Tema 3 пІвнІчноамериканська полІтична думка просвІтницькоЇ доби

Демократичний радикалізм Т. Пейна.

Ліберальний демократизм Т. Джеф-ферсона.

Теорія федералізму А. Гамільтона.

Політична думка Північної Америки другої половини XVШ ст. розвивалася в умовах гострої боротьби проти колоніального панування Англії. Спочатку ця боро­тьба була спрямована на приведення політико-правового режиму колоній у відпо­відність із англійським: місцеве населення домагалося представництва в парламен­ті, скасування несправедливого оподаткування тощо. Ці вимоги ґрунтувалися на принципах англійського права і конституційності. У 70-ті роки вони були радикалі -зовані на основі поширених у той час у Західній Європі природно-правових докт­рин Дж. Локка, Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо та ін.

Внаслідок загострення внутрішніх суперечностей, протистояння з метрополією почалася війна за незалежність (1775—1783). За своєю суттю це була і демократич­на, антиколоніальна революція, і громадянська війна. її рушійні сили (підприємці, фермери, робітники) боролися не лише за незалежність, а й за соціально-економічні, політичні перетворення, права і свободи громадян. Закінчилася ця вій­на перемогою американського народу.

Прийнята у 1776 р. Декларація прав проголошувала, що всі люди народжуються і є вільними у правах, які не можуть бути ні відчужені, ні відняті у них. Це — право на життя і власність, право домагатися і досягати благополуччя, безпеки. Особливо значимими були її формули: «Вся влада знаходиться в руках народу і внаслідок цього виходить від народу», «Жодна людина чи групи людей не мають права на особливі вигоди або привілеї». Ще один важливий принцип — відокремленість за­конодавчої, виконавчої і судової влади. Усі ці принципи згодом стали ядром лібе­ральної демократії.

Найтиповішими представниками північноамериканської політичної думки про­світницької доби є Томас Пейн (1797—1809), Томас Джефферсон (1743—1826), Александр Гамільтон (1757—1804) та ін. 0

Довідка

Із хроніки суспільно-політичного життя Сполучених Штатів Америки

17 вересня 1787 р. Конституційний конвент, який проводив своє засідання у Фі­ладельфії переглянув Статті конфедерації — першої конституції і прийняв нову кон­ституцію, яка вступила в дію після ратифікації її усіма штатами федерації (1788). Із союзу окремих незалежних штатів США стали федеративною державою. Нова кон­ституція передбачала розподіл влади і систему взаємного контролю як всередині державної влади, так і між федерацією і штатами. Штати мали право вирішувати питання, які безпосередньо пов'язані з їх внутрішнім життям; оборона, грошова сис­тема, зовнішня політика входила до компетенції федерального уряду. Найважливіші розділи конституції регулювали розподіл влади: виконавча, законодавча і судова влади були розподілені і представлені незалежними один від одного органами, які здійснювали взаємний контроль. Главою держави, виконавчої влади, головнокоман­дувачем збройних сил був президент.

30 квітня 1789 р. Через 20 місяців після прийняття конституції збори виборців одноголосно обрали першим президентом США Джорджа Вашингтона, головноко­мандувача військами колоністів у війні за Незалежність. Віце-президентом став фе­дераліст Джон Адамс.

1790 р. Було засновано нове місто — Вашингтон як майбутня столиця США (офіцій­но став нею в 1800 р.) Конгрес прийняв рішення побудувати його на нейтральній терито­рії, щоб запобігти суперництву між різними містами з питань місцеперебування федера­льних закладів.

17 квітня 1790 р. У Філадельфії помер видатний державний діяч США, просвітник і природодослідник Бенджамін Франклін (нар. 17.01.1706 р.), губернатор штату Пенсільва­нія. Він є одним із авторів Декларації незалежності, засновником в Північній Америці пу­блічної бібліотеки (1731) та університету в Пенсільванії (1740). Відомий працями з елект-рознавства. З 1789 р. — Почесний член Петербурзької АН.

15 грудня 1791 р. В США прийняттям «Білля про права» (10 додатків до Конститу­ції) були законодавчо закріплені основні громадянські права: свобода совісті, слова і дру­ку, зібрань і носіння зброї.

2 квітня 1792 р. В США введена нова грошова одиниця — долар (dollar — від німе­цького taller — талер).

