Ділова українська мова - Навчальний посібник (Плотницька І.М.)

Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми в діловому мовленні

 

Син о н і ми

Синоніми (від грец. "однойменний") - слова, що мають спільне, близьке або тотожне значення, але відрізняються відтінками значень чи стилістичними забарвленнями.   

 

Кілька синонімів утворюють синонімічний ряд. Домінанта -стрижневе, або опорне слово, що виражає найзагальніші значення й не має стилістичних відтінків. У діловій сфері, зазвичай, функ­ціонують домінанти, оскільки вони є стилістично нейтральними і мають пряме значення.

 

бути сполучникові і безсполучникові ре­чення; речення з від­окремленими члена­ми, вираженими діє­прикметниковими або дієприслівниковими зворотами, і речення з підрядними частинами.

з питань спеціальних (віль- них) економічних зон; Кабінету Міністрів Укра- їни вирішити в місячний строк питання, що пов'я- зані з утворенням Агент- ства з питань спеціаль- них (вільних) економіч- них зон.         

 

 

Приклади   вживання синонімів

(За матеріалами: Культура української мови: Довід. / За ред. В.М. Русанівського. - К.: Либідь, 1990).

            Авторитет      Престиж        

Ці слова синонімічні, близькі за значенням, але не тотожні. Похідні утворення від згаданих іменників більше відрізняються за значеннями, ніж самі твірні основи.

 

Авторитет (від лат. аи(с)1огіїа8 -влада) вживається в сучасній укра­їнській мові у двох значеннях:

1)         загальновизнаність, вплив, по- важність (особи, організації, ко- лективу): авторитет керівника, авторитет установи;

2)         той, хто має загальне визнан- ня, вплив (уживається для ха- рактеристики людини): Ви наш найбільший авторитет.

У сучасній українській мові слово престиж (від франц. ргезп§е, буквально означає "ав­торитет, повага") вживається тільки в одному значенні - ав­торитет, вплив, який має хто-, що-небудь: престиж устано­ви, втрачати свій престиж, підтримувати чийсь престиж

та ін.

Прикметник авторитетний озна-чає "який має авторитет; впливо-вий, поважний, який заслуговує на довіру":

авторитетна кандида-тура, авторитетний учений, ав­торитетна думка. Вживається це слово ще й у значенні "який не допускає заперечень: владний": авторитетний тон, авторитет-ний жест.

Прикметник престижний фун­кціонує як такий, що свідчить про престиж, авторитет кого-, чого-небудь, або такий, що слугує засобом досягнення пре-стижу (часто з відтінком іронії чи зневаги):

престижний автомобіль, престижний одяг, престижне знайомство, престижні зв'язки.

Мовна практика засвідчує вживання слова авторитет і його похідних переважно в контекстах, що містять позитивну оцінку, а слова престиж та його похідних - у нейтральних або негативно-чи зневажливо-оцінних.

 

Брифінг

Брифінг (від англ. Ьгіепп§ - інфор- маційна нарада) - це, як правило, коротка інформація для журналістів, що стосується тієї чи іншої теми без подальшого її обговорення. Під час такої зустрічі можуть бути поставле- ні тільки конкретні запитання, що дають змогу уточнити певні деталі поданої інформації. Сфера вживання слова брифінг де- що обмежена жанрово і стилістично. Найчастіше воно трапляється в офі- ційних газетних повідомленнях, у публікаціях Міністерства закордон- них справ, зарубіжних інформаціях: брифінг для українських та іно- земних журналістів у Міністер- стві закордонних справ.      

Прес-конференція

Прес-конференція (від англ. ргезєссягГегепсе) - зустріч дер­жавних, політичних, громад­ських, наукових діячів з пред­ставниками засобів масової ін­формації для висвітлення пи­тань, що цікавлять широку гро­мадськість. У прес-конференції, на відміну від брифінгу, беруть активну участь обидві сторони. Тут не тільки заслуховують інформацію, а й ставлять запи­тання, слухають відповіді, обго­ворюють певну тему, з'ясову­ють обставини якихось подій.

