Біохімія та технологія оліє-жирової сировини - Навчальний посібник (Пешук Л. В., Носенко Т. Т.)

3.1. особливостІ генеративного розмноження квІткових рослин

Олійні рослини належать до групи квіткових рослин, які займають домінуюче положення в рослинному світі Землі. Олійні рослини розмножуються за допомогою насіння, яке після дозрівання переходить в стан спокою і здатне легко переносити несприятливі зовнішні умови (зимовий холод, засуху тощо).

Специфічні фізичні та хімічні властивості насіння та їх покривних тканин сприяють розповсюдженню насіння на великі відстані за допомогою вітру, води, тварин і птахів, зберігаючи при цьому життєдіяльність насіння.

Особливість генеративного розмноження квіткових рослин — утворення квітки - спеціалізованого органу, здатного до розмноження. Основу квітки складають маточка і тичинки, які розміщені навколо маточки. В нижній частині маточка розширена і утворює зав'язь, до верху потоншується і утворює стовпчик, верхня частина якого називається приймочкою маточки, яка виконує роль уловлювання пил-

 

 

ку. В середині зав'язі міститься насіннєва брунька, яка складається з ядра оточеного однорідною тканиною, з якої потім утвориться насіннєва оболонка.

Процес запліднення проходить після того як пилкові зерна (пилок) потраплять на приймочку маточки і проростуть, утворюючи пилкові трубки (Рис.3.1). Пилкова трубка попадає в порожнину зав'язі і продовжує рости в напрямку до мікропілярного отвору в насіннєвій бруньці - пилковходу. Із великої кількості пилкових трубок, що проросли наприймочці, в зародковий мішок може ввійти тільки декілька, найчастіше одна.

Пилкова трубка з двома чоловічими клітинами (сперміями) проникає всередину насіннєвої бруньки, де один спермій зливається з ядром яйцеклітини, другий - з ядром центральної клітини зародкового мішка. При поєднанні першої пари клітин утворюється зародок, а при зливанні другої пари - ендосперм, або запасна тканина, необхідна для розвитку зародка. Таким чином проходить так зване подвійне запліднення, що властиве всім покритонасінним рослинам. Це явище відкрив російський вчений С. Г. Навашин у 1898 році.

Запліднена зав'язь розростається в плоди, всередині яких утворюється одна або декілька насінин, які складаються із зародка, ендосперму і насіннєвої оболонки. Стінки зав'язі перетворюються в стінки плоду - навколоплідник.

Запасні білки відкладаються у вигляді алейронових зерен, запасні вуглеводи - крохмаль - у вигляді крохмальних зерен. У олійного насіння крохмаль виявлено лише на початку розвитку насіння, який під час дозрівання насіння зникає, клітини зародка та ендосперму заповнюються ліпідами у вигляді ліпофільних зерен. Так проявляється одна з основних функцій насіння - накопичення та зберігання у олійних рослин ліпідів і білків, злакових - вуглеводів і білків. Запасні речовини необхідні проростаючому зародку до появи у нього можливості до фотосинтезу.

На початку дозрівання насіння ендосперм більш фізіологічно активний ніж зародок, але потім зародок починає розвиватися, використовуючи запасні речовини ендосперму. Процес поглинання ендосперму при дозріванні насіння у рослин проходить по-різному: в одному випадку він використовується частково і зберігається у достиглому насінні, в іншому - використовується майже повністю, дозріле насіння складається із зародка та його покривних тканин, а ендосперм представлений одним шаром клітин. У такому випадку запасні поживні речовини, необхідні зародку в перший період проростання і розвитку, відкладаються у сім'ядолях.