22 квітня 1793 р. Президент США Джордж Вашингтон заявив про нейтралітет своєї країни в зв' язку з військовими діями між революційною фракцією і коаліцією європейсь­ких монархій.

21 січня 1795 р. В США прийнято закон про громадянство США, за яким дозволяло­ся його отримувати лише після п' яти років проживання в США.

7 грудня 1796 р. Віце-президент США Джон Адамс став другим президентом країни. В роки його президентства (1797—1801) погіршилися відносини з Францією, навіть тор­гові судна воювали між собою. Військова істерія і внутрішньополітичні конфлікти стали однією із причин прийняття в 1798 р. декількох законів, які обмежували свободу особи. Президент міг вислати із країни осіб, які загрожували громадському порядку, а у випадку війни висилати або арештовувати громадян країни, з якою велася війна. Була обмежена свобода слова — за невірні і брутальні проголошення про державну владу загрожувало тюремне ув' язнення.

1798 р. Штат Джорджія останнім із штатів США увів заборону на работоргівлю. Рух проти рабства, який називався аболіціонізмом, досяг певних успіхів, але інститут рабства не був відмінений. Рабство стало процвітати у Північній Америці після прибуття англій­ських поселенців. У серпні 1619 р. в Джеймстаун (Вірджинія) були призведені перші 20 рабів із Африки. В квітні 1668 р. з акціями протесту проти работоргівлі виступила група квакерів у Філадельфії. В 1740 р. в колоніях уже було понад 100 000 чорних рабів. Їх чисельність зростала і після утворення США. Щоб запобігти масових втеч рабів із пів­денних штатів на північ, американський Конгрес прийняв в 1794 р. «Закон про рабів-утікачів». Згідно з ним, господарі мали право вимагати повернення рабів, які втекли, із будь-якого штату.

14 грудня 1799 р. В Маунт-Верноні, Вірджинія, помер Джордж Вашингтон (22.02.1732) — перший президент США (1789—1797).

4 березня 1801 р. Республіканець Томас Джефферсон став новим, третім президен­том США, який змінив на цій посаді Джона Адамса.

4 березня 1809 р. Джеймс Медісон став четвертим президентом США після Томаса Джефферсона.

19 червня 1812 р. США об'явили Великобританії війну. Причина конфлікту — нама­гання Великобританії перешкодити проникненню американських товарів у Європу, яка на той час була окупована Францією. Континентальна блокада від Бреста до Ельби та ін­ші заходи Великобританії нанесли чутливого удару по американській економіці. Війна в Європі позбавила США можливості вивозити свої товари: бавовна, тютюн, пшеницю. У відповідь на цю блокаду США застосували заборонні заходи, які торкалися британських товарів у США. Прихильники війни отримали новий імпульс після виборів 1812 р. до Конгресу прийшли нові депутати, які стали вимагати енергійних дій проти Великобрита­нії. За згодою Конгресу, Президент Джеймс Медісон оголосив війну Великобританії, яка продовжувалася до укладання договору в Генті (24.12.1814 р.). Під час війни загинули 1877 американців, понад 4000 були пораненими, а державний борг США становив 127 млн американських доларів.

24 серпня 1814 р. Англійці захопили американську столицю Вашингтон і підпалили всі урядові будови, в т. ч. Білий дім і Капітолій.

24 лютого 1815 р. В Нью-Йорку помер Роберт Фултон (нар. 14.11.1765 р. в Пенсіль­ванії, Літтл-Брітен) — конструктор пароплавів і першого військового парового судна в США (1814).

24        грудня 1816 р. П'ятим президентом США став Джеймс Монро, який змінив на цій посаді Джеймса Медісона.

1819 р. США перемогли індійців-семінолів у Флориді в першій семінольській війні. 22 лютого 1819 р. США купили в Іспанії Західну Флориду.

Перший пароплав — американське судно «Саванна» — перетнув Атлантичний океан за 25 днів — з 24 травня по 20 червня 1819 р. «Саванна» мала 90 к. с. і вітрила, оскільки парова машина була розрахована на декілька робочих годин. До цього парові машини. Як правило, використовувалися в центральних районах країни на коротких дистанціях.

3 березня 1820 р. Внаслідок Міссурійського компромісу до складу США були при­йняті два нових штати — Міссурі, в якому дозволялося рабство, і Мен, де воно було за­боронено. З прийняттям до сенату представників штату Мен відновилася рівновага між вільними і рабовласницькими штатами. Проблема рабів була тісно пов'язана з економіч­ною структурою. Необмежені плантації півдня внаслідок рабської праці приносили вели­кі прибутки, в той час на півночі переважали невеликі ферми і ремісничі виробництва.

