Ділова українська мова - Навчальний посібник (Плотницька І.М.)
3.2. прикметник відмінювання прикметників.
Ступені порівняння якісних прикметників у діловодстві.
Особливості використання
прикметників у діловому мовленні.
Уживання деяких прикметників у діловодстві.
Ключові слова: прикметник, ступені порівняння якісних
прикметників.
Прикметник
Прикметник - це самостійна частина мови, що називає
ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке?
які? чий? чия? чиє? чиї?
Відмінювання прикметників
Прикметники мають форми роду (чоловічий - ч.р., жіночий
-ж.р., середній - с.р.) й числа (однина -одн., множина - мн.) та змінюються за
відмінками.
Відмінки
|
Ч.р. С.р.
|
Ж.р.
|
Мн.
|
Ч.р. С.р.
|
Ж.р.
|
Мн.
|
Н.
|
який? яке?
|
яка?
|
які?
|
чий? чиє?
|
чия?
|
чиї?
|
Р.
|
якого?
|
якої?
|
яких?
|
чийого?
|
чиєї?
|
чиїх?
|
Д.
|
якому?
|
якій?
|
яким?
|
Чийому (чиєму)?
|
чиїй?
|
чиїм?
|
З.
|
як у Н або Р.
|
яку?
|
як у Н або Р.
|
як у Н або Р.
|
чию?
|
як у Н або Р.
|
О.
|
яким?
|
якою?
|
якими?
|
чиїм?
|
чиєю?
|
чиїми?
|
М.
|
(на,у) якому (якім)?
|
(на,у) якій?
|
(на,у) яких?
|
(на,у) чийому (чиїм, чиєму)?
|
(на,у)
чиїй?
|
(на,у)
чиїх?
|
За характером закінчень прикметники поділяються на тверду та
м' яку групи.
Відмінкові закінчення
прикметників
Однина
Множина
|
Тверда група
|
М'яка
|
група
|
Прикметники на -лиций
|
Тверда група і
на -лиций
|
М'яка група
|
ч. і
|
ж. р.
|
ч. і с. р.
|
ж.
|
ч. і
|
ж. р.
|
|
Н.
|
-ий, -е
|
-а
|
-ій (-їй), -є
|
-я
|
-ий, -е
|
-я
|
-і
|
-і(-ї)
|
Р.
|
-ого
|
-ої
|
-ь-ого
|
-ь-ої
|
-ь-ого
|
-ь-ої
|
-их
|
-іх (-їх)
|
Д.
|
-ому
|
-ій
|
-ь-ому
|
-ій
|
-ь-ому
|
-ій
|
-им
|
-ім
(-їм)
|
З.
|
як у Н. або Р.
|
-у
|
як у Н. або Р.
|
-ю
|
як у Н. або Р.
|
-ю
|
як у Н. або Р.
|
як у Н. або Р.
|
О.
|
-им
|
-ою
|
-ім,їм
|
-ь-ою
|
-им
|
-ь-ою
|
-ими
|
-іми (-їми)
|
М.
|
(на) -ому
(-ім)
|
(на) -ій
|
(на) -ь-ому
(-ім)
|
(на) -ій
|
(на) -ь-ому
|
(на) -ій
|
(на) -их
|
(на) -іх (-їх)
|
Для ділового стилю нормативним є закінчення -ому в М. в.
однини для прикметників у формі чоловічого та середнього роду: на білому..., у
державному..., в ефективному...
В основі поділу прикметників на розряди покладено
принцип постійної (відносної) ознаки. Відносна (змінна) ознака може бути
виражена більшою або меншою мірою, постійна не має такої властивості.
Ступені порівняння якісних прикметників у діловодстві
Якісні прикметники мають ступені порівняння
Найвищий ступінь означає, що один предмет чи поняття має найбільше
певної якості.
У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників
перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою
прислівників: більш (вдалий), менш (досвідчений), а також дуже(здібний), надто
(розумний).
З таблиці видно, що складена форма вищого й найвищого
ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш,
менш, найменш, але в діловому мовленні слід уникати вживання форми прикметника
з суфіксом -іш-.
Своєрідним є поєднання прикметників з іменниками.
Характерний +
для + Р.в.
|
ситуації
|
Свідомий Р.в.
|
свого значення
|
Притаманний
|
+
|
Д.в.
|
керівнику (-ові)
|
Властивий
|
+
|
Д.в.
|
начальнику (-ові)
|
Вплив російської мови відчувається, коли вживаються кальки прикметників
замість правильних форм. Радимо звертати увагу на твірні основи слів, потрібних
для певного контексту. Так, російські прикметники залежно від значення можуть
по-різному перекладатися на українську мову:
Російський варіант
|
Український варіант
|
профессиональный
|
професійний (від професія) професіональний (від
професіонал)
|
дифференциальный
|
диференційний (від диференція) диференціальний (від
диференціал)
|
потенциальный
|
потенційний (від потенція) потенціальний (від потенціал)
|
принципиальный
|
принциповий (а не принципіальний)
|
всего доброго
|
на все добре, усього доброго
|
достоин(йна, йны) внимания
|
вартий уваги, заслуговувати на увагу (уваги)
|
приемлемые условия
|
прийнятні умови
|
Особливості використання прикметників у діловому
мовленні
Уживаються
|
Не вживаються
|
прикметники книжного походження: балансовий, валютний, ґрунтовний,
еквівалентний, конфіденційний, легітимний, організаційний, парламентський,
регіональний та ін.
|
розмовна, знижена лексика
|
однозначні прикметники у прямому значенні
|
прикметники із двозначним змістом
|
нейтральні за емоційним забарвленням прикметники (товстий,
малий)
|
прикметники з суфіксами збільшеності (товстуватий),
зменшеності (маленький), пестливого забарвлення (Валя, Костя)
|
повні форми (добрий, здібний, зелений)
|
неповні форми (добр, здібен, зелен)
|
присвійні прикметники замінюються іменниками (так званим
родовим приналежності) або відповідними прикметниковими формами(автомобіль
батька)
|
присвійні прикметники
(батьків автомобіль)
|
|
прикметники, що походять від географічних назв, з
додатковим роз'яснюючим іменником: київський житель (правильно -житель міста
Київ)
|
|