Оформлення бібліографії

При оформленні бібліографії керуються такими норматив­ними документами: ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа; ГОСТ 7.1.2-9-3. Библиографическая запись. Сокра­щения слов на русском языке. Общие требования и правила; ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліо­графічному описі.

Описуючи книгу, вказують: автора (або авторів), назву, міс­це, видавництво і рік видання, кількість сторінок (або номер відсилкової сторінки). Наприклад: Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо / Уклад. Я.Б. Тимошенко. — К.: Либідь, 1991. — 256 с.

Причому якщо авторів більше від чотирьох, їх вказують після назви видання, наприклад: Порадник ділової людини. Рос.-укр. слов.-довід. / Уклад. О.М.Хоренга, Ю.С.Комков та ін. — К., 1995.

Описуючи періодичне видання (журнал, газету) вказують: автора, назву статті, назву періодичного видання, рік видання, номер (або місяць і число для газети), відсилкові сторінки (для журналу). Наприклад: Леліков Г. Організаційно-правове вдоско­налення державної служби // Вісн. УАДУ. — 1999. — № 4. — С. 13-19.

Під час опису застосовують спеціальні умовні розділові знаки:

Більш детальну інформацію про правила бібліографічного опису видань можна знайти в спеціальній літературі.

Правила оформлення цитат і прямої мови

Розділові   знаки   при   цитатах і

діалозі

Цитати виділяються лапками. Якщо цитата супроводжу­ється словами автора, то вона оформляється як пряма мова.

Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск познача­ється крапками: "Влада має велику кількість інструментів, якими регулюються різні сфери суспільної життєдіяль­ності...", - читаємо в посібнику "Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Навч.посіб. / Кол. авт.; За заг. ред. В.А.Ребкала, В.В.Тертички. - К.: Вид-во УАДУ, 2000".

Коли мова діалогічна, то замість лапок уживається тире.