Розрахунок впливу факторІв на оборотнІсть товарІв у роздрІбнІй торгІвлІ споживчого товариства за звІтний рІк розрахунок впливу факторІв на оборотнІсть окремих груп товарІв у роздрІбнІй торгІвлІ споживчого товариства за звІтний рІк

Скориговану оборотність товарів при фактичних середньорічних запасах і плановому товарообороті (гр. 3 табл. 3.8) розраховано по кожній групі товарів за даними табл. 3.6.

Із розрахунку видно, що на прискорення оборотності продовольчих товарів позитивно вплинуло перевиконання плану товарообороту, а негативно вплинула — наявність наднормативних запасів. По непродовольчих товарах сповільнення оборотності товарів було допущено за рахунок значного недовиконання плану товарообороту. Тоді як заниження запасів щодо нормативу по цій групі товарів сприяло прискоренню оборотності. Однак цей вплив не можна оцінити позитивно, адже заниження запасів непродовольчих товарів щодо нормативу було однією з причин невиконання плану товарообороту по цій групі товарів у звітному році.

За такою ж методикою аналізують оборотність товарів в окремих магазинах. Однак тут не завжди є дані про обсяги товарообороту і запасів по групах товарів, що обмежує можливості аналізу.

Прискоренню оборотності товарів сприяють заходи, спрямовані на ріст обсягу товарообороту і нормалізацію товарних запасів.

3.6. Аналіз надходження товарів

Важливою умовою нормального розвитку роздрібного товарообороту є своєчасне надходження товарів у необхідній кількості і асортименті. Тому, вивчаючи вплив факторів на товарооборот, значну увагу приділяють постачанню товарів у роздрібну торговельну мережу.

В райспоживспілках аналіз надходження товарів проводять по всій роздрібній торговельній мережі, по кооперативах і підприємствах власного господарства. У районних споживчих товариствах такий аналіз проводять у цілому по роздрібній торгівлі, по роздрібних торговельних об'єднаннях, а в останніх — по магазинах. У споживчих товариствах аналізують надходження товарів у роздрібну мережу в цілому і по магазинах.

Аналіз виконання плану надходження товарів проводять за кожен місяць, квартал і рік. Оцінку ритмічності їх надходження дають по місяцях і кварталах, а в ході оперативного аналізу товарообороту — за тиждень чи інший період, за який складають звітність матеріально відповідальні особи.

У ході аналізу поповнення товарних запасів необхідно дати оцінку виконання плану постачання і ритмічності надходження товарів; виявити причини відхилень від плану постачання за обсягами, асортиментом, постачальниками і строками постачання; оцінити вплив цих відхилень на товарооборот; виявити недоліки в організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Для аналізу показників надходження товарів використовують статистичну звітність — форма № 3-торг «Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства»; планові розрахунки товарного забезпечення і надходження товарів; договори з постачальниками товарів; графіки завозу товарів у магазини; документацію, якою оформляють надходження товарів; дані оперативного обліку виконання договорів з постачальниками і виконання заявок магазинів на завезення товарів.

Надходження і реалізація — це дві взаємопов'язані сторони процесу обертання товарів у роздрібній торгівлі. Збільшення реалізації товарів обумовлює необхідність росту обсягів їх надходження. У свою чергу ріст надходження товарів створює умови для зростання товарообороту. Тому, аналізуючи надходження товарів, необхідно перш за все розглянути взаємозв'язок між товарними ресурсами і реалізацією як в цілому, так і по товарних групах. Для цього використовують планові і фактичні товарні баланси.

Розглянемо взаємозв'язок надходження і реалізації товарів на основі показників товарного балансу, наведеного вище (див. табл. 3.2). У звітному році план надходження товарів у роздрібну торговельну мережу споживче товариство перевиконало на 8,9 тис. грн, тоді як товарооборот збільшився на 11,9 тис. грн. Інтен-сивніша реалізація товарів порівняно із їх надходженням відбувалась за рахунок перехідних запасів. Тому залишок товарів на кінець року був меншим від нормативу на 3,8 тис. грн. Все це свідчить про те, що навіть за умови перевиконання плану надходження товарів воно не відповідало темпам розвитку товарообороту і не забезпечило нормальний перехідний запас товарів на кінець звітного періоду.

