Історія зарубіжних політичних вчень - Навчальний посібник (Кирилюк Ф.М.)

РоздІл 1 полІтичнІ вчення просвІтницького спрямування просвІтництво — свІтогляд хуІІІ ст. тема 1

Просвітництво як суспільно-історичний феномен.

Романтизм — реакція на просвітниць­кий раціонализм.

Соціалізація науки.

 

Просвітництво — це європейський загальнокультурний рух за поширення раці­онального знання, подолання релігійного мракобісся й невігластва мас, упрова­дження в суспільне життя цінностей, що ґрунтуються на повазі людської гідності.

Просвітництво пропагувало ідеї буржуазної демократії, суспільного прогресу, рівності, праці на благо суспільства, свободи особистості, республіканського дер­жавного устрою.

Просвітителі піддавали критиці форми життя, що склалися. Вони розкладали їх як наслідок обману народів владою і церквою, виходячи з того, що в громадянському суспільстві, якщо воно побудоване розумно, людина стає цивілізованою. Матеріаль­ною основою зростання культури і моральності, перетворення її з інстинктивної в ус­відомлену є розширення торгівлі та зростання промисловості, утворення національ­них держав, установлення влади людини над власними пристрастями та стихійними силами природи. Історичне майбутнє просвітителі вбачали в «царстві розуму».

У цей період відбувається формування ліберальної політичної доктрини, обґру­нтування необхідності розподілу влади, дається характеристика правової держави, здійснюється аналіз цінностей та механізму функціонування демократії, формуєть­ся концепція прав людини і громадянина.

Найвищого рівня Просвітництво досягло у Франції напередодні Великої фран­цузької революції, стало основою світогляду під час війни за незалежність у Півні­чній Америці (1775—1783). Згодом ідеологія Просвітництва почала домінувати в інших країнах, поширилась у Німеччині, Іспанії, Італії, серед слов' янських народів, відіграла значну роль у формуванні політичних концепцій зміни устрою держав та їхніх правових систем.

Мета Просвітництва — критика основ феодальної ідеології, релігійних забобо­нів, боротьба за віротерпимість, свободу наукової та філософської думки.