 

 

 

 

Слово-термін відносини вживається у різних галузях науки, пере- важно суспільного, економічного та політичного характеру: вироб- ничі відносини, міжнародні (дипломатичні) відносини, торго- вельні (ринкові, товарні, кредитні) відносини.    

 

Слово стосунки широко

використовується на означення зв' язків, контактів узагалі:

стосунки з республіканськими художніми організаціями.

Слово ставлення вживається тоді, коли йдеться про вияви певних почуттів до кого-небудь:

ставлення до життя, праці; ставлення до товариства книголюбів.

Слово відношення виражає

взаємозв' язки тільки між предметами, явищами тощо. Воно передає зміст поняття "стосунки, причетність до кого-, чого-небудь; зв'язок із ким або чим": Він мав відношення до цього випуску (тобто був причетний до цього випуску). У термінологічному значенні слово

відношення

використовується в

математиці,

лінгвістиці:

арифметичне відношення, синтаксичні відношення.

У науково-діловому стилі слово

відношення

вживається як діловий лист, який надсилається до установи або офіційній особі.        

Галузь

Сфера

Ділянка

 

Ці слова об'єднує спільне значення - певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять якусь окрему сторону людської діяльності, людських інтересів:

 

Панівною господарською структурою у цілому ряді галузей промисловості акціонерні товариства стають лише з другої половини ХХ століття.

У наш динамічний час немає такої сфери людської діяльності, яка найтісніше не пов' язана з наукою.

За середніми розмірами акціонерного капіталу на різних ділянках застосування лідирували кредитні заклади.

Галузь, сфера, ділянка - стилістично нейтральні слова. Досить часто із значенням, що властиве цим словам, помилково вживають слово область: в областях господарства, в області промисловості. Та­кого значення іменник область в українській мові не має.

 

Дефект

Недолік

 

Дефект (від лат. сІеГесй^ - недолік) позначає якусь ваду, хибу, недолік, пошкодження. Широко використовується для позначення різних фізичних вад людського організму: дефект вимови, приховані генетичні дефекти. Слово дефект звичайно позначає такі хиби, які можна побачити або фізично відчути на конкретному предметі. Основна сфера функціонування слова дефект -спеціальна література, наукова термінологія.

Отже, слово дефект позначає переважно відчутні, видимі недоліки конкретних предметів, а недолік вказує на негативну ознаку, якість чого-небудь. 

Слово недолік може вживатись як синонім до слова дефект: недолік мови - дефект мови. Але семантика слова недолік ширша. Воно позначає недогляди, упущення, помилки в якій-небудь справі, роботі, діяльності окремої людини або організації: усунути недоліки в роботі.

 

Дилема Проблема

Завдання

Дилема (від грец. "подвійний засновок") означає необхідність вибору між двома можливос­тями, звичайно небажаними або важко здійсненними: Війна і мир — ця дилема загострилася в наш час, наприкінці ХХ ст.

Проблема - це теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки:

актуальні проблеми сучасної епохи; розв'язувати складні проблеми соціально економічного розвитку країни.

Завдання - це запланована для виконання робота, справа, доручення: Для Спілки жінок України першочерговим завданням є підтримка і розвиток жіночого підприємництва.

 

 

 

Отже, проблема вказує на необхідність її розв'язання, дилема - на вибір між двома можливостями, а завдання стосується виконання окремого обсягу роботи.

            Загальний      Спільний       

Загальний і спільний синонімічні у значенні "такий, що охоплює всіх, стосується всіх": загальна (спільна) розмова, загальне (спільне)

засідання.      

Але тільки: загальні збори, загальна військова повинність, загальне право обирати і бути обраним (поширюється на всіх); спільні мрії, спільні турботи (належать двом, що взаємно володіють ними).

 

Ініціатива Пропозиція

Звернення

Слово ініціатива (від лат. іпіпшп - початок) вживається у значенні "почин, активна, провідна роль у діях, заповзятливість". Ініціаторами називають людей, які роблять перший крок

Пропозиція - це те,

що пропонується, виноситься на обговорення, порада, вказівка. Це слово не обов' язково виражає почин справи, хоча й не виключає цього: виступив з

Іменник звернення стосується офіційного, інформативного повідомлення. Його семантика передбачає сполучуваність зі словами ініціатива

у будь-якій справі,

пропозицією,

і пропозиція:

керують нею. Це

раціоналізаторська

виступили з

слово переважає в

пропозиція.

