Банківські операції - Навчальний посібник ( Косова Т.Д., Циганов О.Р.)

7.9. проектне фінансування

Для України проектне фінансування є новою формою організації інвестицій, хоча в розвинутих капіталістичних країнах воно виникло у 70-ті роки XX ст. Саме в цей час банки змінили традиційно пасивну кредитну політику на активно-агресивну та почали здійснювати пошук високоприбуткових проектів для кредитування.

Термін «проектне фінансування» використовується у двох значеннях.

проектне фінансування як цільове кредитування позичальника для реалізації інвестиційного проекту без регресу (обороту) або з обмеженим регресом кредитора на позичальника забезпеченням платіжних зобов'язань позичальника виключно або грошових доходів, які генеруються об'єктом інвестиційної діяльності (а також активи, що належать до інвестиційного проекту);

проектне фінансування як спосіб мобілізації різноманітних джерел фінансування і комплексного використання різних методів фінансування конкретних інвестиційних проектів і оптимального розподілу пов'язаних із реалізацією проектів фінансових ризиків.

Проектне фінансування розглядається не тільки як довгострокове кредитування виробництва, але і як повне обслуговування інвестиційної програми — від задуму до повного втілення. Банк (або інший кредитор) повинен самостійно й разом з позичальником відбирати проекти для фінансування, аналізувати інвестиційну привабливість, розробляти загальну фінансову концепцію, оцінювати ефективність із врахуванням всіх можливих ризиків, готовити техніко-економічне обґрунтування, бізнес-плани.

Поштовхом розвитку проектного фінансування в Україні стали кредитні лінії таких міжнародних фінансових організацій, як Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР) і Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР), які надавалися під конкретні програми через уповноважені українські банки. Можна виділити наступні переваги міжнародних кредитних ліній: конкурентна процентна ставка, довгостроковий характер, пільговий режим обслуговування. Кредити видаються на термін до 5 років, причому можливо отримати пільговий період до двох років, протягом якого підприємство повинне буде сплачувати банку тільки відсотки за користування кредитом, а погашення номіналу кредиту почнеться по закінченні пільгового періоду.

Проектне фінансування слід розглядати як форму реалізації фінансово-кредитних відносин учасників, пов'язаних з організацією та фінансуванням інвестиційного проекту за умови, що джерелами погашення заборгованості є грошові потоки, генеровані проектом при поєднанні різноманітних фінансових інструментів (рис. 5.3).

Проектне фінансування відрізняють від кредитування, зокрема інвестиційного, за притаманними йому особливими ознаками. Так, на відміну від комерційного чи інвестиційного кредитування, де об'єктом аналізу виступає фінансово-господарська діяльність позичальника, при проектному фінансуванні досліджується конкретний задум, бізнес-ідея або проект (інвестиційний, інноваційний, лізинговий, концесійний).

гарантії

Засновники

Подпись: Проектна компанія

Фінансово-кредитні установи

Кредитна угода

І

Контракти, доручення

к          н

Виконавці

Повернення боргу

Реалізація проекту

 

Замовник

Рис. 5.3. Організація проектного фінансування

Проте на рішення про фінансування впливає також оцінка діяльності позичальника як складова в структурі загальної оцінки інвестиційного проекту. Виходячи із цього, джерелом погашення боргу в межах структури його фінансування є виключно доходи, які генерує сам проект. Тоді як при інвестиційному кредитуванні таким джерелом є результати діяльності позичальника.

Фінансування проектного типу дає змогу здійснити багатосторонні проекти, в яких необхідно дотримуватися балансу інтересів усіх учасників, одночасно використовуючи різні фінансові інструменти — наприклад, інвестиції в акціонерний капітал, позичкове фінансування, довгостроковий лізинг, торговельні кредити постачальників, інноваційні фінансові механізми.

Складність і структура фінансування таких проектів зумовлюють тривалий термін їх підготовки та втілення в життя, залучення широкого спектра технічних, економічних, фінансових і юридичних послуг та суб'єктів, які їх надають, а також беруть участь у підготовці й реалізації проекту. Це, в свою чергу, впливає на обсяг і структуру проектної та кредитної документації в межах проекту.

У світовій практиці узвичаєні такі принципи проектного фінансування:

Принцип підвищеної ризиковості проектного фінансування спонукає до розподілу ризиків серед максимальної кількості учасників проекту (ризики потребують ретельного відстеження та аналізу). Обов'язковою вимогою при запровадженні такого принципу є укладення контрактів фірми зі споживачами продукції для того, щоб застрахуватися від комерційного ризику до часу повного погашення кредиту. Враховуючи зазначений принцип, кредитор збільшує розмір банківської маржі на весь період до повного погашення позички, ретельно відстежуючи та аналізуючи ризики;

