ не має запаху, то для швидкого виявлення його в повітрі до нього додають одорант речовину з сильним запахом (наприклад, етилмеркаптан).
4.5.5. Безпека при експлуатації балонів та автоклавів Причинами аварій (вибухів) балонів, призначених для транспортування і зберігання стиснених, зріднених та розчинних газів під тиском, вищим 0,07 МПа, є: дефекти та неточності, допущені при їх виготовленні; перевищення тиску газу в балоні внаслідок його заповнення понад норму; нагрівання балона; падіння та удари балонів; помилкове наповнення балона іншим газом та ін. У процесі експлуатації балони підлягають періодичному опосвідчен-ню, яке включає зовнішній огляд та випробування. Якщо при огляді на стінках балонів виявлено корозію, тріщини, вм'ятини, раковини глибиною понад 10\% від номінальної товщини стінки, то постає питання про вибракування таких посудин. Усі балони, окрім ацетиленових, періодично випробовують спочатку гідравлічним, а потім пневматичним способом: заповнюють їх стисненим повітрям до робочого тиску і занурюють у воду для перевірки герметичності. Ацетиленові балони випробовують лише пневматичним способом за допомогою азоту під тиском 3,5 МПа із зануренням у воду на глибину не менше 1 м. Час перевірки визначається спеціальною інструкцією. Для запобігання помилковому наповненню балонів іншими газами передбачено розпізнавальне фарбування та маркування їх. Наприклад, балони, призначені для кисню, мають голубий колір, чорну смугу і чорним кольором напис «кисень» і т. д. Окрім того, бокові штуцери вентилів балонів, що наповнюються горючими газами, мають ліву різьбу, а балон для кисню та негорючих газів - праву. Наповнені балони зберігаються у вертикальному положенні у спеціально обладнаних гніздах на спеціальних складах або під навісами. Забороняється тримати в одному приміщенні балони з киснем та горючими газами. Балони з газами повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джерела відкритого вогню. Експлуатація балонів на підприємстві повинна здійснюватись відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94(Правила будови і безпечної експлуатації посуди, що працює під тиском). Працівники, які обслуговують балони, повинні пройти спеціальну підготовку і мати відповідне посвідчення. Значну небезпеку можуть становити й автоклави, які широко використовуються у наукових дослідженнях, медицині, спеціальному господарстві. Основними заходами для безпечної дії автоклавів є абсолютна справність їх та приладів. Перевірка манометрів на автоклавах має проводитися не рідше одного разу на рік, а також один раз на 6 місяців робочі манометри перевіряються контрольними з відповідними записом до журналу контрольних перевірок.
|