ініціативою,

офіційно-діловому,

 

пропозицією;

публіцистичному

 

звернулися з

стилях: за

 

ініціативою,

ініціативою, взяти

 

пропозицією;

до своїх рук

 

звернення з

ініціативу.

 

ініціативою, пропозицією.

 

            Інтерв'ю        

Інтерв'ю - це призначена для опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політичним, громадським або яким-небудь іншим діячем і т. ін. Так може називатися газетна стаття або передача по радіо, телебаченню, що містить виклад цієї розмови:

по телебаченню передавали інтерв'ю з відомим політичним діячем; у газеті було опубліковано інтерв'ю з письменником. Це розмова двох осіб: основне завдання однієї з них - запитувати про щось, а

            Бесіда 

Слово бесіда має ширший зміст:

обмін думками з ким-небудь:

доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками.

У бесіді можуть брати участь кілька осіб, причому їхня бесіда передбачає активний, рівноправний обмін висловлюваннями кожного з учасників.

 

другої - відповідати.

Слова інтерв'ю та бесіда різняться своєю сполучуваністю: брати інтерв' ю у кого-небудь, давати інтерв' ю журналістові, але бесіда з письменником, бесіда за "круглим столом".         

 

Навколишній

Оточуючий

 

Значення слів оточуючий і навколишній близькі, проте є випадки, коли їх слід розрізняти.

 

 

 

Подпись: Слово інавколишній має ширшу сполучуваність: навколишні села, будинки, звуки; навколишня дійсність. У формі середнього роду, поєднуючись із займенником все, слово навколишнє вживається як іменник: І ще пам 'ятаю: був гарний літній день, і все навколишнє здавалося прекрасним (О.Довженко). Цей іменник стосується всього, крім людей.

Дієприкметник оточуючий у множині також може використовуватись як іменник. У таких випадках він стосується тільки людей: Відпочиваючи у людних місцях, треба зважати на оточуючих. Хоча в посібнику "Пошук українського слова, або боротьба за національне "я" (К.: Видавни­чий центр "Академія", 2001. - С. 188) С.Караванський подає слово оточуючий як кальковану форму і пропонує замість нього вживати такі відповідники: "що оточує, здатний оточити, зайнятий оточенням, навколишній, довколишній, (мур) обвідний; оточуючі - оточення, довкілля".

 

Наголосити

 

            Підкреслити 

Слово підкреслити означає "виділити, вирізнити щось серед чого-небудь". Насамперед ідеться про написане: щоб виділити якусь його частину, проводять під нею риску. У розмові, бесіді, лекції, щоб привернути увагу до певного поняття, деякі слова вимовляють вищим тоном, змінюючи інтонацію. Цим самим виділяють, вирізняють від­повідне слово або вислів серед інших, тобто підкреслюють його.

Отже, підкреслення рискою на письмі й наголошення в усному мовленні - способи виділення слів, словосполучень, окремих речень.

Дієслова підкреслювати й наголошувати мають спільне зна­чення: "виділяти що-небудь".

Тому доповідач може не лише наголошувати на чомусь, а й під- креслювати сказане ним, виділяючи його з-поміж того, про що йшла або йтиме мова. Дієслова підкреслювати і наголошувати вжива-ються не тільки в конкретному значенні: "виділяти інтонацією", "підкреслювати олівцем що-небудь". Вони стосуються й формулю-вання головної, важливої думки, зосередження уваги на якійсь проблемі: Заступник директора наголосив на виконанні держ-замовлення. У своєму виступі голова підкреслив, що депутати не дотримуються регламенту.

 

Неординарний

Оригінальний

 

Слово неординарний своїм значенням вказує на те, що якийсь факт, подія, явище виділяється з ряду інших своєю незвичайністю, непересічністю:

неординарні прикмети року; сприяти вихованню неординарних людей.

Близький за значенням до нього прикметник оригінальний -"незвичайний, своєрідний, самобутній".

Сполучуваність його з іменни­ками надзвичайно різноманітна:

оригінальна людина, оригі­нальний добір художніх засобів, оригінальна вистава, оригінальне оформлення.

