Ділова українська мова - Навчальний посібник (Плотницька І.М.)
Складні випадки керування
У діловому мовленні певні труднощі становлять сполучення
слів з підрядним зв'язком - керування.
Керування - це один із способів поєднання слів у словосполучення,
при якому головне слово вимагає конкретної відмінкової форми залежного слова,
тобто керує формою іншого слова.
Дієслово
|
Відмінок (з прийменником)
|
Залежне слово
|
|
оплачувати
|
+ З.в. +
|
проїзд,послуги, рахунок
|
|
платити
|
+ за + З.в. +
|
проїзд, послуги, рахунок
|
|
повідомити
|
+ Д.в. +
|
начальникові(-у), керівникові(-у)
|
|
інформувати
|
+ Р.в. +
|
начальника, керівника
|
|
дякувати
|
+ Д.в. +
|
Вам
|
|
вживати
|
+ Р.в. +
|
заходів, ліків
|
|
завдавати, завдати
|
+ Р.в. +
|
прикростей, шкоди
|
|
зазнавати, зазнати
|
+ Р.в. +
|
нападу, невдачі
|
|
бачити
|
+ на + З.в. +
|
власні очі
|
|
чути
|
+ на + З.в. +
|
власні вуха
|
|
хворіти
|
+ на + З.в. +
|
ангіну
|
|
слабувати
|
+ на + З.в. +
|
очі
|
|
перекладати
|
+ на + З.в. +
|
українську мову
|
|
заперечувати
|
+ З.в. +
|
участь, факти
|
|
заперечувати
|
+ Д.в. +
|
команді, йому
|
|
ігнорувати
|
+ З.в.+
|
пропозицію, погляд
|
|
додержувати
|
+ Р.в. +
|
тиші, порядку (виконувати щось точно)
|
|
додержуватися
|
+ Р.в. +
|
законів, курсу (бути прихильником ідей, керуватися ними)
|
|
наголошувати
|
+ на + Д.в. +
|
помилках, головному
|
читати
|
+ О.в. +
|
німецькою мовою
|
говорити
|
+ О.в. +
|
українською мовою
|
повідомляти
|
+ О.в. +
|
телефоном
|
їхати
|
+ О.в. +
|
тролейбусом
|
свідчити
|
+ про + З.в. +
|
факти
|
відзначати
|
+ З.в. +
|
успіхи
|
довести
|
+ З.в. +
|
інформацію
|
опанувати
|
+ З.в. +
|
професію
|
|
|
|
|
|
|
Відокремлені члени речення
Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення
і починаються словами: крім, окрім, за винятком, зокрема, особливо, наприклад,
на відміну від.
Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені
дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники,
якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом??). Такі дієприслівники
звичайно виражають основну дію в реченні.
Відокремлюються означення, якщо вони стосуються особового
займенника я, ти, він та ін. Іноді займенник може бути пропущений.
Відокремлюються поширені узгоджені означення (дієприкметникові
або прикметникові), якщо вони стоять після означуваного слова.
Відокремлюються обов'язково два або більше непоши-рених
означення після означуваного іменника лише тоді, коли перед цим словом є вже
узгоджене означення.
Відокремлюються означення, відділені від означуваного слова
іншими членами речення.
Прості і складні речення
Речення - це осмислене сполучення слів або окреме слово,
граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість.
Наприклад: "Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється
територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську
раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи" (Закон України
"Про столицю України - місто - герой Київ").
Просте речення - це речення, що має один синтаксичний центр.
Складне речення - це речення з двох або кількох предикативних
частин, об'єднаних змістом, інтонацією і граматично.
Складні речення поділяються на:
безсполучникові
сполучникові
складносурядні складнопідрядні
Наприклад: Київська міська та районні в місті ради мають
власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою,
районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам (Закон
України "Про столицю України - місто-герой Київ").
Складносурядне речення - це речення, що складається з двох
або кількох предикативних частин, рівноправних за змістом і зв'язаних
сполучниками сурядності.
Розділові знаки в складносурядних реченнях
|
Характеристика складносурядного речення
|
|
Наявність у частинах |
|
Розділовий знак
|
частин, смислові
зв'язки між ними
|
Сполучники
|
Спільного члена
або спільного слова
|
Розділових знаків
|
Уживання розділового знака
|
Кома
|
дві
і більше
|
і, та, а, але, проте, однак, або, чи-чи, то-то, та ін.
|
немає
|
немає
(наявна
кома)
|
ставиться
|
Крапка з комою
|
є
|
не
ставиться
|
два і більше
|
і, та (в значенні і), а, проте, однак
|
немає
|
наявні коми
|
ставиться
|
Тире
|
два
речення, що
виражають різку зміну подій або причину чи умову і
наслідок
|
і, та (в значенні і), та й, а
|
немає
|
немає
(наявна
кома)
|
ставиться
|
Складнопідрядне речення - це речення, в яких одна з предикативних
частин за змістом підпорядкована іншій і по-в' язана з нею сполучником
підрядності або сполучниковим словом.
Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
|
Характеристика складнопідрядного речення
|
розділовий
знак
|
Кількість підрядних
|
|
|
позиція
|
уживання розділового
знака
|
сполучники
|
вид
|
підрядного
|
зв'язку
|
відносно
|
|
частин
|
|
|
головного
|
) І 1 СІ І СІ
|
Кома
|
одна
|
підрядні
|
підрядний
|
перед або
після
головного
|
ставиться між
головним і підрядним
|
|
|
|
|
усередині головного
|
виділяється з обох боків
|
|
дві й
|
|
неоднорід-
|
у будь-якій
|
ставиться
|
|
більше
|
|
на або
послідовна
підрядність
|
позиції
|
між усіма частинами у складному
|
|
|
підрядні і
|
однорідна
|
|
не ставиться
|
|
|
неповторюваний
|
супідрядність
|
|
між
однорідними
|
|
|
сурядний
|
|
|
підрядними
|
|
|
сполучник
|
|
|
частинами,
|
|
|
між
|
|
|
з' єднаними
|
|
|
підрядними частинами
|
|
|
сурядним сполучником
|
Крап-
|
два і
|
немає
|
однорідна
|
|
ставиться
|
ка з
|
більше
|
сурядного
|
супідряд-
|
|
між
|
ко-
|
|
сполучника
|
ність
|
|
підрядними
|
мою
|
|
|
|
|
частинами, що досить поширені
|
Тире,
|
|
|
|
перед
|
ставиться для
|
кома
|
|
|
|
головною
|
інтонаційног
|
і тире
|
|
|
|
|
о виділення
підрядної
частини
|
Безсполучникове речення - це речення, в яких окремі предикативні
частини об'єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише
інтонацією.
Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими
реченнями
|
Загальна характеристика речення без сполучників
|
кількість частин
|
Інтонація
|
Смислові відношення
|
Складне безсполучникове з
неоднорідними частинами
|
тільки
дві
|
пояснювальна
|
причиново-наслідкові
|
наслідково-причинові
|
з'ясувальні
|
пояснювальні
|
зіставлення
|
умовні
|
порівняльні
|
часові
|
|