Економіка туристичного бізнесу - Навчальний посібник (Дядечко Л.П.)

Модуль 2. економІчне управлІння туристичним бІзнесом тема 3. місце економічної стратегії в управлінні туризмом 3.1. сутність і роль підприємницької стратегії в розвитку туристичного бізнесу

Економіка туризму охоплює сукупність таких складових: туристичний продукт і сервіс, об'єкти туристичних відвідувань і суб'єкти підприємництва, які надають послуги споживачам, що тимчасово залишають місце постійного проживання і подорожують у певні туристичні дестинації. Вона є складовою економічного комплексу країни і конституюється підприємницькою діяльністю самостійних туристичних підприємств. Розвиток туристичного бізнесу потребує стратегічного підходу до його управління.

Поняття «стратегія», уживане в економічному, а не військовому значенні, являє собою логічно побудовану програму перспективних заходів, спираючись на які, туристичний бізнес зможе досягти поставленої мети.

Десята Гаазька декларація з туризму проголосила: «Туризм повинен плануватися державною владою, а також владою туристичної індустрії на комплексній і послідовній основі з урахуванням усіх аспектів цього феномена». Результатом такого планування туристичного бізнесу в Україні є Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 рр., яка для суб'єктів туристичної діяльності носить індикативний (рекомендаційний) характер.

В умовах ринку успіху домагаються лише ті підприємці, які здатні розробляти і виконувати на відповідному організаційному рівні довгострокові стратегії. Зараз, коли на ринку України виживають лише професіонали високого класу, розробка і реалізація стратегії стає визначальною умовою ефективної діяльності підприємницьких структур туристичного бізнесу.

Під стратегією суб'єктів туристичної діяльності слід розуміти комплексну програму заходів, спрямованих на здійснення місії (генеральної мети) підприємства і досягнення його множинних цілей.

До об'єктів стратегії економічного управління в туризмі відносяться два базових елементи: переміщення туристів до пункту призначення та зупинка в цьому пункті, яка потребує задоволення потреб у розміщенні, харчуванні та ін. Тому об'єктами економічної стратегії туристичних підприємств є:

окремі туристичні послуги або комплекс туристичних послуг, що утворюють туристичний продукт;

ресурси, що забезпечують туристичну діяльність;

максимізація прибутку і мінімізація витрат;

ефект мультиплікатора, управління яким має особливе значення в економіці туристичного бізнесу, оскільки доход, отриманий від туризму, впливає на розвиток інших сфер діяльності (виробничої і невиробничої);

поведінка на ринку і конкурентна боротьба;

технологія туристичної діяльності;

інвестиційна та інноваційна діяльність тощо.

Стратегія відрізняється від конкретних планів і програм підприємства практичною спрямованістю на виконання місії підприємства та орієнтацією на використання його переваг.

Процес розробки стратегій дуже трудомісткий. Стратегія діяльності туристичного підприємства орієнтує його на успіх; допомагає підприємцеві зрозуміти суть турбізнесу, визначити своїх конкурентів, постачальників і покупців; привчає до чіткого рішення поставлених завдань; значно підвищує шанси не тільки вижити, а й ефективно працювати в умовах невизначеності зовнішнього середовища.

Процес розробки загальної стратегії діяльності туристичного підприємства представлений на рис. 3.1.

Центром розробки стратегії діяльності підприємств є визначення мети та ранжування цілей. Під метою розуміється досягнення високого рівня якісних і кількісних показників, до яких повинне прагнути підприємство. Яке б не було формулювання стратегічної мети, в ньому завжди міститься бажаний обсяг прибутку, одержання якого забезпечується доходом.

Розробка загальної економічної стратегії діяльності будь-якої підприємницької структури вимагає вивчення й оцінки її базової економічної стратегії.

Послідовність розробки стратегії суб'єктів господарювання

і

1. Оцінювання стадії життєвого циклу підприємства і вибір стратегічних напрямів діяльності

2. Дослідження впливу макро- та мікросередовища на стратегічні цілі підприємницької діяльності

3. Постановка та ранжування цілей базової стратегії

4. Конкретизація стратегічних цілей за періодами реалізації

5. Розчленування цілей на конкретні задачі стратегічного значення

6. Вибір тактики та засобів розв'язання задач і досягнення

стратегічних цілей

Вибір найбільш         Підвищення Удосконалення

ефективних дже-       ефективності маркетингової та

рел формування        наявного ресурсно- управлінської ресурсів          го потенціалу діяльності

Рис. 3.1. Етапи розробки програми перспективних заходів розвитку суб'єктів ринкових відносин