Оригінальними називають речі, створені самостійно, без насліду- вання відомих зразків. У такому розумінні слово неординарний вживати не можна.  

 

 

 

Офіційний

Офіціальний

 

У сучасній мові поширені паралельні вислови: офіційний папір і офіці­альний папір; офіційне повідомлення й офіціальне повідомлення тощо.

Оскільки ці паралельні прикметникові форми не розрізняються за значенням, то перевагу слід віддавати поширенішій і словотвірно законо-мірній формі прикметника, тобто прикметнику офіційний. Тому треба писати й говорити офіційне повідомлення, офіційний прийом, офіційна зустріч тощо.     

 

Положення Становище

Стан

Положення означає розташування у прос­торі (горизонтальне положення), певне теоретичне твердження чи думку (основні поло­ження статуту), зве­дення законів, правил (Положення про вибори до Верховної Ради України).

Становище - це

події, обставини, ситуації (становище на Близькому Сході).

Слово стан має вужче значення, ніж положення і становище. Це найчастіше - сукуп­ність певних явищ, процесів (фізичний стан рідини, стан здоров' я, психічний стан людини, стан справ).

 

 

 

 

Професіональний

Професійний

 

Обидва прикметники мають однакове значення, але їх співвідносять з різними словами: професіональний — професіо­нал, професійний — професія, професійна (професіональна) підготовка;  професійні  (професіональні)   інтереси.   Але є

відмінність щодо їх сполучуваності з іншими словами.

 

Професійний має більш поширену сферу вживання. Переважає у сполученні з іменниками хвороба, захворюваня, травма та ін., тобто "хвороба, пов'язана з професією". У сполученні професійна спілка взаємозаміна прикметників не допускається.

Професіональний найчастіше вживається тоді, коли треба підкреслити значення "такий, що стосується професіоналів, не аматорів; фаховий": професіональний актор -актор, який обрав своїм фахом театральну справу (акторами-аматорами можуть бути люди різних професій і без професій).

 

Процент

            Відсоток        

Це слова-синоніми. Науковий стиль віддає перевагу слову процент. Відсоток - буквально означає "за сто", "наріст від ста".

Процент і відсоток вживалися як паралельні терміни в ХІХ ст., так само паралельно використовуться вони і в сучасних стилях: виробити 142 проценти, великий відсоток виборців.     

 

            Форум           

Слово форум (від лат. forum - площа, двір) означає широкі представницькі збори: міжнародний форум молоді, форум кінематографістів. Це слово доцільно вживати для позна- чення зборів світового, міжнародного масштабу: форум дослідників слов'янських культур.         

            Збори

Слово збори вживається стосовно зібрання членів певного колективу, організації з метою обговорення якихось питань чи проведення заходів:

відкривати збори, писати протокол зборів, установчі збори.

 

 

Антоніми Антоніми - це слова з протилежним значенням. 

Антоніми утворюють пари на основі зіставлення і проти­ставлення, яке відбувається на одній семантичній площині: важкий - легкий, детальний - недетальний, корисний -шкідливий, мовчати - говорити, любов - ненависть.

Найбільше антонімічних пар серед прикметників, прислів­ників, менше серед дієслів й іменників. Абстрактні іменники мають антоніми: залежність - незалежність, багатство -бідність.

Іменники з конкретним значенням, числівники, більшість займенників і службових слів не мають антонімічних пар: наказ, рішення тощо.

Омоніми

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів.

Омоніми ( від грец. однаковий та ім'я) - слова, що однаково звучать, але мають різні значення. 

 

Повні, або абсолютні, омоніми: апарат (прилад) - апарат (установа); блок (механізм) - блок (об'єднання).

До неповних, або часткових, омонімів належать такі, які частково збігаються звуковим складом у деяких формах слів, - це омоформи: плачу (від платити) - плачу (від платити). Слова, які однаково звучать, але пишуться по-різному, - це омофони: проте - про те. Омографи - це слова, які пишуться однаково, але мають різний наголос: замок - замок.

Пароніми

Пароніми (від пар... і грец. - ім'я, назва) - це однокореневі слова, близькі за звучанням, але різні за значенням або які частково збігаються в значенні.     

