Економічний аналіз торговельної діяльності - Навчальний посібник (Гримів Б. В.)

РоздрІбний товарооборот торговельноЇ мережІ споживчого товариства за кварталами І мІсяцями

(тис. гри)

 

 

 

 

Звітний рік

 

Відхилення

В \% до попереднього року

 

Фактично

за попередній рік

 

фактично

\% виконанняплану

 

 

Місяці і квартали 

 

за планом

у діючих цінах

у порівнянних цінах 

 

від плану

від попередньог року 

 

Січень

25,6

28,8

27,2

23,8

94,4

-1,6

-1,8

93,0

Лютий

26,7

29,8

27,7

24,2

93,0

-2,1

-2,5

90,6

Березень

24,5

33,4

33,4

29,2

100,0

-

+4,7

119,2

Разом за І квартал

76,8

92,0

88,3

77,1

96,0

-3,7

+0,3

100,4

Квітень

27,5

33,9

34,8

30,4

102,6

+0,9

+2,9

110,5

Травень

27,1

34,3

37,1

32,4

108,2

+2,8

+5,3

119,6

Червень

28,0

32,5

35,7

31,2

109,8

+3,2

+3,2

111,4

Разом за ІІ квартал

82,6

100,7

107,6

94,0

106,8

+6,9

+11,4

113,8

Липень

34,2

42,6

42,3

36,9

99,3

-0,3

+2,7

107,9

Серпень

34,8

44,0

46,0

40,2

104,5

+2,0

+5,4

115,5

Вересень

36,5

43,5

46,5

40,6

106,9

+3,0

+4,1

111,2

Разом за ІІІ квартал

105,5

130,1

134,9

117,8

103,7

+4,8

+12,3

111,6

Жовтень

40,0

44,4

45,6

39,8

102,7

+1,2

-0,2

99,5

Листопад

41,4

43,6

42,8

37,4

98,2

-0,8

-4,0

90,3

Грудень

41,6

47,2

50,7

44,3

107,4

+3,5

+2,7

106,5

Разом за ІУ квартал

123,0

135,2

139,1

121,5

102,9

+3,9

-1,5

98,9

Всього за рік

387,9

458,0

469,9

410,4

102,6

+11,9

+22,5

105,8

Ці дані показують, що товарооборот як у попередньому, так і звітному році зростав з кварталу в квартал. У перших трьох кварталах звітного року споживче товариство забезпечило ріст обсягу роздрібного товарообороту в порівнянних цінах до відповідних періодів попереднього року. Найбільш значним було збільшення товарообороту в другому і третьому кварталах — відповідно 113,8 \% і 111,6 \% до минулого року. При цьому ріст товарообороту спостерігався в кожному місяці цих кварталів. Це можна пояснити більш значним ростом доходів сільського населення, яке обслуговує споживче товариство, і його платоспроможним попитом в літні місяці, а також підвищенням торговельної активності кооперативу.

В четвертому кварталі обсяг товарообороту споживчого товариства до відповідного періоду минулого року зменшився на 1,1 \%, або на 1,5 тис. грн. Однак у цьому кварталі план товарообороту був виконаний на 102,9 \%, а фактичний його обсяг порівняно з третім кварталом зріс на 3,7 тис. грн. Тому можна зробити висновок, що торговельна активність в четвертому кварталі суттєво не знизилась.

Недовиконання плану товарообороту в першому кварталі на 4 \%, або на 3,7 тис. грн, відбулось на фоні хоч і незначного, але збільшення обсягу товарообороту порівняно з попереднім роком. Все це дає підстави в цілому позитивно оцінити динаміку товарообороту споживчого товариства по кварталах звітного року.

6. Підсумкова оцінка стану загального обсягу товарообороту торговельного підприємства (об'єднання). На цьому етапі узагальнюють результати аналізу, одержані на попередніх його етапах з метою одержання більш загальної картини стану явища, що вивчається. Для цього систематизують позитивні і негативні моменти виконання плану і динаміки загального обсягу товарообороту торговельного підприємства.

