3.2. стадІЇ розвитку та дозрІвання насІння

Насінина, як орган розмноження, формується на рослині протягом певного часу: утворюється її структура, з'являється й удосконалюється функції, через деякий час (у певному віці) насіння набуває здатності проростати, відтворювати продуктивну рослину. Вік є основним критерієм стиглості та зрілості насіння, показником його посівних і врожайних якостей.

Після запліднення насіннєвих бруньок розпочинається процес формування насіння, під час якого відбувається становлення властивостей насіння та його дозрівання. Умовно життєвий цикл насіння можна поділити на наступні стадії.

Інтенсивний поділ клітин (ембріональна стадія). Інтенсивний поділ клітин розпочинається зразу після запліднення і характеризується різким зростанням кількості клітин.

Стадія росту тканин характеризується розтягуванням клітин тканин насіння, суттєво збільшуються розміри насіння.

В стадії накопичення запасних речовин в клітинах насіння створюється апарат для синтезу запасних речовин (триацилгліцеринів, білків) та відбувається їх інтенсивний синтез. Накопичення олії в насінні починається з перших днів його розвитку й триває до кінця дозрівання, найбільш інтенсивно синтез олії відбувається при вологості ядра в межах 60-30 \% (з 15-го по 30-й день після цвітіння рослин).

Після завершення фази накопичення запасних речовин настає стадія дозрівання насіння. Дозрівання - це процес формування товарних (споживчих) якостей та формування біологічної функції насіння — здатності до проростання й відтворення продуктивних рослин. В цей період відбувається удосконалення функції зародка.

Накопичення продуктів фотосинтезу в насінні супроводжується збільшенням маси сухих речовин (у соняшнику триває в середньому 40 днів після цвітіння). Стан насіння, який характеризується максимальною масою сухих речовин, називають технічною стиглістю насіння. Вологість насіння зменшується впродовж усього періоду досягнення технічної стиглості й досягає на момент його завершення 25-30\%, вологість навколоплідника на цей час становить 50-45 \%, ядра — 26-21 \%. Масова частка оболонки сім'янок соняшнику досягає мінімальних значень (23-21 \%) після завершення дозрівання ядра. Інтенсивність накопичення ліпідів в насінні під кінець періоду дещо зменшується внаслідок послаблення процесу асиміляції ліпідів.

Розміри насіння залежать від тривалості й інтенсивності процесів, що передують настанню технічної стиглості, які, в свою чергу, контролюються температурою як провідним фактором.

Для визначення технічної стиглості використовують ваговий або експрес-метод визначення.

Аналіз починають через 35-37 днів після цвітіння й повторюють через кожні два-три дні. У 20 місцях поля в 5 рослин підряд виймають з кошика по 3 насінини - по одній з периферійної, середньої й центральної зон - всього 300 сім'янок. Сім'янки кладуть в герметичну тару, яка виключає випаровування вологи. У лабораторії сім'янки перемішують, відраховують три проби по 100 шт., зважують та висушують за температури 105 - 110 °С до постійної маси. Дату настання технічної стиглості відмічають у той день, коли маса сухої речовини сім'янок досягла максимального рівня.

Цей метод найбільш точний, але надто трудомісткий, потребує спеціального лабораторного обладнання, тривалого часу, значних витрат електроенергії.

Експрес-метод визначення технічної стиглості насіння соняшнику, що дає змогу визначити стиглість сім'янок безпосередньо в полі, проводять за мотодом Г. К. Фурсової.

Відбір сім'янок проводять як описано вище, з тією лише різницею, що кожну сім'янку легко однократно зішкрібають уздовж ножем чи скальпелем. Підраховують і обчислюють у відсотках кількість сім'янок зі знятим та не знятим епідермісом. Якщо сім'янки, в яких епідерміс не зішкрябується, становлять не менше 75\%, насіння знаходиться в стадії технічної стиглості.

Таким чином, технічна стиглість насіння характеризується максимальною масою сухих речовин й олії, а також високими посівними та врожайними якостями насіння, що проявляються після виходу його із стану спокою.

З настанням технічної стиглості насіння інтенсивно зневоднюється, і через 12-15 днів досягає стадії збиральної стиглості насіння. Вологість насіння соняшнику в цей період коливається в межах 1614 \%, стан спокою триває.

Незважаючи на те, що основні фізіологічні властивості насіння формуються у соняшнику в середньому через 25 днів після цвітіння (від 20 до ЗО днів залежно від сортових особливостей та погодних умов), фізіологічна зрілість насіння соняшнику, як правило, настає лише через 56-64 дні після цвітіння. Характерною ознакою фізіологічної зрілості насіння є його кондиційна (висока) схожість. На стадії фізіологічної зрілості завершується повний цикл розвитку насіння.

Стадія повної стиглості насіння настає після завершення післязбирального дозрівання насіння й триває доти, поки зберігаються споживчі якості насіння.

Тривалість та час фенологічних фаз розвитку соняшнику наведено в таблиці 3.1.

* Середні значення за 25 років. Дослідне поле ХДАУ ім. В.В.Докучаєва. СортВНДІОК6540.

В агротехніці вирощування сільськогосподарських культур відомі способи впливу на стан насіння, зокрема, на його вологість в до-збиральний період. Прикладом таких заходів є десикація — штучне підсушування рослин перед збиранням урожаю — давно відомий і загальновизнаний агрозахід. Його суть полягає в тому, що десиканти (реглон, грамоксон, дипиридилфосфат, диметилен, хлорат магнію тощо) викликають зневоднення тканин і на 10-15 днів прискорюють достигання насіння соняшнику. Десикація зменшує втрати насіння під час збирання, його засміченість, гальмує розвиток гнилі, підвищує врожайність і якість насіння. Насіння, зібране з попередньою десикацією, краще зберігається, зменшується заселеність мікроорганізмами. Десикацію за її наслідками прирівнюють до роздільного збирання насіння: збільшується маса насіння, підвищується його схожість, поліпшуються технологічні властивості.

Проте десикація поліпшує врожайні якості тільки молодого (15-20-денного) насіння, зменшуючи водночас олійність насіння. Напосів-ні та врожайні якості насіння старшого віку воно помітно не впливає. Рання десикація в умовах надмірного зволоження в 2-3 рази збільшує ураженість рослин гнилями порівняно з необробленими рослинами.

Рекомендується товарні посіви обробляти десикантами через 4045 днів після цвітіння рослин, ділянки, призначені для вирощування посівного матеріалу — через 35-40 днів за вологості насіння не вищій за 40 \%. Проте широкого використання такі методи обробки посівів насіння не знайшли.