Пароніми за характером смислових зв'язків поділяються на групи:

• синонімічні (важкий - тяжкий);

антонімічні (еміграція — імміграція; адресат — адресант);

тематичні (абонент — абонемент; компанія — кампанія; пам 'ятка — пам 'ятник);

•           такі, що мають семантичну близкість (витрати — затрати; вирізнятися — відрізнятися).

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, приводить до помилок, зокрема до неправильного вживання одного слова замість іншого. Особливо уважно слід стежити за вживанням слів-паронімів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис і вимову потрібного слова.

 

 

Приклади   вживання паронімів

 

Комунікабельний Комунікаційний

Комунікативний

Слово

комунікабельний

функціонує у засобах масової інформації та художній літературі, служить для характе­ристики людини, з якою легко спілкува­тися, мати ділові стосунки, яка легко встановлює контакти і зв'язки: комуніка­бельна людина.

Прикметник комунікаційний має

значення "який стосується комунікації - шляхів сполучення, транспорту, ліній зв' язку тощо":

комунікаційні труби.

Прикметник

комунікативний

означає "який

стосується

комунікації як

спілкування,

інформації":

комунікативна

функція мовлення.

 

 

 

 

Особистий

Особовий

 

 

 

такий, що стосується окремої особи, належний особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя.

стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа (у відділі кадрів). Цей прикметник вживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник тощо.

 

 

 

            Тактовний     

Тактовний - той, що володіє почуттям міри, такту (утворений від іменника такт - "почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ дійсності"):

тактовна людина.

Тактичний

Прикметник тактичний утворений від іменника тактика у значенні "сукупність прийомів, методів або способів, що використовуються в політиці, спорті, для досягнення мети або на війні для проведення певної бойової операції": тактичні міркування, тактичні прийоми.       

 

 

Книжні й іншомовні слова в документах

Книжні слова використовуються в наукових працях, публі- цистичних статтях, документах тощо в узагальненому значенні.       

Книжні слова, як правило, однозначні. Іншомовні слова - це слова, запозичені з інших мов.

 

У текстах ділового стилю іншомовні слова вживаються, якщо немає відповідника в українській мові або ці слова набули міжнародного визнання.

Існують правила щодо використання іншомовних слів:

необхідність цього слова у тому чи іншому контексті;

правильність і точність уживання іншомовного слова;

зрозумілість слова для тих, хто буде знайомитися з діловим текстом;

неможливість вживання в одному тексті слова запозиченого і питомого (не можна сказати: "Ми дійшли консенсусу зі згоди" -з виступу на засіданні Верховної Ради).

 

Терміни і професіоналізми в ділових паперах

Терміни - це слова або словосполучення, які вживаються в специфічній сфері мовлення і створюються для точного ви­раження спеціальних предметів, понять, явищ, ознак, дій.

Термін - це одиниця найменування в галузі науки і техніки, яка визначає певне поняття і співвідноситься з іншими найме­нуваннями в цій галузі, утворюючи разом з ними термінологічну систему.

Терміном називається слово, якому відповідає якесь одне точно визначене поняття з галузі науки, техніки, мистецтва. Тер­міни - це нейтральні за забарвленням слова, яким не властиві об­разність, експресивність, суб' єктивно-оціночні відтінки значень.

Сукупність термінів тієї чи іншої галузі знань або вироб­ництва називається термінологією.

Система термінів однієї сфери називається термінологічною системою або терміносистемою.

Кожна галузь науки має свою термінологічну систему. У терміносистемах різних галузей науки є приклади міжтерміно-логічної омонімії (коли один і той самий термін входить до складу кількох терміносистем). Державне управління пов' язане з різними галузями науки, тому тут закономірним є використання термінів-омонімів, які функціонують також у:

політології (диктат, командно-адміністративна система);

економіці (експорт, імпорт, інвестиції, одно-, двосектор-ні моделі);

праві (акт, закон, законодавство, нормативні документи);

історії (Державна Рада, Російська імперія, Сенат);

філософії (громадське життя, духовна культура);

• стилістиці української мови (офіційно-діловий стиль) (культура мовлення, мовленнєвий етикет) тощо.