Проведений аналіз загального обсягу роздрібного товарообороту торговельної мережі споживчого товариства показав:

Позитивні моменти: Негативні моменти:

Забезпечено виконання річного 1. Допущено недовико- плану товарообороту.           нання плану товарообо-

Досягнуто зростання обсягу това- роту в першому кварталі, рообороту до попереднього року.   а також в окремі місяці

Зріс процент охоплення товаро-   четвертого кварталу. оборотом грошових доходів  насе-   2. Знизився обсяг дріб- лення. нооптового обороту.

Більш високими темпами розви- 3. Не всі магазини спра-вався роздрібний товарооборот спо- вились з виконанням рі-живчого товариства порівняно з обо- чного плану товарооборотом системи райспоживспілки в роту.

цілому і загальнорайонним товарооборотом.

Була досягнута стійка динаміка товарообороту по кварталах звітного року.

Починаючи з базисного року спостерігалась тенденція стійкого зростання товарообороту торговельної мережі по роках.

Позитивні моменти як за їх кількістю, так і вагомістю значно переважають над негативними. Крім цього, негативні моменти в основному пов'язані з ритмічністю і рівномірністю виконання планів, які мають індикативний характер.

Одержані результати позитивно характеризують розвиток загального обсягу роздрібного товарообороту і свідчать про ріст ділової активності споживчого товариства.

2.3. Аналіз ритмічності і рівномірності виконання плану товарообороту

Під ритмічністю роботи торговельного підприємства розуміють виконання плану товарообороту по періодах (кварталах, місяцях, декадах). Ритмічна робота магазинів — одна із умов раціональної організації торгівлі. Забезпечення такої роботи є комплексним завданням, яке охоплює всі сторони торговельно-виробничого процесу. Ритмічність роботи залежить не тільки від зусиль торговельно-оперативного персоналу, але й допоміжних та обслуговуючих працівників. Вона вимагає належного рівня організації торговельного менеджменту, ефективної роботи всіх управлінських структур підприємства, а особливо тих, які забезпечують оперативне управління торговельно-виробничими процесами.

Ритмічність роботи характеризує організаційно-технічний рівень підприємства і в значній мірі визначає економічні показники господарської діяльності.

В процесі аналізу загального обсягу товарообороту ритмічність виконання плану вивчають як в цілому по споживчому товариству чи іншому підприємству, так і ритмічність роботи окремих магазинів, секцій, бригад.

Для оцінки ритмічності товарооборот за звітний період приймають за 100 \% і визначають питому вагу кожного періоду (місяця, кварталу) за планом і фактично. На основі відхилень цих показників в окремі періоди судять про ритмічність роботи (табл. 2.8).

Так, згідно з даними табл. 2.8 у першому кварталі звітного року спостерігались негативні відхилення питомої ваги фактичного товарообороту кожного місяця в загальнорічному обороті від планових показників. Це свідчить про неритмічне виконання плану товарообороту торговельною мережею споживчого товариства в першому кварталі звітного року.

Наявність позитивних відхилень цих показників у другому кварталі — свідчення ритмічної роботи.

Більш наочно ритмічність виконання плану товарообороту торговельною мережею споживчого товариства протягом звітного року показано на рис. 2.2.

З метою оцінки ритмічності в процесі аналізу розраховують і порівнюють частки виконання в кожному місяці звітного періоду квартальних чи річних планів. Наприклад, якщо в квітні торговель-

Таблиця 2.8

не підприємство виконало 25 \% від квартального плану, в травні 34 \%, а в червні 41 \%, то, незважаючи на виконання квартального плану на 105 \%, воно працювало недостатньо ритмічно.

Для узагальненої кількісної оцінки ритмічності виконання плану товарообороту розраховують коефіцієнти ритмічності. Є декілька способів їх розрахунку. Найпростіший з них являє собою відношення кількості періодів, в яких план був виконаний, до загальної кількості періодів.

 

 

Так, згідно з даними рис. 2.2 торговельна мережа споживчого товариства виконала план товарообороту лише у восьми місяцях звітного року. Коефіцієнт ритмічності виконання плану становив: 8 : 12 = 0,667. Отже, місяці, в яких виконувався план у звітному році, становили 66,7 \% від їх загальної кількості.

Очевидно, що діапазон коливання значень цього коефіцієнта може знаходитись між нулем і одиницею.