1822 р. В Африку із США вперше почали переселятися звільнені чорношкірі раби. Починаючи із 1816 р. у США створили Американське колонізаційне товариство, правлін­ня якого заключало з урядом США угоди про спільні дії по переселенню рабів у Африку.

грудня 1823 р. В ювілейному посланні конгресу президент США Джеймс Монро проголосив принцип політичного невтручання європейських країн у питання двох амери­канських континентів. Згідно з Доктриною Монро, яка була спрямована проти задумів Священного союзу (заснований у 1815 р.), вимагалося суворого дотримуватися розподілу Старого і Нового світу. Америка, за переконанням президента, повинна належати амери­канцям, а Європа — європейцям.

9 грудня 1825 р. Джон Куїнсі Адамс вибраний новим, шостим, президентом США. В 1809—1814 рр. був першим посланником США в Росії.

26 березня 1827 р. В Брейнтрі в Массачусетсі помер Джон Адамс (нар. 30.10.1735) — другий президент США (1797—1801). В Монтисейо у Вірджинії помер Томас Джеферсон (нар. 13.04.1743 р.) — третій президент США (1801—1809).

грудня 1828 р. Сьомим президентом США був обраний Ендрю Дженсон, перший депутат від штату Теннессі. Воєнну славу він здобув у 1815 р. перемогою над британцями під Нью-Орлеаном; у 1818 р. він захопив іспанську Флориду і став її військовим губерна­тором. Новий президент підтримував інтереси фермерів і дрібної буржуазії. Період 1829—1837 рр. отримав назву «царювання Ендрю Дженсона».

11 листопада 1831 р. В північноамериканському місті Ієрусалим (штат Віргінія) був страчений чорношкірий вождь повсталих рабів Нат Тернер і ще 19 повстанців. Повстання виникло в серпні і тривало декілька днів. У боях брали участь 75 чорних рабів, з яких 57 загинули. Тернер вважав себе пророком, якого обрав Бог в ім' я звільнення чорношкі­рих. Після повалення повстання в США були прийняті нові закони проти рабів. У середні віки на рабовласницькому півдні було близько 7 млн білих і 3,8 млн чорних рабів; 350 тис. власників володіли рабами. Приблизно 8 тис. сімей мали більше як по 50 рабів. Більшість повстань і частих спроб утікати від своїх господарів засвідчували про їхнє важке становище.

1831 р. Примусове переселення індіанців. Воно було започатковане з президентством Єнурю Джексона (03.12.1828 р.) в період якого загострилися відносини білих поселенців у західних штатах з корінним індійським населенням. Як президента він зумів заключити з різними індійськими племенами 94 договора, в яких вони відмовлялися від землі. 28 травня 1830 р. він підписав Акт про виселення індійців і відмову їм в усіх правах і свободах на території на схід Міссісіпі. Частина племен під керівництвом Чорного Соко­ла повстала проти переселення. Найбільші кровопролитні бої відбулися 2 серпня 1832 р., в ході яких Чорний Сокіл потрапив у полон (помер у 1838 р.). Після перемоги майже всі індійці були виселені із Міссісіпі. На індійську територію, яку займають нинішні штати Оклахома, частково Канзас, Небраску, Північна Дакота і Південна Дахота.

Квітень 1834 р. В США заснована партія вігів, яка виступала на захист меншин, про­ти посилання центральної влади.

Листопад 1835 р. У Флориді знову розпочалася друга війна між США та індійським плем' ям семинолів, під керівництвом вождя Ореоли, яке відмовлялося залишити країну і піти за р. Міссісіпі.

2 грудня 1840 р. Дев'ятим президентом США обраний Уільям Генрі Гаррісон, кан­дидат від партії вігів. Через місяць після вступу на посаду Гаррісон помер, його наступ­ником став віце-президент Джон Тайлер.

25        травня 1844. Почалася нова ера в розвитку інформаційної техніки: за допомогою апарату власної конструкції американець Семюел Морзе послав першу телеграму із Ва- шингтона в Балтимор. Морзе — талановитий художник, заснував у 1824 р. в Нью-Йорку Національну академію малюнка, увійшов в історію як творець телеграфного коду, назва- ного на його честь «Азбукою морзе».