 

Професіоналізми - слова, словосполучення або звороти, властиві мовленню людей певної професії.         

Якщо немає терміна на позначення предмета, поняття, явища тощо, в мовленні використовується професіоналізм.

У ділових паперах не потрібно вживати слова-професіо-налізми. Однак в усному діловому мовленні ці лексичні одиниці функціонують: наприклад, шапка - загальний заголовок в окре­мих документах, початковий реквізит таких документів, як заява, записки (пояснювальна, службова, доповідна) тощо.

Деякі професіоналізми з часом стають термінами.

 

Кліше в діловодстві

Кліше (від франц. сІіспе) - мовленнєвий стереотип, готовий зворот, який легко відтворюється в певних умовах і контекстах стандарту.         

Кліше мають такі ознаки:

відповідність психологічним стереотипам як відображенню у свідомості явищ дійсності, що часто повторюються;

легке відтворення готових формул у процесі мовлення;

автоматизація процесу відтворення, що полегшує процес комунікації;

економія зусиль, мисленнєвої енергії і часу як для того, хто говорить (пише), так і для слухача (мовця).

Наприклад, у ділових текстах використовуються такі кліше з головними словами:

 

іменниками

виконання доручень, внесення змін, загро- за зникнення, заходи щодо реконструкції, порядок призначення, ратифікація угоди, взаємний залік, додаткові заходи, грошова допомога, економічні зв 'язки, міжнародна торгівля.        

 

дієсловами

виголошувати промову, здійснювати ке­рівництво, накласти резолюцію, прийня­ти рішення, позбавити слова, ужити за­ходів, брати участь, прийнято одно­стайно, схвалили пропозицію.

іншими

частинами

мови

відповідно до постанови міністерства, комісія для скасування резолюції; після за­кінчення строку повноважень; як виня­ток.

 

Графічні скорочення в діловодстві

Слова графічно скорочуються лише на письмі, вимовляються вони повністю.

 

 

 

д.б.н

к.б.н.

д.в.н.

к.в.н.

д.г.н.

к.г.н.

д.г.-м.н.

к.г.-м.н.

д.н.держ.упр.

к.н.держ.упр.

д.е.н.  

наукових ступенів, учених звань і посад

доктор біологічних наук

кандидат біологічних наук

доктор ветеринарних наук

кандидат ветеринарних наук

доктор географічних наук

кандидат географічних наук

доктор геолого-мінералогічних наук

кандидат геолого-мінералогічних наук

доктор наук з державного управління

кандидат наук з державного управління

доктор економічних наук   

 

к.е.н

кандидат економічних наук

д.і.н.

доктор історичних наук

к.і.н.

кандидат історичних наук

д.м.н.

доктор медичних наук

к.м.н.

кандидат медичних наук

д.мист.

доктор мистецтвознавства

к.мист.

кандидат мистецтвознавства

д.пед.н.

доктор педагогічних наук

к.пед.н.

кандидат педагогічних наук

д.психол.н.

доктор психологічних наук

к.психол.н.

кандидат психологічних наук

д.с.-г.н.

доктор сільськогосподарських наук

к.с.-г.н.

кандидат сільськогосподарських наук

д.т.н.

доктор технічних наук

к.т.н.

кандидат технічних наук

д.фарм.н.

доктор фармацевтичних наук

к.фарм.н.

кандидат фармацевтичних наук

д.ф.н.

доктор філологічних наук

к.ф.н.

кандидат філологічних наук

д.ф.-м.н.

доктор фізико-математичних наук

к.ф.-м.н.

кандидат фізико-математичних наук

д.філос.н.

доктор філософських наук

к.філос.н.

кандидат філософських наук

д.х.н.

доктор хімічних наук

к.х. н.

кандидат хімічних наук

д.ю.н.

доктор юридичних наук

к.ю.н.

кандидат юридичних наук

акад.

академік

проф.

професор

чл.-к.

член-кореспондент

м.н.с.

молодший науковий співробітник

н.с.

науковий співробітник

с.н.с.

старший науковий співробітник

провідн.н.с.

провідний науковий співробітник

головн.н.с.

головний науковий співробітник