Коефіцієнт ритмічності виконання плану товарообороту (Кг) розраховують також способом менших чисел за формулою:

Кг = Оп_-Опр, (2.7) Оп

де Оп — плановий обсяг товарообороту на рік (квартал, місяць);

Опр — загальна сума недовиконання плану товарообороту в окремі місяці (декади, дні).

В цій формулі різниця між плановим обсягом товарообороту за звітний період (Оп) і сумою недовиконання плану (Опр) становить фактичний (заліковий) обсяг товарообороту в рамках плану. В нашому прикладі, згідно з даними табл. 1.8, він становить 453,2 тис. грн. А коефіцієнт ритмічності виконання плану буде дорівнювати: 453;2 : 458,0 = 0,989, або 98,9 \%. Це означає, що виконання річного плану товарообороту було ритмічним на 98,9 \%, що є свідченням достатньо високої ритмічності.

Коефіцієнт ритмічності розраховують також з допомогою показників варіації за формулою:

Кг = 1 - V, (2.8)

де V — коефіцієнт варіації.

Цей коефіцієнт варіації розраховують як відношення середньо-квадратичного відхилення процента виконання плану товарообороту в кожному окремому місяці до процента виконання плану товарообороту за звітний рік.

Поряд з ритмічністю значний вплив на якісні показники торговельної діяльності споживчого товариства має рівномірність виконання плану товарообороту. Під рівномірністю виконання плану товарообороту розуміють його виконання окремими магазинами і іншими структурними підрозділами підприємств.

Для кількісної оцінки рівномірності виконання плану товарообороту торговельною мережею розраховують коефіцієнти рівномірності, як і коефіцієнти ритмічності. Однак якщо останні розраховують як по торговельному підприємству чи об'єднанню загалом, так і по окремих магазинах, то коефіцієнти рівномірності визначають в основному тільки по торговельному підприємству (об'єднанню).

Рівномірність виконання плану товарообороту характеризує коефіцієнт, який виражає відношення кількості магазинів, які виконали план у звітному періоді, до загальної їх кількості. Так, згідно з даними табл. 2.4 із 28 магазинів споживчого товариства з планом справились 15. В нашому прикладі коефіцієнт рівномірності виконання плану буде становити: 15 : 28 = 0,536. Він показує, що 53,6 \% магазинів споживчого товариства справились з плановим завданням у звітному році.

Однак цей показник не враховує обсяги діяльності окремих магазинів. Тоді як вагомість впливу невиконання плану товарообороту дрібного і великого магазинів на показники діяльності споживчого товариства різна. Тому для розрахунку коефіцієнта рівномірності виконання плану товарообороту торговельною мережею використовується спосіб менших чисел, як і в розрахунку коефіцієнта ритмічності (табл. 2.8). Відмінність полягає в тому, що загальний обсяг залікового обороту (в межах плану) визначається по кожному магазину за звітний період.

Для оцінки рівномірності виконання плану використовують також показники варіації. Вони відображають коливання рівнів виконання плану товарообороту в розрізі магазинів від середнього рівня по торговельній організації. Вихідні дані для розрахунку цього коефіцієнта наведені у табл. 2.9.

Використовуючи дані табл. 2.9, розрахуємо середнє квадратичне відхилення (§) і коефіцієнт варіації (V)

 

3-

Х(х~Х)2° - (Й87126^73247 = ±18\%

X О        V 458,0

 

V

4.100 --±17,5\%. х 102,6

 

Середнє квадратичне відхилення /+18 \%/ характеризує середній розмір коливань у виконанні плану по магазинах від середнього процента виконання плану (102,6 \%). Коефіцієнт варіації (+17,5 \%) показує відносний розмір відхилення.

Коефіцієнт рівномірності виконання плану товарообороту торговельною мережею споживчого товариства у звітному році становить: 100 - 17,5 = 82,5 \%.

Цей коефіцієнт характеризує рівномірність виконання плану товарообороту відносно середнього рівня цього показника по торговельній мережі споживчого товариства. Він враховує як негативні (недовиконання плану), так і позитивні (перевиконання) відхилення, оцінка яких різна. Тоді як коефіцієнт рівномірності, розрахований способом менших чисел, відображає рівномірність виконання плану відносно планових обсягів товарообороту торговельної мережі і враховує тільки негативні відхилення.