1846 р. США суттєво розширили свою територію і створили надійні кордони: 13 тра­вня розпочали війну з Мексикою; 15 травня за домовленістю з Великобританією встано­вили кордон із Канадою; 7 липня анексували Каліфорнію.

2          лютого 1848 р. Закінчилася американо-мексиканська війна підписанням мирного договору в Тваделугі-Ідальго згідно з якими половина Мексики відійшла до США. На цій території були утворені нові штати: Аризона, Невада, Юта, Каліфорнія, Колорадо, Вайо-мінг, Нью-Мексіко. Це майже претина території США. Як компенсацію уряд США зо­бов' язався сплатити Мексиці 15 млн доларів.

19 липня 1848 р. На першому в історії з'їзді на захист жінок, який був скликаний за ініціативою Лукреції Мотт і Елізабет Сейді Стентон, в Сенеха-Фоллсі (штат Нью-Йорк) було прийнято конвенцію, яка проголошувала рівноправність жінок і чоловіків і вимогам усунення дискримінації жінок. У заяві з' їзду говорилося про виборче право для жінок; про право на власне майно (за діючим законом, майном і заробітком дружини розпоря­джався чоловік), про зміну закону про розлучення (до цього часу при розлученні діти за­лишалися з батьком); про вільний вибір професії доступ до всіх навчальних закладів і ду­ховних установ; про відміну різних для чоловіків і жінок моральних норм.

5          грудня 1848 р. Президент США Джеймс Нокс Полк у своєму посланні конгресу підтвердив відкриття на початку 1848 р. родовища залота на р. Сакрамента в Каліфорнії. США стали країною «золотої лихоманки і емігрантів. Так, лише в Каліфорнію прибуло понад 10 000 чоловік. В 1851 р. було видобуто золота на 55 млн дол.

7          жовтня 1849 р. В Балтиморі у віці 40 років помер відомий американський пись­менник Едгар Аллан По. Він став відомим і популярним завдяки написаними ним «стра­шними» і детективними новелами «Падіння дому Ашерів» (1839), «Вбивство на вулиці Морг» (1841), «Таємниця Марії Роше» (1842), «Яма і маятник» (1845), «Викрадений лист» (1845).

19 квітня 1850 р. Посол Великобританії Генрі Булвер і державний секретар США Джон Клейтон уклали у Вашингтоні договір, який поклав кінець суперництву держав за контроль над Панамським перешийком, де планувалася будова каналу між Атлантичним і Тихим океанами.

14 вересня 1851 р. В день свого 62-річчя в Куперстауні, штат Нью-Йорк, помер ві­домий американський письменник Джеймс Фенімор Купер. Залишивши університет, Ку­пер 1806—1811 рр., служив на флоті, потім багато мандрував і нарешті став знаменитим письменником. Його романи, засновані на подіях американської історії, були перекладені 30-ма мовами. Купер став популярним завдяки епопеї із п'яти романів: «Піонери», «Останній з Могікан», «Прерія», «Слідогляд, або «Озеро-море», «Звіробій, або Перша стежка війни». Починаючи з 1835 р., письменник різко критикував американські порядки, наприклад, у книзі «Історія військово-морського флоту США».

18 вересня 1851 р. Вийшов перший номер провідної щоденної газети США «Нью-Йорк таймс».

12 березня 1815 р. Роман «Хатина дядька Тома» американської письменниці Карріет Бічер-Стоу подолав усі рекорди популярності. За перший рік (1852) було продано 200 000 при­мірників книги. Цей твір читачі сприймали як звинувачення проти рабовласників. Авто­рка засуджувала рабовласників півдня і мовчазну позицію півночі.

6          липня 1854 р. У США була заснована Республіканська партія, яка заявила про по­чаток боротьби проти рабства.

1857 р. Вперше в світовій історії виникла криза, яка порушила економіку передових країн світу. Влітку перевиробництво пшениці викликало різке зниження цін на Нью-Йоркській біржі. Ціни знизилися в Британії та інших країнах Європи.

3          квітня 1860 р. Вперше в історії відкрито кіно-кур'єрську службу Поні-експрес, яка забезпечувала швидкий поштовий зв' язок між р. Міссурі та західним узбережжям Північної Америки. Дії організувала вантажна компанія «Рассел, Мейджес і Уелд», яка витратила 100 тис. доларів на обладнання 160 поштових станцій вздовж тракту протя­жністю 2000 миль. Лінію обслуговували майже 80 вершників і 500 коней, які за 11 днів (замість одного місяця, як було раніше) доставляли поштові відправлення. Але уже в 1861 р. підприємство заявило про своє банкрутство.