В процесі дальшого аналізу необхідно виявити, з яких груп товарів була необхідність у збільшенні обсягів постачання. Для цього використовують наведений вище (табл. 3.3) товарний баланс роздрібної торгівлі споживчого товариства з товарних груп. Він дає можливість виявити, з яких груп був не виконаний план надходження товарів навіть при загальному його перевиконанні, а також оцінити вплив цього фактора на товарооборот і товарні запаси.

Подальше поглиблення аналізу надходження товарів полягає у вивченні причин невиконання плану за асортиментом. А це вимагає оцінки виконання постачальниками договірних зобов'язань, а також стану організації залучення в оборот додаткових джерел поповнення товарних запасів самим торговельним підприємством.

В ході аналізу також дають оцінку змін у структурі джерел надходження товарів у роздрібну торговельну мережу. Для цього складають табл. 3.9.

Із таблиці видно, що план надходження товарів в цілому був виконаний на 106,6 \%. Тоді як план надходження від оптових баз та інших посередників недовиконаний на 1,8 \%, а від безпосередніх виробників — перевиконаний на 22,6 \%. Це привело до зменшення в джерелах надходження товарів питомої ваги оптових баз на 5,3 \% і відповідного збільшення частки промислових підприємств.

Значно зріс порівняно із запланованим обсяг надходження товарів від промислових підприємств системи райспоживспілки та інших підприємств місцевої промисловості. Такі зміни в структурі джерел постачання роздрібної торговельної мережі споживчого товариства є позитивними, адже свідчать про зменшення у загальному обсязі надходження товарів частки посередників та збільшення питомої ваги місцевих джерел поповнення товарних запасів.

Аналізуючи надходження товарів, дають оцінку виконання договорів окремими постачальниками за кількістю, асортиментом, якістю та строками завезення. Для цього використовують дані оперативного обліку виконання договорів постачальниками, матеріали обліку претензій за невиконання договірних зобов'язань.

Якщо допускались порушення договорів окремими постачальниками, вивчають їх причини, а також виясняють, чи приймались торговельним підприємством достатні заходи впливу на постачальників, передбачені законодавством і умовами договорів.

Однак невиконання договорів може бути не тільки з вини постачальника, але й торговельного підприємства, якщо несвоєчасно надсилаються замовлення на товари, є відмови від замовлень, порушується порядок розрахунків тощо. У цьому випадку слід виявити винних і причини, які спричинили обмеження поставок окремих товарів.

У споживчих товариствах та інших самостійних торговельних підприємствах значна увага повинна приділятись аналізу надходження товарів в окремі магазини і особливо у ті з них, які найбільш віддалені від баз постачання, або не справились з виконанням плану товарообороту. Такий аналіз доцільно проводити у взаємозв'язку із товарооборотом і товарними запасами магазинів. Це дозволяє одночасно з оцінкою виконання плану надходження товарів у магазини виявити вплив надходження і стану товарних запасів на відхилення фактичного їх товарообороту від планового. З цією метою складають аналітичну табл. 3.10.

Із даних табл. 3.10 видно, що у всіх магазинах плановий обсяг надходження товарів був більшим від плану товарообороту. Тобто передбачались сприятливі умови для його виконання. Тоді, як фактичне надходження товарів у окремі магазини було меншим від запланованого. Однак це не мало негативного впливу на виконання плану товарообороту, адже у більшості магазинів фактичне надходження товарів було вищим від запланованих обсягів товарообороту. Виняток становив магазин «Промтовари», де фактичне надходження товарів було не тільки меншим від запланованого, але й нижчим від плану реалізації товарів. Разом з тим недовиконання плану надходження протягом кварталу не було перекрито товарами, що перебували у залишках на початок періоду. Це може свідчити про невідповідність асортиментної структури запасів попиту покупців. Очевидно, що все це в сукупності і було однією з основних причин невиконання плану товарообороту цим магазином у другому кварталі.