Подібні відмінності мають також коефіцієнти ритмічності виконання плану товарообороту, розраховані цими способами. Це слід враховувати у процесі їх використання для оцінки ритмічності і рівномірності виконання плану товарообороту.

В ході аналізу ці коефіцієнти вивчають у динаміці, порівнюючи із значеннями за попередні періоди. їх доцільно також порівнювати з відповідними показниками інших споживчих товариств та підприємств системи райспоживспілки (районного споживчого товариства).

Результати проведеного аналізу свідчать про наявність у звітному році значної нерівномірності виконання планів товарообороту торговельною мережею споживчого товариства. Щоб розкрити причини цього явища, необхідно провести аналіз напруженості виконання планів товарообороту магазинами, враховуючи реальні умови їх торговельно-виробничої' діяльності, а також оцінити рівень планування. Говорячи про планування, слід зауважити, що наявні в даний час інформаційна база і методи планування товарообороту не дозволяють досягнути необхідної відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. А це є однією з причин недостатньої відповідності планів реальним умовам діяльності торговельних підприємств, що негативно впливає на показники ритмічності і рівномірності їх виконання.

Основними причинами зниження обсягів реалізації товарів і недовиконання планів можуть бути: дії конкурентів; застарілий асортимент, який не відповідає попиту споживачів; вузькість і недостатня глибина асортименту; незадовільний рівень обслуговування; неефективна робота комерційних служб; запізнення в надходженні товарів і невідповідність обсягів цих надходжень потребам розвитку товарообороту.

2.4. Аналіз напруженості виконання плану товарообороту

Об'єктивна оцінка результатів роботи магазинів та інших структурних підрозділів підприємств є основою для обґрунтування матеріального заохочення їх колективів і розробки планів діяльності на перспективу. Підвищення об'єктивності цієї оцінки вимагає врахування не тільки ступеня виконання планових показників, але і їх напруженості і, в першу чергу, напруженості виконання плану роздрібного товарообороту.

Оцінка напруженості планів товарообігу повинна здійснюватися як на стадії обґрунтування, так і після їх виконання, враховуючи конкретні умови, в яких цей план виконувався, і фактичне ресурсне забезпечення. Це дозволяє не тільки об'єктивніше оцінити результати роботи, але й дати оцінку рівня планування.

Критерієм оцінки напруженості планів вважається ступінь використання резервів інтенсивного розвитку виробничої чи торговельної діяльності у плановому періоді. Тому в основі існуючого підходу до оцінки напруженості планів товарообороту — припущення про необхідність досягнення у процесі планування приблизно однакових співвідношень між планом роздрібного товарообороту і ресурсами, які використовуються для його виконання, з метою досягнення у різних ланках торгівлі приблизно однакової напруженості планів. Це вимагає розробки нормативних показників ресурсного забезпечення товарообороту для різних типів магазинів.

В умовах відсутності цих нормативів для розрахунку показників напруженості планів товарообороту магазинів може бути використана як база для порівнянь фактична ресурсна забезпеченість всього торговельного підприємства. Показником для оцінки напруженості планів товарообороту може виступати коефіцієнт напруженості плану, в основі розрахунку якого — порівняльна характеристика запланованих темпів зростання товарообороту, фактичного виконання планів і ресурсного забезпечення магазинів і торговельного підприємства загалом. Тобто напруженість плану товарообороту торговельного підприємства беруть як базу для порівняння і приймають за одиницю, або 100 \%.

Алгоритм розрахунку цього коефіцієнта показаний на рис. 2.3.

 

1 Т

 

кь

2 в.

в

4 Н

5 и] Р) = —

о

 

І

 

3

6

 

 

 

Він передбачає восьмиетапну процедуру розрахунків: 1) коефіцієнта еластичності планового завдання (Кґ) як відношення запланованого темпу зростання товарообороту магазину порівняно з базисним періодом (Т) до відповідного показника, розрахованого по торговельному підприємству (7);

коефіцієнта еластичності виконання плану товарообороту (КЬ) як відношення відсотка виконання плану товарообороту окремим магазином (В,) до виконання плану товарообороту по торговельному підприємству загалом (В);

інтегрального коефіцієнта еластичності товарообороту магазину (Ко,);