9 листопада 1860 р. Республіканець Авраам Лінкольн обраний 16-м президен­том США.

8          квітня 1861 р. Штатами, які вийшли із складу США (Південна Кароліна, Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія, Луїзіана і Техас) було утворено Конфедерацію та сформо­вано тимчасовий уряд. 9 квітня Джеферсон Девіс був обраний президентом Конфедерації. Її конституція підтверджувала законність рабовласництва. З початком збройної боротьби штати Віргінія, Арканзас, Теннессі і Північна Кароліна також приєдналися до конфедера­ції (26.04.62; 01—03.07.63; 09.04.65).

12 квітня 1861 р. З обстрілу загоном південних формувань гарнізону федеральних військ у форті Самтер (Південна Кароліна) розпочалася громадянська війна в США. Її причини корінилися в глибоких протиріччях між промислово розвинутою Північчю та відсталим Півднем, особливо з питання рабовласництва. Основою суспільного і економі­чного ладу південних штатів була примусова праця негрів-рабів на бавовникових і тютю­нових плантаціях. У той же час індустрія північних штатів, яка набувала бурхливого роз­витку, потребувала вільної робочої сили. Багато американців були противниками в не­справедливості і нелюдяності рабоволодіння. Але компромісу так і не було знайдено.

січня 1862 р. В м. Xартфорд (штат Коннектикут) помер американський промисло­вець і винахідник Семуел Кольт Xартфорд (нар. 19.07.1814), конструктор кольта-револьвера, названого його ім' ям.

26 квітня 1862 р. У ході громадянської війни в Північній Америці війська Півночі під командуванням Уілісп Сімпсона Гранта зайняли Новий Орлеан.

6 травня 1862 р. В м. Конкорд помер американський письменник Генрі Дейвід Торо (нар. 12.07.1817), прихильник добровільної трудової бідності і самотності. Твори «Гро­мадянська непокора», памфлет «Рабство в Массачусетсі», філософська проза «Уолден, або Життя в лісі».

20 травня 1862. Канзас США схвалив закон про гомстеди, згідно з яким будь-який американець, який має сім' ю і старше 21 року, стримував можливість отримати 160 акрів (близько 65 га) землі на Заході за умови, що буде обробляти її не менше п'ять років. Че­рез шість місяців після угоди землю можна було придбати у власність за ціною 1,25 дола­ра за ніж акр.

1 січня 1863 р. Вступив у силу закон про звільнення рабів, який проголосив прези­дент Авраам Лінкольн ще в серпні 1862 р. Всі раби в південних штатах оголошувалися рівними.

1—3 липня 1863 р. Триденна битва при Геттісберзі між військами уніоністів (північ­них) і конфедератів (південних) завершилася перемогою уніоністів.

9 квітня 1865 р. Генерал армії південних Р. Е. Лі капітулював під Аппоматтоксом (штат Вірджинія) і зі своїми солдатами здався в полон генералу армії північних У. С. Гран­ту. Громадянська війна в США тривала 4 роки. Вона понесла більше ніж півмільйона людських душ.

14 квітня 1865 р. Під час театральної вистави фанатик Джон Уїлкс Бут застрелив 16-го президента США Авраама Лінкольна, який знаходився в президентській ложі. 15 квітня 1865 р. він помер. Йому було 55 років. Він народився в сім'ї бідного фермера. Американ­ці вважають його прикладом людини. Яка «зробила сама себе», тобто досягла всього сво­єю працею. В молодості Лінкольн спробував різні професії: землеміра, комірника, лісо­руба, поштового службовця. Вивчав право, мріяв про диплом адвоката. По суті він був самоучкою і склав дуже складний іспит, після чого в 1837 р. зайнявся адвокатською дія­льністю в Спригфілді. В 1834—1842 рр. Лінкольн був членом законодавчих зборів штату Іллінойс, у 1847—1849 рр. — членом палати представників Конгресу США. В 1856 р. прийняв участь у створенні Республіканської партії і вів боротьбу проти рабовласництва у США. Свою позицію він визначив чітко: рабовласництво суперечить моралі, а тому не­обхідно його відмінити.