Принципом покриття боргу передбачено, що фінансуюча установа концентрує свою увагу на песимістичному прогнозі прибутковості інвестиційного проекту, оцінюючи об'єкт фінансування крізь призму показника обслуговування боргу (як співвідношення очікуваних чистих надходжень від реалізації проекту і загальної суми заборгованості та процентів). Отримані результати порівнюються із закладеними у базовому варіанті інвестиційного проекту, підготовленого незалежним консультантом. Коефіцієнт покриття боргу, як правило, повинен бути не меншим, ніж 1,3 (іноді — 1,8). Загалом він залежить від ступеня ризику та специфіки галузі;

Ринковий принцип спонукає фінансово-кредитну установу в період до підписання кредитної угоди детально аналізувати попит і ціни на продукцію, для виробництва якої позичаються кошти. Такий аналіз ринку проводиться з метою визначення тренду на час експлуатації об'єкта, що кредитується. Вивчається динаміка цін на компоненти, необхідні для реалізації проекту. Як правило, порівняльний аналіз у такому аспекті проводиться у трьох варіантах: проекту спонсора, песимістичного сценарію банку і базового варіанта, підготовленого незалежними експертами;

Принцип обмеженої відповідальності клієнта випливає з визначення проектного фінансування, згідно з яким заборгованість погашається за рахунок доходів від реалізації проекту, а відповідальність клієнта — ініціатора проекту визначається розміром власних коштів, спрямованих у проект. Причому проект вважається реалізованим, якщо відповідно до взаємних зобов'язань виробнича потужність об'єкта досягла передбаченої проектної потужності (близько 75 \%);

Принцип формування джерел для здійснення проектного фінансування має комплексний характер, зважаючи на масштабність та високу капіталомісткість об'єкта інвестування. Так, при організації фінансування проектного типу співвідношення між власними та позиченими коштами коливається залежно від галузі — 20:80; 30:70; 40:60 — проте оптимальним вважається співвідношення 30:70. Якщо інвестиційний проект упроваджується в державному секторі економіки та має стратегічне значення, то застосовується метод прямої бюджетної підтримки інвестицій у формах бюджетних асигнувань на безповоротній основі (субсидії та гранти), бюджетних інвестицій (шляхом участі держави у капіталі підприємства чи організації, що отримує бюджетні кошти) та бюджетних кредитів як універсального інструменту державного стимулювання капіталовкладень;

Принцип гарантування виступає додатковим забезпеченням погашення боргу. Гарантії суб'єктів інвестування проекту можуть включати: платіжну гарантію як безумовне зобов'язання у разі настання гарантійного випадку перерахувати фінансуючій установі визначену суму коштів; гарантію завершення проекту, пов'язану з відповідальністю інвесторів за повне його впровадження; додаткову гарантію як депозит суб'єкта/суб'єктів, які беруть безпосередню участь у реалізації проекту.

Метою таких гарантій є страхування боргових зобов'язань за інвестиційним проектом на весь період його втілення — до виходу об'єкта на проектну потужність;

Принцип повернення та платності забезпечує послідовну ліквідацію заборгованості, графік якої пов'язується з життєвим циклом інвестиційного проекту так, що повернення боргу починається після досягнення визначеного рівня виробничої потужності, а темпи погашення заборгованості прямо пропорційні темпам зростання виробництва та його стабілізації.

Принцип забезпеченості повернення вкладених коштів при проектному фінансуванні відіграє другорядну роль. Цьому є кілька причин. По-перше, джерелом надійності виступає якість підготовки та реалізації проекту. По-друге, значні масштаби інвестиційних проектів не дають змоги зібрати достатній пакет забезпечення у вигляді гарантій, застави тощо. Проте така особливість проектного фінансування є лише закономірністю, але не виключає забезпечення за кредитом при організації проектного фінансування.

Для розвитку проектного фінансування в Україні істотного значення набуває вивчення можливостей адаптації досвіду світової практики до вітчизняних умов, різних схем проектного фінансування, застосовуваних в економічно розвинутих країнах.

З метою ефективного сприяння залученню фінансових коштів, у тому числі іноземних інвестицій, і забезпечення впровадження інвестиційних проектів, що мають пріоритетний для національної економіки характер, в Україні доцільно створити центр проектного фінансування.

За таких обставин вирішення проблеми потребує комплексного підходу, який враховував би інтереси різних сторін. Важливими його складовими є посилення ролі державних гарантій страхування проектних ризиків, зокрема надання гарантій банкам, які беруть участь у фінансуванні пріоритетних для держави інвестиційних проектів і програм, податкове стимулювання механізмів інвестування, розвиток міжбанківського співробітництва у сфері спільного фінансування інвестиційних проектів.

Тести до матеріалу теми 7

При кредитуванні суб'єктів господарювання на поточні потреби об'єктом кредитування не може бути:

придбання сировини;

Б) незавершене виробництво;

налагодження випуску нової продукції; Г) кошти в розрахунках.

Бланковий кредит оформлюється:

на бланку нотаріуса;

Б) шляхом підписання термінового зобов'язання;

на бланку НБУ;

Г) одночасним підписанням кредитного договору та договору застави.

