Ділова українська мова - Навчальний посібник (Плотницька І.М.)

3.6. прислівник

Прислівник. Правопис прислівників. Орфограми в прислівниках.

 

Ключові слова: прислівник, орфограми в прислівниках.

 

Прислівник - це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку якості або предмета

Прислівник у реченні пов' язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії: наприклад, "Державний службовець повинен:

сумлінно виконувати свої службові обов 'язки;

шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробіт­ників, дотримуватися високої культури спілкування;

не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інте­ресам державної служби або негативно вплинути на репутацію державного службовця " (Закон України про державну службу // Відом. Верховної Ради. - 1993. - № 5. - Ст. 5. - Розд. 1).

Прислівник може також пов' язуватися з прикметником, дієприкметником або іншим прислівником, слугуючи для вираження ознаки якості у ролі обставини міри, ступеня: Наприклад, "Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя " (Конституція України. - Ст. 27).

Рідше прислівник входить у зв' язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення. Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні.

 

(синонімічних чи антонімічних прислівників) 5) в яких повторювані основи, розділені прийменниками, що перейшли в суфікси, і частками

давно, часто-густо, ледве-ледве, зроду-звіку всього-на-всього

Окремо

Окремо пишуться прислівникові сполучення (вони виконують у реченні роль обставин), які складаються з прийменника та іменника, що не втратили повністю ознак, властивих їм як частинам мови (іменник зберігає лексичне значення і граматичну форму, прислівник - граматичне значення):

1)         утворені від іменника з прийменниками без, в, до, з, на, під, по;

2)         в яких повторюються основи, розділені прийменниками;

3)         утворені поєднанням іменника в називному відмінку з іменником в орудному відмінку.

без сліду, без упину, під силу, з переляку, з радості, в затишку, в нагороду, на зло, на льоту, на чолі, до вподоби, до пари, по змозі

раз у раз, з року в рік

кінець кінцем, одним одна

Орфограми в прислівниках

Назви орфограм

Правила

Приклади

Одна буква н і дві букви нн у прислів­никах

У прислівниках пишеться стільки н, скільки їх було у прикметниках і дієприкметниках, від яких вони утворені.

давній - давно, розкішний - розкішно, синій - синьо, старанний - старанно, натхненний -натхненно

Не з прислів­никами

Не з прислівниками на -о, -е

пишеться разом:

1)якщо не є префіксом, за

байдуже — небайдуже,

 

допомогою якого утворюється нове слово з протилежним лексичним значенням;

2)якщо прислівник без не не вживається (не з частиною кореня).

Не є часткою і пишеться з прислівниками на -о,-е окремо:

1)         коли не заперечує лексичне значення слова, що протиставляється в реченні іншому слову;

2)         коли прислівник виступає в реченні присудком.

далеко — недалеко, вдоволено — невдоволено

невгамовно, невилазно, невпізнанно, невпинно

не бездарно, а

талановито,

не глибоко, а мілко

Ні з

прислів­никами

Ні у прислівниках, як правило, є префіксом і тому пишеться разом. У ролі частки ні виступає у фразеологічних зворотах.

нітрохи, нізвідки, нізащо

ні туди ні сюди, ні так ні сяк

Букви и, і в кінці прислів­ників

Буква и пишеться в кінці прислівників після букв, що позначають тверді приголосні, а буква і - після букв, що позначають м'які або пом'якшені приголосні. Завжди пишемо и:

а)         у кінці прислівників після

г, к, х;

б)         у кінці прислівників з префіксом по-.

почасти, догори, восени

в цілості, вгорі, іззовні

навкруги, навтіки, верхи

по-китайськи

 

 

 

 

 

 

Російський     Суржиковий Український

варіант            варіант варіант

в дальнейшем            в дальнішому надалі