9 квітня 1866 р. Конгрес США прийняв закон про громадянські права усіх громадян цієї країни. Він не поширювався на корінних мешканців країни — індійців, які були виті­снені в резервації. Оскільки були сумніви щодо конституційності цього закону (особливо в штатах колишньої конфедерації), 13 червня конгрес прийняв 14-у поправку до консти­туції, яка стала юридичною підставою для закону про громадянські права.

20 серпня 1866 р. В^Балтиморі було засновано перший національний трудовий союз аме­риканських робітників. Його метою було домагатися скорочення робочого дня до 8 годин. За­вдяки європейським переселенцям в США проникли ідеї організованого робітничого руху.

1866 р. Американський промисловець Олівер Фішер Вінчестер розпочав серійне ви­робництво самозарядних гвинтівок, які були названі його ім' ям і стали найбільш пошире­ними на «Дикому Заході».

квітня 1867 р. США купили у Росії Аляску за 7,2 млн доларів.

Травень 1867 р. В Нашвіллі, штат Теннессі оголошено про створення Ку-клукс-клану. Він виник як громадський клуб, який у 1866 р. організували офіцери армії конфе­дератів. Керівником — Великим Магом був обраний генерал Натан Форест. Метою цієї таємної терористичної організації расистів, налаштованої за типом орденів ченців, було збереження рабства, усунення афроамериканців від участі у виборах, відродження в пів­денних штатах того устрою, який там панував до громадянської війни. Вони діяли вночі. їх головною зброєю були: підпал, вбивства. На свої зібрання вони з'являлися в білих ба­лахонах з гостроконечними капюшонами.

24 листопада 1874 р. Джозеф Ф. Глідден отримав патент на винайдений ним колю­чий дріт. З цим винаходом пов'язаний початок боротьби за земельні наділи на Заході США. Власники худоби вимагали дотримання права вільного випасу, але загороди з ко­лючого дроту допомогли поселенцям відповідно до закону про гомстеди захистити свою землю від чужих стад. Суперечки нерідко приводили до кривавих зіткнень. Колючий дріт означав кінець ери ковбоїв.

17 листопада 1875 р. В Нью-Йорку засновано теософічне товариство. Його заснов­никами були Генрі Стілл Олкотт і Олена Петрівна Блаватська. Метою Товариства було створення всесвітнього братства, яке повинно було поширювати теософський світогляд, який включав у себе релігію, філософію, мистецтво і науку. Теософи, які прагнули до до­сягнення абсолютної досконалості, сповідували і пропагували закон світу, який складався із п' яти частин: закон єдності, періодичного повернення, розвитку, причинності і тотож­ності всіх душ з Богом.

14 лютого 1876 р. Олександр Трейам Белл продемонстрував свій перший побутовий телефон.

1877 р. Томас Алва Едісон винайшов фонограф — побутовий прилад для запису і відтворення звуків.

1879 р. Винахідник Томас Алва Едісон сконструював лампу розжарювання з вугіль­ною ниткою, яка набула широкого практичного застосування.

р. На першій Міжнародній виставці електрики американський інженер і винахі­дник Томас Алва Едісон вперше в світі продемонстрував пристрій для вироблення елект­роенергії. В наступному році за його проектом була побудована перша в світі електроста­нція постійного струму для громадського користування. Він отримав лише в США 1200 патентів за відкриття і винаходи в сфері електроенергетики.

7 липня 1881 р. У Вашингтоні смертельно поранений республіканець Джеймс Абрам Гарфілд (нар. 19.11.1831) — 20-й американський президент. 19 вересня він помер. Напад було здійснено одним із прихильників віце-президента Честера Алана Артура, який і був 20 вересня приведений до присяги в якості 21-й президент США.

(80-ті роки ХІХ ст.) У 80-і рр. ХІХ ст. спостерігається інтенсивне зростання еміграції за океан. у 1882 р. хвиля емігрантів у США досягла найвищого рівня: 789 тис., в т. ч. 380 тис. із Скандинавії, Німеччини і Північно-західної Європи. Рекордною була та­кож еміграція з Китаю — 396 тис., у зв' язку з чим приймається закон про обмежену еміг­рації з цієї країни. Великого значення для США мала еміграція вихідців із Південної і Східної Європи. В 1870—1910 рр. із Польщі в пошуках кращого життя емігрувало понад 3,5 млн людей (майже 14\% населення, з них) США осіло близько 3 млн (майже 85\% усієї польської еміграції за океан). Значним був потік емігрантів з різних регіонів Російської імперії, зокрема з України. Змінювалися мотиви еміграції. В 70—80-і роки переважали економічні і соціальні фактори. США з їх високорозвинутою промисловістю були для емігрантів особливою притягальною силою.