ресурсомісткості товарообороту ,-го магазину по у-му ресурсу (Р)) як відношення наявного ресурсу (Ну) і фактичного товарообороту (О) у звітному періоді;

ресурсомісткості товарообороту торговельного підприємства загалом по у-му ресурсу (Ру) як відношення величини наявності у-го ресурсу в цьому підприємстві (Ну) до його товарообороту (О);

часткових коефіцієнтів ресурсомісткості товарообороту магазину з кожного виду ресурсів (Кр у) як відношення ресурсомісткості товарообороту магазину по )-му ресурсу і ресурсомісткості товарообороту всього торговельного підприємства з цього ресурсу;

інтегрального коефіцієнта ресурсомісткості товарообороту магазину (Кр );

коефіцієнта напруженості виконання плану товарообороту магазином (Кп,), як відношення інтегрального коефіцієнта еластичності товарообороту (Ко) до інтегрального коефіцієнта ресурсомісткості товарообороту цього магазину (Кр).

Формула (8) розрахунку коефіцієнта напруженості виконання плану товарообороту показує, що Кп 1 > 1 за умови, якщо Кр1 < Коі. У цьому випадку напруженість виконання плану товарообороту магазином вища, ніж загалом по торговельному підприємству. Якщо ж Кр 1 > Ко і, то Кп і < 1, тобто фактична напруженість виконання плану товарообороту в ,-му магазині нижча, ніж по торговельному підприємству загалом.

Основними видами ресурсного забезпечення товарообороту, які можуть братися до уваги в процесі розрахунків, є товарні ресурси, ресурси праці, торгова площа, наявність устаткування та ін.

Розглянемо методику розрахунку коефіцієнтів напруженості виконання плану товарообороту на прикладі торговельної мережі споживчого товариства.

У табл. 2.10 наведено розрахунок інтегральних коефіцієнтів еластичності товарообороту для кожного магазину споживчого товариства. Цей розрахунок реалізує перші три блоки алгоритму.

Інтегральні коефіцієнти еластичності товарообороту магазинів (Ко;) виражають відношення запланованих темпів зростання товарообороту і фактичних рівнів виконання планів окремими магазинамидо середніх значень цих показників по торговельній мережі в цілому. Окремі економісти пропонують використовувати ці показни2ки як коефіцієнти для оцінки напруженості планів товарообороту. Однак тільки на їх основі, без врахування фактичного ресурсного забезпечення, ще не можна об'єктивно судити про напруженість виконання планів магазинами. Очевидно, легше виконувати план при більш високій ресурсній забезпеченості. Тому, оцінюючи напруженість виконання плану поряд з інтегральними коефіцієнтами еластичності товарообороту, до уваги необхідно брати також показники, які характеризують рівень ресурсної забезпеченості магазинів. їх називають показниками ресурсомісткості товарообороту.

У табл. 2.11 фактичні показники ресурсомісткості товарообороту (Ру), обчислені як відношення наявного обсягу кожного виду ресурсів у магазинах до їх товарообороту. В якості товарних ресурсів взято запаси товарів на початок періоду і їх надходження упродовж звітного періоду. Наявність ресурсів праці характеризують відпрацьовані людино-дні, а матеріально-технічної бази — торгова площа магазинів. З цією метою залежно від конкретних умов роботи торговельних підприємств можуть використовуватися й інші показники.

Ресурсомісткість роздрібної реалізації продовольчих і непродовольчих товарів за основними видами ресурсів суттєво відрізняється. Це підтверджують дані табл. 2.11.

Вони свідчать, що за товарним забезпеченням і матеріально-технічною базою найвища ресурсомісткість товарообороту була у непродовольчих магазинах, а за ресурсами праці — в продовольчих і змішаних магазинах споживчого товариства. В зв'язку з цим середню ресурсомісткість товарообороту як базу для порівняння по кожному із ресурсів взято не в цілому по торговельній мережі, а окремо для непродовольчих, продовольчих і змішаних магазинів. Для цієї диференційованої бази розраховано коефіцієнти порівняльної ресур-сомісткості товарообороту кожного магазину за видами ресурсів.

Спеціалізовані торговельні підприємства не мають потреби у такій диференціації базових значень коефіцієнтів ресурсомісткості товарообороту. Тут за базу для порівняння може прийматися середня ресурсомісткість усього товарообороту торговельного підприємства за основними видами ресурсів.