Найдіть невірну відповідь. Контокорентний кредит означає наявність:

кредитового сальдо по контокорентному рахунку; Б) дебетового сальдо по контокорентному рахунку;

дебетового сальдо за поточним рахунком з овердрафтом; Г) «красного сальдо» за поточним рахунком з овердрафтом.

До вексельних кредитів не відносять:

безоборотне врахування векселя; Б) врахування векселя з реверсом;

надання кредитів під заставу векселів; Г) акцептно-рамбурсний кредит.

Короткостроковий комерційний кредит, який позичальник зобов'язується погасити на першу вимогу кредиторів має назву:

акцептно-рамбурсний; Б) онкольний;

бланковий;

Г) контокорентний.

Найбільш високими є процентні ставки за кредитами:

акцептно-рамбурсними; Б) онкольними;

бланковими;

Г) контокорентними.

Знайдіть невірний вислів. Іпотечний договір:

підлягає державній реєстрації;

Б) без державної реєстрації він вважається недійсним;

без державної реєстрації він вважається дійсним;

Г) без державної реєстрації вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізин- гу повинна включати не менше                  відсотків вартості

об'єкта лізингу

60;

Б) 90;

75;

Г) 70.

Особі, яка належить до перших керівників банку, якщо загальна сума кредиту (позики, гарантії чи поручительств) цій особі складає еквівалент 6000 євро в гривнях за курсом, установленим Національним банком:

кредит видавати заборонено;

Б) кредит можна видавати на загальних умовах;

кредит можна видавати за спільним письмовим рішенням правління та ради банку;

Г) кредит можна видавати, якщо особа має лише оцінку класу

Особі, яка належить до перших керівників банку, якщо загальна сума кредиту (позики, гарантії чи поручительств) цій особі складає еквівалент 30 000 євро в гривнях за курсом, установленим Національним банком:

кредит видавати заборонено;

Б) кредит можна видавати на загальних умовах;

кредит можна видавати, але необхідно повідомити НБУ; Г) кредит можна видавати, але необхідно повідомити ДПА.

До інсайдерів — фізичних осіб не належать:

власники істотної участі в банку; Б) голова правління банку;

працівники внутрішнього аудиту банку; Г) кредитний інспектор банку.

До інсайдерів — юридичних осіб не належать:

установа, що має істотну участь у банку;

Б) установа, у якій власником істотної участі є особа, яка водночас є власником істотної участі в банку;

велика корпорація — постійний клієнт банку;

Г) юридична особа, в якій керівником є батько головного бухгалтера.

Якщо фізична або юридична особа прямо чи опосередковано, самостійно або спільно з іншими особами має частку в статутному капіталі банку в розмірі не менше ніж 10 і більше відсотків, то це:

асоційований член; Б) УІР-клієнт;

істотна участь; Г) концесіонер.

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента не може перевищувати:

10 \%; Б) 25 \%;

30 \%; Г) 50 \%.

Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента уважається великим, якщо:

А) вартість кредиту більше 1 млн дол.; Б) вартість кредиту більше 500 тис. євро;

В) сума всіх вимог банку до цього контрагента становить 10 \% і більше регулятивного капіталу банку;

Г) сума всіх вимог банку до цього контрагента становить 25 \% і більше зобов'язань банку.

16. Норматив великих кредитних ризиків не має перевищувати:

8-кратний розмір регулятивного капіталу; Б) 3-кратний розмір регулятивного капіталу;

8-кратний розмір статутного капіталу; Г) 3-кратний розмір статутного капіталу.

17. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру не має перевищувати:

5 \% регулятивного капіталу; Б) 5 \% статутного капіталу;

10 \% регулятивного капіталу; Г) 10 \% статутного капіталу.

18. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, не має перевищувати:

25 \% регулятивного капіталу; Б) 25 \% статутного капіталу;

30 \% регулятивного капіталу; Г) 30 \% статутного капіталу.

Проектне фінансування:

самостійна форма фінансування інвестицій банком; Б) форма довгострокового кредита;

форма інвестиційного кредитування; Г) форма прямих інвестицій банку.

Об'єктом аналізу при здійсненні банком проектного фінансування виступає:

фінансово-господарська діяльність позичальника; Б) кредитоспроможність;

платоспроможність; Г) бізнес-ідея або проект.

Джерелом погашення кредиту при проектному фінансуванні виступає:

доходи, які генерує сам проект; Б) виручка від реалізації продукції;

фінансові доходи;

Г) доходи від участі в капіталі.

Принцип підвищеної ризиковості проектного фінансування спонукає до:

підвищення вимог до забезпечення;

Б) розподілу ризиків серед максимальної кількості учасників проекту;

значного збільшення процентної ставки; Г) відмови банку від нього.

Паралельний кредит надається:

одночасно з прийняттям заставного депозита; Б) банківським консорціумом;

підприємствам, які є контрагентами;

Г) банкам, що обслуговують однакові кредитні лінії.

Модуль З

«ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІНШІ ПОСЛУГИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ»

Тема

8