січня 1882 р. Американський промисловець Джон Девідсон Рокфеллер створив трест «Стандарт ойл» — об'єднання сорока нафтопереробних акціонерних товариств, які уже належали компанії «Стандарт ойл» або контролювалися нею. З 1859 р. в США по­стійно зростала потреба в нафті. Свій перший нафтопереробний завод Джон Рокфеллер побудував у 1863 р. поблизу Клівленда, а в 1872 р. це вже було надзвичайно велике під­приємство. До цього часу він з своїм партнером Герні Флюгером викупили 34 конкурую­чих заводів. Метою компанії було досягнення повного контролю над усіма фазами виро­бництва нафтопродуктів. І вона цього досягла: в 20-ті роки ХХ ст. вона займала друге місце серед восьми найбільших монополістичних груп США.

серпня 1882 р. США вперше ввели еміграційні обстеження для малоспроможних, злочинних елементів, розумово неповноцінних людей і кольорових, насамперед китайців. «Країна необмежених можливостей» не буде відкритою для будь-кого. Американська культура прагнула залишатися такою, якою її створили перші білі поселенці.

3          березня 1883 р. Конгрес США дав згоду на будівництво трьох Крейсерів, що запо­чаткувало зростання могутності американського військово-морського флоту, який до кін­ця ХІХ ст. став третім у світі (після англійського і німецького). За військово-морського флоту було захистити торговий флот, забезпечити безпеку торгівлі між метрополією і ко­лоніями.

1          травня 1886 р. В США відбувся всезагальний страйк з вимогою 8-годинного робо­чого дня. На цей час страйковий рух досяг 610 тис. чоловік. Середня заробітна плата була найнижчою, а робочий день тривав понад 10 год. при шестиденному робочому тижні. Найбільш гострий характер страйковий рух набув у Чикаго. З травня поліція відкрила стрільбу по страйкарям. Чотирьох лідерів страйкового ринку було заарештовано.

28 жовтня 1886 р. Президент США відкрив статую Свободи, яка збудована при вході в Нью-Йоркську гавань. Це був подарунок французького народу США. Автор — ельзась­кий скульптор Фредерік Огюст Бертольді — хотів втілити в статуї символ вільної Америки.

17 грудня 1887 р. В Рочестері (штат Нью-Йорк) помер Льюїс Генрі Морган — аме­риканський історик і етнограф, засновник наукової антропології, автор відомої праці «Стародавнє суспільство, або Дослідження розвитку людства від дикунства через варвар­ство до цивілізації».

1887 р. Отмар Маргенталер сконструював машину, яка виготовляла прилад у вигляді монолітних металевих рядків з рельєфними літерами. Машина отримала назву «Вінотип».

4          березня 1889 р. Вступив на посаду президента США республіканець Бенджамін Гаррісон, який змінив на цій посаді Стівена Гровера Клівленда.

2          жовтня 1889 р. За ініціативою державного секретаря США Джеймса Блейка у Ва­шингтоні відбувся І Панамериканський конгрес. Блейк активно проводив імперську полі­тику, яка значно відрізнялася від принципів доктрини Монро. В ньому взяли участь пред­ставники 19 країн. Здійсненню його планів (створення митного союзу і утворення між­американського третейського суду для вирішення спірних питань між американськими країнами) завадила недовіра і підозра учасників Конгресу.

2 липня 1890 р. Розроблений сенатором Джоном Германом закон мав за мету упере­дити монополізацію американської економіки. Закон передбачав систему заходів, спря­мованих проти створення трестів, а також надавав федеральному уряду право їх ліквідо­вувати. Порушення законодавства давали підстави для розгляду справ федеральними судами.

Грудень 1890 р. У Південні Дакоті при Вундіу-Ні американські солдати вбили біль­ше ніж 800 індійців із племені сіу, в т. ч. жінок і дітей.

1894 р. 3 млн. безробітних і понад 15 000 збанкрутілих фірм — такі наслідки еконо­мічної кризи США.

4 березня 1897 р. Новий, 25-й, президент США Мак-Кінлі — республіканець, який змінив на цій посаді Стівена Гровера Клівленда.