 

 

 

о

&; о          ч -і          з о

я

з           с

5

с

 

З с

Фактичний товарооборот у попередньому році,тис. грн

у діючих цінах

13 С

о о

у цінах

попереднього

року

рактичнии у діючих цінах

Виконання плану, \%

Запланований темп зростання товарообороту

планового завдання (Кіі)

фактичного виконання плану (Кві)

Інтегральний коефіцієнт еластичності товарообороту магазину (Коі)

РОЗРАХУНОК ІНТЕГРАЛЬНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ РЕСУРСОМІСТКОСТІ ТОВАРООБОРОТУ МАГАЗИНІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ ПЕРІОДІ

 

Магазини

Фактичний товарооборот у звітному році, тис. грн

Фактична наявність ресурсів

Ресурсомісткість товарообороту (Р0

Коефіцієнти ресурсомісткості товарообороту (Кр^)

Інтегральні коефіцієнти ресурсомісткості товарообороту (Крі)

 

 

товарних, тис. грн

праці, люд.-днів

торгової площі, м

товарне забезпечення

ресурси праці

матеріально-технічна база

товарне забезпечення

ресурси праці

матеріально-технічна база 

 

Гастроном

58,1

64,7

1196

104

1,113

20,585

1,790

0,961

0,836

0,544

0,759

Промтовари

13,7

16,6

235

117

1,210

17,153

8,532

0,952

0,981

1,202

1,039

Госптовари

12,1

14,4

265

95

1,189

21,901

7,851

1,025

1,253

1,107

1,124

Будматеріали

43,8

52,8

576

152

1,205

13,151

3,470

1,007

0,752

0,489

0,718

Товари повсякденного попиту

9,5

10,5

310

24

1,102

32,632

2,526

0,950

1,671

0,650

1,011

Іт.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього

469,9

547,1

10575

2039

1,164

22,505

4,339

в т.ч. магазини непродовольчі

126,7

149,7

2215

899

1,181

17,482

7,095

продовольчі

326,2

377,7

8028

1074

1,158

24,611

3,292

змішані

17,0

19,7

332

66

1,160

19,529

3,882

Порівняння розрахованих в табл. 2.11 інтегральних коефіцієнтів ресурсомісткості товарообігу (Кр), в однотипних магазинах споживчого товариства дозволяє судити не тільки про відмінності в рівнях ресурсомісткості товарообороту, але й про ефективність їх роботи.

В розглянутій табл. 2.11 реалізовані з четвертого по сьомий блоки алгоритму, показаного на рис. 2.3. Виходячи з одержаних результатів, у табл. 2.12 розраховані коефіцієнти напруженості виконання плану товарообороту магазинами (Кп) за формулою із восьмого блоку алгоритму. Ці коефіцієнти дають змогу ранжувати магазини споживчого товариства за рівнем напруженості виконання планів.

За допомогою коефіцієнтів напруженості виконання плану обчислюються скориговані значення показників виконання плану товарообороту магазинами, які могли б бути досягнуті за середнього рівня напруженості виконання плану по всій торговельній мережі підприємства. їх розраховують шляхом множення процента виконання плану товарообороту магазинами на коефіцієнти порівнянної напруженості виконання плану товарообороту в кожному із них. Наприклад, за даними табл. 2.12 для магазину «Госптовари» цей показник обчислювався так: 123,5 \% х 0,904 = 111,6 \%.

Розрахунки свідчать, що магазин «Госптовари» план товарообороту перевиконав на 23,5 \%, а магазин «Будматеріали» — тільки на 2,8 \%. Однак зусилля колективу магазину «Будматеріали» треба оцінити як більш напружені, оскільки коефіцієнт напруженості виконання плану у нього був значно вищий.

Цей висновок наочно підтверджує порівняння скоригованих показників виконання плану товарообороту цими магазинами. При однаковій напруженості планів й інших тих самих умовах магазин «Госптова-ри» план товарообороту перевиконав би тільки на 11,6 \%, а магазин «Будматеріали» — на 32,4 \%. Значні відхилення скоригованих показників виконання плану товарообороту магазинами від фактичних значень свідчать про недостатній рівень обгрунтованості планів.

Використання коефіцієнтів напруженості планів у процесі порівняльного аналізу виконання планів товарообороту торговельними підприємствами дозволяє об'єктивніше оцінити результати їхньої роботи і ще невикористані можливості збільшення товарообороту.

Запропонованій методиці аналізу напруженості виконання плану товарообороту властиві деякі обмеження. Так, вона допускає, що основні види ресурсів, які беруть для розрахунку, мають однакову вагомість в процесі виконання плану. А це не завжди правильно, тому що залежно від ситуації якийсь із цих ресурсів може виступати стосовно до обсягу товарообороту як лімітуючий фактор, що є визначальним для зростання товарообороту. Незважаючи на це, методика аналізу напруженості виконання плану товарообороту є важливим інструментом оцінки результатів роботи магазинів та інших одиниць торговельної мережі.

2.5. Аналіз товарної структури роздрібного товарообороту

Роздрібний товарооборот формується як результат великої кількості окремих актів купівлі-продажу різноманітних за споживчими властивостями і призначенням товарів. Тому він характеризується не тільки загальним обсягом (сумою реалізації товарів), але і товарною структурою, тобто співвідношенням окремих товарів (товарних груп) в загальному обсязі товарообороту.

Реалізація товарів кожної товарної групи має свої особливості. Вона відрізняється як за трудомісткістю, так і витратомісткістю. Від змін у структурі товарообороту залежать кількісні і якісні показники роботи торговельних підприємств — швидкість обертання товарів, продуктивність праці, рівень витрат обігу, рівень валового доходу і ін.

Аналіз роздрібного товарообороту за асортиментом товарів проводять за перший квартал, півріччя, 9 місяців і рік. В процесі аналізу необхідно:

дати оцінку виконання плану і динаміки товарообороту по окремих товарних групах;

виявити кількісні і якісні зміни, які відбулись у структурі роздрібного товарообороту;

вивчити динаміку реалізації основних груп товарів на душу населення;

оцінити досягнутий рівень реалізації товарів на душу населення порівняно з іншими підприємствами чи об'єднаннями;

виявити позитивні сторони і недоліки в організації торгівлі і вивченні попиту населення на товари.

За результатами аналізу повинна бути дана оцінка змін у попиті споживачів, розкриті недоліки в торговельному обслуговуванні населення з метою вживання своєчасних заходів для його покращення.

Для аналізу асортименту і структури товарообороту використовують наступні матеріали: статистичну звітність — ф. № 3-торг «Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства»; план роздрібного товарообороту в асортименті і його товарне забезпечення; акти інвентаризації товарів; первинну документацію про рух товарів; дані оперативного обліку руху товарів; матеріали перевірок наявності асортиментного мінімуму в магазинах; дані вивчення попиту населення на товари і ін.

Основним джерелом інформації про товарну структуру товарообороту є форма статзвітності № 3-торг. Однак у цій формі продаж товарів у роздріб показується разом із іншими недокументованими витратами, які включають ще невиявлені природні і інші втрати товарів, в тому числі розтрати і нестачі. Інші недокументовані витрати визначають як різницю між загальною сумою вибуття товарів згідно з даними форми № 3-торг і фактичним обсягом роздрібного товарообороту. Якщо сума цих витрат значна, для визначення роздрібного товарообороту по кожній товарній групі необхідно вибуття товарів скоригувати на наявні недокументовані витрати. Для цього попередньо розраховують коефіцієнт, який характеризує відношення товарообороту до загальної суми вибуття товарів у роздрібній торговельній мережі. Він показує питому вагу роздрібної реалізації в загальному обсязі вибуття товарів. З його допомогою розраховують роздрібний товарооборот по групах товарів множенням цього коефіцієнта на суми вибуття товарів по кожній товарній групі.

Якщо сума інших недокументованих витрат незначна, що має місце у нашому прикладі, ці розрахунки не проводяться.

Використовуючи дані про роздрібну реалізацію товарів по товарних групах, дають оцінку виконання плану і динамічних змін товарообороту по кожній з товарних груп, а також змін у структурі товарообороту порівняно з базисним періодом і планом. Для цього складають табл. 2.13, в якій розраховують усі ці показники.